Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бах Айно Бах ест Aino Bach 14 грудня 1901 19011214 6 серпня 1980 естон

Айно Бах

Айно Бах
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бах.

Айно Бах (ест. Aino Bach; 14 грудня 1901(19011214) — 6 серпня 1980) — естонська художниця-живописець, гравер, графік. .

Айно Бах
ест. Aino Bach
image
грудень 1961
Народження14 грудня 1901(1901-12-14)[1][2][3]
Коеру, Естляндська губернія, Російська імперія
Смерть6 серпня 1980(1980-08-06)[1][3](78 років)
 Таллінн, Естонська РСР, СРСР
ПохованняМетсакальмісту
Національністьестонка
Країнаimage Російська імперія
image Естонія
image СРСР
Жанрпортрет і пейзаж
Навчання
Діяльністьмисткиня, художниця-граверка, ілюстратор, графікеса
Напрямокреалізм
Роки творчості1924-1980
Звання
Роботи в колекціїЕстонський художній музей
Нагороди
image image

Життєпис

Народилася 14 грудня 1901 року у селищі Коеру Вейсенштейнського повіту Естляндської губернії Російської імперії. Батько, Густав Бах, був серкетарем волосної управи Коеру. У родині було троє синів і дві дочки. Айно була наймолодшою.

Взимку 1906 року родині довелося залишити Коеру під тиском імперської влади. Після одного року в Таллінні — у 1907 році Бахи переїхали до Нарви, де залишалися до 1915 року.

Один із братів Айно — малював, сестра — вчилася в Петербурзькій консерваторії, мати — грала на музичних інструментах. У гості до Бахів часто приходили художники [et] і [et]. Мати й сестра Айно — позували Янсену як натурниці для його картин.

Після початку Першої світової війни Бахи виїхали до Омська, де Айно вступила до середньої школи. У 1921 році — родина повернулася до Естонії. Батько працював у Пайде бухгалтером міської управи.

Із кінця 1923 року — навчалася живопису у в Тарту. Спочатку — під керівництвом Ніколая Трійка, а згодом — вивчала мистецтво гравюри в графічній студії Адо Ваббе. Важкі матеріальні умови змушували часто переривати навчання — через брак коштів Айно довелося постійно підпрацьовувати: вона шила, давала приватні уроки, конструювала вікна, була навіть економкою. Художню школу закінчила у 1935 році, отримала диплом графічного дизайнера.

Під час навчання познайомилася з художниками Андрусом Йогані, [et] та [et]. У 1937 році — вийшла заміж за Лійманда. Того ж року подружжя подорожувало Європою: побувало у Берліні, Дрездені, Мюнхені і Парижі.

Із 1940 по 1941 рік — викладала в Вищій художній школі «Паллас», яку перейменували у Національну академію мистецтв.

Із 1941 по 1944 рік — жила в евакуації в Ярославлі, де брала участь у діяльності колективу естонських художників. Була однією з ініціаторів створення Спілки художників Ярославля, однією із засновників . Керувала цією Спілкою. Чоловік під час евакуації — загинув.

Із 1944 року — член КПРС.

Після війни — працювала фрілансеркою у Тарту.

З 1946 року — жила в Таллінні.

У 1961 році отримала звання .

Померла 6 серпня 1980 року у Таллінні. Похована на Лісовому цвинтарі Таллінна.

Творчість

Одна з перших естонських граверів. Продемонструвала технічну віртуозність, яка допомогла розширити виразні можливості гравіювання інталіо. Виконала ряд робіт способом глибокого друку і монотипії. Також практикувала гравіювання металу, травлення і кольоровий монотип, часто змішуючи кілька прийомів в одній і тій же роботі, зокрема, металеву точку і акватинту.

Авторка портретів, жанрових композицій, ілюстрацій до багатьох творів естонських письменників. Її улюбленими сюжетами були портрети молодих жінок і дітей, а також жіноче оголене тіло. Стиль Бах називають поетичним реалізмом, хоча в 1940-х і 1950-х роках їй довелось піти на певні поступки більш академічному соціалістичному реалізму.

Брала участь у виставках в Ризі і Каунасі (1937), Римі, Будапешті і Антверпені (1939).

Вибрані роботи

  • «Автопортрет» (вугілля, 1929)
  • «Рука» (суха голка, 1929)
  • «Натюрморт зі скульптурою» (суха голка, 1929)
  • «Модель» (офорт, 1929)
  • «Жіночий портрет» (суха голка, 1930)
  • «Жінка з гітарою» (офорт, 1931)
  • "Куток майстерні в «Палласі» (офорт, 1931)
  • «Стара» (офорт, 1932)
  • «Молодий циган» (суха голка, 1933)
  • «Оголена модель» (суха голка, 1933)
  • «Натюрморт» (офорт, 1934)
  • «Голова старого» (офорт, 1935)
  • «Робітник» (офорт, 1935)
  • «Портрет дівчини» (суха голка, 1935)
  • «Жінка з гітарою» (суха голка, акватинта, 1936)
  • «Мати з дитиною» (акватинта, 1937)
  • «Жінка із дзеркалом» (суха голка, акватинта, 1937)
  • «Дівчата» (акватинта, 1937)
  • портрет Адо Сяярітса (офорт, 1937)
  • «Старий з трубкою» (офорт, 1937)
  • «На вікні» (акватинта, 1937)
  • «Жінка під парасолькою» (кольорова монотипія, 1937)
  • «Дівчина зі склянкою» (кольорова акватинта, 1937)
  • «Дівчина з квіткою» (суха голка, акватинта, 1938)
  • «Циганка» (олівець, 1938)
  • «Циганський хлопчик» (олівець, 1938)
  • «Кінь» (акватинта, 1938)
  • «Подруги» (кольорова монотипія, 1939)
  • «Портрет Хельги Раам» (суха голка, 1940)
  • портрет поетеси Керсті Мерілаас (офорт, 1940)
  • портрет поетеси Дебори Вааранді (суха голка, 1940)
  • портрет письменника Ааду Хінта (офорт, 1940)
  • «Жінка з мискою» (кольорова монотипія, 1940)
  • «Партизан» (ліногравюра, 1942)
  • «Бездомні» (акватинта, 1943)
  • портрет генерала Лембіта Перна (суха голка, 1943)
  • портрет поетеси Лідії Койдула (суха голка, 1943)
  • «Енн Пилдроос» (сангіна, 1943)
  • «Медсестра» (сангіна, 1943)
  • портрет артиста Прійта Пильдрооса (туш, 1943)
  • «Лист» (кольорова монотипія, 1944)
  • портрет Адо Сяярітса (графіт, 1945)
  • «Автопортрет» (вуголь, 1945)
  • портрет співачки [et] (сангіна, 1946)
  • портрет актриси Терьє Кукк (чорна акварель, 1946)
  • портрет художника [et] (вугілля, 1946)
  • «Автопортрет з цигаркою» (кольорова монотипія, 1946)
  • портрет скульптора [et] (пресоване вугілля, 1947)
  • «Вулиця в Гурзуфі» (вугілля, 1947)
  • портрет Іти Сакс (сангіна, вугілля, 1948)
  • портрет партизанки Елі Систраметс (вугілля, 1948)
  • портрет письменника Югана Смуула (офорт, акватинта, 1948)
  • портрет [et] (вугілля, 1948)
  • портрет художниці [et] (вугілля, 1949)
  • «Дівчина з Кява» (монотипія, 1950)
  • «Дівчина у профілі» (суха голка, 1951)
  • «Дівчина з шарфиком» (офорт, 1952)
  • «За роялем» (монотипія, 1952)
  • портрет художника [et] (монотипія, 1952)
  • портрет Терьє Круус (монотипія, 1952)
  • «Дівчина у національному костюмі» (суха голка, 1954)
  • «Спляча дитина» (суха голка, 1955)
  • «Маленька Марі» (суха голка, 1957)
  • портрет поетеси Дебори Вааранді (суха голка, 1957)
  • портрет Ему Сіваді (вугілля, 1958)
  • «Дівчина в синьому капелюсі» (кольорова монотипія, 1959)

Нагороди

  • Республіканська премія (1947)
  • 3 ордена і медаль

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. Artists of the World Online, Allgemeines Künstlerlexikon Online, AKL Online / Hrsg.: A. Beyer, B. Savoy — B: K. G. Saur Verlag, Verlag Walter de Gruyter, 2009. — ISSN 2750-6088 — doi:10.1515/AKL
    d:Track:Q64d:Track:Q41640909d:Track:Q496126d:Track:Q19276262d:Track:Q324303d:Track:Q98818
  3. The Fine Art Archive — 2003.
    d:Track:Q10855166

Література

  • Бернштейн Б. Айно Бах. — М., 1959.

Посилання

  • Aino Bach [ 17 квітня 2019 у Wayback Machine.](англ.)
  • Aino Bach [ 19 січня 2019 у Wayback Machine.](англ.)
  • [et], , [et] — 2. mai 2003

Джерела

  • Бах-Лийманд Айно Густавовна// Большая советская энциклопедия: в 30 т. / Гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — Т.3.Бари-Браслет. — М.: «Советская энциклопедия», 1970. — С. 53. — 630 000 екз.
  • Бах-Лийманд Айно Густавовна // Популярная художественная энциклопедия: Архитектура. Живопись. Скульптура. Графика. Декоративное искусство/ Гл. ред. В. М. Полевой. — М.: Советская энциклопедия. Книга I. А-М, 1986. — С. 69.
  • Бах-Лийманд Айно Густавовна// Советский энциклопедический словарь / Гл. ред. А. М. Прохоров. — 4-е изд. — М.: Советская энциклопедия, 1987. — С. 116. — 2 500 000 екз.
  • Aino Bachi sünnist möödub 115 aastat// [et]. — 2016. — грудень. — № 300. (ест.)
  • Aino Bach [näituse kataloog]/ Koostaja: Hilja Läti; Kujundaja: Vive Tolli. — Tallinn: Tallinna Riiklik Kunstimuuseum, 1961. — 88 с. — (ест.) (рос.)
  • Chalvin A. Aino Bach// Le Dictionnaire universel des Créatrices (фр.)
  • [et], Eesti Entsüklopeediakirjastus 1996
  • [et], Unustatud või unustamatud? Aino Bach ja Agaate Veeber 100 [ 26 січня 2021 у Wayback Machine.] — Sirp, 15.02.2002

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Bah Ajno Bah est Aino Bach 14 grudnya 1901 19011214 6 serpnya 1980 estonska hudozhnicya zhivopisec graver grafik Ajno Bahest Aino Bachgruden 1961Narodzhennya14 grudnya 1901 1901 12 14 1 2 3 Koeru Estlyandska guberniya Rosijska imperiyaSmert6 serpnya 1980 1980 08 06 1 3 78 rokiv Tallinn Estonska RSR SRSRPohovannyaMetsakalmistuNacionalnistestonkaKrayina Rosijska imperiya Estoniya SRSRZhanrportret i pejzazhNavchannyaDiyalnistmistkinya hudozhnicya graverka ilyustrator grafikesaNapryamokrealizmRoki tvorchosti1924 1980ZvannyaRoboti v kolekciyiEstonskij hudozhnij muzejNagorodiZhittyepisNarodilasya 14 grudnya 1901 roku u selishi Koeru Vejsenshtejnskogo povitu Estlyandskoyi guberniyi Rosijskoyi imperiyi Batko Gustav Bah buv serketarem volosnoyi upravi Koeru U rodini bulo troye siniv i dvi dochki Ajno bula najmolodshoyu Vzimku 1906 roku rodini dovelosya zalishiti Koeru pid tiskom imperskoyi vladi Pislya odnogo roku v Tallinni u 1907 roci Bahi pereyihali do Narvi de zalishalisya do 1915 roku Odin iz brativ Ajno malyuvav sestra vchilasya v Peterburzkij konservatoriyi mati grala na muzichnih instrumentah U gosti do Bahiv chasto prihodili hudozhniki et i et Mati j sestra Ajno pozuvali Yansenu yak naturnici dlya jogo kartin Pislya pochatku Pershoyi svitovoyi vijni Bahi viyihali do Omska de Ajno vstupila do serednoyi shkoli U 1921 roci rodina povernulasya do Estoniyi Batko pracyuvav u Pajde buhgalterom miskoyi upravi Iz kincya 1923 roku navchalasya zhivopisu u v Tartu Spochatku pid kerivnictvom Nikolaya Trijka a zgodom vivchala mistectvo gravyuri v grafichnij studiyi Ado Vabbe Vazhki materialni umovi zmushuvali chasto pererivati navchannya cherez brak koshtiv Ajno dovelosya postijno pidpracovuvati vona shila davala privatni uroki konstruyuvala vikna bula navit ekonomkoyu Hudozhnyu shkolu zakinchila u 1935 roci otrimala diplom grafichnogo dizajnera Pid chas navchannya poznajomilasya z hudozhnikami Andrusom Jogani et ta et U 1937 roci vijshla zamizh za Lijmanda Togo zh roku podruzhzhya podorozhuvalo Yevropoyu pobuvalo u Berlini Drezdeni Myunheni i Parizhi Iz 1940 po 1941 rik vikladala v Vishij hudozhnij shkoli Pallas yaku perejmenuvali u Nacionalnu akademiyu mistectv Iz 1941 po 1944 rik zhila v evakuaciyi v Yaroslavli de brala uchast u diyalnosti kolektivu estonskih hudozhnikiv Bula odniyeyu z iniciatoriv stvorennya Spilki hudozhnikiv Yaroslavlya odniyeyu iz zasnovnikiv Keruvala ciyeyu Spilkoyu Cholovik pid chas evakuaciyi zaginuv Iz 1944 roku chlen KPRS Pislya vijni pracyuvala frilanserkoyu u Tartu Z 1946 roku zhila v Tallinni U 1961 roci otrimala zvannya Pomerla 6 serpnya 1980 roku u Tallinni Pohovana na Lisovomu cvintari Tallinna TvorchistOdna z pershih estonskih graveriv Prodemonstruvala tehnichnu virtuoznist yaka dopomogla rozshiriti virazni mozhlivosti graviyuvannya intalio Vikonala ryad robit sposobom glibokogo druku i monotipiyi Takozh praktikuvala graviyuvannya metalu travlennya i kolorovij monotip chasto zmishuyuchi kilka prijomiv v odnij i tij zhe roboti zokrema metalevu tochku i akvatintu Avtorka portretiv zhanrovih kompozicij ilyustracij do bagatoh tvoriv estonskih pismennikiv Yiyi ulyublenimi syuzhetami buli portreti molodih zhinok i ditej a takozh zhinoche ogolene tilo Stil Bah nazivayut poetichnim realizmom hocha v 1940 h i 1950 h rokah yij dovelos piti na pevni postupki bilsh akademichnomu socialistichnomu realizmu Brala uchast u vistavkah v Rizi i Kaunasi 1937 Rimi Budapeshti i Antverpeni 1939 Vibrani roboti Avtoportret vugillya 1929 Ruka suha golka 1929 Natyurmort zi skulpturoyu suha golka 1929 Model ofort 1929 Zhinochij portret suha golka 1930 Zhinka z gitaroyu ofort 1931 Kutok majsterni v Pallasi ofort 1931 Stara ofort 1932 Molodij cigan suha golka 1933 Ogolena model suha golka 1933 Natyurmort ofort 1934 Golova starogo ofort 1935 Robitnik ofort 1935 Portret divchini suha golka 1935 Zhinka z gitaroyu suha golka akvatinta 1936 Mati z ditinoyu akvatinta 1937 Zhinka iz dzerkalom suha golka akvatinta 1937 Divchata akvatinta 1937 portret Ado Syayaritsa ofort 1937 Starij z trubkoyu ofort 1937 Na vikni akvatinta 1937 Zhinka pid parasolkoyu kolorova monotipiya 1937 Divchina zi sklyankoyu kolorova akvatinta 1937 Divchina z kvitkoyu suha golka akvatinta 1938 Ciganka olivec 1938 Ciganskij hlopchik olivec 1938 Kin akvatinta 1938 Podrugi kolorova monotipiya 1939 Portret Helgi Raam suha golka 1940 portret poetesi Kersti Merilaas ofort 1940 portret poetesi Debori Vaarandi suha golka 1940 portret pismennika Aadu Hinta ofort 1940 Zhinka z miskoyu kolorova monotipiya 1940 Partizan linogravyura 1942 Bezdomni akvatinta 1943 portret generala Lembita Perna suha golka 1943 portret poetesi Lidiyi Kojdula suha golka 1943 Enn Pildroos sangina 1943 Medsestra sangina 1943 portret artista Prijta Pildroosa tush 1943 List kolorova monotipiya 1944 portret Ado Syayaritsa grafit 1945 Avtoportret vugol 1945 portret spivachki et sangina 1946 portret aktrisi Terye Kukk chorna akvarel 1946 portret hudozhnika et vugillya 1946 Avtoportret z cigarkoyu kolorova monotipiya 1946 portret skulptora et presovane vugillya 1947 Vulicya v Gurzufi vugillya 1947 portret Iti Saks sangina vugillya 1948 portret partizanki Eli Sistramets vugillya 1948 portret pismennika Yugana Smuula ofort akvatinta 1948 portret et vugillya 1948 portret hudozhnici et vugillya 1949 Divchina z Kyava monotipiya 1950 Divchina u profili suha golka 1951 Divchina z sharfikom ofort 1952 Za royalem monotipiya 1952 portret hudozhnika et monotipiya 1952 portret Terye Kruus monotipiya 1952 Divchina u nacionalnomu kostyumi suha golka 1954 Splyacha ditina suha golka 1955 Malenka Mari suha golka 1957 portret poetesi Debori Vaarandi suha golka 1957 portret Emu Sivadi vugillya 1958 Divchina v sinomu kapelyusi kolorova monotipiya 1959 NagorodiRespublikanska premiya 1947 3 ordena i medalPrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Artists of the World Online Allgemeines Kunstlerlexikon Online AKL Online Hrsg A Beyer B Savoy B K G Saur Verlag Verlag Walter de Gruyter 2009 ISSN 2750 6088 doi 10 1515 AKL d Track Q64d Track Q41640909d Track Q496126d Track Q19276262d Track Q324303d Track Q98818 The Fine Art Archive 2003 d Track Q10855166LiteraturaBernshtejn B Ajno Bah M 1959 PosilannyaAino Bach 17 kvitnya 2019 u Wayback Machine angl Aino Bach 19 sichnya 2019 u Wayback Machine angl et et 2 mai 2003DzherelaBah Lijmand Ajno Gustavovna Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t Gl red A M Prohorov 3 e izd T 3 Bari Braslet M Sovetskaya enciklopediya 1970 S 53 630 000 ekz Bah Lijmand Ajno Gustavovna Populyarnaya hudozhestvennaya enciklopediya Arhitektura Zhivopis Skulptura Grafika Dekorativnoe iskusstvo Gl red V M Polevoj M Sovetskaya enciklopediya Kniga I A M 1986 S 69 Bah Lijmand Ajno Gustavovna Sovetskij enciklopedicheskij slovar Gl red A M Prohorov 4 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1987 S 116 2 500 000 ekz Aino Bachi sunnist moodub 115 aastat et 2016 gruden 300 est Aino Bach naituse kataloog Koostaja Hilja Lati Kujundaja Vive Tolli Tallinn Tallinna Riiklik Kunstimuuseum 1961 88 s ISBN 9789949066797 est ros Chalvin A Aino Bach Le Dictionnaire universel des Creatrices fr et Eesti Entsuklopeediakirjastus 1996 et Unustatud voi unustamatud Aino Bach ja Agaate Veeber 100 26 sichnya 2021 u Wayback Machine Sirp 15 02 2002

Дата публікації:
Топ