Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Анаксагор | ||||
|---|---|---|---|---|
| дав.-гр. Ἀναξαγόρας | ||||
| Західна філософія | ||||
 | ||||
| Народження | 500 до н. е.[1] Клазомени[1] | |||
| Смерть | 428 до н. е.[1] Лампсак, Туреччина[1] | |||
| Знання мов | ||||
| Ім'я при народженні | дав.-гр. Ἀναξαγόρας[3] | |||
| Діяльність | ||||
| Основні інтереси | натурфілософія | |||
| Значні ідеї | космічний розум (Нус) упорядковує всі речі | |||
| Вплинув | Архелай | |||
| Літературний напрям | d і Досократики | |||
| Зазнав впливу | ||||
| Відомі студенти | d, Емпедокл і d | |||
| Історичний період | Антична філософія | |||
| | ||||
 Анаксагор у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Анаксаго́р з Клазомен (грец. Αναξαγορας; бл. 500 — 428 до н. е.) — давньогрецький філософ досократського періоду, математик, астроном, матеріаліст, друг і соратник Перікла в боротьбі за афінську демократію.
Життєпис
Анаксагор народився в Клазоменах (Мала Азія). У ранній молодості переселився у Афіни, що ставали центром грецької культури. Викладав філософію. Був звинувачений у безбожництві та засуджений до страти, яку потім замінили вигнанням з Афін. Переїхав в Лампсак, де заснував свою філософську школу.
Громадяни Лампсака поставили вівтар Розуму та Істині в його пам'ять і відзначали річницю його смерті протягом багатьох років. Вони помістили над його могилою такий напис:
Тут спочиває Анаксагор, який у своїх пошуках істини досяг самих небес (дав.-гр.: ἐνθάδε, πλεῖστον ἀληθείας ἐπὶ τέρμα περήσας οὐρανίου κόσμου, κεῖται Ἀναξαγόρας)
Астроном
Він намагався науково пояснити затемнення, метеори, веселки та Сонце, яке він описав як масу палаючого металу, більшу за Пелопоннес. Небесні тіла, стверджував він, являють собою маси каменю, відірвані від Землі та запалені швидким обертанням. Його теорії про затемнення, Сонце, і Місяць, можливо, базувалися на спостереженнях за затемненням 463 року до н. е., яке було видно в Греції.
Анаксагор був одним із перших, хто стверджував, що Місяць світить відображеним світлом, яке отримує від Сонця, а не створює світло сам по собі. Ми знаємо про це через фрагмент одного з його творів, перекладеного як «сонце дає місяцю яскравості». Вважав, що Місяць схожий на Землю: на ньому є гори та долини, і має своїх мешканців. Землю уявляв пласкою, на зразок верхньої основи циліндра, що вільно плаває в просторі, тоді як колообіг ефіру над Землею приводить в рух навколо неї всі небесні тіла.
Вважав, що Сонце і зорі є вогненними каменями, причому ми не відчуваємо тепло зірок через їх велику відстань від Землі.
Плутарх писав: «Анаксагор, як кажуть, передбачив, що якщо небесні тіла послабляться внаслідок ковзання чи струсу, один із них може бути відірваний, і він може зануритися та впасти на землю.»
Його спостереження за небесними тілами та падінням метеоритів привели його до створення нових теорій всесвітнього порядку та до передбачення вплив метеоритів. Згідно з Плінієм, йому приписують передбачення падіння метеорита в 467.
Він був першим, хто дав правильне пояснення затемнень.
Ввів поняття панспермії про те, що життя існує у Всесвіті та може бути поширене всюди.
Філософ
Анаксагор приніс філософію та дух наукового дослідження з Іонії до Афін. Прагнув узгодити погляди представників іонійської натурфілософії та елеатів. Згідно з Анаксагором, усі речі певним чином існували з самого початку, але спочатку вони існували в нескінченно малих фрагментах самих себе, нескінченної кількості та нерозривно поєднаних у Всесвіті. Усі речі існували в цій масі, але в заплутаній і нерозрізненій формі. Існувала нескінченна кількість однорідних частин (ὁμοιομερῆ), а також різнорідні.
Робота впорядкування, відокремлення подібного від неподібного та підсумовування цілого в однойменні підсумки були роботою Розуму (νοῦς). Розум не менш необмежений, ніж хаотична маса, але він був чистим і незалежним, річчю тоншої текстури, однаковою в усіх своїх проявах і скрізь однаковою. Цей витончений агент, який володіє всіма знаннями та силою, особливо помітний як керуючий усіма формами життя. Його перша поява та єдиний прояв, який описує Анаксагор, це рух. Це надавало чіткості та реальності сукупності подібних частин.
Зменшення та зростання представляють нове агрегування (σὐγκρισις) та порушення (διάκρισις). Однак первісне змішання речей ніколи не подолано повністю. Кожна річ містить частини інших речей або різнорідних елементів і є лише тим, чим вона є через переважання певних однорідних частин, які становлять його характер. З цього процесу виникають речі, які ми бачимо в цьому світі.
Гомеомерії
За Анаксагором, всі тіла складаються з дрібних первинних частинок (Анаксагор назвав їх «гомеомерії»), що якісно дуже різноманітні й перебувають у постійному русі. Приводить їх в рух, дає перший поштовх зовнішня сила «Нус» (Космічний Розум, або, англійською Nous), яка сама є тонкою і легкою речовиною. Різні тіла утворюються сполученням і роз'єднанням якісно подібних частинок. Кожна речовина містить певну кількість всіх гомеомерій. Характерні якості кожної речовини обумовлені переважною в ньому кількістю певного роду часточок. Гомеомерії Анаксагора були ще далекими від атомів Демокрита і Епікура бо, за його вченням, матерія є подільною нескінченно.
Математик
Він вперше запровадив у математику поняття нескінченно малого і .
Згідно з Плутархом у його праці Про вигнання, Анаксагор є першим греком, який спробував вирішити проблему квадратури круга, над якою він працював у в'язниці.
Див. також
- 4180 Анаксаґор — астероїд, названий на честь філософа.
Примітки
- Roux P. d. Nouveau Dictionnaire des œuvres de tous les temps et tous les pays — 2 — Éditions Robert Laffont, 1994. — Vol. 1. — P. 86. —
- CONOR.Sl
- VIAF — [Dublin, Ohio]: OCLC, 2003.
- Любкер Ф. Empedocles // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 468.
- datos.bne.es: El portal de datos bibliográficos de la Biblioteca Nacional de España — 2011.
- Laertius 2.15.
- Life of Lysander 12.1.
- Hollinger, Maik (2016). "Life from Elsewhere – Early History of the Maverick Theory of Panspermia". Sudhoffs Archiv. 100 (2): 188–205. doi:10.25162/sudhoff-2016-0009. JSTOR 24913787. PMID 29668166. S2CID 4942706.
- Kolb, Vera M.; Clark, Benton C. III (13 July 2020). "10". Astrobiology for a General Reader: A Question and Answers - Panspermia hypothesis. Cambridge Scholars Publishing. p. 47. .
- Wallace, William; Mitchell, John Malcolm (1911). "Anaxagoras" . In Chisholm, Hugh (ed.). Encyclopædia Britannica. Vol. 1 (11th ed.). Cambridge University Press. p. 943.
- Smith, Homer W. (1952). Man and His Gods. New York: Grosset & Dunlap. p. 145.
- Nous. Wikipedia (англ.). 30 листопада 2023. Процитовано 4 грудня 2023.
- Plutarch, On exile.
- Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .
Джерела
- Анаксагор. // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Анаксагор [ 26 березня 2009 у Wayback Machine.]
Література
- Анаксагор // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .
Посилання
- Анаксагор [ 27 листопада 2020 у Wayback Machine.] // ВУЕ
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
box width Anaksagordav gr Ἀna3agorasZahidna filosofiyaNarodzhennya500 do n e 1 Klazomeni 1 Smert428 do n e 1 Lampsak Turechchina 1 Znannya movdavnogrecka mova 1 2 Im ya pri narodzhennidav gr Ἀna3agoras 3 Diyalnistmatematik fizik astronom pismennikOsnovni interesinaturfilosofiyaZnachni ideyikosmichnij rozum Nus uporyadkovuye vsi rechiVplinuvArhelajLiteraturnij napryamd i DosokratikiZaznav vplivuMiletska shkolaVidomi studentid Empedokl i dIstorichnij periodAntichna filosofiya Anaksagor u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Anaksago r z Klazomen grec Ana3agoras bl 500 428 do n e davnogreckij filosof dosokratskogo periodu matematik astronom materialist drug i soratnik Perikla v borotbi za afinsku demokratiyu ZhittyepisAnaksagor narodivsya v Klazomenah Mala Aziya U rannij molodosti pereselivsya u Afini sho stavali centrom greckoyi kulturi Vikladav filosofiyu Buv zvinuvachenij u bezbozhnictvi ta zasudzhenij do strati yaku potim zaminili vignannyam z Afin Pereyihav v Lampsak de zasnuvav svoyu filosofsku shkolu Gromadyani Lampsaka postavili vivtar Rozumu ta Istini v jogo pam yat i vidznachali richnicyu jogo smerti protyagom bagatoh rokiv Voni pomistili nad jogo mogiloyu takij napis Tut spochivaye Anaksagor yakij u svoyih poshukah istini dosyag samih nebes dav gr ἐn8ade pleῖston ἀlh8eias ἐpὶ terma perhsas oὐranioy kosmoy keῖtai Ἀna3agoras AstronomVin namagavsya naukovo poyasniti zatemnennya meteori veselki ta Sonce yake vin opisav yak masu palayuchogo metalu bilshu za Peloponnes Nebesni tila stverdzhuvav vin yavlyayut soboyu masi kamenyu vidirvani vid Zemli ta zapaleni shvidkim obertannyam Jogo teoriyi pro zatemnennya Sonce i Misyac mozhlivo bazuvalisya na sposterezhennyah za zatemnennyam 463 roku do n e yake bulo vidno v Greciyi Anaksagor buv odnim iz pershih hto stverdzhuvav sho Misyac svitit vidobrazhenim svitlom yake otrimuye vid Soncya a ne stvoryuye svitlo sam po sobi Mi znayemo pro ce cherez fragment odnogo z jogo tvoriv perekladenogo yak sonce daye misyacyu yaskravosti Vvazhav sho Misyac shozhij na Zemlyu na nomu ye gori ta dolini i maye svoyih meshkanciv Zemlyu uyavlyav plaskoyu na zrazok verhnoyi osnovi cilindra sho vilno plavaye v prostori todi yak koloobig efiru nad Zemleyu privodit v ruh navkolo neyi vsi nebesni tila Vvazhav sho Sonce i zori ye vognennimi kamenyami prichomu mi ne vidchuvayemo teplo zirok cherez yih veliku vidstan vid Zemli Plutarh pisav Anaksagor yak kazhut peredbachiv sho yaksho nebesni tila poslablyatsya vnaslidok kovzannya chi strusu odin iz nih mozhe buti vidirvanij i vin mozhe zanuritisya ta vpasti na zemlyu Jogo sposterezhennya za nebesnimi tilami ta padinnyam meteoritiv priveli jogo do stvorennya novih teorij vsesvitnogo poryadku ta do peredbachennya vpliv meteoritiv Zgidno z Pliniyem jomu pripisuyut peredbachennya padinnya meteorita v 467 Vin buv pershim hto dav pravilne poyasnennya zatemnen Vviv ponyattya panspermiyi pro te sho zhittya isnuye u Vsesviti ta mozhe buti poshirene vsyudi FilosofAnaksagor prinis filosofiyu ta duh naukovogo doslidzhennya z Ioniyi do Afin Pragnuv uzgoditi poglyadi predstavnikiv ionijskoyi naturfilosofiyi ta eleativ Zgidno z Anaksagorom usi rechi pevnim chinom isnuvali z samogo pochatku ale spochatku voni isnuvali v neskinchenno malih fragmentah samih sebe neskinchennoyi kilkosti ta nerozrivno poyednanih u Vsesviti Usi rechi isnuvali v cij masi ale v zaplutanij i nerozriznenij formi Isnuvala neskinchenna kilkist odnoridnih chastin ὁmoiomerῆ a takozh riznoridni Robota vporyadkuvannya vidokremlennya podibnogo vid nepodibnogo ta pidsumovuvannya cilogo v odnojmenni pidsumki buli robotoyu Rozumu noῦs Rozum ne mensh neobmezhenij nizh haotichna masa ale vin buv chistim i nezalezhnim richchyu tonshoyi teksturi odnakovoyu v usih svoyih proyavah i skriz odnakovoyu Cej vitonchenij agent yakij volodiye vsima znannyami ta siloyu osoblivo pomitnij yak keruyuchij usima formami zhittya Jogo persha poyava ta yedinij proyav yakij opisuye Anaksagor ce ruh Ce nadavalo chitkosti ta realnosti sukupnosti podibnih chastin Zmenshennya ta zrostannya predstavlyayut nove agreguvannya sὐgkrisis ta porushennya diakrisis Odnak pervisne zmishannya rechej nikoli ne podolano povnistyu Kozhna rich mistit chastini inshih rechej abo riznoridnih elementiv i ye lishe tim chim vona ye cherez perevazhannya pevnih odnoridnih chastin yaki stanovlyat jogo harakter Z cogo procesu vinikayut rechi yaki mi bachimo v comu sviti GomeomeriyiZa Anaksagorom vsi tila skladayutsya z dribnih pervinnih chastinok Anaksagor nazvav yih gomeomeriyi sho yakisno duzhe riznomanitni j perebuvayut u postijnomu rusi Privodit yih v ruh daye pershij poshtovh zovnishnya sila Nus Kosmichnij Rozum abo anglijskoyu Nous yaka sama ye tonkoyu i legkoyu rechovinoyu Rizni tila utvoryuyutsya spoluchennyam i roz yednannyam yakisno podibnih chastinok Kozhna rechovina mistit pevnu kilkist vsih gomeomerij Harakterni yakosti kozhnoyi rechovini obumovleni perevazhnoyu v nomu kilkistyu pevnogo rodu chastochok Gomeomeriyi Anaksagora buli she dalekimi vid atomiv Demokrita i Epikura bo za jogo vchennyam materiya ye podilnoyu neskinchenno MatematikVin vpershe zaprovadiv u matematiku ponyattya neskinchenno malogo i Zgidno z Plutarhom u jogo praci Pro vignannya Anaksagor ye pershim grekom yakij sprobuvav virishiti problemu kvadraturi kruga nad yakoyu vin pracyuvav u v yaznici Div takozh4180 Anaksagor asteroyid nazvanij na chest filosofa PrimitkiRoux P d Nouveau Dictionnaire des œuvres de tous les temps et tous les pays 2 Editions Robert Laffont 1994 Vol 1 P 86 ISBN 978 2 221 06888 5 d Track Q28924058d Track Q2696397d Track Q3372503 CONOR Sl d Track Q16744133 VIAF Dublin Ohio OCLC 2003 d Track Q54837d Track Q54919 Lyubker F Empedocles Realnyj slovar klassicheskih drevnostej po Lyubkeru pod red F F Zelinskij A I Georgievskij M S Kutorga i dr SPb Obshestvo klassicheskoj filologii i pedagogiki 1885 S 468 d Track Q4249594d Track Q101490d Track Q656d Track Q694826d Track Q4135787d Track Q24933120d Track Q30059240d Track Q45270574d Track Q1459210 datos bne es El portal de datos bibliograficos de la Biblioteca Nacional de Espana 2011 d Track Q50358336 Laertius 2 15 Life of Lysander 12 1 Hollinger Maik 2016 Life from Elsewhere Early History of the Maverick Theory of Panspermia Sudhoffs Archiv 100 2 188 205 doi 10 25162 sudhoff 2016 0009 JSTOR 24913787 PMID 29668166 S2CID 4942706 Kolb Vera M Clark Benton C III 13 July 2020 10 Astrobiology for a General Reader A Question and Answers Panspermia hypothesis Cambridge Scholars Publishing p 47 ISBN 978 1 5275 5502 0 Wallace William Mitchell John Malcolm 1911 Anaxagoras In Chisholm Hugh ed Encyclopaedia Britannica Vol 1 11th ed Cambridge University Press p 943 Smith Homer W 1952 Man and His Gods New York Grosset amp Dunlap p 145 Nous Wikipedia angl 30 listopada 2023 Procitovano 4 grudnya 2023 Plutarch On exile Lutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3 DzherelaAnaksagor Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Anaksagor 26 bereznya 2009 u Wayback Machine LiteraturaAnaksagor Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X PosilannyaAnaksagor 27 listopada 2020 u Wayback Machine VUE