Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Анастасіївська каплиця, або каплиця Павла Скоропадського — у 1909—1960 роках православна каплиця в Глухові на Сумщині. Розташовувалась на Спаській вулиці. Створена з ініціативи Павла Скоропадського, майбутнього гетьмана Української держави. Спроєктована архітекторами Опанасом Сластіоном, Леонтієм Бенуа, Миколаєм Горденіним. Збудована у 1895—1909 роках у псевдобароковому стилі, на місці зруйнованої Анастасіївської церкви. Мала шестигранну баню з фальшивим барабаном та наріжними півколонками, а також розкішний декор. Функціонувала до 1920-х років. Остаточно зруйнована у 1960-х роках.
| Анастасіївська каплиця | |
|---|---|
 | |
| 51°40′32″ пн. ш. 33°54′42″ сх. д. / 51.67556° пн. ш. 33.91167° сх. д.Координати: 51°40′32″ пн. ш. 33°54′42″ сх. д. / 51.67556° пн. ш. 33.91167° сх. д. | |
| Країна |  Україна |
| Місто | Глухів |
| Сумська область | м. Глухів вул. Спаська |
| Тип будівлі | каплиця |
| Стиль | псевдобароковий стиль |
| Автор проєкту | Опанас Сластіон |
| Засновник | Павло Скоропадський |
| Початок будівництва | 1895 |
| Побудовано | 1909 |
  Анастасіївська каплиця Анастасіївська каплиця (Україна) | |
 Зовнішні відеофайли | |
|---|---|
 | Артемій – батько Глухівського економічного дива СПАДОК ТЕРЕЩЕНКІВ Перша серія (30 червня 2022, Суспільне Культура) |
Історія
Причиною будівництва Анастасіївської каплиці стало зруйнування старої гетьманської Анастасіївськії церкви, зведеної на початку XVIII століття. Зруйнуванню святині роду Скоропадських намагався завадити Павло Скоропадський. Він звертав увагу, що в церкві зберігся справжній вівтар початку XVIII століття. Завдяки цьому Павло Скоропадський запропонував використати ці історичні рештки для будівництва «своєрідного духовного пам'ятника українській старшині», у тому числі й представникам роду Скоропадських.
1905 року російський імператор Микола II призначив майбутнього Гетьмана Української держави Скоропадського своїм флігель-ад'ютантом, із наданням звання полковника. Павло Скоропадський обіймав цю посаду до 1910 року. Рішення родини Терещенків зруйнувати стару гетьманську церкву у колишній столиці Гетьманщини викликало обурення значної частини чернігівського вищого товариства, зокрема нащадків історичних родів. У таких умовах Павло Скоропадський, очевидно, виявив бажання звести каплицю у пам'ять про рід Скоропадських. Певну роль тут зіграв і відомий чернігівський громадський діяч Петро Дорошенко — однодумець майбутнього гетьмана. Він був знавцем української старовини. 1908 року, коли цей грандіозний проєкт уже наближався до завершення, Петро Дорошенко писав Павлові Скоропадському:
 | «Я довго розмірковував про вашу думку, щоб каплиця була пам'ятником минулого, тобто нашій Гетьманщині… Таким чином, це буде історичний пам'ятник, і це має бути твердо і серйозно, але без зайвого галасу і честолюбства, представлено на дошці, що буде при вході до каплиці. До речі: у напису велику роль має відігравати релігійний бік, просвітницько-духовний та навіть церковній, адже релігія та й церква у Малоросії завжди, і за часів Гетьманщини, грали таку велику роль». |  |
Павло Скоропадський погодився на зруйнування старої (гетьманської) церкви роду Скоропадських лише після згоди Терещенків звести храм-каплицю. Впродовж 1894—1897 років стару Анастасіївську церкву було розібрано, а на залишеній частині головного вівтаря упродовж 1901—1902 років за наказом Ніколи Терещенка почали будівництво нового храму-каплиці.
Павло Скоропадський дуже серйозно підійшов до справи. Попередні ескізи майбутньої каплиці він замовив видатному митцю та знавцю української старовинної архітектури Опанасу Сластіону. Художньою складовою будівництва опікувався відомий петербурзький архітектор Леонтій Бенуа, який зробив ще один проєкт будови. Ідея Глухівської каплиці була позитивно сприйнята також видатними знавцями української минувшини Віктором Новицьким та Василем Горленком — нащадками козацької старшини. Зокрема, останній писав: «Мені більше за все подобається і здається характерним проєкт Сластіона». Проєкт Бенуа, виконаний досвідченим архітектором, він вважав досить банальним, що «не має жодної риси, що пов'язує його з епохою та особами, пам'ять яких ви бажаєте продовжити». Сам Павло Скоропадський вважав, що необхідно «…зламати все, що було пізніше її заснування побудовано, і залишити лише те, що було первісне зроблено…». Фактично йшлося про консервацію старого вівтаря початку XVIII століття, розбирання всього добудованого впродовж XIX століття, особливо ж терещенківської «модернізації», і відбудову нової каплиці у суворій відповідності з стилем XVII століття. Вартість спорудження Глухівської каплиці, яку мав оплатити Павло Скоропадський, складала 4327 рублів.
Залучений до справи молодий київський архітектор Микола Горденін уже в 1902 році склав угоду й проєкт такого будівництва. У документах йшлося про будівництво восьми нових фронтонів, великої бані з барабаном та двох малих, нового даху над капличкою та прибудовами. Планувались значні роботи з оздоблення: застосування внутрішнього ліплення, розпису, а також золочення куполів, риштування та навіть слюдяні вікна — як у XVII столітті. При розробленні креслень Микола Горденін широко користувався історичними свідченнями, зокрема вивчав матеріали монастирських бібліотек (Києво-Печерської Лаври тощо). Великі суперечки викликала пропозиція Горденіна пофарбувати каплицю в жовтий колір та визолотити деякі деталі на фронтонах: «усе має бути вибілено звичайним вапном», тобто відтворювати стиль XVII століття, суворої доби Богдана Хмельницького. Однак, роботи у Глухові просувалися не так швидко. 1903 року Микола Горденін лише завершив ескіз та робочі креслення і розпочав будівництво. З початком зведення вибухнуло певне незадоволення як з боку замовника (щодо дотримання первісного задуму), так і впливових представників суспільства, включаючи родину Терещенків. Павла Скоропадського почали звинувачувати в руйнації історичної будови, але він твердо стояв на своєму. В липні 1908 року київська газета «Рада» описувала конфлікт між Терещенками та Скоропадськими через зруйнування Анастасіївського храму:
| | «Говорячи про заслуги Терещенка для міста Глухова, годиться згадати один факт, характерний для його фундаторської діяльности. Стояла у Глухові невеличка кам'яна церква — Анастасіевська, збудована гетьманом Іваном Скоропадським на початку XVIII віку. Була вона домовою гетьманською церквою і ховали в ній декого з гетьманських фамілій. Будівля старосвітська, старого українського типу; гетьмани забезпечили її млином під Глуховом та слободою Нова Гребля. Перестояла церква мало не двісті років. Та ось явились нові «сильні люде» на Вкраїні, дужі владою свого капіталу: Терещенко збудував коло старої нову пишну церкву під золоченими банями, на зразок Володимирського собору в Київі. Призначив її усипальницею для свого роду, і стала йому муляти очі стара гетьманська церковка; почав Терещенко клопотати, щоб дозволено було її зруйновати, щоб «не закривала перспективи». І таки свого добився: церкву зруйнувано, і вже на її місці пани Скоропадські (нащадки гетьмана) поставили капличку». | |
Наприкінці 1909 року будівництво вже наближалося до завершення, що підтвердив Петро Дорошенко. У листопаді того року він відвідав Глухів та повідомив про це Павла Скоропадського. Постало питання необхідного облаштування церкви образами та іншими святими предметами. Зразки церковного начиння XVIII століття, зокрема срібне панікадило, відшукали Петро Дорошенко та Павло Скоропадський у Троїцькому Чернігівському монастирі. Старовинну люстру, яку 1734 року вивезли з Глухова, знайшов у Києво-Печерському монастирі відомий художник Микола Прахов.
Втім, проіснувала Анастасіївська каплиця недовго. Творіння Павла Скоропадського зачинили разом з іншими храмами Глухова за радянської влади у 1920-х роках. Церковне начиння каплиці перенесли до Трьох-Анастасіївського храму. У 1930-х роках каплицю використовував «Осовіахім» — попередник ДТСААФу. Для тренувань хімзахисту ГТО (готовий до праці і оборони) до каплиці напускали дим, учнів одягали в протигази і на деякий час заводили всередину. Під час Другої світової війни поруч розміщувалось німецько-мадярське кладовище. Після Другої світової війни роками неремонтовану каплицю перетворили на житло паламаря. Після 1956 року паркан було перенесено під саму споруду. А наприкінці 1950-х — на початку 1960-х років практично вже зруйнована каплиця була перетворена на купу битої цегли.
Опис
Каплиця була невеликою за розмірами заввишки 8 метрів — баштового типу. Розташовувалася за 7 метрів від нового храму. Вона ортодоксальна у плані мала шестикутний обрис з невеличкою прибудовою у західній стороні. Фасади були виконані у псевдобароковому стилі зі спареними колонами та високими фронтонами. Кожна деталь екстер'єру каплиці узгоджена з відповідними пропорціям стрункої башти. Витонченість деталей оздоблення доповнювалась, зокрема, криволінійністю, ошатністю та ускладненістю декоративних надкарнизних люкарн. Увінчувала споруду шестигранна баня з фальшивим барабаном. Розкішним декором були прикрашені наріжні півколонки, профільовані карнизи, лучкові і припідняті віконні пройоми та портал.
Місце престолу старої гетьманської Анастасіївської церкви (на південь від цієї каплиці) було позначене викладеною з цегли тумбою з дахом, увінчаним хрестом. Ділянку з каплицею було відокремлено низьким парканом. Усе внутрішнє оздоблення каплиці зодчі витримали, згідно із задумом фундатора, в історичному стилі. Головна увага зосереджувалась на спорудах, зведених родом Скоропадських, передусім — гетьманом Іваном. Сам Павло Петрович до цього відносився ґрунтовно. Зокрема, автор проєкту каплиці Опанас Георгійович Сластіон
| | «…зробив йому п'ять чи шість проектів на ту капличку, один він вибрав і я йому начертив як слід — се був мотив взятий з чернігівської П'ятницької церкви, деякі подробиці були взяті з других відомих старовинних церков, т. що ніякої моєї фантазії там почти не було і зразу проект йому подобався». | |
Примітки
- Книга Пам′яті Сумської області: в 3 -х тт. — Т. 2 : Зруйновані храми Сумщини. Мартиролог втрачених святинь / Авт. — упорядн. О. М. Корнієнко. — Суми : Ярославна, 2007. — 324 с. : іл. — С. 73
- Вечерський В. В. Пам'ятки архітектури й містобудування Лівобережної України: Виявлення, дослідження, фіксація / В. В. Вечерський; Держ. служба охорони культ. спадщини. — К. : ТОВ «Вид. дім А. С. С.», 2005. — C. 350
- Шишкіна, Ю. Втрачена каплиця: Про Трьоханастасіївську церкву // Соборний майдан. — 2008. — № 6. — С. 1
- Папакін Г. В. Павло Скоропадський та українська Академія наук. До 100-річчя НАН України [ 29 листопада 2020 у Wayback Machine.]. — К. : Українські пропілеї, 2018. — С. 108—109
- Дописи від власних кореспондентів. Глухів. // Рада. – 1908. – № 156 – С. 4
- Папакін Г. В. Павло Скоропадський: патріот, державотворець, людина. Історико-архівні нариси [ 24 листопада 2020 у Wayback Machine.]. — К. : Держ. ком. архівів, 2003. — С. 118—121
- Савицкий А. Д. Инвентаризационная книга храма Трех Анастасий// Сіверщина в історії України. Збірник наукових праць. Випуск 9. — Київ-Глухів: ТОВ «Видавництво Аспект-Поліграф», 2016. — C. 368—391(рос.)
- Сбитный И. И. Улицы родного города Глухова // Соборний майдан. — 2011. — № 3 (45). — С. 4(рос.)
- Шишкіна Ю. А. Трьох-Анастасіївська церква — перлина глухівської архітектури [ 30 листопада 2020 у Wayback Machine.] // Сіверщина в історії України: Збірник наукових праць / С. А. Слєсрєв (гол. ред. кол.), В. І. Бєлашов, С. П. Жукова та ін. / Національний заповідник «Глухів», Центр пам'ятковзнавства НАН України і УТОПІК. — Київ-Глухів, 2009. Вип. 2.: Матеріали Восьмої науково-практичної конференції «Сіверщина в історії України» (15-16 жовтня 20089 р.) — С. 136—137
- Цапенко М. По равнинам Десны и Сейма. — Москва, 1967. — С. 46-73(рос.)
- Ткаченко В. Православна Глухівщина. Історико-культурна спадщина Глухівського краю: вид. друге, перероб. і доп. — Глухів, 2006. — С. 52
- Пуцко В. Г. Глухівські зруйнування // Сумська старовина. — Суми, 1998. — № III—IV. — С. 52-54
- Крижанівський В. М. Василь Андрійович Мальченко та його спогади про Глухів та глухівчан за 1870—1930 рр. [ 13 лютого 2020 у Wayback Machine.] // Історичні студії суспільного прогресу. — 2017. — Вип. 5. — С. 260—261
- Мартинович П. Українські записи: Українські записи Порфирія Мартиновича, друкована фольклорно-етнографічна спадщина, вибране листування, мартиновичезнавчі студії, вибрана мистецька спадщина, біографічні матеріали. — Харків: Видавець Савчук О. О., 2012. — С. 326
Джерела й література
Джерела
- ЦДІАК, ф. 1219, оп. 2, спр. 313, арк. 49-49 зв.
- Звід пам'яток історії та культури України. Сумська область / головний редактор Валерій Смолій. — Київ, 2017. — 856 с.
- Маркович А. М. Дневныя записки Малороссийского подскарбия генерального Якова Марковича. — М. : Типография В. Готье, 1859. — 432 с. (рос.)
Література
- Бєлашов В. І. Глухів — столиця гетьманської України (1708—1782 рр.): (від перших поселень до сучасності). — Суми : ТОВ "ВПП «Фабрика друку», 2019. — 420 с.
- Вечерський, В. В. Втрачені об'єкти архітектурної спадщини України [ 10 березня 2022 у Wayback Machine.]. — К. : НДІТІАМ, 2002. — 592 с.
- Вечерський, В. В. Втрачені святині. — К. : Техніка, 2004. — 176 с., з іл.
- Вечерський, В. В. Пам'ятки архітектури й містобудування Лівобережної України: Виявлення, дослідження, фіксація / В. В. Вечерський; Держ. служба охорони культ. спадщини. — К. : ТОВ «Вид. дім А. С. С.», 2005. — C. 350.
- Книга Пам′яті Сумської області: в 3 -х т. т. 2 : Зруйновані храми Сумщини. Мартиролог втрачених святинь / Авт. -упорядн. О. М. Корнієнко . — Суми : Ярославна, 2007. — 324 с. : іл. — С. 73.
- Корнієнко, О. М. Зруйновані храми Сумщини Мартиролог втрачених святинь [Текст] = The history of destroyed and partly ruined monuments of cult in Sumy region: до вивчення дисципліни / О. М. Корнієнко. — Суми : ПП Ніконоров В. І., 2009. — 368 с. : іл. —
- Крижанівський В. М. Василь Андрійович Мальченко та його спогади про Глухів та глухівчан за 1870—1930 рр. [ 13 лютого 2020 у Wayback Machine.] // Історичні студії суспільного прогресу. — 2017. — Вип. 5. — С. 256—310.
- Мартинович П. Українські записи: Українські записи Порфирія Мартиновича, друкована фольклорно-етнографічна спадщина, вибране листування, мартиновичезнавчі студії, вибрана мистецька спадщина, біографічні матеріали. — Харків : Видавець Савчук О. О., 2012. — 534 с.
- Нестуля О. О. Доля церковної старовини в Україні. 1917—1941 рр. у 2-х частинах: Монографія. — К. : Ін-т історії України НАНУ, 1995. — 278 с.
- Папакін Г. В. Павло Скоропадський та українська Академія наук. До 100-річчя НАН України [ 29 листопада 2020 у Wayback Machine.]. — К. : Українські пропілеї, 2018. — С. 106—110.
- Папакін, Г. В. Павло Скоропадський: патріот, державотворець, людина. Історико-архівні нариси [ 24 листопада 2020 у Wayback Machine.]. — К. : Держ. ком. архівів, 2003. — 282 с.
- Дописи від власних кореспондентів. Глухів. // Рада. — 1908. — № 156 — С. 4.
- Савицкий А. Д. Инвентаризационная книга храма Трех Анастасий// Сіверщина в історії України. Збірник наукових праць. Випуск 9. — Київ-Глухів : ТОВ «Видавництво Аспект-Поліграф», 2016. — C. 368—391.
- Сбитный И. И. Улицы родного города Глухова // Соборний майдан. — 2011. — № 3 (45). — С. 4.
- Сотник О. М. Православна Сумщина (Нариси з історії православ'я на Сумщині): (988—2004) / О. М. Сотник. — Суми : Козацький вал, 2004. — 198 с.
- Старая Анастасиевская: Про храм. // Народна трибуна. — 2009. — 12 вересня.
- Ткаченко В. Ю. Православна Глухівщина. Історико-культурна спадщина Глухівського краю. — К., 2001. — 220 с.
- Ткаченко В. Ю. Православна Глухівщина. Історико-культурна спадщина Глухівського краю: вид. друге, перероб. і доп. — Глухів : РВВ ГДПУ, 2006. — 256 с.
- Шишкіна Ю. Втрачена каплиця: Про Трьоханастасіївську церкву // Соборний майдан. — 2008. — № 6. — С. 1. (рос.)
| Ця стаття належить до української Вікіпедії. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Anastasiyivska kaplicya abo kaplicya Pavla Skoropadskogo u 1909 1960 rokah pravoslavna kaplicya v Gluhovi na Sumshini Roztashovuvalas na Spaskij vulici Stvorena z iniciativi Pavla Skoropadskogo majbutnogo getmana Ukrayinskoyi derzhavi Sproyektovana arhitektorami Opanasom Slastionom Leontiyem Benua Mikolayem Gordeninim Zbudovana u 1895 1909 rokah u psevdobarokovomu stili na misci zrujnovanoyi Anastasiyivskoyi cerkvi Mala shestigrannu banyu z falshivim barabanom ta narizhnimi pivkolonkami a takozh rozkishnij dekor Funkcionuvala do 1920 h rokiv Ostatochno zrujnovana u 1960 h rokah Anastasiyivska kaplicyaAnastasiyivska kaplicya naprikinci 1940 h rokiv Anastasiyivska kaplicya naprikinci 1940 h rokiv51 40 32 pn sh 33 54 42 sh d 51 67556 pn sh 33 91167 sh d 51 67556 33 91167 Koordinati 51 40 32 pn sh 33 54 42 sh d 51 67556 pn sh 33 91167 sh d 51 67556 33 91167Krayina UkrayinaMistoGluhivSumska oblastm Gluhiv vul SpaskaTip budivlikaplicyaStilpsevdobarokovij stilAvtor proyektuOpanas SlastionZasnovnikPavlo SkoropadskijPochatok budivnictva1895Pobudovano1909Anastasiyivska kaplicyaAnastasiyivska kaplicya Ukrayina Zovnishni videofajli Artemij batko Gluhivskogo ekonomichnogo diva SPADOK TEREShENKIV Persha seriya 30 chervnya 2022 Suspilne Kultura IstoriyaIniciator zvedennya kaplici Pavlo Skoropadskij Trohanastasiyivska cerkva ta Anastasiyivska kaplicya livoruch Trohanastasiyivska cerkva ta Anastasiyivska kaplicya pravoruch u 1927 roci Trohanastasiyivska cerkva ta Anastasiyivska kaplicya pivnichnij fasad pislya bombarduvan u 1943 roci Trohanastasiyivska cerkva ta Anastasiyivska kaplicya livoruch z pivdennogo boku Prichinoyu budivnictva Anastasiyivskoyi kaplici stalo zrujnuvannya staroyi getmanskoyi Anastasiyivskiyi cerkvi zvedenoyi na pochatku XVIII stolittya Zrujnuvannyu svyatini rodu Skoropadskih namagavsya zavaditi Pavlo Skoropadskij Vin zvertav uvagu sho v cerkvi zberigsya spravzhnij vivtar pochatku XVIII stolittya Zavdyaki comu Pavlo Skoropadskij zaproponuvav vikoristati ci istorichni reshtki dlya budivnictva svoyeridnogo duhovnogo pam yatnika ukrayinskij starshini u tomu chisli j predstavnikam rodu Skoropadskih 1905 roku rosijskij imperator Mikola II priznachiv majbutnogo Getmana Ukrayinskoyi derzhavi Skoropadskogo svoyim fligel ad yutantom iz nadannyam zvannya polkovnika Pavlo Skoropadskij obijmav cyu posadu do 1910 roku Rishennya rodini Tereshenkiv zrujnuvati staru getmansku cerkvu u kolishnij stolici Getmanshini viklikalo oburennya znachnoyi chastini chernigivskogo vishogo tovaristva zokrema nashadkiv istorichnih rodiv U takih umovah Pavlo Skoropadskij ochevidno viyaviv bazhannya zvesti kaplicyu u pam yat pro rid Skoropadskih Pevnu rol tut zigrav i vidomij chernigivskij gromadskij diyach Petro Doroshenko odnodumec majbutnogo getmana Vin buv znavcem ukrayinskoyi starovini 1908 roku koli cej grandioznij proyekt uzhe nablizhavsya do zavershennya Petro Doroshenko pisav Pavlovi Skoropadskomu Ya dovgo rozmirkovuvav pro vashu dumku shob kaplicya bula pam yatnikom minulogo tobto nashij Getmanshini Takim chinom ce bude istorichnij pam yatnik i ce maye buti tverdo i serjozno ale bez zajvogo galasu i chestolyubstva predstavleno na doshci sho bude pri vhodi do kaplici Do rechi u napisu veliku rol maye vidigravati religijnij bik prosvitnicko duhovnij ta navit cerkovnij adzhe religiya ta j cerkva u Malorosiyi zavzhdi i za chasiv Getmanshini grali taku veliku rol Pavlo Skoropadskij pogodivsya na zrujnuvannya staroyi getmanskoyi cerkvi rodu Skoropadskih lishe pislya zgodi Tereshenkiv zvesti hram kaplicyu Vprodovzh 1894 1897 rokiv staru Anastasiyivsku cerkvu bulo rozibrano a na zalishenij chastini golovnogo vivtarya uprodovzh 1901 1902 rokiv za nakazom Nikoli Tereshenka pochali budivnictvo novogo hramu kaplici Pavlo Skoropadskij duzhe serjozno pidijshov do spravi Poperedni eskizi majbutnoyi kaplici vin zamoviv vidatnomu mitcyu ta znavcyu ukrayinskoyi starovinnoyi arhitekturi Opanasu Slastionu Hudozhnoyu skladovoyu budivnictva opikuvavsya vidomij peterburzkij arhitektor Leontij Benua yakij zrobiv she odin proyekt budovi Ideya Gluhivskoyi kaplici bula pozitivno sprijnyata takozh vidatnimi znavcyami ukrayinskoyi minuvshini Viktorom Novickim ta Vasilem Gorlenkom nashadkami kozackoyi starshini Zokrema ostannij pisav Meni bilshe za vse podobayetsya i zdayetsya harakternim proyekt Slastiona Proyekt Benua vikonanij dosvidchenim arhitektorom vin vvazhav dosit banalnim sho ne maye zhodnoyi risi sho pov yazuye jogo z epohoyu ta osobami pam yat yakih vi bazhayete prodovzhiti Sam Pavlo Skoropadskij vvazhav sho neobhidno zlamati vse sho bulo piznishe yiyi zasnuvannya pobudovano i zalishiti lishe te sho bulo pervisne zrobleno Faktichno jshlosya pro konservaciyu starogo vivtarya pochatku XVIII stolittya rozbirannya vsogo dobudovanogo vprodovzh XIX stolittya osoblivo zh tereshenkivskoyi modernizaciyi i vidbudovu novoyi kaplici u suvorij vidpovidnosti z stilem XVII stolittya Vartist sporudzhennya Gluhivskoyi kaplici yaku mav oplatiti Pavlo Skoropadskij skladala 4327 rubliv Zaluchenij do spravi molodij kiyivskij arhitektor Mikola Gordenin uzhe v 1902 roci sklav ugodu j proyekt takogo budivnictva U dokumentah jshlosya pro budivnictvo vosmi novih frontoniv velikoyi bani z barabanom ta dvoh malih novogo dahu nad kaplichkoyu ta pribudovami Planuvalis znachni roboti z ozdoblennya zastosuvannya vnutrishnogo liplennya rozpisu a takozh zolochennya kupoliv rishtuvannya ta navit slyudyani vikna yak u XVII stolitti Pri rozroblenni kreslen Mikola Gordenin shiroko koristuvavsya istorichnimi svidchennyami zokrema vivchav materiali monastirskih bibliotek Kiyevo Pecherskoyi Lavri tosho Veliki superechki viklikala propoziciya Gordenina pofarbuvati kaplicyu v zhovtij kolir ta vizolotiti deyaki detali na frontonah use maye buti vibileno zvichajnim vapnom tobto vidtvoryuvati stil XVII stolittya suvoroyi dobi Bogdana Hmelnickogo Odnak roboti u Gluhovi prosuvalisya ne tak shvidko 1903 roku Mikola Gordenin lishe zavershiv eskiz ta robochi kreslennya i rozpochav budivnictvo Z pochatkom zvedennya vibuhnulo pevne nezadovolennya yak z boku zamovnika shodo dotrimannya pervisnogo zadumu tak i vplivovih predstavnikiv suspilstva vklyuchayuchi rodinu Tereshenkiv Pavla Skoropadskogo pochali zvinuvachuvati v rujnaciyi istorichnoyi budovi ale vin tverdo stoyav na svoyemu V lipni 1908 roku kiyivska gazeta Rada opisuvala konflikt mizh Tereshenkami ta Skoropadskimi cherez zrujnuvannya Anastasiyivskogo hramu Govoryachi pro zaslugi Tereshenka dlya mista Gluhova goditsya zgadati odin fakt harakternij dlya jogo fundatorskoyi diyalnosti Stoyala u Gluhovi nevelichka kam yana cerkva Anastasievska zbudovana getmanom Ivanom Skoropadskim na pochatku XVIII viku Bula vona domovoyu getmanskoyu cerkvoyu i hovali v nij dekogo z getmanskih familij Budivlya starosvitska starogo ukrayinskogo tipu getmani zabezpechili yiyi mlinom pid Gluhovom ta slobodoyu Nova Greblya Perestoyala cerkva malo ne dvisti rokiv Ta os yavilis novi silni lyude na Vkrayini duzhi vladoyu svogo kapitalu Tereshenko zbuduvav kolo staroyi novu pishnu cerkvu pid zolochenimi banyami na zrazok Volodimirskogo soboru v Kiyivi Priznachiv yiyi usipalniceyu dlya svogo rodu i stala jomu mulyati ochi stara getmanska cerkovka pochav Tereshenko klopotati shob dozvoleno bulo yiyi zrujnovati shob ne zakrivala perspektivi I taki svogo dobivsya cerkvu zrujnuvano i vzhe na yiyi misci pani Skoropadski nashadki getmana postavili kaplichku Naprikinci 1909 roku budivnictvo vzhe nablizhalosya do zavershennya sho pidtverdiv Petro Doroshenko U listopadi togo roku vin vidvidav Gluhiv ta povidomiv pro ce Pavla Skoropadskogo Postalo pitannya neobhidnogo oblashtuvannya cerkvi obrazami ta inshimi svyatimi predmetami Zrazki cerkovnogo nachinnya XVIII stolittya zokrema sribne panikadilo vidshukali Petro Doroshenko ta Pavlo Skoropadskij u Troyickomu Chernigivskomu monastiri Starovinnu lyustru yaku 1734 roku vivezli z Gluhova znajshov u Kiyevo Pecherskomu monastiri vidomij hudozhnik Mikola Prahov Vtim proisnuvala Anastasiyivska kaplicya nedovgo Tvorinnya Pavla Skoropadskogo zachinili razom z inshimi hramami Gluhova za radyanskoyi vladi u 1920 h rokah Cerkovne nachinnya kaplici perenesli do Troh Anastasiyivskogo hramu U 1930 h rokah kaplicyu vikoristovuvav Osoviahim poperednik DTSAAFu Dlya trenuvan himzahistu GTO gotovij do praci i oboroni do kaplici napuskali dim uchniv odyagali v protigazi i na deyakij chas zavodili vseredinu Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni poruch rozmishuvalos nimecko madyarske kladovishe Pislya Drugoyi svitovoyi vijni rokami neremontovanu kaplicyu peretvorili na zhitlo palamarya Pislya 1956 roku parkan bulo pereneseno pid samu sporudu A naprikinci 1950 h na pochatku 1960 h rokiv praktichno vzhe zrujnovana kaplicya bula peretvorena na kupu bitoyi cegli OpisShidnij fasad Anastasiyivskoyi kaplici naprikinci 1920 h rokiv Vid iz dzvinici Spaso Preobrazhenskoyi cerkvi Kaplicya bula nevelikoyu za rozmirami zavvishki 8 metriv bashtovogo tipu Roztashovuvalasya za 7 metriv vid novogo hramu Vona ortodoksalna u plani mala shestikutnij obris z nevelichkoyu pribudovoyu u zahidnij storoni Fasadi buli vikonani u psevdobarokovomu stili zi sparenimi kolonami ta visokimi frontonami Kozhna detal ekster yeru kaplici uzgodzhena z vidpovidnimi proporciyam strunkoyi bashti Vitonchenist detalej ozdoblennya dopovnyuvalas zokrema krivolinijnistyu oshatnistyu ta uskladnenistyu dekorativnih nadkarniznih lyukarn Uvinchuvala sporudu shestigranna banya z falshivim barabanom Rozkishnim dekorom buli prikrasheni narizhni pivkolonki profilovani karnizi luchkovi i pripidnyati vikonni projomi ta portal Misce prestolu staroyi getmanskoyi Anastasiyivskoyi cerkvi na pivden vid ciyeyi kaplici bulo poznachene vikladenoyu z cegli tumboyu z dahom uvinchanim hrestom Dilyanku z kapliceyu bulo vidokremleno nizkim parkanom Use vnutrishnye ozdoblennya kaplici zodchi vitrimali zgidno iz zadumom fundatora v istorichnomu stili Golovna uvaga zoseredzhuvalas na sporudah zvedenih rodom Skoropadskih peredusim getmanom Ivanom Sam Pavlo Petrovich do cogo vidnosivsya gruntovno Zokrema avtor proyektu kaplici Opanas Georgijovich Slastion zrobiv jomu p yat chi shist proektiv na tu kaplichku odin vin vibrav i ya jomu nachertiv yak slid se buv motiv vzyatij z chernigivskoyi P yatnickoyi cerkvi deyaki podrobici buli vzyati z drugih vidomih starovinnih cerkov t sho niyakoyi moyeyi fantaziyi tam pochti ne bulo i zrazu proekt jomu podobavsya PrimitkiKniga Pam yati Sumskoyi oblasti v 3 h tt T 2 Zrujnovani hrami Sumshini Martirolog vtrachenih svyatin Avt uporyadn O M Korniyenko Sumi Yaroslavna 2007 324 s il S 73 Vecherskij V V Pam yatki arhitekturi j mistobuduvannya Livoberezhnoyi Ukrayini Viyavlennya doslidzhennya fiksaciya V V Vecherskij Derzh sluzhba ohoroni kult spadshini K TOV Vid dim A S S 2005 C 350 Shishkina Yu Vtrachena kaplicya Pro Trohanastasiyivsku cerkvu Sobornij majdan 2008 6 S 1 Papakin G V Pavlo Skoropadskij ta ukrayinska Akademiya nauk Do 100 richchya NAN Ukrayini 29 listopada 2020 u Wayback Machine K Ukrayinski propileyi 2018 S 108 109 Dopisi vid vlasnih korespondentiv Gluhiv Rada 1908 156 S 4 Papakin G V Pavlo Skoropadskij patriot derzhavotvorec lyudina Istoriko arhivni narisi 24 listopada 2020 u Wayback Machine K Derzh kom arhiviv 2003 S 118 121 Savickij A D Inventarizacionnaya kniga hrama Treh Anastasij Sivershina v istoriyi Ukrayini Zbirnik naukovih prac Vipusk 9 Kiyiv Gluhiv TOV Vidavnictvo Aspekt Poligraf 2016 C 368 391 ros Sbitnyj I I Ulicy rodnogo goroda Gluhova Sobornij majdan 2011 3 45 S 4 ros Shishkina Yu A Troh Anastasiyivska cerkva perlina gluhivskoyi arhitekturi 30 listopada 2020 u Wayback Machine Sivershina v istoriyi Ukrayini Zbirnik naukovih prac S A Slyesryev gol red kol V I Byelashov S P Zhukova ta in Nacionalnij zapovidnik Gluhiv Centr pam yatkovznavstva NAN Ukrayini i UTOPIK Kiyiv Gluhiv 2009 Vip 2 Materiali Vosmoyi naukovo praktichnoyi konferenciyi Sivershina v istoriyi Ukrayini 15 16 zhovtnya 20089 r S 136 137 Capenko M Po ravninam Desny i Sejma Moskva 1967 S 46 73 ros Tkachenko V Pravoslavna Gluhivshina Istoriko kulturna spadshina Gluhivskogo krayu vid druge pererob i dop Gluhiv 2006 S 52 Pucko V G Gluhivski zrujnuvannya Sumska starovina Sumi 1998 III IV S 52 54 Krizhanivskij V M Vasil Andrijovich Malchenko ta jogo spogadi pro Gluhiv ta gluhivchan za 1870 1930 rr 13 lyutogo 2020 u Wayback Machine Istorichni studiyi suspilnogo progresu 2017 Vip 5 S 260 261 Martinovich P Ukrayinski zapisi Ukrayinski zapisi Porfiriya Martinovicha drukovana folklorno etnografichna spadshina vibrane listuvannya martinovicheznavchi studiyi vibrana mistecka spadshina biografichni materiali Harkiv Vidavec Savchuk O O 2012 S 326Dzherela j literaturaDzherela CDIAK f 1219 op 2 spr 313 ark 49 49 zv Zvid pam yatok istoriyi ta kulturi Ukrayini Sumska oblast golovnij redaktor Valerij Smolij Kiyiv 2017 856 s Markovich A M Dnevnyya zapiski Malorossijskogo podskarbiya generalnogo Yakova Markovicha M Tipografiya V Gote 1859 432 s ros Literatura Byelashov V I Gluhiv stolicya getmanskoyi Ukrayini 1708 1782 rr vid pershih poselen do suchasnosti Sumi TOV VPP Fabrika druku 2019 420 s Vecherskij V V Vtracheni ob yekti arhitekturnoyi spadshini Ukrayini 10 bereznya 2022 u Wayback Machine K NDITIAM 2002 592 s Vecherskij V V Vtracheni svyatini K Tehnika 2004 176 s z il Vecherskij V V Pam yatki arhitekturi j mistobuduvannya Livoberezhnoyi Ukrayini Viyavlennya doslidzhennya fiksaciya V V Vecherskij Derzh sluzhba ohoroni kult spadshini K TOV Vid dim A S S 2005 C 350 Kniga Pam yati Sumskoyi oblasti v 3 h t t 2 Zrujnovani hrami Sumshini Martirolog vtrachenih svyatin Avt uporyadn O M Korniyenko Sumi Yaroslavna 2007 324 s il S 73 Korniyenko O M Zrujnovani hrami Sumshini Martirolog vtrachenih svyatin Tekst The history of destroyed and partly ruined monuments of cult in Sumy region do vivchennya disciplini O M Korniyenko Sumi PP Nikonorov V I 2009 368 s il ISBN 978 966 97024 0 1 Krizhanivskij V M Vasil Andrijovich Malchenko ta jogo spogadi pro Gluhiv ta gluhivchan za 1870 1930 rr 13 lyutogo 2020 u Wayback Machine Istorichni studiyi suspilnogo progresu 2017 Vip 5 S 256 310 Martinovich P Ukrayinski zapisi Ukrayinski zapisi Porfiriya Martinovicha drukovana folklorno etnografichna spadshina vibrane listuvannya martinovicheznavchi studiyi vibrana mistecka spadshina biografichni materiali Harkiv Vidavec Savchuk O O 2012 534 s Nestulya O O Dolya cerkovnoyi starovini v Ukrayini 1917 1941 rr u 2 h chastinah Monografiya K In t istoriyi Ukrayini NANU 1995 278 s Papakin G V Pavlo Skoropadskij ta ukrayinska Akademiya nauk Do 100 richchya NAN Ukrayini 29 listopada 2020 u Wayback Machine K Ukrayinski propileyi 2018 S 106 110 Papakin G V Pavlo Skoropadskij patriot derzhavotvorec lyudina Istoriko arhivni narisi 24 listopada 2020 u Wayback Machine K Derzh kom arhiviv 2003 282 s Dopisi vid vlasnih korespondentiv Gluhiv Rada 1908 156 S 4 Savickij A D Inventarizacionnaya kniga hrama Treh Anastasij Sivershina v istoriyi Ukrayini Zbirnik naukovih prac Vipusk 9 Kiyiv Gluhiv TOV Vidavnictvo Aspekt Poligraf 2016 C 368 391 Sbitnyj I I Ulicy rodnogo goroda Gluhova Sobornij majdan 2011 3 45 S 4 Sotnik O M Pravoslavna Sumshina Narisi z istoriyi pravoslav ya na Sumshini 988 2004 O M Sotnik Sumi Kozackij val 2004 198 s Staraya Anastasievskaya Pro hram Narodna tribuna 2009 12 veresnya Tkachenko V Yu Pravoslavna Gluhivshina Istoriko kulturna spadshina Gluhivskogo krayu K 2001 220 s Tkachenko V Yu Pravoslavna Gluhivshina Istoriko kulturna spadshina Gluhivskogo krayu vid druge pererob i dop Gluhiv RVV GDPU 2006 256 s Shishkina Yu Vtrachena kaplicya Pro Trohanastasiyivsku cerkvu Sobornij majdan 2008 6 S 1 ros Cya stattya nalezhit do dobrih statej ukrayinskoyi Vikipediyi