Алі Ріда Паша ар-Рікабі (араб. رضا باشا الركابي; 1864 — 25 травня 1942) — сирійський та йорданський військовик і політик, перший прем'єр-міністр Королівства Сирія, та двічі — прем'єр-міністр Зайордання.
Алі Ріда ар-Рікабі араб. علي رضا الركابي | |||
| |||
---|---|---|---|
10 березня 1922 — 28 січня 1923 року | |||
Монарх: | Абдалла I | ||
Попередник: | Мазхар Раслан | ||
Наступник: | Мазхар Раслан | ||
| |||
3 травня 1924 — 23 червня 1926 року | |||
Монарх: | Абдалла I | ||
Попередник: | Хасан Халід Абу аль-Гуда | ||
Наступник: | Хасан Халід Абу аль-Гуда | ||
| |||
9 березня 1920 — 3 травня 1920 року | |||
Монарх: | Фейсал I | ||
Попередник: | посада започаткована | ||
Наступник: | |||
Народження: | 1864[3] Дамаск, Османська імперія | ||
Смерть: | 25 травня 1942[4] Дамаск, Французький мандат у Сирії і Лівані[4] | ||
Країна: | Османська імперія | ||
Релігія: | сунізм | ||
Медіафайли у Вікісховищі |
Життєпис
Народився в Дамаску, закінчив Османську військову академію в Стамбулі і почав кар'єру першим лейтенантом Османської імперії. Вважався одним з найнадійніших арабських офіцерів імперії. Був каймакамом Єрусалиму. 1908 року отримав призначення на посаду губернатора й військового командувача в Медіні. Далі, послідовно, займав посади заступника губернатора Басри, мера Дамаска. 1912 року став генералом. Тоді ж отримав почесний титул паші.
На початку Першої світової війни командував турецькими збройними силами в Багдаді. Виступав за нейтралітет Османської імперії та проти вступу в війну на боці Німеччини, за що був звинувачений урядовим Тріумвіратом в пораженстві та звільнений з військової служби. Під час війни приєднався до таємного товариства арабських націоналістів аль-Фатат. Османський губернатор Сирії Ахмед Джемаль-паша призначив його мером Дамаска.
Після перемоги Великого арабського повстання 3 жовтня 1918 року став військовим губернатором Дамаска. У березні 1920 року король Фейсал I призначив його на посаду прем'єр-міністра Сирії. Він прийняв країну в стані хаосу, що утворився після розпаду Османської імперії. Нове королівство опинилось під тиском з боку Франції, яка прагнула перетворити його на підмандатну територію. Після ультиматуму про розпуск сирійської армії й окупації французами Латакії він подав у відставку та жив у вигнанні спочатку в Єгипті, потім в Хіджазі.
У 1922—1923 роках обіймав посаду прем'єр-міністра емірату Зайордання. У той період він провів чистку армії від антиколоніально налаштованих офіцерів. На перемовинах у Лондоні йому вдалось отримати згоду Британії на парламентську незалежність держави та виключити Йорданію з Декларації Бальфура (відповідно до якої Велика Британія обіцяла створити єврейську державу в Палестині). Після повернення до Йорданії ар-Рікабі зіткнувся з незгодою еміра Абдалли I з деякими умовами тієї угоди, що призвело до його відставки з посади прем'єр-міністра.
Однак у березні 1924 року емір Абдалла знову запропонував ар-Рікабі очолити уряд. Під час свого другого терміну він таємно підтримував сирійське повстання проти французького володарювання. Такі дії рішуче підтримав король Фейсал, який відрядив на допомогу сирійським повстанцям іракські загони. Після того, як сирійське повстання було придушено французами ар-Рікабі вийшов у відставку.
Залишивши Йорданію 1926 року, він деякий час жив як приватна особа в Єрусалимі та Хайфі, оскільки французька влада заборонила йому на кілька років в'їзд до Сирії, перш ніж він зміг повернутись у Дамаск. На батьківщині він заснував монархічну партію, яка вимагала повернення короля Фейсала, й балотувався на пост президента Сирії. Після смерті Фейсала I 1933 року ухвалив рішення про вихід з політики.
Останні десять років свого життя провів удома на самоті, постійно зазнаючи переслідувань з боку французів та їхніх агентів.
Примітки
- Prime Ministers of The Hashemite Kingdom of Jordan [ 8 грудня 2009 у Wayback Machine.] (en)
- Офіційний вебсайт прем'єр міністра Сирійської Арабської Республіки [ 3 січня 2022 у Wayback Machine.] (ar)
- Steel & Silk: Men and Women who Shaped Syria 1900-2000 — 1 — Cune Press, 2006. — P. 319. — 623 p. —
- Steel & Silk: Men and Women who Shaped Syria 1900-2000 — 1 — Cune Press, 2006. — P. 321. — 623 p. —
- Moubayed, с. 319—320.
- Khoury, Philip Shukry (2014). (англ.). Princeton University Press. с. 130. ISBN . Архів оригіналу за 9 лютого 2019. Процитовано 7 лютого 2019.
- Alawi, с. 575.
- Tauber, с. 240.
- Alawi, с. 275.
Джерела
- Moubayed, Sami M. (2006). (англ.). Cune Press. с. 319—321. ISBN . Архів оригіналу за 7 лютого 2019. Процитовано 6 лютого 2019.
- Aboul-Einen, Youssef (2005). (PDF). Infantry (англ.). Volume 94, Number 6: 20–25. Архів оригіналу (PDF) за 25 січня 2017.
- Salibi, Kamal S. (1998). (англ.). I.B.Taurus. с. 111—113. ISBN . Архів оригіналу за 7 лютого 2019. Процитовано 6 лютого 2019.
- Tauber, Eliezer (2014). (англ.). Routledge. с. 231—240. ISBN . Архів оригіналу за 7 лютого 2019. Процитовано 6 лютого 2019.
- Allawi, Ali A. (2014). (англ.). Yale Univserity Press. ISBN . Архів оригіналу за 3 лютого 2019. Процитовано 6 лютого 2019.
{{}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|9=
()
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ali Rida Pasha ar Rikabi arab رضا باشا الركابي 1864 25 travnya 1942 sirijskij ta jordanskij vijskovik i politik pershij prem yer ministr Korolivstva Siriya ta dvichi prem yer ministr Zajordannya Ali Rida ar Rikabi arab علي رضا الركابي Prapor 3 j Prem yer ministr Zajordannya 10 bereznya 1922 28 sichnya 1923 roku Monarh Abdalla I Poperednik Mazhar Raslan Nastupnik Mazhar Raslan Prapor 5 j Prem yer ministr Zajordannya 3 travnya 1924 23 chervnya 1926 roku Monarh Abdalla I Poperednik Hasan Halid Abu al Guda Nastupnik Hasan Halid Abu al Guda Prapor 1 j Prem yer ministr Korolivstva Siriya 9 bereznya 1920 3 travnya 1920 roku Monarh Fejsal I Poperednik posada zapochatkovana Nastupnik Narodzhennya 1864 3 Damask Osmanska imperiyaSmert 25 travnya 1942 1942 05 25 4 Damask Francuzkij mandat u Siriyi i Livani 4 Krayina Osmanska imperiyaReligiya sunizm Mediafajli b u VikishovishiZhittyepisNarodivsya v Damasku zakinchiv Osmansku vijskovu akademiyu v Stambuli i pochav kar yeru pershim lejtenantom Osmanskoyi imperiyi Vvazhavsya odnim z najnadijnishih arabskih oficeriv imperiyi Buv kajmakamom Yerusalimu 1908 roku otrimav priznachennya na posadu gubernatora j vijskovogo komanduvacha v Medini Dali poslidovno zajmav posadi zastupnika gubernatora Basri mera Damaska 1912 roku stav generalom Todi zh otrimav pochesnij titul pashi Na pochatku Pershoyi svitovoyi vijni komanduvav tureckimi zbrojnimi silami v Bagdadi Vistupav za nejtralitet Osmanskoyi imperiyi ta proti vstupu v vijnu na boci Nimechchini za sho buv zvinuvachenij uryadovim Triumviratom v porazhenstvi ta zvilnenij z vijskovoyi sluzhbi Pid chas vijni priyednavsya do tayemnogo tovaristva arabskih nacionalistiv al Fatat Osmanskij gubernator Siriyi Ahmed Dzhemal pasha priznachiv jogo merom Damaska Pislya peremogi Velikogo arabskogo povstannya 3 zhovtnya 1918 roku stav vijskovim gubernatorom Damaska U berezni 1920 roku korol Fejsal I priznachiv jogo na posadu prem yer ministra Siriyi Vin prijnyav krayinu v stani haosu sho utvorivsya pislya rozpadu Osmanskoyi imperiyi Nove korolivstvo opinilos pid tiskom z boku Franciyi yaka pragnula peretvoriti jogo na pidmandatnu teritoriyu Pislya ultimatumu pro rozpusk sirijskoyi armiyi j okupaciyi francuzami Latakiyi vin podav u vidstavku ta zhiv u vignanni spochatku v Yegipti potim v Hidzhazi U 1922 1923 rokah obijmav posadu prem yer ministra emiratu Zajordannya U toj period vin proviv chistku armiyi vid antikolonialno nalashtovanih oficeriv Na peremovinah u Londoni jomu vdalos otrimati zgodu Britaniyi na parlamentsku nezalezhnist derzhavi ta viklyuchiti Jordaniyu z Deklaraciyi Balfura vidpovidno do yakoyi Velika Britaniya obicyala stvoriti yevrejsku derzhavu v Palestini Pislya povernennya do Jordaniyi ar Rikabi zitknuvsya z nezgodoyu emira Abdalli I z deyakimi umovami tiyeyi ugodi sho prizvelo do jogo vidstavki z posadi prem yer ministra Odnak u berezni 1924 roku emir Abdalla znovu zaproponuvav ar Rikabi ocholiti uryad Pid chas svogo drugogo terminu vin tayemno pidtrimuvav sirijske povstannya proti francuzkogo volodaryuvannya Taki diyi rishuche pidtrimav korol Fejsal yakij vidryadiv na dopomogu sirijskim povstancyam irakski zagoni Pislya togo yak sirijske povstannya bulo pridusheno francuzami ar Rikabi vijshov u vidstavku Zalishivshi Jordaniyu 1926 roku vin deyakij chas zhiv yak privatna osoba v Yerusalimi ta Hajfi oskilki francuzka vlada zaboronila jomu na kilka rokiv v yizd do Siriyi persh nizh vin zmig povernutis u Damask Na batkivshini vin zasnuvav monarhichnu partiyu yaka vimagala povernennya korolya Fejsala j balotuvavsya na post prezidenta Siriyi Pislya smerti Fejsala I 1933 roku uhvaliv rishennya pro vihid z politiki Ostanni desyat rokiv svogo zhittya proviv udoma na samoti postijno zaznayuchi peresliduvan z boku francuziv ta yihnih agentiv PrimitkiPrime Ministers of The Hashemite Kingdom of Jordan 8 grudnya 2009 u Wayback Machine en Oficijnij vebsajt prem yer ministra Sirijskoyi Arabskoyi Respubliki 3 sichnya 2022 u Wayback Machine ar Steel amp Silk Men and Women who Shaped Syria 1900 2000 1 Cune Press 2006 P 319 623 p ISBN 978 1 885942 40 1 d Track Q17101366d Track Q115222065 Steel amp Silk Men and Women who Shaped Syria 1900 2000 1 Cune Press 2006 P 321 623 p ISBN 978 1 885942 40 1 d Track Q17101366d Track Q115222065 Moubayed s 319 320 Khoury Philip Shukry 2014 angl Princeton University Press s 130 ISBN 9781400858392 Arhiv originalu za 9 lyutogo 2019 Procitovano 7 lyutogo 2019 Alawi s 575 Tauber s 240 Alawi s 275 DzherelaMoubayed Sami M 2006 angl Cune Press s 319 321 ISBN 978 1 8859 4240 1 Arhiv originalu za 7 lyutogo 2019 Procitovano 6 lyutogo 2019 Aboul Einen Youssef 2005 PDF Infantry angl Volume 94 Number 6 20 25 Arhiv originalu PDF za 25 sichnya 2017 Salibi Kamal S 1998 angl I B Taurus s 111 113 ISBN 978 1 8606 4331 6 Arhiv originalu za 7 lyutogo 2019 Procitovano 6 lyutogo 2019 Tauber Eliezer 2014 angl Routledge s 231 240 ISBN 978 1 1351 9978 4 Arhiv originalu za 7 lyutogo 2019 Procitovano 6 lyutogo 2019 Allawi Ali A 2014 angl Yale Univserity Press ISBN 978 0 3001 2732 4 Arhiv originalu za 3 lyutogo 2019 Procitovano 6 lyutogo 2019 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Cite maye pustij nevidomij parametr 9 dovidka