Александру Богдан Пітешть рум Alexandru Bogdan Pitești при народженні Александру Богдан 13 червня 1870 12 травня 1922 ру

Александру Богдан-Пітешть (рум. Alexandru Bogdan-Pitești; при народженні — Александру Богдан; 13 червня 1870 — 12 травня 1922) — румунський поет-символіст, публіцист, художній і літературний критик. Також відомий як журналіст і лівий політичний агітатор. Заможний землевласник, він займався благодійною діяльністю, ставши відомим меценатом і колекціонером творів мистецтва. Виступав одним з головних румунських пропагандистів сучасного мистецтва, а також спонсором румунського символістського руху. Разом з іншими діячами постімпресіонізму і символістами, Богдан-Пітешть заснував Societatea Ileana, яка стала однією з перших румунських організацій, присвячених просуванню авангарду і незалежного мистецтва. Також відомий своєю дружбою з письменниками Жорісом Карлом Гюїсмансом, Александру Мачедонскі, Тудором Аргезі і Матею Караджале, а також був спонсором багатьох інших діячів культури, зокрема художників Штефана Лук'яна, Константина Артачино і Ніколає Вермонта. На додаток до його літературної і політичної діяльності, Александру Богдан-Пітешть був живописцем і графіком.

Александру Богдан-Пітешть

Народився	13 червня 1870(1870-06-13) Пітешть, Румунія
Помер	12 травня 1922(1922-05-12) (51 рік) Бухарест, Румунія ·інфаркт міокарда
Країна	Румунія
Діяльність	поет, художник, літературний критик
Знання мов	румунська
Партія	^d
Медіафайли у Вікісховищі

Велика частина спірної політичної кар'єри Богдана-Пітешть, у зв'язку з його підтримкою анархізму, була присвячена активізму і підтримці революції. Також цікавився окультизмом і підтримував тісні контакти з Жозефом Пеладаном, проспонсорував його поїздку в Бухарест (1898). Неодноразово заарештовувався владою, в тому числі за підбурювання до заколоту під час виборів 1899 року, а пізніше визнаний винним у шантажі банкіра Арістіда Бланка. Наприкінці свого життя видавав щоденну германофільську газету Seara, а також очолював літературно-політичний гурток, який виступав проти участі Румунії у Першій світовій війні на стороні Антанти. Заарештований в останній раз після закінчення війни, до того часу встиг стати об'єктом суспільної ненависті. Загадки і суперечності в кар'єрі Богдана-Пітешть досі викликають інтерес у багатьох істориків мистецтва і літератури.

Література

Lucian Boia, «Germanofilii». Elita intelectuală românească în anii Primului Război Mondial, Humanitas, Bucharest, 2010.
Paul Cernat, Avangarda românească și complexul periferiei: primul val, Cartea Românească, Bucharest, 2007.
Șerban Cioculescu, Caragialiana, Editura Eminescu, Bucharest, 1974. OCLC 6890267
(рум.) Gabriela Rus, «Ștefan Luchian în evocările contemporane lui. Relația artistului cu Virgil Cioflec» [ 16 липня 2020 у Wayback Machine.], in the Babeș-Bolyai University Historia Artium LIII, 1, 2008, p. 77-95
Adrian-Silvan Ionescu, Mișcarea artistică oficială în România secolului al XIX-lea, Noi Media Print, Bucharest, 2008.
Ionel Jianu, Petru Comarnescu, Ștefan Luchian, Editura de stat pentru literatură și artă, Bucharest, 1956. OCLC 229894980
Jacques Lassaigne, Theodor Enescu, Ștefan Luchian, Editura Meridiane, Bucharest, 1972. OCLC 8359286
Angelo Mitchievici, Decadență și decadentism în contextul modernității românești și europene, Editura Curtea Veche, Bucharest, 2011.
(рум.) Carmen Patricia Reneti, «Relații româno-germane în anul 1914» [ 4 листопада 2021 у Wayback Machine.], in Revista de Istorie Militară, Nr. 1-2/2010, p. 30-39
Ion Rusu Abrudeanu, România și războiul mondial: contribuțiuni la studiul istoriei războiului nostru, Editura Socec, Bucharest, 1921
Corina Teacă, «Fin de siècle Biographies: Alexandru Bogdan-Pitești» [ 22 квітня 2018 у Wayback Machine.], in Revue Roumaine d'Histoire de l'Art. Série Beaux-arts, Vol. XLVIII, 2011, p. 51-58
Tudor Vianu, Scriitori români, Vol. II, Editura Minerva, Bucharest, 1970. OCLC 7431692