Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Буржуазі́я (фр. bourgeoisie, від давньо-фр. burgeis — містяни, від burc, borg — місто) — соціальна верства або суспільний клас; частина суспільства, власники засобів виробництва. Відповідно до розміру підприємства або капіталу, саме власник чи безпосередньо зайняті підприємницькою діяльністю, буржуазію в суспільствознавстві традиційно поділяють на дрібну, середню та велику:
- дрібна буржуазія — підприємці, котрі використовують власну робочу силу, або невелику кількість найманих робітників, як то членів своєї сім'ї (селяни, фермери, міські кустарі, в тому числі самостійна інтелігенція);
- — володарі дрібних підприємств, крупні представники вільних професій;
- — власники з найманими безпосередніми керівниками підприємств котрі мають сотні найманих працівників.
Історія поняття
Буржуазія, як початкова історична назва вільних містян (бюргери, буржуа) на противагу іншим панівним, або навпаки, підневільним суспільним станам феодального суспільства — селянству, дворянству і духовенству — виникає в Європі в епоху пізнього Середньовіччя. У письмових джерелах вперше згадується в 1565 році. В епоху індустріалізації, розвитку ринкових відносин та становлення капіталізму, буржуазія кількісно значно виростає за рахунок інших феодальних класів, та поступово перетворилася на провідну (з точки зору марксизму «панівну») соціальну верству, котра володіє основними засобами виробництва. Французькі утопічні соціалісти і комуністи (зокрема, вже К. А. Сен-Сімон, який протиставляв буржуа робітникам) поширили поняття «буржуазія» на багатих представників середнього класу.
У марксизмі, який описував соціально-економічні процеси в Західній Європі середини ХІХ ст., а особливо в його східних версіях — в радянському марксизмі-ленінізмі (сталінізмі), а також в маоїзмі — сучасний історичний прогрес відбувається на тлі невгасаючою боротьби двох «протилежностей» — пролетаріату і буржуазії. Отже ця боротьба є головною рушійною силою історичного поступу. Політична перемога пролетаріату над іншими класами (в тому числі над буржуазією) зветься «соціалістичною революцією». А встановлення соціалістичної влади, або соціалістичного ладу в країні («диктатура пролетаріату») неодмінно веде до знищення буржуазії як класу. Самостійне селянство, за комуністами, також мусить бути як клас знищено. Креативна роль буржуазії як організатора та керівника процесу виробництва, що ризикує власним майном та добробутом; її керівна роль як фундатора економічного та технічного прогресу — марксизмом ігнорується.
Протягом ХХ ст., в епоху науково-технічного розвитку та інших аналогічних процесів, що призвели до ускладнення соціальної структури суспільства, соціальний конфлікт між буржуазією і пролетаріатом втрачає своє домінантне значення. Так звана (не власників, а найманих службовців) в другій половині ХХ-го ст. також призвела до часткової втрати буржуазією монопольної влади організатора виробництва. Виникнення постіндустріального суспільства остаточно виявила сучасну обмеженість марксистської (класової теорії) — схеми суспільства та суспільного процесу, заснованних на дуалізмі «пролетаріат-буржуазія».
Різновиди буржуазії
За кількістю прибутку
Дрібна буржуазія
Докладніше: Дрібна буржуазія
Дрібна буржуазія — термін марксизму, яким позначається частина буржуазії, що, хоча й володіє засобами виробництва, проте вкладає у вироблений продукт власну працю, а тому не є експлуататорською.
До дрібної буржуазії належать селянство, різноманітні ремісники, крамарі тощо.
При капіталізмі дрібна буржуазія є до певної міри класовим ворогом великої буржуазії, оскільки масове виробництво призводить до розорення та пауперизації численних селян та робітників. Розорені дрібні підприємці вливаються в ряди пролетаріату.
При побудові комуністичного суспільства дрібна буржуазія є гальмом соціального прогресу, оскільки стоїть на заваді усуспільненню засобів виробництва.
Середня буржуазія
Докладніше:
Середня буржуазія - володарі дрібних підприємств, крупні представники вільних професій.
Велика буржуазія
Докладніше:
Велика буржуазія — власники з найманими безпосередніми керівниками підприємств котрі мають сотнями найманих працівників.
За напрямком вкладання капіталу
Сільська буржуазія
Торгова буржуазія
Промислова буржуазія
Банківська буржуазія
Буржуазія в Україні
| «Твори» |
|
Перші представники буржуазії в Україні з'явилися ще у 17 столітті, коли почав зароджуватися ринок, зростали міста, виникали перші мануфактури.
Безпосереднє оформлення буржуазії відбулося в 30 – 40–х роках ХІХ ст з перемогою фабрично-заводського виробництва у пореформену добу, коли нестримно зростали підприємницькі верстви. За даними одноденного Всеросійського перепису 1897 року, в Україні налічувалося великої буржуазії 289,5 тисяч осіб (разом із сім'ями), дрібних заможних господарів — 413,6 тисяч, дрібних незаможних виробників — 910 тисяч. У групі населення, яке жило прибутками від капіталів і нерухомого майна, українців разом із сім'ями налічувалося 74,6 тисяч, або близько 28 % загальної чисельності цієї категорії населення.
Буржуазія справляла вплив не лише на економічне, а й на політичне та ідеологічне життя суспільства. Промислова буржуазія досить швидко створила перші представницькі організації:
- «Всеросійський з'їзд фабрикантів, заводчиків та осіб, зацікавлених вітчизняною промисловістю», 1870;
- «З'їзди гірничопромисловців Півдня Росії», 1874;
- «Всеросійське товариство цукрозаводчиків», 1897 тощо.
Література
- Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — .
Див. також
Примітки
- . Динамика научных исследований. Т. 5, № 2007. 11 липня 2007. Архів оригіналу за 1 серпня 2020. Процитовано 7 січня 2018.
Посилання
- Т.І. Лазанська. Буржуазія [ 1 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 408. — .
- Олексій Вєдров. Експлуататори про себе. — Спільне. — 24 грудня 2012. [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Merriam-Webster Lixicon [ 28 січня 2012 у Wayback Machine.](англ.)
- Free Dictionary [ 14 травня 2013 у Wayback Machine.](англ.)
- Meyers Großes Konversations-Lexikon [ 22 грудня 2013 у Wayback Machine.](нім.)
- Peter-Lexikon [ 20 грудня 2013 у Wayback Machine.](нім.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Burzhuazi ya fr bourgeoisie vid davno fr burgeis mistyani vid burc borg misto socialna verstva abo suspilnij klas chastina suspilstva vlasniki zasobiv virobnictva Vidpovidno do rozmiru pidpriyemstva abo kapitalu same vlasnik chi bezposeredno zajnyati pidpriyemnickoyu diyalnistyu burzhuaziyu v suspilstvoznavstvi tradicijno podilyayut na dribnu serednyu ta veliku dribna burzhuaziya pidpriyemci kotri vikoristovuyut vlasnu robochu silu abo neveliku kilkist najmanih robitnikiv yak to chleniv svoyeyi sim yi selyani fermeri miski kustari v tomu chisli samostijna inteligenciya volodari dribnih pidpriyemstv krupni predstavniki vilnih profesij vlasniki z najmanimi bezposerednimi kerivnikami pidpriyemstv kotri mayut sotni najmanih pracivnikiv Gumoristichne zobrazhennya burzhuya na rosijskij poshtivci 1917 r Viyizd burzhua Zhan Bero 1889 rik Istoriya ponyattyaBurzhuaziya yak pochatkova istorichna nazva vilnih mistyan byurgeri burzhua na protivagu inshim panivnim abo navpaki pidnevilnim suspilnim stanam feodalnogo suspilstva selyanstvu dvoryanstvu i duhovenstvu vinikaye v Yevropi v epohu piznogo Serednovichchya U pismovih dzherelah vpershe zgaduyetsya v 1565 roci V epohu industrializaciyi rozvitku rinkovih vidnosin ta stanovlennya kapitalizmu burzhuaziya kilkisno znachno virostaye za rahunok inshih feodalnih klasiv ta postupovo peretvorilasya na providnu z tochki zoru marksizmu panivnu socialnu verstvu kotra volodiye osnovnimi zasobami virobnictva Francuzki utopichni socialisti i komunisti zokrema vzhe K A Sen Simon yakij protistavlyav burzhua robitnikam poshirili ponyattya burzhuaziya na bagatih predstavnikiv serednogo klasu U marksizmi yakij opisuvav socialno ekonomichni procesi v Zahidnij Yevropi seredini HIH st a osoblivo v jogo shidnih versiyah v radyanskomu marksizmi leninizmi stalinizmi a takozh v maoyizmi suchasnij istorichnij progres vidbuvayetsya na tli nevgasayuchoyu borotbi dvoh protilezhnostej proletariatu i burzhuaziyi Otzhe cya borotba ye golovnoyu rushijnoyu siloyu istorichnogo postupu Politichna peremoga proletariatu nad inshimi klasami v tomu chisli nad burzhuaziyeyu zvetsya socialistichnoyu revolyuciyeyu A vstanovlennya socialistichnoyi vladi abo socialistichnogo ladu v krayini diktatura proletariatu neodminno vede do znishennya burzhuaziyi yak klasu Samostijne selyanstvo za komunistami takozh musit buti yak klas znisheno Kreativna rol burzhuaziyi yak organizatora ta kerivnika procesu virobnictva sho rizikuye vlasnim majnom ta dobrobutom yiyi kerivna rol yak fundatora ekonomichnogo ta tehnichnogo progresu marksizmom ignoruyetsya Protyagom HH st v epohu naukovo tehnichnogo rozvitku ta inshih analogichnih procesiv sho prizveli do uskladnennya socialnoyi strukturi suspilstva socialnij konflikt mizh burzhuaziyeyu i proletariatom vtrachaye svoye dominantne znachennya Tak zvana ne vlasnikiv a najmanih sluzhbovciv v drugij polovini HH go st takozh prizvela do chastkovoyi vtrati burzhuaziyeyu monopolnoyi vladi organizatora virobnictva Viniknennya postindustrialnogo suspilstva ostatochno viyavila suchasnu obmezhenist marksistskoyi klasovoyi teoriyi shemi suspilstva ta suspilnogo procesu zasnovannih na dualizmi proletariat burzhuaziya Riznovidi burzhuaziyiZa kilkistyu pributku Dribna burzhuaziya Dokladnishe Dribna burzhuaziya Dribna burzhuaziya termin marksizmu yakim poznachayetsya chastina burzhuaziyi sho hocha j volodiye zasobami virobnictva prote vkladaye u viroblenij produkt vlasnu pracyu a tomu ne ye ekspluatatorskoyu Do dribnoyi burzhuaziyi nalezhat selyanstvo riznomanitni remisniki kramari tosho Pri kapitalizmi dribna burzhuaziya ye do pevnoyi miri klasovim vorogom velikoyi burzhuaziyi oskilki masove virobnictvo prizvodit do rozorennya ta pauperizaciyi chislennih selyan ta robitnikiv Rozoreni dribni pidpriyemci vlivayutsya v ryadi proletariatu Pri pobudovi komunistichnogo suspilstva dribna burzhuaziya ye galmom socialnogo progresu oskilki stoyit na zavadi ususpilnennyu zasobiv virobnictva Serednya burzhuaziya Dokladnishe Serednya burzhuaziya volodari dribnih pidpriyemstv krupni predstavniki vilnih profesij Velika burzhuaziya Dokladnishe Velika burzhuaziya vlasniki z najmanimi bezposerednimi kerivnikami pidpriyemstv kotri mayut sotnyami najmanih pracivnikiv Za napryamkom vkladannya kapitalu Silska burzhuaziya Torgova burzhuaziya Promislova burzhuaziya Bankivska burzhuaziyaBurzhuaziya v UkrayiniDokladnishe Tvori Yizh ananasi Ryabchiki zhuj Den tvij ostannij nastaye burzhuj Mayakovskij Pershi predstavniki burzhuaziyi v Ukrayini z yavilisya she u 17 stolitti koli pochav zarodzhuvatisya rinok zrostali mista vinikali pershi manufakturi Bezposerednye oformlennya burzhuaziyi vidbulosya v 30 40 h rokah HIH st z peremogoyu fabrichno zavodskogo virobnictva u poreformenu dobu koli nestrimno zrostali pidpriyemnicki verstvi Za danimi odnodennogo Vserosijskogo perepisu 1897 roku v Ukrayini nalichuvalosya velikoyi burzhuaziyi 289 5 tisyach osib razom iz sim yami dribnih zamozhnih gospodariv 413 6 tisyach dribnih nezamozhnih virobnikiv 910 tisyach U grupi naselennya yake zhilo pributkami vid kapitaliv i neruhomogo majna ukrayinciv razom iz sim yami nalichuvalosya 74 6 tisyach abo blizko 28 zagalnoyi chiselnosti ciyeyi kategoriyi naselennya Burzhuaziya spravlyala vpliv ne lishe na ekonomichne a j na politichne ta ideologichne zhittya suspilstva Promislova burzhuaziya dosit shvidko stvorila pershi predstavnicki organizaciyi Vserosijskij z yizd fabrikantiv zavodchikiv ta osib zacikavlenih vitchiznyanoyu promislovistyu 1870 Z yizdi girnichopromislovciv Pivdnya Rosiyi 1874 Vserosijske tovaristvo cukrozavodchikiv 1897 tosho LiteraturaMalij slovnik istoriyi Ukrayini vidpov red V A Smolij K Libid 1997 464 s ISBN 5 325 00781 5 Div takozhDribna burzhuaziya Mishanstvo ByurgerstvoPrimitki Dinamika nauchnyh issledovanij T 5 2007 11 lipnya 2007 Arhiv originalu za 1 serpnya 2020 Procitovano 7 sichnya 2018 PosilannyaT I Lazanska Burzhuaziya 1 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 408 ISBN 966 00 0734 5 Oleksij Vyedrov Ekspluatatori pro sebe Spilne 24 grudnya 2012 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Merriam Webster Lixicon 28 sichnya 2012 u Wayback Machine angl Free Dictionary 14 travnya 2013 u Wayback Machine angl Meyers Grosses Konversations Lexikon 22 grudnya 2013 u Wayback Machine nim Peter Lexikon 20 grudnya 2013 u Wayback Machine nim