Алеманський сепаратизм — історичний сепаратистський рух в алемансько-німецькомовних областях Німеччини, Франції та Австрії (а саме в Південному Бадені, Швабії (тобто в більшій частині Вюртембергу та всій Баварській Швабії), Ельзасі та Форарльберзі), спрямований на об'єднання зі Швейцарською Конфедерацією (пізніше Швейцарія).
Історичне коріння цього руху сягає епохи Наполеонівських воєн (близько 1805—1815 років), після них рух було частково відновлено як після закінчення Першої світової війни (1919 рік), так і після закінчення Другої світової війни (1946—1952 роки).
Історія
Термін «алеманський» для групи верхньонімецьких діалектів запровадив 1803 року , який відніс їхнє утворення до періоду розселення племен алеманів. Алеманомовні райони Німеччини були розділені на Баден і Вюртемберг, частини Швабії були інтегровані до складу Баварії 1805 року; алеманські діалекти були не єдиними діалектами в цих землях (наприклад, у Бадені та Вюртемберзі північні їхні частини розмовляють , , а також , а в Баварії існують баварські діалекти, а також рейнсько-франкські діалекти, східнофранкська німецька, а також південно-франкська німецька. Таким чином, алеманські діалекти стали піддаватися процесу маргіналізації з боку неалеманської адміністрації. Алеманський сепаратизм виник у контексті опору сільського населення Бадену проти наполеонівського правління в рамках Рейнського союзу (1806—1813).
Після Першої світової війни, 11 травня 1919 року населення Форарльбергу в недовговічній державі Німецька Австрія проголосувало за входження до складу Швейцарії (81 % голосів виборців). Однак результати референдуму було відхилено як урядом у Відні, так і Швейцарією. Подібні тенденції в Бадені та Вюртемберзі були придушені ще до проведення голосування.
Після закінчення Другої світової війни в Південному Ельзасі та Південному Бадені з'явився політичний рух, що виник внаслідок руху опору проти нацистського режиму, метою якого було створення окремої алеманської держави разом зі швейцарським кантоном Базель. Отто Фегер (1946) запропонував децентралізовану організацію «швабсько-алеманської демократії», натхненної швейцарською моделлю прямої демократії, тоді як мер Зінгену Бернхард Дітріх прагнув до великого «Альпійського союзу», який мав включити також баварськомовні території (Баварію й Австрію) і німецькомовні частини Швейцарської Конфедерації. «Schwäbisch-Alemannische Demokratie», видана Фегером 1946 року накладом 240 000 примірників була найбільш друкованою книгою у французькій зоні окупації Німеччини (1945—1949). Организаційною основою алеманського сепаратизму був Schwäbisch-Alemannischer Heimatbund (Швабсько-алеманський рідний союз), але французька адміністрація не співчувала його ідеалам і відмовилася від рішення, необхідного для створення політичної партії з метою утворення алеманської держави. Нинішня федеральна земля Баден-Вюртемберг в межах Федеративної Республіки Німеччини була створена в 1952 році, фактично поклавши край будь-яким серйозним політичним сценаріям алеманського сепаратизму, хоча ця концепція залишається ностальгічною, а не політичною програмою. Це особливо характерно для Південного Бадену, який був єдиним регіоном, де більшість людей проголосувала проти об'єднання з Вюртембергом під час референдуму 1951 року, що був проведений із метою санкціонувати об'єднання згідно зі статтею 29 нової конституції Західної Німеччини. Загальний підсумок голосування, однак, був на користь створення нової південно-західної держави.
Див. також
Примітки
- Otto Feger. Schwäbisch-alemannische Demokratie: Aufruf und Programm. — Konstanz : Weller, 1946.
- Heiko Haumann. „Schwäbisch-alemannische Demokratie“ gegen „Staufisch-schwäbischen Imperialismus“? Politische Konzeptionen in Baden und Württemberg 1945–1952 // Allmende. Zeitschrift für Literatur. — 1988. — Nr. 20 (8). — S. 36–52. — ISSN 0720-3098.
- Manfred Joss. Schwäbisch-Alemannische Demokratie. Vision und Scheitern eines Separatstaats im deutschen Südwesten nach dem Zweiten Weltkrieg. — Bern : 2005.
- Jürgen Klöckler. „Das Land der Alemannen …“. Pläne für einen Heimatstaat im Bodenseeraum nach 1945. — Konstanz : UVK Verlagsgesellschaft, 1999. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Alemanskij separatizm istorichnij separatistskij ruh v alemansko nimeckomovnih oblastyah Nimechchini Franciyi ta Avstriyi a same v Pivdennomu Badeni Shvabiyi tobto v bilshij chastini Vyurtembergu ta vsij Bavarskij Shvabiyi Elzasi ta Forarlberzi spryamovanij na ob yednannya zi Shvejcarskoyu Konfederaciyeyu piznishe Shvejcariya Karta alemanskih dialektiv blizko 1950 roku Istorichne korinnya cogo ruhu syagaye epohi Napoleonivskih voyen blizko 1805 1815 rokiv pislya nih ruh bulo chastkovo vidnovleno yak pislya zakinchennya Pershoyi svitovoyi vijni 1919 rik tak i pislya zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni 1946 1952 roki IstoriyaTermin alemanskij dlya grupi verhnonimeckih dialektiv zaprovadiv 1803 roku yakij vidnis yihnye utvorennya do periodu rozselennya plemen alemaniv Alemanomovni rajoni Nimechchini buli rozdileni na Baden i Vyurtemberg chastini Shvabiyi buli integrovani do skladu Bavariyi 1805 roku alemanski dialekti buli ne yedinimi dialektami v cih zemlyah napriklad u Badeni ta Vyurtemberzi pivnichni yihni chastini rozmovlyayut a takozh a v Bavariyi isnuyut bavarski dialekti a takozh rejnsko frankski dialekti shidnofrankska nimecka a takozh pivdenno frankska nimecka Takim chinom alemanski dialekti stali piddavatisya procesu marginalizaciyi z boku nealemanskoyi administraciyi Alemanskij separatizm vinik u konteksti oporu silskogo naselennya Badenu proti napoleonivskogo pravlinnya v ramkah Rejnskogo soyuzu 1806 1813 Shvejcarskij politichnij plakat sho propaguvav priyednannya Forarlbergu do Shvejcarskoyi Konfederaciyi Pro Vorarlberg 1919 20 Pislya Pershoyi svitovoyi vijni 11 travnya 1919 roku naselennya Forarlbergu v nedovgovichnij derzhavi Nimecka Avstriya progolosuvalo za vhodzhennya do skladu Shvejcariyi 81 golosiv viborciv Odnak rezultati referendumu bulo vidhileno yak uryadom u Vidni tak i Shvejcariyeyu Podibni tendenciyi v Badeni ta Vyurtemberzi buli pridusheni she do provedennya golosuvannya Pislya zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni v Pivdennomu Elzasi ta Pivdennomu Badeni z yavivsya politichnij ruh sho vinik vnaslidok ruhu oporu proti nacistskogo rezhimu metoyu yakogo bulo stvorennya okremoyi alemanskoyi derzhavi razom zi shvejcarskim kantonom Bazel Otto Feger 1946 zaproponuvav decentralizovanu organizaciyu shvabsko alemanskoyi demokratiyi nathnennoyi shvejcarskoyu modellyu pryamoyi demokratiyi todi yak mer Zingenu Bernhard Ditrih pragnuv do velikogo Alpijskogo soyuzu yakij mav vklyuchiti takozh bavarskomovni teritoriyi Bavariyu j Avstriyu i nimeckomovni chastini Shvejcarskoyi Konfederaciyi Schwabisch Alemannische Demokratie vidana Fegerom 1946 roku nakladom 240 000 primirnikiv bula najbilsh drukovanoyu knigoyu u francuzkij zoni okupaciyi Nimechchini 1945 1949 Organizacijnoyu osnovoyu alemanskogo separatizmu buv Schwabisch Alemannischer Heimatbund Shvabsko alemanskij ridnij soyuz ale francuzka administraciya ne spivchuvala jogo idealam i vidmovilasya vid rishennya neobhidnogo dlya stvorennya politichnoyi partiyi z metoyu utvorennya alemanskoyi derzhavi Ninishnya federalna zemlya Baden Vyurtemberg v mezhah Federativnoyi Respubliki Nimechchini bula stvorena v 1952 roci faktichno poklavshi kraj bud yakim serjoznim politichnim scenariyam alemanskogo separatizmu hocha cya koncepciya zalishayetsya nostalgichnoyu a ne politichnoyu programoyu Ce osoblivo harakterno dlya Pivdennogo Badenu yakij buv yedinim regionom de bilshist lyudej progolosuvala proti ob yednannya z Vyurtembergom pid chas referendumu 1951 roku sho buv provedenij iz metoyu sankcionuvati ob yednannya zgidno zi statteyu 29 novoyi konstituciyi Zahidnoyi Nimechchini Zagalnij pidsumok golosuvannya odnak buv na korist stvorennya novoyi pivdenno zahidnoyi derzhavi Div takozhGercogstvo Shvabiya Alemanska VikipediyaPrimitkiOtto Feger Schwabisch alemannische Demokratie Aufruf und Programm Konstanz Weller 1946 Heiko Haumann Schwabisch alemannische Demokratie gegen Staufisch schwabischen Imperialismus Politische Konzeptionen in Baden und Wurttemberg 1945 1952 Allmende Zeitschrift fur Literatur 1988 Nr 20 8 S 36 52 ISSN 0720 3098 Manfred Joss Schwabisch Alemannische Demokratie Vision und Scheitern eines Separatstaats im deutschen Sudwesten nach dem Zweiten Weltkrieg Bern 2005 Jurgen Klockler Das Land der Alemannen Plane fur einen Heimatstaat im Bodenseeraum nach 1945 Konstanz UVK Verlagsgesellschaft 1999 ISBN 3 89669 906 7