І́гор Олекса́ндрович Алфьо́ров (25 січня 1930, Костянтинівка — 13 лютого 1978, Київ) — український радянський архітектор.
Ігор Олександрович Алфьоров | |
---|---|
Народження | 25 січня 1930 |
Смерть | 13 лютого 1978 (48 років) |
Поховання | Байкове кладовище |
Країна | СРСР |
Навчання | Харківський національний університет будівництва та архітектури |
Діяльність | архітектор |
Праця в містах | Київ, Харків, Подільськ, Новий Донбас, Гуляйполе, Жовті Води |
Найважливіші споруди | Монумент на честь проголошення Радянської влади в Україні(співавтор) |
Містобудівні проєкти | Генеральні плани міст Харків, Котовськ, Новий Донбас, Гуляйполе, Жовті Води та ін. (у співавт.) |
Нагороди |
Біографічні дані
Народився 25 січня 1930 року в селі Костянтинівці (нині Мар'їнського району Донецької області) у родині службовця.
У 1955 році закінчив Харківський інженерно-будівельний інститут.
Трудову діяльність розпочав у 1955 році інженером відділу капітального будівництва заводу «Червоний Жовтень» у місті Харкові. З 1956 по 1965 рік працював архітектором, начальником архітектурно-планувальної майстерні Харківського проектного інституту «Харківпроект». Член КПРС з 1959 року.
У 1965—1975 роках — головний архітектор міста Харкова. У 1975—1978 роках — 1-й заступник голови Державного комітету Ради Міністрів УРСР у справах будівництва (Держбуду УРСР).
Помер 13 лютого 1978 року в Києві. Похований на Байковому кладовищі.
Творчість
Брав участь у розробці генеральних планів таких міст як:
- Котовськ (1957),
- Новий Донбас (1958),
- Гуляйполе, Білопілля, Ворожба (всі — 1960),
- Жовті Води (1963),
- Харків (1967).
У 1961—1962 роках — керівник розробки генеральних планів Ханоя (В'єтнам).
Співавтор:
- монумента на честь проголошення Радянської влади в Україні (1975, Харків),
- меморіального комплексу Слави (1977, Харків).
Нагороди та премії
- орден «Знак Пошани»
- Державна премія УРСР імені Тараса Шевченка (за 1977 рік разом з В. І. Агібаловим, Я. Й. Риком, М. Ф. Овсянкіним, С. Г. Світлорусовим (скульпторами), А. О. Максименком, Е. Ю. Черкасовим (архітекторами) за монумент на честь проголошення радянськоївлади в Україні у місті Харкові).
Примітки
- . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 5 листопада 2012.
Джерела
- Алфьоров Ігор Олександрович // Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — С. 15. — .
- Шевченківські лауреати. 1962–2001 : енциклопедичний довідник / автор-упор. М. Г. Лабінський ; вступ. слово І. М. Дзюби. — К. : Криниця, 2001. — 696 с. — . — С. 17—18.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Alforov I gor Oleksa ndrovich Alfo rov 25 sichnya 1930 Kostyantinivka 13 lyutogo 1978 Kiyiv ukrayinskij radyanskij arhitektor Igor Oleksandrovich AlforovNarodzhennya 25 sichnya 1930 1930 01 25 Mar yinskij rajon Donecka oblast Ukrayinska SRR SRSRSmert 13 lyutogo 1978 1978 02 13 48 rokiv Kiyiv Ukrayinska RSR SRSRPohovannya Bajkove kladovisheKrayina SRSRNavchannya Harkivskij nacionalnij universitet budivnictva ta arhitekturiDiyalnist arhitektorPracya v mistah Kiyiv Harkiv Podilsk Novij Donbas Gulyajpole Zhovti VodiNajvazhlivishi sporudi Monument na chest progoloshennya Radyanskoyi vladi v Ukrayini spivavtor Mistobudivni proyekti Generalni plani mist Harkiv Kotovsk Novij Donbas Gulyajpole Zhovti Vodi ta in u spivavt NagorodiBiografichni daniNarodivsya 25 sichnya 1930 roku v seli Kostyantinivci nini Mar yinskogo rajonu Doneckoyi oblasti u rodini sluzhbovcya U 1955 roci zakinchiv Harkivskij inzhenerno budivelnij institut Trudovu diyalnist rozpochav u 1955 roci inzhenerom viddilu kapitalnogo budivnictva zavodu Chervonij Zhovten u misti Harkovi Z 1956 po 1965 rik pracyuvav arhitektorom nachalnikom arhitekturno planuvalnoyi majsterni Harkivskogo proektnogo institutu Harkivproekt Chlen KPRS z 1959 roku U 1965 1975 rokah golovnij arhitektor mista Harkova U 1975 1978 rokah 1 j zastupnik golovi Derzhavnogo komitetu Radi Ministriv URSR u spravah budivnictva Derzhbudu URSR Mogila Igora Alforova Pomer 13 lyutogo 1978 roku v Kiyevi Pohovanij na Bajkovomu kladovishi TvorchistBrav uchast u rozrobci generalnih planiv takih mist yak Kotovsk 1957 Novij Donbas 1958 Gulyajpole Bilopillya Vorozhba vsi 1960 Zhovti Vodi 1963 Harkiv 1967 U 1961 1962 rokah kerivnik rozrobki generalnih planiv Hanoya V yetnam Monument na chest progoloshennya Radyanskoyi vladi v Ukrayini v Harkovi Spivavtor monumenta na chest progoloshennya Radyanskoyi vladi v Ukrayini 1975 Harkiv memorialnogo kompleksu Slavi 1977 Harkiv Nagorodi ta premiyiorden Znak Poshani Derzhavna premiya URSR imeni Tarasa Shevchenka za 1977 rik razom z V I Agibalovim Ya J Rikom M F Ovsyankinim S G Svitlorusovim skulptorami A O Maksimenkom E Yu Cherkasovim arhitektorami za monument na chest progoloshennya radyanskoyivladi v Ukrayini u misti Harkovi Primitki Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 5 listopada 2012 DzherelaAlforov Igor Oleksandrovich Mistectvo Ukrayini Biografichnij dovidnik uporyad A V Kudrickij M G Labinskij za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1997 S 15 ISBN 5 88500 071 9 Shevchenkivski laureati 1962 2001 enciklopedichnij dovidnik avtor upor M G Labinskij vstup slovo I M Dzyubi K Krinicya 2001 696 s ISBN 966 7575 29 2 S 17 18 Posilannya