Александру Богдан-Пітешть (рум. Alexandru Bogdan-Pitești; при народженні — Александру Богдан; 13 червня 1870 — 12 травня 1922) — румунський поет-символіст, публіцист, художній і літературний критик. Також відомий як журналіст і лівий політичний агітатор. Заможний землевласник, він займався благодійною діяльністю, ставши відомим меценатом і колекціонером творів мистецтва. Виступав одним з головних румунських пропагандистів сучасного мистецтва, а також спонсором румунського символістського руху. Разом з іншими діячами постімпресіонізму і символістами, Богдан-Пітешть заснував Societatea Ileana, яка стала однією з перших румунських організацій, присвячених просуванню авангарду і незалежного мистецтва. Також відомий своєю дружбою з письменниками Жорісом Карлом Гюїсмансом, Александру Мачедонскі, Тудором Аргезі і Матею Караджале, а також був спонсором багатьох інших діячів культури, зокрема художників Штефана Лук'яна, Константина Артачино і Ніколає Вермонта. На додаток до його літературної і політичної діяльності, Александру Богдан-Пітешть був живописцем і графіком.
Александру Богдан-Пітешть | |
---|---|
Народився | 13 червня 1870 Пітешть, Румунія |
Помер | 12 травня 1922 (51 рік) Бухарест, Румунія ·інфаркт міокарда |
Країна | Румунія |
Діяльність | поет, художник, літературний критик |
Знання мов | румунська |
Партія | d |
|
Велика частина спірної політичної кар'єри Богдана-Пітешть, у зв'язку з його підтримкою анархізму, була присвячена активізму і підтримці революції. Також цікавився окультизмом і підтримував тісні контакти з Жозефом Пеладаном, проспонсорував його поїздку в Бухарест (1898). Неодноразово заарештовувався владою, в тому числі за підбурювання до заколоту під час виборів 1899 року, а пізніше визнаний винним у шантажі банкіра Арістіда Бланка. Наприкінці свого життя видавав щоденну германофільську газету Seara, а також очолював літературно-політичний гурток, який виступав проти участі Румунії у Першій світовій війні на стороні Антанти. Заарештований в останній раз після закінчення війни, до того часу встиг стати об'єктом суспільної ненависті. Загадки і суперечності в кар'єрі Богдана-Пітешть досі викликають інтерес у багатьох істориків мистецтва і літератури.
Література
- Lucian Boia, «Germanofilii». Elita intelectuală românească în anii Primului Război Mondial, Humanitas, Bucharest, 2010.
- Paul Cernat, Avangarda românească și complexul periferiei: primul val, Cartea Românească, Bucharest, 2007.
- Șerban Cioculescu, Caragialiana, Editura Eminescu, Bucharest, 1974. OCLC 6890267
- (рум.) Gabriela Rus, «Ștefan Luchian în evocările contemporane lui. Relația artistului cu Virgil Cioflec» [ 16 липня 2020 у Wayback Machine.], in the Babeș-Bolyai University Historia Artium LIII, 1, 2008, p. 77-95
- Adrian-Silvan Ionescu, Mișcarea artistică oficială în România secolului al XIX-lea, Noi Media Print, Bucharest, 2008.
- Ionel Jianu, Petru Comarnescu, Ștefan Luchian, Editura de stat pentru literatură și artă, Bucharest, 1956. OCLC 229894980
- Jacques Lassaigne, Theodor Enescu, Ștefan Luchian, Editura Meridiane, Bucharest, 1972. OCLC 8359286
- Angelo Mitchievici, Decadență și decadentism în contextul modernității românești și europene, Editura Curtea Veche, Bucharest, 2011.
- (рум.) Carmen Patricia Reneti, «Relații româno-germane în anul 1914» [ 4 листопада 2021 у Wayback Machine.], in Revista de Istorie Militară, Nr. 1-2/2010, p. 30-39
- Ion Rusu Abrudeanu, România și războiul mondial: contribuțiuni la studiul istoriei războiului nostru, Editura Socec, Bucharest, 1921
- Corina Teacă, «Fin de siècle Biographies: Alexandru Bogdan-Pitești» [ 22 квітня 2018 у Wayback Machine.], in Revue Roumaine d'Histoire de l'Art. Série Beaux-arts, Vol. XLVIII, 2011, p. 51-58
- Tudor Vianu, Scriitori români, Vol. II, Editura Minerva, Bucharest, 1970. OCLC 7431692
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Aleksandru Bogdan Pitesht rum Alexandru Bogdan Pitești pri narodzhenni Aleksandru Bogdan 13 chervnya 1870 12 travnya 1922 rumunskij poet simvolist publicist hudozhnij i literaturnij kritik Takozh vidomij yak zhurnalist i livij politichnij agitator Zamozhnij zemlevlasnik vin zajmavsya blagodijnoyu diyalnistyu stavshi vidomim mecenatom i kolekcionerom tvoriv mistectva Vistupav odnim z golovnih rumunskih propagandistiv suchasnogo mistectva a takozh sponsorom rumunskogo simvolistskogo ruhu Razom z inshimi diyachami postimpresionizmu i simvolistami Bogdan Pitesht zasnuvav Societatea Ileana yaka stala odniyeyu z pershih rumunskih organizacij prisvyachenih prosuvannyu avangardu i nezalezhnogo mistectva Takozh vidomij svoyeyu druzhboyu z pismennikami Zhorisom Karlom Gyuyismansom Aleksandru Machedonski Tudorom Argezi i Mateyu Karadzhale a takozh buv sponsorom bagatoh inshih diyachiv kulturi zokrema hudozhnikiv Shtefana Luk yana Konstantina Artachino i Nikolaye Vermonta Na dodatok do jogo literaturnoyi i politichnoyi diyalnosti Aleksandru Bogdan Pitesht buv zhivopiscem i grafikom Aleksandru Bogdan PiteshtNarodivsya13 chervnya 1870 1870 06 13 Pitesht RumuniyaPomer12 travnya 1922 1922 05 12 51 rik Buharest Rumuniya infarkt miokardaKrayina RumuniyaDiyalnistpoet hudozhnik literaturnij kritikZnannya movrumunskaPartiyad Mediafajli u Vikishovishi Velika chastina spirnoyi politichnoyi kar yeri Bogdana Pitesht u zv yazku z jogo pidtrimkoyu anarhizmu bula prisvyachena aktivizmu i pidtrimci revolyuciyi Takozh cikavivsya okultizmom i pidtrimuvav tisni kontakti z Zhozefom Peladanom prosponsoruvav jogo poyizdku v Buharest 1898 Neodnorazovo zaareshtovuvavsya vladoyu v tomu chisli za pidburyuvannya do zakolotu pid chas viboriv 1899 roku a piznishe viznanij vinnim u shantazhi bankira Aristida Blanka Naprikinci svogo zhittya vidavav shodennu germanofilsku gazetu Seara a takozh ocholyuvav literaturno politichnij gurtok yakij vistupav proti uchasti Rumuniyi u Pershij svitovij vijni na storoni Antanti Zaareshtovanij v ostannij raz pislya zakinchennya vijni do togo chasu vstig stati ob yektom suspilnoyi nenavisti Zagadki i superechnosti v kar yeri Bogdana Pitesht dosi viklikayut interes u bagatoh istorikiv mistectva i literaturi LiteraturaLucian Boia Germanofilii Elita intelectuală romanească in anii Primului Război Mondial Humanitas Bucharest 2010 ISBN 978 973 50 2635 6 Paul Cernat Avangarda romanească și complexul periferiei primul val Cartea Romanească Bucharest 2007 ISBN 978 973 23 1911 6 Șerban Cioculescu Caragialiana Editura Eminescu Bucharest 1974 OCLC 6890267 rum Gabriela Rus Ștefan Luchian in evocările contemporane lui Relația artistului cu Virgil Cioflec 16 lipnya 2020 u Wayback Machine in the Babeș Bolyai University Historia Artium LIII 1 2008 p 77 95 Adrian Silvan Ionescu Mișcarea artistică oficială in Romania secolului al XIX lea Noi Media Print Bucharest 2008 ISBN 978 973 180 518 4 Ionel Jianu Petru Comarnescu Ștefan Luchian Editura de stat pentru literatură și artă Bucharest 1956 OCLC 229894980 Jacques Lassaigne Theodor Enescu Ștefan Luchian Editura Meridiane Bucharest 1972 OCLC 8359286 Angelo Mitchievici Decadență și decadentism in contextul modernității romanești și europene Editura Curtea Veche Bucharest 2011 ISBN 978 606 588 133 4 rum Carmen Patricia Reneti Relații romano germane in anul 1914 4 listopada 2021 u Wayback Machine in Revista de Istorie Militară Nr 1 2 2010 p 30 39 Ion Rusu Abrudeanu Romania și războiul mondial contribuțiuni la studiul istoriei războiului nostru Editura Socec Bucharest 1921 Corina Teacă Fin de siecle Biographies Alexandru Bogdan Pitești 22 kvitnya 2018 u Wayback Machine in Revue Roumaine d Histoire de l Art Serie Beaux arts Vol XLVIII 2011 p 51 58 Tudor Vianu Scriitori romani Vol II Editura Minerva Bucharest 1970 OCLC 7431692