Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Гурмузакі Александр фон Гурмузакі 3 жовтня 1869 Черновиці 1945 Жене

Александер фон Гурмузакі

Александер фон Гурмузакі
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Гурмузакі.

Александр фон Гурмузакі (*3 жовтня 1869, Черновиці — †1945, Женева) — австрійський барон, доктор права, австро-угорський громадсько-політичний діяч грецько-румунського походження, посол до Райхсрату та Буковинського сейму, останній маршалок крайового сейму (1911—1918).

Александр фон Гурмузакі
нім. Alexander von Hormuzaki
рум. Alexandru de Hurmuzaki
image
барон Александр фон Гурмузакі (1904)
Народився3 березня 1869(1869-03-03)[1]
Чернівці, Герцогство Буковина, Долитавщина, Австро-Угорщина
Помер1945[1]
Женева, Швейцарія
Підданствоimage Австро-Угорщина
image Румунія
Національністьрумун
грецького походження
Діяльністьгромадсько-політичний діяч
Відомий завдякипосол до Райхсрату, Буковинського сейму, Маршалок
Alma materЧернівецький університет
Віденський університет
Знання мовнімецька
Титулбарон
Посадамаршалок Буковинського крайового сейму
Термін1911–1918
ПопередникГеоргій Василько фон Серетський
Наступникпосаду скасовано
Конфесіяправослав'я
БатькоНіколае Гурмузакі
Брати, сестриКостянтин Гормузакі
Нагороди
image
Кавалер ордена Зірки Румунії
image
Кавалер командорського хреста із зіркою ордена Франца Йосифа
image
Герб

герб роду Гурмузакі

Родовід

Александр фон Гурмузакі народився в родині Ніколая Гурмузакі та Наталії Стирча.
Ніколай фон Гурмузакі (*19.03.1826 Черновиці — †19.09.1909) Черновиці), нащадок стародавнього фанаріотського роду Гурмузакі, представники якого переселилася в Молдавію наприкінці XVI ст. Разом з рідними братами — Алеку, Георге та Євдоксієм (як великі землевласники та посли Рейхсрату), отримали (1881) титул австрійських баронів.
Наталія фон Стирча (*02.12.1842, Красна Ільського — †09.03.1916, Відень) також походила з молдавського боярського [ro], яким було даровано (1880) титул австрійських баронів.
Рідний брат Александра — Костянтин Гормузакі — румунський ентомолог і ботанік, який працював головним чином на Буковині. Доктор права, почесний академік Румунської Академій наук (1919), почесний доктор (Doctor honoris causa) (1930) і професор (1931).
Александр Хурмузакі не був одружений і не мав нащадків.

Біографія

Дитинство Александра пройшло в батьківському родовому маєтку у Чорнівці. Закінчивши (1888) Черновицьку вищу державну гімназію № 1 (нім. K. k. I Staatsgymnasium in Czernowitz), вивчав право у Черновицях та Відні, де здобув ступінь доктора.
Здобувши освіту, спочатку обіймав високі посади в Міністерстві внутрішніх справ Австро-Угорщини. Пізніше став активним адвокатом і політиком.

Політична діяльність

Александр, як і його батько, багато років (до 1911) був послом від виборчого округу Серет і Сучава у Рейхсраті. Спочатку долучився до «клубу Гогенварта». Згодом, разом з Георгієм Василько фон Серетським та [ro] заснували «Румунський парламентський клуб», якому, завдяки плідній співпраці з , вдалося добитися певних преференцій для буковинських румунів, зокрема створення низки паралельних румунських класів у німецькій гімназії в Черновицях.
У 1898 р. Александр фон Гурмузакі став фундатором часопису «Gazeta Bucovinei». Того ж року, за видатні заслуги перед румунською нацією його було нагороджено орденом «Зірки Румунії», який вручив особисто Кароль I, відвідуючи Герцогство Буковина.
27 травня 1911 року, після обрання , та відмови Георгія Василько фон Серетського від головування в ньому, був призначений Францом Йосифом I маршалком крайового парламенту. На новій посаді Д-р Гурмузакі, окрім продовження розвитку доріг та електрифікації в країні, був рішуче відданий розвитку освіти та будівництву шкіл у провінції. Він також започаткував будівництво громадських будівель у столиці герцогства.
1 липня 1914 року, після трьох років головування в сеймі, Александр фон Гурмузакі був відзначений Цісарем Командорським хрестом із зіркою за визнанні досягнутих у реалізації плану розбудови країни.

Розпад Австро-Угорщини

12 грудня 1918 р., після зайняття Герцогства Буковини румунською армією, крайовий сейм було розпущено. Не зважаючи на наполегливі прохання представників буковинських румунів—уніоністів, зокрема їх лідера Янку Флондора, відмовився очолити край у складі Румунського королівства.
Останній президент Герцогства Буковина Йозеф фон Ездорф, котрий, після відставки (06.11.1918), разом з дружиною більше місяця мешкав у барона Гурмузакі, у своїх спогадах зазначав:

image ...баронові Гормузакі запропонували посаду президента Національних зборів. Однак він вирішив за краще утриматися від прийняття такої пропозиції й віддав перевагу приватному життю, оскільки для його високого сумління була неприйнятною можливість через кілька днів після того, як він ще був головою краю, призначеним цісарем, стати президентом Національних зборі... image

До 1941 р. працював юристом в Черновицях, після чого виїхав до Швейцарії. Помер у 1945 році в Женеві.

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #1019103736 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. Erich Prokopowitsch: «Der Adel in der Bukowina», Editura «Der Südostdeutsche», München 1983, p. 124—128
  3. Erich Prokopowitsch, Der Adel in der Bukowina, Verlag «Der Südostdeutsche», München 1983, S. 125, S. 163
  4. Bukowinaer Post nr. 797, duminică, 29 ianuarie 1899, p. 4
  5. Czernowitzer Allgemeine Zeitung nr. 3489, marți, 7 iulie 1914, p. 4
  6. National and Other Identities in Bukovina in Late Austrian Times, Austrian History Yearbook 2004, Copyright © Center for Austrian Studies, University of Minnesota 2004
  7. . Архів оригіналу за 4 червня 2020. Процитовано 2 липня 2020.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Gurmuzaki Aleksandr fon Gurmuzaki 3 zhovtnya 1869 Chernovici 1945 Zheneva avstrijskij baron doktor prava avstro ugorskij gromadsko politichnij diyach grecko rumunskogo pohodzhennya posol do Rajhsratu ta Bukovinskogo sejmu ostannij marshalok krajovogo sejmu 1911 1918 Aleksandr fon Gurmuzakinim Alexander von Hormuzaki rum Alexandru de Hurmuzakibaron Aleksandr fon Gurmuzaki 1904 Narodivsya3 bereznya 1869 1869 03 03 1 Chernivci Gercogstvo Bukovina Dolitavshina Avstro UgorshinaPomer1945 1 Zheneva ShvejcariyaPiddanstvo Avstro Ugorshina RumuniyaNacionalnistrumun greckogo pohodzhennyaDiyalnistgromadsko politichnij diyachVidomij zavdyakiposol do Rajhsratu Bukovinskogo sejmu MarshalokAlma materCherniveckij universitet Videnskij universitetZnannya movnimeckaTitulbaronPosadamarshalok Bukovinskogo krajovogo sejmuTermin1911 1918PoperednikGeorgij Vasilko fon SeretskijNastupnikposadu skasovanoKonfesiyapravoslav yaBatkoNikolae GurmuzakiBrati sestriKostyantin GormuzakiNagorodiKavaler ordena Zirki RumuniyiKavaler komandorskogo hresta iz zirkoyu ordena Franca JosifaGerb gerb rodu Gurmuzaki Mediafajli u VikishovishiRodovidAleksandr fon Gurmuzaki narodivsya v rodini Nikolaya Gurmuzaki ta Nataliyi Stircha Nikolaj fon Gurmuzaki 19 03 1826 Chernovici 19 09 1909 Chernovici nashadok starodavnogo fanariotskogo rodu Gurmuzaki predstavniki yakogo pereselilasya v Moldaviyu naprikinci XVI st Razom z ridnimi bratami Aleku George ta Yevdoksiyem yak veliki zemlevlasniki ta posli Rejhsratu otrimali 1881 titul avstrijskih baroniv Nataliya fon Stircha 02 12 1842 Krasna Ilskogo 09 03 1916 Viden takozh pohodila z moldavskogo boyarskogo ro yakim bulo darovano 1880 titul avstrijskih baroniv Ridnij brat Aleksandra Kostyantin Gormuzaki rumunskij entomolog i botanik yakij pracyuvav golovnim chinom na Bukovini Doktor prava pochesnij akademik Rumunskoyi Akademij nauk 1919 pochesnij doktor Doctor honoris causa 1930 i profesor 1931 Aleksandr Hurmuzaki ne buv odruzhenij i ne mav nashadkiv BiografiyaDitinstvo Aleksandra projshlo v batkivskomu rodovomu mayetku u Chornivci Zakinchivshi 1888 Chernovicku vishu derzhavnu gimnaziyu 1 nim K k I Staatsgymnasium in Czernowitz vivchav pravo u Chernovicyah ta Vidni de zdobuv stupin doktora Zdobuvshi osvitu spochatku obijmav visoki posadi v Ministerstvi vnutrishnih sprav Avstro Ugorshini Piznishe stav aktivnim advokatom i politikom Politichna diyalnist Aleksandr yak i jogo batko bagato rokiv do 1911 buv poslom vid viborchogo okrugu Seret i Suchava u Rejhsrati Spochatku doluchivsya do klubu Gogenvarta Zgodom razom z Georgiyem Vasilko fon Seretskim ta ro zasnuvali Rumunskij parlamentskij klub yakomu zavdyaki plidnij spivpraci z vdalosya dobitisya pevnih preferencij dlya bukovinskih rumuniv zokrema stvorennya nizki paralelnih rumunskih klasiv u nimeckij gimnaziyi v Chernovicyah U 1898 r Aleksandr fon Gurmuzaki stav fundatorom chasopisu Gazeta Bucovinei Togo zh roku za vidatni zaslugi pered rumunskoyu naciyeyu jogo bulo nagorodzheno ordenom Zirki Rumuniyi yakij vruchiv osobisto Karol I vidviduyuchi Gercogstvo Bukovina 27 travnya 1911 roku pislya obrannya ta vidmovi Georgiya Vasilko fon Seretskogo vid golovuvannya v nomu buv priznachenij Francom Josifom I marshalkom krajovogo parlamentu Na novij posadi D r Gurmuzaki okrim prodovzhennya rozvitku dorig ta elektrifikaciyi v krayini buv rishuche viddanij rozvitku osviti ta budivnictvu shkil u provinciyi Vin takozh zapochatkuvav budivnictvo gromadskih budivel u stolici gercogstva 1 lipnya 1914 roku pislya troh rokiv golovuvannya v sejmi Aleksandr fon Gurmuzaki buv vidznachenij Cisarem Komandorskim hrestom iz zirkoyu za viznanni dosyagnutih u realizaciyi planu rozbudovi krayini Rozpad Avstro Ugorshini 12 grudnya 1918 r pislya zajnyattya Gercogstva Bukovini rumunskoyu armiyeyu krajovij sejm bulo rozpusheno Ne zvazhayuchi na napoleglivi prohannya predstavnikiv bukovinskih rumuniv unionistiv zokrema yih lidera Yanku Flondora vidmovivsya ocholiti kraj u skladi Rumunskogo korolivstva Ostannij prezident Gercogstva Bukovina Jozef fon Ezdorf kotrij pislya vidstavki 06 11 1918 razom z druzhinoyu bilshe misyacya meshkav u barona Gurmuzaki u svoyih spogadah zaznachav baronovi Gormuzaki zaproponuvali posadu prezidenta Nacionalnih zboriv Odnak vin virishiv za krashe utrimatisya vid prijnyattya takoyi propoziciyi j viddav perevagu privatnomu zhittyu oskilki dlya jogo visokogo sumlinnya bula neprijnyatnoyu mozhlivist cherez kilka dniv pislya togo yak vin she buv golovoyu krayu priznachenim cisarem stati prezidentom Nacionalnih zbori Do 1941 r pracyuvav yuristom v Chernovicyah pislya chogo viyihav do Shvejcariyi Pomer u 1945 roci v Zhenevi PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 1019103736 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Erich Prokopowitsch Der Adel in der Bukowina Editura Der Sudostdeutsche Munchen 1983 p 124 128 Erich Prokopowitsch Der Adel in der Bukowina Verlag Der Sudostdeutsche Munchen 1983 S 125 S 163 Bukowinaer Post nr 797 duminică 29 ianuarie 1899 p 4 Czernowitzer Allgemeine Zeitung nr 3489 marți 7 iulie 1914 p 4 National and Other Identities in Bukovina in Late Austrian Times Austrian History Yearbook 2004 Copyright c Center for Austrian Studies University of Minnesota 2004 Arhiv originalu za 4 chervnya 2020 Procitovano 2 lipnya 2020

Дата публікації:
Топ