Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ама́сья (тур. Amasya, вірм. Ամասիա, грец. Ἀμάσεια) — місто та район у північній Туреччині, центр провінції Амасья. Населення міста — 74 тисячі жителів (2000). Висота над рівнем моря — 411 м.
| Амасья тур. Amasya | ||||
|---|---|---|---|---|
| | ||||
 | ||||
| Основні дані | ||||
| 40°39′ пн. ш. 35°50′ сх. д. / 40.650° пн. ш. 35.833° сх. д.Координати: 40°39′ пн. ш. 35°50′ сх. д. / 40.650° пн. ш. 35.833° сх. д. | ||||
| Країна |  Туреччина | |||
| Регіон | Амасья | |||
| Столиця для | Амасья, Рум і Понтійське царство | |||
| Площа | 1730 км² | |||
| Населення | 82 200 (2008) | |||
| · густота | 74 осіб/км² | |||
| Агломерація | 128 703 | |||
| Висота НРМ | 411 м | |||
| Водойма | Єшиль-Ирмак[1] | |||
| Міста-побратими | Тулча, Денізлі, Ош, Маніса, Трабзон, Салоніки, Нуук, Лечче, Голвей, Бриндізі, Золінген, Куфштайн, Призрен, Берат, Шемаха | |||
| Телефонний код | (+90) 358 | |||
| Часовий пояс | +2 | |||
| Номери автомобілів | 05 | |||
| GeoNames | 752015 | |||
| OSM | r1837141 ·R | |||
| Поштові індекси | 05000 | |||
| Міська влада | ||||
| Вебсайт | www.amasya.gov.tr | |||
| Мапа | ||||
  Амасья Амасья (Туреччина) | ||||
| | ||||
| | ||||
 Амасья у Вікісховищі | ||||
Амасья розташована у долині річки Єшильирмак; цим зумовлюється м'який клімат. В околицях Амасьї широке розповсюдження одержало вирощування яблук.
Історія
Античні часи
З 281 року до н. е. по 26 рік до н. е. Амасья — столиця Понтійського царства. У 63 році до н. е. місто і царство завойовує Римська імперія.
Римсько-візантійський період
Амасья була захоплена римлянином Лукуллом у 70 р. до н. е.; поступово Понтійське царство разом з Віфінією було перетворено у нову римську провінцію — Віфінія і Понт. До того часу Амасья стала процвітаючим містом, домом мислителів, поетів і письменників. Один з них, Страбон, залишив повний опис Амасьї у I столітті до н. е.
Після поділу Римської імперії імператором Діоклетіаном місто стало частиною Східної Римської імперії (Візантійської імперії). У цей час у місті більшість населення становили греки.
Сельджуцький період
Після поразки візантійської армії при Манцикерті у 1071 році місто знаходилася у межах Візантії 7 століть. Мала Азія починає поступово втрачати свій християнський і грецький характер. Починається процес її ісламізації й туркізації. Турки просувалися вглиб півострова дуже швидко. У 1075 році турецький емір Данишмендід захопив Амасью й зробив її столицею своєї держави, яка існувала у Малій Азії понад 100 років.
Султан Іконійського султанату, Килич Арслан, захопив місто і приєднав його до своїх володінь. Місто стало центром ісламської культури. Школи, мечеті й інша архітектура цього періоду збереглися дотепер.
У XII столітті, під час воєн Візантії і Іконійського султанату, місто періодично переходило з рук турків у руки візантійців. Остаточно місто стало турецьким лише тільки на початку XIII століття.
Османський період
Наприкінці XIV століття місто підкорює османський султан Баязид I. Амасья стає важливим містом, тут проводиться навчання дітей султана.
Населення Амасьї за часів правління османів дуже відрізнялося від більшості інших міст в Османській імперії: для того, щоб як слід навчити майбутнього султана, було потрібно детально ознайомити його з більшістю народів імперії. Кожен народ імперії був представлений в Амасьї у специфікованих селищах — понтійське (грецьке) селище, вірменське селище, боснійське селище, татарське селище, турецьке селище, арабське селище, курдське селище тощо.
29 травня 1555 року тут після 40-літньої війни між Османською імперією і Сефевідською Персією було підписано мирний договір про розподіл сфер впливу у Закавказзі: Західна Грузія (Імеретія, Мінгрелія, і західна частина князівства Самцхе-Саатабаго) та відійшли туркам, а Східна Грузія (Картлі, Кахеті, східна частина Самцхе-Саатабаго) і Східна Вірменія — Персії.
Клімат
| Клімат Амасья (1950 - 2014) | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | |
| Абсолютний максимум, °C | 21,3 | 24,8 | 31,2 | 35,8 | 37,5 | 41,8 | 45,0 | 42,2 | 40,3 | 36,0 | 29,7 | 22,9 | |
| Середній максимум, °C | 6,9 | 9,5 | 14,4 | 20,2 | 24,9 | 28,6 | 31,0 | 31,3 | 27,6 | 21,7 | 14,4 | 8,7 | |
| Середня температура, °C | 2,7 | 4,5 | 8,4 | 13,6 | 17,9 | 21,6 | 24,1 | 24,0 | 20,0 | 14,6 | 8,6 | 4,7 | |
| Середній мінімум, °C | −0,9 | 0,1 | 3,0 | 7,2 | 11,0 | 14,3 | 16,6 | 16,5 | 12,7 | 8,5 | 3,8 | 1,2 | |
| Абсолютний мінімум, °C | −21 | −20,4 | −15,3 | −5,1 | −0,1 | 4,8 | 8,5 | 8,8 | 3,0 | −2,9 | −9,5 | −12,7 | |
| Норма опадів, мм | 48.4 | 38.0 | 46.6 | 56.8 | 51.4 | 36.9 | 14.9 | 9.1 | 20.6 | 35.7 | 45.2 | 55.4 | |
| Кількість днів з опадами | 12,1 | 11,0 | 12,5 | 13,3 | 12,7 | 8,7 | 3,3 | 2,6 | 4,8 | 8,0 | 9,5 | 12,6 | |
Відомі уродженці
- — християнський святий
- Святий Василій Амасійський — ранньохристиянський святий, єпископ м. Амасія, мученик.
Примітки
- Вірменська радянська енциклопедія / за ред. Վ. Համբարձումյան, Կ. Խուդավերդյան — Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1974.
- . Архів оригіналу за 14 квітня 2008. Процитовано 11 вересня 2012.
Див. також
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Амасья |
- Офіційний сайт району [ 31 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
- Allaboutturkey.com — Амасья [ 9 травня 2008 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ama sya tur Amasya virm Ամասիա grec Ἀmaseia misto ta rajon u pivnichnij Turechchini centr provinciyi Amasya Naselennya mista 74 tisyachi zhiteliv 2000 Visota nad rivnem morya 411 m Amasya tur AmasyaOsnovni dani40 39 pn sh 35 50 sh d 40 650 pn sh 35 833 sh d 40 650 35 833 Koordinati 40 39 pn sh 35 50 sh d 40 650 pn sh 35 833 sh d 40 650 35 833Krayina TurechchinaRegion AmasyaStolicya dlya Amasya Rum i Pontijske carstvoPlosha 1730 km Naselennya 82 200 2008 gustota 74 osib km Aglomeraciya 128 703Visota NRM 411 mVodojma Yeshil Irmak 1 Mista pobratimi Tulcha Denizli Osh Manisa Trabzon Saloniki Nuuk Lechche Golvej Brindizi Zolingen Kufshtajn Prizren Berat ShemahaTelefonnij kod 90 358Chasovij poyas 2Nomeri avtomobiliv 05GeoNames 752015OSM r1837141 RPoshtovi indeksi 05000Miska vladaVebsajt www amasya gov trMapaAmasyaAmasya Turechchina Amasya u VikishovishiBudinki v Amasyi na berezi Yeshil Irmak Amasya roztashovana u dolini richki Yeshilirmak cim zumovlyuyetsya m yakij klimat V okolicyah Amasyi shiroke rozpovsyudzhennya oderzhalo viroshuvannya yabluk IstoriyaAntichni chasi Z 281 roku do n e po 26 rik do n e Amasya stolicya Pontijskogo carstva U 63 roci do n e misto i carstvo zavojovuye Rimska imperiya Rimsko vizantijskij period Amasya bula zahoplena rimlyaninom Lukullom u 70 r do n e postupovo Pontijske carstvo razom z Vifiniyeyu bulo peretvoreno u novu rimsku provinciyu Vifiniya i Pont Do togo chasu Amasya stala procvitayuchim mistom domom misliteliv poetiv i pismennikiv Odin z nih Strabon zalishiv povnij opis Amasyi u I stolitti do n e Pislya podilu Rimskoyi imperiyi imperatorom Diokletianom misto stalo chastinoyu Shidnoyi Rimskoyi imperiyi Vizantijskoyi imperiyi U cej chas u misti bilshist naselennya stanovili greki Seldzhuckij period Pislya porazki vizantijskoyi armiyi pri Mancikerti u 1071 roci misto znahodilasya u mezhah Vizantiyi 7 stolit Mala Aziya pochinaye postupovo vtrachati svij hristiyanskij i greckij harakter Pochinayetsya proces yiyi islamizaciyi j turkizaciyi Turki prosuvalisya vglib pivostrova duzhe shvidko U 1075 roci tureckij emir Danishmendid zahopiv Amasyu j zrobiv yiyi stoliceyu svoyeyi derzhavi yaka isnuvala u Malij Aziyi ponad 100 rokiv Sultan Ikonijskogo sultanatu Kilich Arslan zahopiv misto i priyednav jogo do svoyih volodin Misto stalo centrom islamskoyi kulturi Shkoli mecheti j insha arhitektura cogo periodu zbereglisya doteper U XII stolitti pid chas voyen Vizantiyi i Ikonijskogo sultanatu misto periodichno perehodilo z ruk turkiv u ruki vizantijciv Ostatochno misto stalo tureckim lishe tilki na pochatku XIII stolittya Osmanskij period Naprikinci XIV stolittya misto pidkoryuye osmanskij sultan Bayazid I Amasya staye vazhlivim mistom tut provoditsya navchannya ditej sultana Naselennya Amasyi za chasiv pravlinnya osmaniv duzhe vidriznyalosya vid bilshosti inshih mist v Osmanskij imperiyi dlya togo shob yak slid navchiti majbutnogo sultana bulo potribno detalno oznajomiti jogo z bilshistyu narodiv imperiyi Kozhen narod imperiyi buv predstavlenij v Amasyi u specifikovanih selishah pontijske grecke selishe virmenske selishe bosnijske selishe tatarske selishe turecke selishe arabske selishe kurdske selishe tosho 29 travnya 1555 roku tut pislya 40 litnoyi vijni mizh Osmanskoyu imperiyeyu i Sefevidskoyu Persiyeyu bulo pidpisano mirnij dogovir pro rozpodil sfer vplivu u Zakavkazzi Zahidna Gruziya Imeretiya Mingreliya i zahidna chastina knyazivstva Samche Saatabago ta vidijshli turkam a Shidna Gruziya Kartli Kaheti shidna chastina Samche Saatabago i Shidna Virmeniya Persiyi KlimatKlimat Amasya 1950 2014 Pokaznik Sich Lyut Ber Kvi Tra Cher Lip Ser Ver Zhov Lis GruAbsolyutnij maksimum C 21 3 24 8 31 2 35 8 37 5 41 8 45 0 42 2 40 3 36 0 29 7 22 9Serednij maksimum C 6 9 9 5 14 4 20 2 24 9 28 6 31 0 31 3 27 6 21 7 14 4 8 7Serednya temperatura C 2 7 4 5 8 4 13 6 17 9 21 6 24 1 24 0 20 0 14 6 8 6 4 7Serednij minimum C 0 9 0 1 3 0 7 2 11 0 14 3 16 6 16 5 12 7 8 5 3 8 1 2Absolyutnij minimum C 21 20 4 15 3 5 1 0 1 4 8 8 5 8 8 3 0 2 9 9 5 12 7Norma opadiv mm 48 4 38 0 46 6 56 8 51 4 36 9 14 9 9 1 20 6 35 7 45 2 55 4Kilkist dniv z opadami 12 1 11 0 12 5 13 3 12 7 8 7 3 3 2 6 4 8 8 0 9 5 12 6Vidomi urodzhenci hristiyanskij svyatij Svyatij Vasilij Amasijskij rannohristiyanskij svyatij yepiskop m Amasiya muchenik PrimitkiVirmenska radyanska enciklopediya za red Վ Համբարձումյան Կ Խուդավերդյան Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն 1974 d Track Q164396d Track Q124405912d Track Q6429958d Track Q2657718 Arhiv originalu za 14 kvitnya 2008 Procitovano 11 veresnya 2012 Div takozhKonijskij sultanatPosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu AmasyaOficijnij sajt rajonu 31 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Allaboutturkey com Amasya 9 travnya 2008 u Wayback Machine