Андреас Арцруні (27 листопада (9 грудня) 1847, Москва — 10 (22) вересня 1898, Гогенгоннеф-на-Рейні) — російський мінералог вірменського походження, один із засновників геохімії; брат Григора Арцруні.
Андреас Арцруні | |
---|---|
вірм. Անդրեաս Երեմիայի Արծրունի | |
Народився | 9 грудня 1847 Тифліс, Кавказьке намісництво, Російська імперія[1] |
Помер | 22 вересня 1898 (50 років) Бад-Гоннеф, Райн-Зіг, Кельн, Рейнська провінція, Королівство Пруссія, Німецька імперія[2][3][…] ·туберкульоз |
Поховання | Тбілісі |
Громадянство | Вірменія |
Національність | вірменин |
Місце проживання | Тбілісі[3][1] |
Діяльність | Публіцист, Видавець |
Галузь | мінералогія[5][1], геохімія, кристалографія, d[1], петрографія і вулканізм |
Відомий завдяки | вчитель Володимира Вернадського |
Alma mater | Гейдельберзький університет, Берлінський університет |
Науковий ступінь | докторський ступінь |
Заклад | d[3][1], Вроцлавський університет[3][1] і Рейнсько-Вестфальський технічний університет Аахена[3][1] |
Членство | Петербурзька академія наук[3][4], Туринська академія наук[2] і d[6] |
Посада | професор[5][1], приват-доцент, куратор[1] і екстраординарний професор[1] |
Партія | — |
Рід | Арцруніди[1] |
Батько | d[1] |
Мати | Q29897030? |
Брати, сестри | Арцруні Григор[3][4][1], Q16378201? і d |
|
Біографія
Андреас Арцруні походив із знатного вірменського роду Арцрунідів, який грав значну політичну роль у Вірменії і Візантії. Його батько, Єремія Арцруні, був генерал-майором Кавказької армії. У дитинстві Арцруні виховувався в Німеччині. 1863 року закінчив курс Тифліської гімназії. Слухав лекції в Санкт-Петербурзькому і Дерптському університетах, в останньому прослухав курс, після чого закінчив свою освіту в Гейдельберзькому і Берлінському університетах.
Арцруні був спершу асистентом при мінералогічних кафедрах у Берліні, Бреславлі та Страсбурзі, потім приват-доцентом у Бреславлі. 1883 року присвоєно вчене звання професора мінералогії Бреславського університету, а в 1884 році — професора мінералогії Аахенского університету, кафедру у якому Арцруні займав до самої смерті. Він викладав у Берлінському, Аахенському і Бреславському університетах. Був почесним членом [en] та членом-кореспондентом Петербурзької академії наук.
З 1874 року Арцруні майже щорічно здійснював експедиції в різні місця Кавказу, добрим знавцем якого він був.
1894 року здійснив сходження на Малий Арарат і вперше досліджував його кратер. Три рази Арцруні переносив свої мінералогічні та геологічні дослідження на Урал. Там ним досліджено значну кількість мінералів. За дорученням Мінералогічного товариства провів геологічні дослідження в Сисерті та Нев'янську. У липні 1897 року, під час перебування в Златоусті на VII сесії Міжнародного геологічного конгресу, побував на Таганаї та ознайомився з мінералогічними копальні копальнями Назминського хребта. Також він побував у ряді європейських країн, Британській Гвіані, Болівії, Чилі, Єгипті та інших.
У поїздках по світу Арцруні вивчав не тільки мінералогію та геологію, але й провадив економічні та етнографічні дослідження. Арцруні написав численні праці з геохімії, кристалохімії, мінералогії, петрографії, а також економіки, філософії, етнографії і літератури. Його роботи були надруковані в різних німецьких і російських наукових періодичних виданнях. Багато статей Арцруні було надруковано відомою вірменською газетою «Мшак», що видавалася в Тифлісі його братом Григором Арцруні.
Найціннішим внеском у науку є його твір «Physikalische Chemie der Krystalle», надрукований у Брауншвейзі в 1893 році. Арцруні описав у цій книзі ряди ізоморфізму в геохімії, виділивши десять найважливіших ізоморфних рядів елементів.
Арцруні заснував мінералого-геологічний відділ Кавказького музею в Тифлісі та Уральське мінералогічне товариство. Його ім'ям названо мінерал арцруніт-подвійна сіль сульфату свинцю та хлориду міді, а також геммологічний центр «Арцруніт», заснований у вересні 1997 року при кафедрі мінералогії, петрології і геохімії факультету геології Єреванського державного університету.
Література
- Андреас Арцруні // Велика енциклопедія під редакцією С. Н. Южакова: В 22 томах (20 т. та 2 доп.). — СПб, 1900—1907. (рос.)
- Андреас Арцруні // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Вернадский В. И. Очерки и речи. — пом., 1922. (рос.)
- Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
- Иностранные члены Российской академии наук XVIII−XXI вв.: Геология и горные науки. / Отв. редактор И. Г. Малахова. 2012, (ел. версія). (рос.)
Примітки
- Wolkenhauer W. Biographisches Jahrbuch und Deutscher Nekrolog / Hrsg.: A. Bettelheim — B. — Vol. 3. — S. 325–326.
- www.accademiadellescienze.it
- Вірменська радянська енциклопедія / за ред. Վ. Համբարձումյան, Կ. Խուդավերդյան — Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1974.
- Вірменська коротка енциклопедія — Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1990. — Т. 1.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #11635383X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Neher F. L. Das Corps Montania zu Aachen — С. 21.
- Beziehungen zwischen physikalischen Eigenschaften und chemischer Zusammensetzung der Korper, 1898
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Andreas Arcruni 27 listopada 9 grudnya 1847 Moskva 10 22 veresnya 1898 Gogengonnef na Rejni rosijskij mineralog virmenskogo pohodzhennya odin iz zasnovnikiv geohimiyi brat Grigora Arcruni Andreas Arcrunivirm Անդրեաս Երեմիայի ԱրծրունիNarodivsya9 grudnya 1847 1847 12 09 Tiflis Kavkazke namisnictvo Rosijska imperiya 1 Pomer22 veresnya 1898 1898 09 22 50 rokiv Bad Gonnef Rajn Zig Keln Rejnska provinciya Korolivstvo Prussiya Nimecka imperiya 2 3 tuberkulozPohovannyaTbilisiGromadyanstvoVirmeniyaNacionalnistvirmeninMisce prozhivannyaTbilisi 3 1 DiyalnistPublicist VidavecGaluzmineralogiya 5 1 geohimiya kristalografiya d 1 petrografiya i vulkanizmVidomij zavdyakivchitel Volodimira VernadskogoAlma materGejdelberzkij universitet Berlinskij universitetNaukovij stupindoktorskij stupinZakladd 3 1 Vroclavskij universitet 3 1 i Rejnsko Vestfalskij tehnichnij universitet Aahena 3 1 ChlenstvoPeterburzka akademiya nauk 3 4 Turinska akademiya nauk 2 i d 6 Posadaprofesor 5 1 privat docent kurator 1 i ekstraordinarnij profesor 1 Partiya RidArcrunidi 1 Batkod 1 MatiQ29897030 Brati sestriArcruni Grigor 3 4 1 Q16378201 i d Mediafajli u VikishovishiBiografiyaAndreas Arcruni pohodiv iz znatnogo virmenskogo rodu Arcrunidiv yakij grav znachnu politichnu rol u Virmeniyi i Vizantiyi Jogo batko Yeremiya Arcruni buv general majorom Kavkazkoyi armiyi U ditinstvi Arcruni vihovuvavsya v Nimechchini 1863 roku zakinchiv kurs Tifliskoyi gimnaziyi Sluhav lekciyi v Sankt Peterburzkomu i Derptskomu universitetah v ostannomu prosluhav kurs pislya chogo zakinchiv svoyu osvitu v Gejdelberzkomu i Berlinskomu universitetah Arcruni buv spershu asistentom pri mineralogichnih kafedrah u Berlini Breslavli ta Strasburzi potim privat docentom u Breslavli 1883 roku prisvoyeno vchene zvannya profesora mineralogiyi Breslavskogo universitetu a v 1884 roci profesora mineralogiyi Aahenskogo universitetu kafedru u yakomu Arcruni zajmav do samoyi smerti Vin vikladav u Berlinskomu Aahenskomu i Breslavskomu universitetah Buv pochesnim chlenom en ta chlenom korespondentom Peterburzkoyi akademiyi nauk Z 1874 roku Arcruni majzhe shorichno zdijsnyuvav ekspediciyi v rizni miscya Kavkazu dobrim znavcem yakogo vin buv 1894 roku zdijsniv shodzhennya na Malij Ararat i vpershe doslidzhuvav jogo krater Tri razi Arcruni perenosiv svoyi mineralogichni ta geologichni doslidzhennya na Ural Tam nim doslidzheno znachnu kilkist mineraliv Za doruchennyam Mineralogichnogo tovaristva proviv geologichni doslidzhennya v Siserti ta Nev yansku U lipni 1897 roku pid chas perebuvannya v Zlatousti na VII sesiyi Mizhnarodnogo geologichnogo kongresu pobuvav na Taganayi ta oznajomivsya z mineralogichnimi kopalni kopalnyami Nazminskogo hrebta Takozh vin pobuvav u ryadi yevropejskih krayin Britanskij Gviani Boliviyi Chili Yegipti ta inshih U poyizdkah po svitu Arcruni vivchav ne tilki mineralogiyu ta geologiyu ale j provadiv ekonomichni ta etnografichni doslidzhennya Arcruni napisav chislenni praci z geohimiyi kristalohimiyi mineralogiyi petrografiyi a takozh ekonomiki filosofiyi etnografiyi i literaturi Jogo roboti buli nadrukovani v riznih nimeckih i rosijskih naukovih periodichnih vidannyah Bagato statej Arcruni bulo nadrukovano vidomoyu virmenskoyu gazetoyu Mshak sho vidavalasya v Tiflisi jogo bratom Grigorom Arcruni Najcinnishim vneskom u nauku ye jogo tvir Physikalische Chemie der Krystalle nadrukovanij u Braunshvejzi v 1893 roci Arcruni opisav u cij knizi ryadi izomorfizmu v geohimiyi vidilivshi desyat najvazhlivishih izomorfnih ryadiv elementiv Arcruni zasnuvav mineralogo geologichnij viddil Kavkazkogo muzeyu v Tiflisi ta Uralske mineralogichne tovaristvo Jogo im yam nazvano mineral arcrunit podvijna sil sulfatu svincyu ta hloridu midi a takozh gemmologichnij centr Arcrunit zasnovanij u veresni 1997 roku pri kafedri mineralogiyi petrologiyi i geohimiyi fakultetu geologiyi Yerevanskogo derzhavnogo universitetu LiteraturaAndreas Arcruni Velika enciklopediya pid redakciyeyu S N Yuzhakova V 22 tomah 20 t ta 2 dop SPb 1900 1907 ros Andreas Arcruni Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Vernadskij V I Ocherki i rechi pom 1922 ros Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t glavn red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros Inostrannye chleny Rossijskoj akademii nauk XVIII XXI vv Geologiya i gornye nauki Otv redaktor I G Malahova 2012 ISBN 978 5 904509 08 8 el versiya ros PrimitkiWolkenhauer W Biographisches Jahrbuch und Deutscher Nekrolog Hrsg A Bettelheim B Vol 3 S 325 326 d Track Q19142610d Track Q64d Track Q113794d Track Q19238826 www accademiadellescienze it d Track Q107212659 Virmenska radyanska enciklopediya za red Վ Համբարձումյան Կ Խուդավերդյան Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն 1974 d Track Q164396d Track Q124405912d Track Q6429958d Track Q2657718 Virmenska korotka enciklopediya Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն 1990 T 1 d Track Q124405912d Track Q13053618 Deutsche Nationalbibliothek Record 11635383X Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Neher F L Das Corps Montania zu Aachen S 21 d Track Q1448094 Beziehungen zwischen physikalischen Eigenschaften und chemischer Zusammensetzung der Korper 1898