Було запропоновано цю статтю або розділ з Анатолія, але, можливо, це варто додатково . Пропозиція із січня 2021. |
Мала́ Áзія або також Анатолія (тур. Anadolu) (грец. Ανατολία) — півострів у Західній Азії. Повністю розташований на території Туреччини, складає більшу частину її території. Розміри: з заходу на схід більше 1 000 км, з півночі на південь — від 400 до 600 км. Омивається Чорним морем на півночі, Мармуровим та Егейським на заході, Середземним на півдні. Протоками Босфор і Дарданели відокремлюється від Європи.
Мала Азія Півострів Мала Азія | |
---|---|
Півострів Мала Азія між Європою та Азією | |
39°00′ пн. ш. 33°30′ сх. д. / 39.000° пн. ш. 33.500° сх. д.Координати: 39°00′ пн. ш. 33°30′ сх. д. / 39.000° пн. ш. 33.500° сх. д. | |
Місцезнаходження | півострів на заході Азії, серединна частина території сучасної Туреччини. Довжина із заходу на схід понад 1000 км, ширина від 400 км до 600 км. |
Довколишні води | Чорне море Мармурове море Егейське море Середземне море. Омивається Чорним, Мармуровим, Егейським та Середземним морями й протоками Босфор і Дарданелли, що відділяють Азію від Європи. Півострів далеко в порівнянні з усіма іншими частинами Азії висунутий на захід. Східним кордоном Малої Азії як фізико-географічної зони зазвичай вважають лінію від узбережжя Середземного моря на південь від затоки Іскендерун, далі між 40-м меридіаном та озером Ван, а на півночі межа приблизно збігається з нижньою течією річки Чороха. Біля берегів Малої Азії розташовані острови (Кіпр, Родос та ін.). |
Площа | Територія — приблизно 506 тис. км² км² |
Країна | Туреччина |
Регіон | Західна Азія |
Фізична географія
Площа півострова становить приблизно 506 тис. км². Річки маловодні і мають нерівномірний режим. Найкрупніші річки, ті що, впадають в Чорне і Середземне море, а також річки басейну Тигра і Євфрата, що стікають з східних хребтів області. Найдовша річка — Кизил-Ірмак, довжиною приблизно 950 км. Впадає в Чорне море, утворюючи заболочену дельту. Не маючи судноплавного значення, річки грають велику роль як джерела зрошування і водопостачання. Майже всі озера не мають стоку і тому сильно засолені. Найбільше озеро — Туз.
Історія
Територія Малої Азії в різні історичні періоди входила (повністю або в значній частині) до складу різних держав: Хеттське царство, Фригія, Лідійське царство, Мідія, Карія, Лікія, держава Ахеменідів, Вірменія, держава Олександра Македонського, держава Селевкидів, Понтійське царство, Пергам, Стародавній Рим, Візантія, Конійський султанат та інші. Арена дії багатьох давньогрецьких міфів.
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Посилання
- Encyclopedia Britannica — Anatolia [ 8 травня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона — Малая Азия [Архівовано 25 серпня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
Це незавершена стаття з географії Туреччини. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bulo zaproponovano ob yednati cyu stattyu abo rozdil z Anatoliya ale mozhlivo ce varto dodatkovo obgovoriti Propoziciya iz sichnya 2021 Mala Aziya abo takozh Anatoliya tur Anadolu grec Anatolia pivostriv u Zahidnij Aziyi Povnistyu roztashovanij na teritoriyi Turechchini skladaye bilshu chastinu yiyi teritoriyi Rozmiri z zahodu na shid bilshe 1 000 km z pivnochi na pivden vid 400 do 600 km Omivayetsya Chornim morem na pivnochi Marmurovim ta Egejskim na zahodi Seredzemnim na pivdni Protokami Bosfor i Dardaneli vidokremlyuyetsya vid Yevropi Mala Aziya Pivostriv Mala AziyaPivostriv Mala Aziya mizh Yevropoyu ta Aziyeyu39 00 pn sh 33 30 sh d 39 000 pn sh 33 500 sh d 39 000 33 500 Koordinati 39 00 pn sh 33 30 sh d 39 000 pn sh 33 500 sh d 39 000 33 500Misceznahodzhennyapivostriv na zahodi Aziyi seredinna chastina teritoriyi suchasnoyi Turechchini Dovzhina iz zahodu na shid ponad 1000 km shirina vid 400 km do 600 km Dovkolishni vodiChorne more Marmurove more Egejske more Seredzemne more Omivayetsya Chornim Marmurovim Egejskim ta Seredzemnim moryami j protokami Bosfor i Dardanelli sho viddilyayut Aziyu vid Yevropi Pivostriv daleko v porivnyanni z usima inshimi chastinami Aziyi visunutij na zahid Shidnim kordonom Maloyi Aziyi yak fiziko geografichnoyi zoni zazvichaj vvazhayut liniyu vid uzberezhzhya Seredzemnogo morya na pivden vid zatoki Iskenderun dali mizh 40 m meridianom ta ozerom Van a na pivnochi mezha priblizno zbigayetsya z nizhnoyu techiyeyu richki Choroha Bilya beregiv Maloyi Aziyi roztashovani ostrovi Kipr Rodos ta in PloshaTeritoriya priblizno 506 tis km km Krayina TurechchinaRegionZahidna AziyaFizichna geografiyaTopografichna mapa Maloyi Aziyi Plosha pivostrova stanovit priblizno 506 tis km Richki malovodni i mayut nerivnomirnij rezhim Najkrupnishi richki ti sho vpadayut v Chorne i Seredzemne more a takozh richki basejnu Tigra i Yevfrata sho stikayut z shidnih hrebtiv oblasti Najdovsha richka Kizil Irmak dovzhinoyu priblizno 950 km Vpadaye v Chorne more utvoryuyuchi zabolochenu deltu Ne mayuchi sudnoplavnogo znachennya richki grayut veliku rol yak dzherela zroshuvannya i vodopostachannya Majzhe vsi ozera ne mayut stoku i tomu silno zasoleni Najbilshe ozero Tuz IstoriyaTeritoriya Maloyi Aziyi v rizni istorichni periodi vhodila povnistyu abo v znachnij chastini do skladu riznih derzhav Hettske carstvo Frigiya Lidijske carstvo Midiya Kariya Likiya derzhava Ahemenidiv Virmeniya derzhava Oleksandra Makedonskogo derzhava Selevkidiv Pontijske carstvo Pergam Starodavnij Rim Vizantiya Konijskij sultanat ta inshi Arena diyi bagatoh davnogreckih mifiv LiteraturaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 PosilannyaEncyclopedia Britannica Anatolia 8 travnya 2016 u Wayback Machine angl Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona Malaya Aziya Arhivovano 25 serpnya 2017 u Wayback Machine ros Ce nezavershena stattya z geografiyi Turechchini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi