Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Англі́йська громадя́нська війна́ (англ. English Civil War; відома також як Англі́йська револю́ція XVII столі́ття; у радянській історіографії Англійська буржуазна революція) — процес переходу Королівства Англія від абсолютної монархії до конституційної, за якої владу короля обмежено владою парламенту, а також гарантовано цивільні свободи.
| Англійська громадянська війна | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Перемога парламентарської армії нового зразка над роялістською армією в битві при Несбі 14 червня 1645 року стала переломним моментом у англійській громадянській війні. | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
| Роялісти
| Парламентарії (Круглоголові)
| ||||||
| Командувачі | |||||||
 Карл I Рупрехт Пфальцський Карл II (Друга громадянська війна) Девід Леслі |  Томас Ферфакс Олівер Кромвель (Перша громадянська війна) | ||||||
| Втрати | |||||||
| 50 700 вбито 83 467 захоплено в полон | 34 130 вбито 32 823 захоплено в полон | ||||||
| 127 000 вбито (включно з 40 000 цивільних) | |||||||
Революція набула форми конфлікту виконавчої і законодавчої влад (король Карл І і роялісти (кавалери) проти парламенту під керівництвом Олівера Кромвеля), що вилився у громадянську війну, а також форму релігійної війни між англіканами і пуританами. У Англійській революції був присутнім, хоча грав і другорядну роль, також елемент національної боротьби (між англійцями, шотландцями та ірландцями).
Приводом до війни були неконституційні акти короля, а причиною — боротьба за владу між королем і парламентом. Воєнні дії почалися серією поразок роялістів, що завершилися полоном Карла 1647 року та його стратою 1649 року. Війна продовжувалася до останнього розгрому роялістських військ під Вустером 1651 року. Кромвель правив до своєї смерті 1658 року. Закінчилася парламентським заколотом («Славна революція»), що привів на англійський престол штатгальтера Нідерландів Вільгельма Оранського.
Причини та передумови
Економічний розвиток на початку XVII століття призвів до загострення суперечностей між буржуазією і новим дворянством, з одного боку, і монархією та феодальним дворянством — з другого. Стрімко змінювались економічні відносини, буржуазія та нове дворянство, що стали на капіталістичний шлях виробництва, збільшували власне майнове положення, відігравали дедалі більшу роль у суспільному житті, але не мали тих прав, що великі землевласники та король, які стримували подальший розвиток економіки й збагачення перших. Конфлікт постійно наростав.
Особливо гострого характеру ці суперечності набули при Стюартах — Якові І (1603—1625) і Карлі І (1625—1649). Незадоволення буржуазії феодально-абсолютистськими порядками проявилось у русі пуритан і парламентській опозиції. 1629 року король Карл І, незадоволений парламентською опозицією, розпустив його і 11 років правив країною як самодержець. Для фінансування будівництва корабля «Sovereign of the Seas (1637)» було введено новий податок (англ. Ship Money), що тільки посилило невдоволення королем. 3 листопада 1640 року, потребуючи грошей для провадження війни проти Шотландії, король скликав так званий Довгий парламент (англ. Long Parliament; 1640—1653), що дуже швидко став органом революції. Парламент змусив короля усунути від влади найактивніших прихильників абсолютизму, ліквідував надзвичайні церковні та , скасував окремі неузгоджені з депутатами податки, відмовився фінансувати придушення заколоту в Ірландії та зобов'язав скликати парламент кожні 3 роки без права його розпуску королем. У серпні 1641 року парламент прийняв «Велику ремонстрацію» — збірку статей, що перераховували злочини корони. Після цього державна влада фактично зосередилася в руках парламенту. У цей час північно-східні землі (Йоркшир, Кембриджшир, Норфолк та Лінкольншир) були охоплені селянськими повстаннями. На півдні (Сессекс, Корнуолл, Девоншир, Сомерсетшир і Дорсет) відбуваються виступи селян проти обгороджування.
Спроби короля розпустити парламент призводять до протистояння прихильників Парламенту (англ. Roundheads — «круглоголових») і прихильників короля (). 10 січня 1642 року король покинув Лондон. 4 липня був створений Комітет оборони, що координував військову діяльність парламенту. 6 липня парламент ухвалив рішення про набір 10-тисячної армії, призначивши головнокомандуючим графа Ессекса. На чолі парламентської армії у перші роки війни стояли представники правого крила парламенту, не схильні до повного розриву з королем. Армія мала відносно слабку кавалерію, не було регулярного централізованого постачання військам продовольства й амуніції. У зв'язку з цим армія парламенту в перші роки війни зазнавала поразок.
Хід революції
Перша громадянська війна (1642—1646)
22 серпня 1642 року Карл І, підтриманий феодальним дворянством і англіканською церквою, став на шлях збройної боротьби проти парламенту. З резиденції «кавалерів» Оксфорда він оголошує початок операції з придушенню заколоту графа Ессекса. Так розпочалася перша громадянська війна.
23 жовтня відбулась перша велика битва ; у листопаді — . 20 вересня 1643 року відбулася . Англійським парламентом було укладено військовий союз із шотландцями, які наступного 1644 року здійснили інтервенцію з півночі. 2 липня 1644 року в битві під Марстон-Муром на півночі Англії «кавалери» зазнали нищівної поразки від військ «ковенантів» під головуванням , графа Лівена.
-
![image]()
«Карл I Стюарт», Антоніс ван Дейк, 1636 рік -
![image]()
Александр Леслі -
![image]()
«Напередодні битви при Едж-Гілл», , 1845 рік -
![image]()
«Битва під Марстон-Муром», , 1904 рік -
![image]()
Сцена битви при Нейсбі (сучасна реконструкція)
На початку 1645 року командування армією парламенту переходить до представників середніх верств буржуазії і нового дворянства — так званих індепендентів, прихильників рішучої боротьби з королем, їх лідер Олівер Кромвель реорганізував армію, зробивши загони селян і міської бідноти її основною ударною силою. 14 червня 1645 року відбулась битва під Несбі (Нейзбі), що закінчилась повним розгромом «кавалерів». Улітку наступного року, 24 червня було взято головне місто роялістів Оксфорд. Король утік до Шотландії, але був виданий парламенту. Перший етап громадянської війни закінчився цілковитою перемогою парламентських сил.
Друга громадянська війна (1648—1649)
1648 року король Карл І зробив спробу знову розпочати громадянську війну, але й цього разу перемогла парламентська армія. Короля судили за державну зраду і 30 січня 1649 року привселюдно стратили через відсікання голови. Наступного місяця у парламенті було ліквідовано Палату лордів. У боротьбі з роялістами Кромвель спирався на революційні маси. Під їхнім тиском він мусив задовольнити деякі вимоги представників дрібної буржуазії — левелерів («урівнювачів»), які вимагали встановлення буржуазної республіки і запровадження широкого виборчого права. У травні Англію урочисто проголошено республікою. Дуже скоро після цього Кромвель розправився з левелерами.
-
![image]()
«Олівер Кромвель», , 1656 рік -
![image]()
Судовий процес над Карлом I -
![image]()
Страта Карла I -
![image]()
«Кромвель перед труною Карла», Поль Деларош, 1831 рік -
![image]()
«Сповідь Річарда Брендона», памфлет на ката короля
Третя громадянська війна (1649—1651)
-
![image]()
«Карл II, король Англії», Філіпп де Шампань, 1653 рік -
![image]()
«Різанина в ірландській Дроеді», Генрі Едвард Дойл, 1868 рік -
![image]()
Мушкетери у битві під Інвіркітингом (сучасна реконструкція) -
![image]()
«Кромвель під Данбаром», , 1886 рік -
![image]()
«Битва при Вустері», , 1810 рік
Диктатура
1653 року буржуазія і нове дворянство встановили військову диктатуру Кромвеля, покликану придушити народні заворушення і не допустити реставрації феодального ладу. На початку 1650-х років він розгромив народні повстання у Ірландії і Шотландії. 1658 року Кромвель помер.
Реставрація
Буржуазія і нове дворянство, налякані зростанням селянсько-плебейського руху 1660 реставрували монархію Стюартів. Спроби Стюартів Карла II (1660—1685) і особливо Якова II (Джеймс II і VII; 1685—1688) відновити в Англії дореволюційні порядки зустріли рішучий опір парламентської опозиції, очолюваної вігами. 1688—1689 парламент здійснив державний переворот («Славну революцію»), закликавши на англійський престол штатгальтера Нідерландів Вільгельма Оранського.
-
![image]()
«Від'їзд Карла II зі Схевенінгена, 2 червня 1660 року», , 1660 рік -
![image]()
«Джеймс II і VII», Годфрі Неллер, 1684 рік -
![image]()
«Прибуття принца Оранського в Торнбі», Вільям Міллер, 1852 рік -
![image]()
«Вільгельм III, король Англії», , 1680 рік
Довгий парламент
За час війни Довгий парламент видав ряд законів в інтересах буржуазії і нового дворянства.
Закон про скасування «лицарського держання» (1646) перетворив дворян на приватну . Селяни, однак, не звільнились від феодальних повинностей.
Було впроваджено широке виборче право, завдяки якому заможні верстви народонаселення мали змогу обирати своїх представників до вищого законодавчого органу країни й самостійно вирішувати, за якими законами їм жити.
Наслідки
Хоча вирішальну роль під час війни відіграло селянство і дрібна буржуазія, після неї в Англії прискорився процес розорення і обезземелення англійського селянства. У повній мірі реформами скористались лише останні та нове дворянство.
Англійська революція була великим прогресивним фактором в історії Європі, це був початок загального краху феодалізму. Англійська буржуазна революція покінчила з феодально-абсолютистським устроєм і призвела до перемоги більш прогресивного буржуазного ладу в королівстві. Визволені продуктивні сили країни дістали широкий простір для свого розвитку. Буржуазні відносини, які встановилися після неї, поширилися на .
Англійська буржуазна революція висунула Англію далеко вперед в економічному і політичному відношенні порівняно з іншими європейськими державами. Вона дала можливість якісного розвитку капіталізму.
Див. також
Джерела
- Clodfelter, Michael (2002). Warfare and Armed Conflicts: A Standard Reference to Casualty and Other Figures 1500-1999. McFarland & Co. с. 52. ISBN .
- Лазоренко Т. Г. Англійська буржуазна революція 17 століття // Українська радянська енциклопедія : [у 17 т.] / гол. ред. М. П. Бажан. — 1-ше вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1959. — Т. 1 : А — Богунці. — С. 218-219.
- Маркс и Энгельс, 1956.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Література
- Англійська буржуазна революція // Нова історія. — К., 1952. — Т. 1.
- (рос.) , Барг М. А. Английская буржуазная революция. — М., 1958.
- (рос.) Маркс К., Энгельс Ф. Рецензия на книгу Гизо «Почему удалась английская революция?» // Сочинения. — М., 1956. — Т. 7.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Angli jska gromadya nska vijna angl English Civil War vidoma takozh yak Angli jska revolyu ciya XVII stoli ttya u radyanskij istoriografiyi Anglijska burzhuazna revolyuciya proces perehodu Korolivstva Angliya vid absolyutnoyi monarhiyi do konstitucijnoyi za yakoyi vladu korolya obmezheno vladoyu parlamentu a takozh garantovano civilni svobodi Anglijska gromadyanska vijna Peremoga parlamentarskoyi armiyi novogo zrazka nad royalistskoyu armiyeyu v bitvi pri Nesbi 14 chervnya 1645 roku stala perelomnim momentom u anglijskij gromadyanskij vijni Peremoga parlamentarskoyi armiyi novogo zrazka nad royalistskoyu armiyeyu v bitvi pri Nesbi 14 chervnya 1645 roku stala perelomnim momentom u anglijskij gromadyanskij vijni Data 22 serpnya 1642 3 veresnya 1651 9 rokiv i 12 dniv Misce Angliya Shotlandiya ta Irlandiya Rezultat Peremoga kruglogolovih Storoni Royalisti Kavaleri Kovenanti Druga ta Tretya gromadyanski vijni Konfederaciya Irlandiya Parlamentariyi Kruglogolovi Kruglogolovi Kovenanti Persha gromadyanska vijna Komanduvachi Karl I Rupreht Pfalcskij Karl II Druga gromadyanska vijna Devid Lesli Tomas Ferfaks Oliver Kromvel Persha gromadyanska vijna Vtrati 50 700 vbito 83 467 zahopleno v polon 34 130 vbito 32 823 zahopleno v polon 127 000 vbito vklyuchno z 40 000 civilnih Revolyuciya nabula formi konfliktu vikonavchoyi i zakonodavchoyi vlad korol Karl I i royalisti kavaleri proti parlamentu pid kerivnictvom Olivera Kromvelya sho vilivsya u gromadyansku vijnu a takozh formu religijnoyi vijni mizh anglikanami i puritanami U Anglijskij revolyuciyi buv prisutnim hocha grav i drugoryadnu rol takozh element nacionalnoyi borotbi mizh anglijcyami shotlandcyami ta irlandcyami Privodom do vijni buli nekonstitucijni akti korolya a prichinoyu borotba za vladu mizh korolem i parlamentom Voyenni diyi pochalisya seriyeyu porazok royalistiv sho zavershilisya polonom Karla 1647 roku ta jogo stratoyu 1649 roku Vijna prodovzhuvalasya do ostannogo rozgromu royalistskih vijsk pid Vusterom 1651 roku Kromvel praviv do svoyeyi smerti 1658 roku Zakinchilasya parlamentskim zakolotom Slavna revolyuciya sho priviv na anglijskij prestol shtatgaltera Niderlandiv Vilgelma Oranskogo Prichini ta peredumoviEkonomichnij rozvitok na pochatku XVII stolittya prizviv do zagostrennya superechnostej mizh burzhuaziyeyu i novim dvoryanstvom z odnogo boku i monarhiyeyu ta feodalnim dvoryanstvom z drugogo Strimko zminyuvalis ekonomichni vidnosini burzhuaziya ta nove dvoryanstvo sho stali na kapitalistichnij shlyah virobnictva zbilshuvali vlasne majnove polozhennya vidigravali dedali bilshu rol u suspilnomu zhitti ale ne mali tih prav sho veliki zemlevlasniki ta korol yaki strimuvali podalshij rozvitok ekonomiki j zbagachennya pershih Konflikt postijno narostav Osoblivo gostrogo harakteru ci superechnosti nabuli pri Styuartah Yakovi I 1603 1625 i Karli I 1625 1649 Nezadovolennya burzhuaziyi feodalno absolyutistskimi poryadkami proyavilos u rusi puritan i parlamentskij opoziciyi 1629 roku korol Karl I nezadovolenij parlamentskoyu opoziciyeyu rozpustiv jogo i 11 rokiv praviv krayinoyu yak samoderzhec Dlya finansuvannya budivnictva korablya Sovereign of the Seas 1637 bulo vvedeno novij podatok angl Ship Money sho tilki posililo nevdovolennya korolem 3 listopada 1640 roku potrebuyuchi groshej dlya provadzhennya vijni proti Shotlandiyi korol sklikav tak zvanij Dovgij parlament angl Long Parliament 1640 1653 sho duzhe shvidko stav organom revolyuciyi Parlament zmusiv korolya usunuti vid vladi najaktivnishih prihilnikiv absolyutizmu likviduvav nadzvichajni cerkovni ta skasuvav okremi neuzgodzheni z deputatami podatki vidmovivsya finansuvati pridushennya zakolotu v Irlandiyi ta zobov yazav sklikati parlament kozhni 3 roki bez prava jogo rozpusku korolem U serpni 1641 roku parlament prijnyav Veliku remonstraciyu zbirku statej sho pererahovuvali zlochini koroni Pislya cogo derzhavna vlada faktichno zoseredilasya v rukah parlamentu U cej chas pivnichno shidni zemli Jorkshir Kembridzhshir Norfolk ta Linkolnshir buli ohopleni selyanskimi povstannyami Na pivdni Sesseks Kornuoll Devonshir Somersetshir i Dorset vidbuvayutsya vistupi selyan proti obgorodzhuvannya Sprobi korolya rozpustiti parlament prizvodyat do protistoyannya prihilnikiv Parlamentu angl Roundheads kruglogolovih i prihilnikiv korolya 10 sichnya 1642 roku korol pokinuv London 4 lipnya buv stvorenij Komitet oboroni sho koordinuvav vijskovu diyalnist parlamentu 6 lipnya parlament uhvaliv rishennya pro nabir 10 tisyachnoyi armiyi priznachivshi golovnokomanduyuchim grafa Esseksa Na choli parlamentskoyi armiyi u pershi roki vijni stoyali predstavniki pravogo krila parlamentu ne shilni do povnogo rozrivu z korolem Armiya mala vidnosno slabku kavaleriyu ne bulo regulyarnogo centralizovanogo postachannya vijskam prodovolstva j amuniciyi U zv yazku z cim armiya parlamentu v pershi roki vijni zaznavala porazok Hid revolyuciyiHid pershogo etapu gromadyanskoyi vijni Chervonij royalisti zelenij respublikanci Persha gromadyanska vijna 1642 1646 22 serpnya 1642 roku Karl I pidtrimanij feodalnim dvoryanstvom i anglikanskoyu cerkvoyu stav na shlyah zbrojnoyi borotbi proti parlamentu Z rezidenciyi kavaleriv Oksforda vin ogoloshuye pochatok operaciyi z pridushennyu zakolotu grafa Esseksa Tak rozpochalasya persha gromadyanska vijna 23 zhovtnya vidbulas persha velika bitva u listopadi 20 veresnya 1643 roku vidbulasya Anglijskim parlamentom bulo ukladeno vijskovij soyuz iz shotlandcyami yaki nastupnogo 1644 roku zdijsnili intervenciyu z pivnochi 2 lipnya 1644 roku v bitvi pid Marston Murom na pivnochi Angliyi kavaleri zaznali nishivnoyi porazki vid vijsk kovenantiv pid golovuvannyam grafa Livena Karl I Styuart Antonis van Dejk 1636 rik Aleksandr Lesli Naperedodni bitvi pri Edzh Gill 1845 rik Bitva pid Marston Murom 1904 rik Scena bitvi pri Nejsbi suchasna rekonstrukciya Na pochatku 1645 roku komanduvannya armiyeyu parlamentu perehodit do predstavnikiv serednih verstv burzhuaziyi i novogo dvoryanstva tak zvanih independentiv prihilnikiv rishuchoyi borotbi z korolem yih lider Oliver Kromvel reorganizuvav armiyu zrobivshi zagoni selyan i miskoyi bidnoti yiyi osnovnoyu udarnoyu siloyu 14 chervnya 1645 roku vidbulas bitva pid Nesbi Nejzbi sho zakinchilas povnim rozgromom kavaleriv Ulitku nastupnogo roku 24 chervnya bulo vzyato golovne misto royalistiv Oksford Korol utik do Shotlandiyi ale buv vidanij parlamentu Pershij etap gromadyanskoyi vijni zakinchivsya cilkovitoyu peremogoyu parlamentskih sil Druga gromadyanska vijna 1648 1649 1648 roku korol Karl I zrobiv sprobu znovu rozpochati gromadyansku vijnu ale j cogo razu peremogla parlamentska armiya Korolya sudili za derzhavnu zradu i 30 sichnya 1649 roku privselyudno stratili cherez vidsikannya golovi Nastupnogo misyacya u parlamenti bulo likvidovano Palatu lordiv U borotbi z royalistami Kromvel spiravsya na revolyucijni masi Pid yihnim tiskom vin musiv zadovolniti deyaki vimogi predstavnikiv dribnoyi burzhuaziyi leveleriv urivnyuvachiv yaki vimagali vstanovlennya burzhuaznoyi respubliki i zaprovadzhennya shirokogo viborchogo prava U travni Angliyu urochisto progolosheno respublikoyu Duzhe skoro pislya cogo Kromvel rozpravivsya z levelerami Oliver Kromvel 1656 rik Sudovij proces nad Karlom I Strata Karla I Kromvel pered trunoyu Karla Pol Delarosh 1831 rik Spovid Richarda Brendona pamflet na kata korolya Tretya gromadyanska vijna 1649 1651 Karl II korol Angliyi Filipp de Shampan 1653 rik Rizanina v irlandskij Droedi Genri Edvard Dojl 1868 rik Mushketeri u bitvi pid Invirkitingom suchasna rekonstrukciya Kromvel pid Danbarom 1886 rik Bitva pri Vusteri 1810 rik Diktatura 1653 roku burzhuaziya i nove dvoryanstvo vstanovili vijskovu diktaturu Kromvelya poklikanu pridushiti narodni zavorushennya i ne dopustiti restavraciyi feodalnogo ladu Na pochatku 1650 h rokiv vin rozgromiv narodni povstannya u Irlandiyi i Shotlandiyi 1658 roku Kromvel pomer Restavraciya Dokladnishe Restavraciya Styuartiv Burzhuaziya i nove dvoryanstvo nalyakani zrostannyam selyansko plebejskogo ruhu 1660 restavruvali monarhiyu Styuartiv Sprobi Styuartiv Karla II 1660 1685 i osoblivo Yakova II Dzhejms II i VII 1685 1688 vidnoviti v Angliyi dorevolyucijni poryadki zustrili rishuchij opir parlamentskoyi opoziciyi ocholyuvanoyi vigami 1688 1689 parlament zdijsniv derzhavnij perevorot Slavnu revolyuciyu zaklikavshi na anglijskij prestol shtatgaltera Niderlandiv Vilgelma Oranskogo Vid yizd Karla II zi Sheveningena 2 chervnya 1660 roku 1660 rik Dzhejms II i VII Godfri Neller 1684 rik Pributtya princa Oranskogo v Tornbi Vilyam Miller 1852 rik Vilgelm III korol Angliyi 1680 rikDovgij parlamentZasidannya Dovgogo parlamentu Dokladnishe Dovgij parlament Za chas vijni Dovgij parlament vidav ryad zakoniv v interesah burzhuaziyi i novogo dvoryanstva Zakon pro skasuvannya licarskogo derzhannya 1646 peretvoriv dvoryan na privatnu Selyani odnak ne zvilnilis vid feodalnih povinnostej Bulo vprovadzheno shiroke viborche pravo zavdyaki yakomu zamozhni verstvi narodonaselennya mali zmogu obirati svoyih predstavnikiv do vishogo zakonodavchogo organu krayini j samostijno virishuvati za yakimi zakonami yim zhiti NaslidkiHocha virishalnu rol pid chas vijni vidigralo selyanstvo i dribna burzhuaziya pislya neyi v Angliyi priskorivsya proces rozorennya i obezzemelennya anglijskogo selyanstva U povnij miri reformami skoristalis lishe ostanni ta nove dvoryanstvo Anglijska revolyuciya bula velikim progresivnim faktorom v istoriyi Yevropi ce buv pochatok zagalnogo krahu feodalizmu Anglijska burzhuazna revolyuciya pokinchila z feodalno absolyutistskim ustroyem i prizvela do peremogi bilsh progresivnogo burzhuaznogo ladu v korolivstvi Vizvoleni produktivni sili krayini distali shirokij prostir dlya svogo rozvitku Burzhuazni vidnosini yaki vstanovilisya pislya neyi poshirilisya na Anglijska burzhuazna revolyuciya visunula Angliyu daleko vpered v ekonomichnomu i politichnomu vidnoshenni porivnyano z inshimi yevropejskimi derzhavami Vona dala mozhlivist yakisnogo rozvitku kapitalizmu Div takozhVigi Leveleri Digeri Folorn goupDzherelaClodfelter Michael 2002 Warfare and Armed Conflicts A Standard Reference to Casualty and Other Figures 1500 1999 McFarland amp Co s 52 ISBN 978 0 7864 1204 4 Lazorenko T G Anglijska burzhuazna revolyuciya 17 stolittya Ukrayinska radyanska enciklopediya u 17 t gol red M P Bazhan 1 she vid K Golov red URE AN URSR 1959 T 1 A Bogunci S 218 219 Marks i Engels 1956 Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 LiteraturaAnglijska burzhuazna revolyuciya Nova istoriya K 1952 T 1 ros Barg M A Anglijskaya burzhuaznaya revolyuciya M 1958 ros Marks K Engels F Recenziya na knigu Gizo Pochemu udalas anglijskaya revolyuciya Sochineniya M 1956 T 7 Posilannya