Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Алімента ція від лат alimentum їжа утримання система державної допомоги дітям із малозабезпечених сімей і сиротам у Стар

Аліментація

Аліментація

Алімента́ція (від лат. alimentum — їжа, утримання) — система державної допомоги дітям із малозабезпечених сімей і сиротам у Стародавньому Римі. Проіснувала з 98 по 272 роки н. е.

На думку багатьох сучасних істориків, систему започаткував імператор Нерва, а розширив — Траян. Вона допомагала сиротам і бідним дітям з усієї Італії, забезпечувала загальними коштами, а також харчуванням і субсидованою освітою. Місячна субсидія хлопчикам до 18 років становила 16 сестерціїв, дівчаткам до 14 років — 12 сестерціїв. Програма була підтримана за рахунок здобичі від Дакійських воєн, поєднанням податків на нерухомість і благодійності. Аліментаційний фонд складався з відсотків, одержуваних від дрібних та середніх землевласників за видачу їм позичок державою. Загалом, схема функціонувала за допомогою іпотеки на італійські ферми (fundi), за якою зареєстровані землевласники отримували одноразову суму з імперського скарбу, а натомість мали щорічно сплачувати певну частку позики на утримання аліментаційного фонду. Спочатку аліментаційні фонди існували лише на території Італії, але потім стали створюватися муніципальними радами провінційних міст. Існували також приватні фонди, кошти яких складали пожертви багатих людей. Програма, ймовірно, була припинена імператором Авреліаном після його тріумфу.

Ціль

Хоча ця система добре задокументована в літературних джерелах і сучасній епіграфії, її точні цілі є суперечливими і викликали значні суперечки серед сучасних учених, особливо щодо її фактичних цілей і масштабів як частини політики добробуту. Зазвичай вважається, що програма мала на меті збільшити кількість громадян в Італії, дотримуючись положень морального законодавства Августа (Lex Julia), що сприяють продовженню роду з моральних міркувань — те, що відкрито визнав Пліній. Тим не менш, ця репродуктивна мета була анахронічною, оскільки вона була заснована на погляді на Римську імперію з центром у Римі та Італії, з чисто італійською базою робочої сили, що все більше не відповідало дійсності. Цю позицію підтвердив Пліній, коли він писав, що одержувачі аліментів повинні були стати майбутніми солдатами та виборцями, — дві ролі, які не вписуються у реальність імперії, що простягається через усе Середземномор'я і управляється самодержцем. Той факт, що ця схема була обмежена територією Італії, свідчить про те, що вона могла бути задумана як форма політичного привілею, наданого первісному «серцю» імперії. На думку французького історика , alimenta слід розглядати як частину комплексу заходів, спрямованих на відновлення економіки Італії. вважає, що головною метою цієї схеми було штучне посилення політичної ваги Італії, як це видно, наприклад, у встановленій Траяном суворості, яку щиро хвалив Пліній, що наказувала всім сенаторам, навіть якщо вони з провінцій, мати щонайменше третину від усіх їхніх земельних володінь на італійській території, оскільки було «непристойно […], щоб [вони] ставилися до Риму та Італії не як до рідної землі, а як до просто заїжджого двору чи дому для проживання».

Масштаб

Якою б «цікавою та унікальною» схема не була, вона залишилася немасштабною. Той факт, що вона субсидувалася за допомогою сплати відсотків за позики землевласників, переважно великих, які вважаються більш надійними боржниками, насправді приніс дуже низький відсоток потенційних отримувачів соціальної допомоги (Поль Вен припустив, що з , лише одна дитина з десяти була фактичним бенефіціаром). Була висунута ідея Фінлі, що грандіозні цілі становили щонайбільше форму випадковості, додаткової імперської благодійності. Покладання виключно на позики великим землевласникам (у Велеї було заставлено лише близько 17 квадратних кілометрів) ще більше обмежило джерела фінансування. Схоже, що іпотечна схема була просто способом залучити місцевих знатних осіб брати участь, хоча й у меншій ролі, в імперській благодійності. Цілком можливо, що ця схема була певною мірою примусовою позикою, чимось, що прив'язувало небажаних землевласників до імперського скарбу, щоб змусити їх давати певні кошти на державні витрати. Те ж саме поняття використання приватного і, нібито, більш ефективного управління земельною ділянкою як засобу отримання державного доходу також використовувалося іншими подібними та меншими схемами. Сенатор Пліній наділив своє місто постійним правом на щорічний збір (vectigal) у розмірі тридцяти тисяч сестерціїв на один із своїх маєтків назавжди, навіть після його смерті (відповідальність передається спадкоємцям Плінія або будь-якому наступному покупцеві маєтку). Рента, отримана таким чином, сприяюла утриманню напівприватного благодійного фонду Плінія. З такою схемою Пліній, ймовірно, сподівався викликати ентузіазм у земляків-землевласників до таких благодійних починань. Траян зробив те ж саме, але оскільки «бажання є слизьким товаром», Фінлі підозрює, що для того, щоб італійські землевласники прийняли тягар запозичень із аліментного фонду, був здійснений певний «моральний» тиск.

Висновок

Підводячи підсумок можна сказати, що схема була настільки обмежена за масштабами, що не могла досягти цілісної економічної чи демографічної мети — вона була спрямована не на бідних, а на громаду (у даному випадку, італійські міста) в цілому. Той факт, що аліменти були розширені під час і після Дакійських воєн, і двічі відбувалися за розподілом грошей серед населення Риму (congiaria) після тріумфів даків, вказує на суто благодійний мотив. Також те, що аліменти були обмежені територією Італії, підкреслює ідеологію, яка стоїть за цим: підтвердити уявлення про Римську імперію як про італійське верховенство. З огляду на його обмежений масштаб, план був, проте, дуже вдалим, оскільки проіснував більше століття.

Римський префект був останнім відомим чиновником, відповідальним за Аліменту в 271 році н. е., під час правління Авреліана. вважає, що якщо Авреліан «придушив цю систему розподілу їжі, він, швидше за все, мав намір провести більш радикальну реформу». Справді, приблизно в цей час Авреліан реформував Cura Annonae, щоб замінити зерно на хліб, сілю та свинину, а також субсидувати ціни на інші товари, такі як олія та вино.

Примітки

  1. . Tjbuggey.ancients.info. Архів оригіналу за 10 лютого 2014. Процитовано 25 квітня 2014.
  2. John Rich, Andrew Wallace-Hadrill, eds., City and Country in the Ancient World. London: Routledge, 2003, , page 158
  3. Southern, Pat, The Roman Empire from Severus to Constantine (2004), pg. 123.
  4. Judith Evans Grubbs, Tim Parkin, eds., The Oxford Handbook of Childhood and Education in the Classical World, Oxford University Press, 2014, , page 344
  5. Veyne, 1976 p. 654
  6. Veyne, 1976, p. 769
  7. José María Blanch Nougués, Régimen jurídico de las fundaciones en derecho romano. Madrid: Dykinson, 2007, , page 151
  8. Petit, 1976, p.76
  9. Finley, 1999 p. 119
  10. Finley, 1999, p. 40
  11. Richard Duncan-Jones, The Economy of the Roman Empire: Quantitative Studies. Cambridge University Press: 1982, , page 297
  12. Finley, 1999, p. 201—203
  13. Luuk de Ligt, S. J. Northwood, eds., People, Land, and Politics: Demographic Developments and the Transformation of Roman Italy 300 BC – AD 14, Leiden: Brill, 2008, , page 95
  14. Julián González, ed. Trajano Emperador De Roma: Atti Del Congresso. Siviglia 1998, 14–17 Settembre. Rome: L'ERMA di BRETSCHNEIDER, 2000, , page 297
  15. Susan R. Holman, The Hungry Are Dying: Beggars and Bishops in Roman Cappadocia. Oxford University Press, 2001, , page 117
  16. Richard Duncan-Jones, The Economy of the Roman Empire: Quantitative Studies. Cambridge University Press: 1982, , page 298/299
  17. Finley, 1999, p. 203
  18. Finley, 1999, p. 39
  19. , ed., Childhood, Class and Kin in the Roman World. London: Routledge, 2005, , page 26
  20. Pat Southern, The Roman Empire from Severus to Constantine. London: Routledge, 2015, , page 181

Література

  • Алиментация // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М.: Советская энциклопедия, 1969—1978..
  • Elkins, Nathan T. (2017). The Image of Political Power in the Reign of Nerva, AD 96-98. Oxford: Oxford University Press. .
  • Finley, M.I. (1999). The Ancient Economy. Berkeley: University of California Press. .
  • Grainger, John D. (2003). Nerva and the Roman Succession Crisis of 96-99 AD. London: Routledge. .
  • Petit, Paul (1976). Pax Romana. Berkeley: University of California Press. .
  • Southern, Pat (2015). The Roman Empire from Severus to Constantine. London: Routledge. .
  • Veyne, Paul (1976). Le Pain et le Cirque (in French). Paris: Seuil. .


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Alimenta ciya vid lat alimentum yizha utrimannya sistema derzhavnoyi dopomogi dityam iz malozabezpechenih simej i sirotam u Starodavnomu Rimi Proisnuvala z 98 po 272 roki n e Na dumku bagatoh suchasnih istorikiv sistemu zapochatkuvav imperator Nerva a rozshiriv Trayan Vona dopomagala sirotam i bidnim dityam z usiyeyi Italiyi zabezpechuvala zagalnimi koshtami a takozh harchuvannyam i subsidovanoyu osvitoyu Misyachna subsidiya hlopchikam do 18 rokiv stanovila 16 sesterciyiv divchatkam do 14 rokiv 12 sesterciyiv Programa bula pidtrimana za rahunok zdobichi vid Dakijskih voyen poyednannyam podatkiv na neruhomist i blagodijnosti Alimentacijnij fond skladavsya z vidsotkiv oderzhuvanih vid dribnih ta serednih zemlevlasnikiv za vidachu yim pozichok derzhavoyu Zagalom shema funkcionuvala za dopomogoyu ipoteki na italijski fermi fundi za yakoyu zareyestrovani zemlevlasniki otrimuvali odnorazovu sumu z imperskogo skarbu a natomist mali shorichno splachuvati pevnu chastku poziki na utrimannya alimentacijnogo fondu Spochatku alimentacijni fondi isnuvali lishe na teritoriyi Italiyi ale potim stali stvoryuvatisya municipalnimi radami provincijnih mist Isnuvali takozh privatni fondi koshti yakih skladali pozhertvi bagatih lyudej Programa jmovirno bula pripinena imperatorom Avrelianom pislya jogo triumfu CilHocha cya sistema dobre zadokumentovana v literaturnih dzherelah i suchasnij epigrafiyi yiyi tochni cili ye superechlivimi i viklikali znachni superechki sered suchasnih uchenih osoblivo shodo yiyi faktichnih cilej i masshtabiv yak chastini politiki dobrobutu Zazvichaj vvazhayetsya sho programa mala na meti zbilshiti kilkist gromadyan v Italiyi dotrimuyuchis polozhen moralnogo zakonodavstva Avgusta Lex Julia sho spriyayut prodovzhennyu rodu z moralnih mirkuvan te sho vidkrito viznav Plinij Tim ne mensh cya reproduktivna meta bula anahronichnoyu oskilki vona bula zasnovana na poglyadi na Rimsku imperiyu z centrom u Rimi ta Italiyi z chisto italijskoyu bazoyu robochoyi sili sho vse bilshe ne vidpovidalo dijsnosti Cyu poziciyu pidtverdiv Plinij koli vin pisav sho oderzhuvachi alimentiv povinni buli stati majbutnimi soldatami ta viborcyami dvi roli yaki ne vpisuyutsya u realnist imperiyi sho prostyagayetsya cherez use Seredzemnomor ya i upravlyayetsya samoderzhcem Toj fakt sho cya shema bula obmezhena teritoriyeyu Italiyi svidchit pro te sho vona mogla buti zadumana yak forma politichnogo privileyu nadanogo pervisnomu sercyu imperiyi Na dumku francuzkogo istorika alimenta slid rozglyadati yak chastinu kompleksu zahodiv spryamovanih na vidnovlennya ekonomiki Italiyi vvazhaye sho golovnoyu metoyu ciyeyi shemi bulo shtuchne posilennya politichnoyi vagi Italiyi yak ce vidno napriklad u vstanovlenij Trayanom suvorosti yaku shiro hvaliv Plinij sho nakazuvala vsim senatoram navit yaksho voni z provincij mati shonajmenshe tretinu vid usih yihnih zemelnih volodin na italijskij teritoriyi oskilki bulo nepristojno shob voni stavilisya do Rimu ta Italiyi ne yak do ridnoyi zemli a yak do prosto zayizhdzhogo dvoru chi domu dlya prozhivannya MasshtabYakoyu b cikavoyu ta unikalnoyu shema ne bula vona zalishilasya nemasshtabnoyu Toj fakt sho vona subsiduvalasya za dopomogoyu splati vidsotkiv za poziki zemlevlasnikiv perevazhno velikih yaki vvazhayutsya bilsh nadijnimi borzhnikami naspravdi prinis duzhe nizkij vidsotok potencijnih otrimuvachiv socialnoyi dopomogi Pol Ven pripustiv sho z lishe odna ditina z desyati bula faktichnim beneficiarom Bula visunuta ideya Finli sho grandiozni cili stanovili shonajbilshe formu vipadkovosti dodatkovoyi imperskoyi blagodijnosti Pokladannya viklyuchno na poziki velikim zemlevlasnikam u Veleyi bulo zastavleno lishe blizko 17 kvadratnih kilometriv she bilshe obmezhilo dzherela finansuvannya Shozhe sho ipotechna shema bula prosto sposobom zaluchiti miscevih znatnih osib brati uchast hocha j u menshij roli v imperskij blagodijnosti Cilkom mozhlivo sho cya shema bula pevnoyu miroyu primusovoyu pozikoyu chimos sho priv yazuvalo nebazhanih zemlevlasnikiv do imperskogo skarbu shob zmusiti yih davati pevni koshti na derzhavni vitrati Te zh same ponyattya vikoristannya privatnogo i nibito bilsh efektivnogo upravlinnya zemelnoyu dilyankoyu yak zasobu otrimannya derzhavnogo dohodu takozh vikoristovuvalosya inshimi podibnimi ta menshimi shemami Senator Plinij nadiliv svoye misto postijnim pravom na shorichnij zbir vectigal u rozmiri tridcyati tisyach sesterciyiv na odin iz svoyih mayetkiv nazavzhdi navit pislya jogo smerti vidpovidalnist peredayetsya spadkoyemcyam Pliniya abo bud yakomu nastupnomu pokupcevi mayetku Renta otrimana takim chinom spriyayula utrimannyu napivprivatnogo blagodijnogo fondu Pliniya Z takoyu shemoyu Plinij jmovirno spodivavsya viklikati entuziazm u zemlyakiv zemlevlasnikiv do takih blagodijnih pochinan Trayan zrobiv te zh same ale oskilki bazhannya ye slizkim tovarom Finli pidozryuye sho dlya togo shob italijski zemlevlasniki prijnyali tyagar zapozichen iz alimentnogo fondu buv zdijsnenij pevnij moralnij tisk VisnovokPidvodyachi pidsumok mozhna skazati sho shema bula nastilki obmezhena za masshtabami sho ne mogla dosyagti cilisnoyi ekonomichnoyi chi demografichnoyi meti vona bula spryamovana ne na bidnih a na gromadu u danomu vipadku italijski mista v cilomu Toj fakt sho alimenti buli rozshireni pid chas i pislya Dakijskih voyen i dvichi vidbuvalisya za rozpodilom groshej sered naselennya Rimu congiaria pislya triumfiv dakiv vkazuye na suto blagodijnij motiv Takozh te sho alimenti buli obmezheni teritoriyeyu Italiyi pidkreslyuye ideologiyu yaka stoyit za cim pidtverditi uyavlennya pro Rimsku imperiyu yak pro italijske verhovenstvo Z oglyadu na jogo obmezhenij masshtab plan buv prote duzhe vdalim oskilki proisnuvav bilshe stolittya Rimskij prefekt buv ostannim vidomim chinovnikom vidpovidalnim za Alimentu v 271 roci n e pid chas pravlinnya Avreliana vvazhaye sho yaksho Avrelian pridushiv cyu sistemu rozpodilu yizhi vin shvidshe za vse mav namir provesti bilsh radikalnu reformu Spravdi priblizno v cej chas Avrelian reformuvav Cura Annonae shob zaminiti zerno na hlib silyu ta svininu a takozh subsiduvati cini na inshi tovari taki yak oliya ta vino Primitki Tjbuggey ancients info Arhiv originalu za 10 lyutogo 2014 Procitovano 25 kvitnya 2014 John Rich Andrew Wallace Hadrill eds City and Country in the Ancient World London Routledge 2003 ISBN 0 203 41870 0 page 158 Southern Pat The Roman Empire from Severus to Constantine 2004 pg 123 Judith Evans Grubbs Tim Parkin eds The Oxford Handbook of Childhood and Education in the Classical World Oxford University Press 2014 ISBN 978 0 19 978154 6 page 344 Veyne 1976 p 654 Veyne 1976 p 769 Jose Maria Blanch Nougues Regimen juridico de las fundaciones en derecho romano Madrid Dykinson 2007 ISBN 978 84 9772 985 7 page 151 Petit 1976 p 76 Finley 1999 p 119 Finley 1999 p 40 Richard Duncan Jones The Economy of the Roman Empire Quantitative Studies Cambridge University Press 1982 ISBN 0 521 24970 8 page 297 Finley 1999 p 201 203 Luuk de Ligt S J Northwood eds People Land and Politics Demographic Developments and the Transformation of Roman Italy 300 BC AD 14 Leiden Brill 2008 ISBN 978 90 04 17118 3 page 95 Julian Gonzalez ed Trajano Emperador De Roma Atti Del Congresso Siviglia 1998 14 17 Settembre Rome L ERMA di BRETSCHNEIDER 2000 ISBN 88 8265 111 8 page 297 Susan R Holman The Hungry Are Dying Beggars and Bishops in Roman Cappadocia Oxford University Press 2001 ISBN 0 19 513912 7 page 117 Richard Duncan Jones The Economy of the Roman Empire Quantitative Studies Cambridge University Press 1982 ISBN 0 521 24970 8 page 298 299 Finley 1999 p 203 Finley 1999 p 39 ed Childhood Class and Kin in the Roman World London Routledge 2005 ISBN 0 415 23578 2 page 26 Pat Southern The Roman Empire from Severus to Constantine London Routledge 2015 ISBN 978 0 415 73807 1 page 181LiteraturaAlimentaciya Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 Elkins Nathan T 2017 The Image of Political Power in the Reign of Nerva AD 96 98 Oxford Oxford University Press ISBN 978 0 19 064803 9 Finley M I 1999 The Ancient Economy Berkeley University of California Press ISBN 978 0 520 21946 5 Grainger John D 2003 Nerva and the Roman Succession Crisis of 96 99 AD London Routledge ISBN 978 0 415 34958 1 Petit Paul 1976 Pax Romana Berkeley University of California Press ISBN 978 0 520 02171 6 Southern Pat 2015 The Roman Empire from Severus to Constantine London Routledge ISBN 978 0 415 73807 1 Veyne Paul 1976 Le Pain et le Cirque in French Paris Seuil ISBN 978 2 02 004507 0

Дата публікації:
Топ