Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
На території Азербайджанської Республіки функціюють три єврейські громади:
- громада горянських євреїв, які проживають переважно в Губі () і Баку;
- громада євреїв-ашкеназі (європейських євреїв), з основними місцями проживання в Баку і Сумгаїті;
- громада грузинських євреїв, зосереджених майже виключно в Баку.
У пострадянський період через масову еміграцію і природне зменшення останніх двох груп єдиною значною єврейською громадою Азербайджану стали гірські євреї.
Історія
Історія єврейської громади
Протягом історії на території Азербайджану жили євреї, які належать до різних етнолінгвістичних груп: гірські євреї, ашкенази і грузинські євреї. Найраніші згадки про євреїв знайдено під час розкопок у районі міста Баку 1990 року археологами під керівництвом Р. Геюшова, коли було виявлено залишки єврейського кварталу і Шабранської синагоги, датованої VII століттям нашої ери.
Від 1810 року ашкенази починають селитися в Баку. 1835 року, за офіційними даними, в Кубе проживало 2,718 євреїв, а в повіті — 2,774 (6 молитовних будинків).
За переписом 1897 року в Баку налічувалося 2341 єврей і 154 євреї в повіті. В період існування Азербайджанської Демократичної Республіки в 1918—1920 рр. до складу уряду входив єврей , який обіймав пост міністра охорони здоров'я АДР.
Гірські євреї
Значної шкоди єврейському населенню завдала військова кампанія Надер Шаха на Східному Кавказі. Захопивши 1731 року селище Кусари, він навернув усіх євреїв у іслам. В ході навали Надир Шаха було зруйновано або знищено кілька поселень гірських євреїв. Ті, що врятувалися від розгрому, оселилися в Кубе під заступництвом кубинського хана Гусейна Алі-хана. За даними азербайджанського перепису населення 2009 року, більшість місцевих євреїв (93,5 %) назвали рідною мову своєї етнічної групи, що незвично на тлі русифікованих ашкеназьких євреїв країн СНД. 19,3 % азербайджанських євреїв заявили про те, що вільно володіють і російською мовою.
Толерантність
Багато представників єврейської громади Азербайджану брали і беруть активну участь у політичному, культурному, соціальному та економічному житті республіки. Нині в Баку збереглися меморіальні дошки на будинках, де жили видатні представники єврейської національності, такі як лауреат Нобелівської премії фізик-теоретик Лев Ландау, заслужений лікар республіки , герой Карабаської війни Національний герой Азербайджану Альберт Агарунов та багато інших. представляє єврейську громаду в парламенті Азербайджану.
У республіці діють кілька синагог, функціює відділення міжнародної єврейської організації «Сохнут», товариство «Азербайджан — Ізраїль». Вони, за сприяння єврейських громад та посольства Ізраїлю в Баку, проводять багато культурних заходів, видають єврейську літературу, організовують творчі колективи.
31 травня 2007 року в межах проєкту Фонду Гейдара Алієва «Адреса толерантності — Азербайджан» за участі президента Фонду Мехрібан Алієвої закладено фундамент освітнього центру для єврейських дітей, які проживають у Баку. Будівництво освітнього центру завершилося 2010 року. 4 жовтня 2010 року президент Азербайджану Ільхам Алієв, його дружина Мехрібан Алієва і президент Федерації єврейських громад СНД та Міжнародного фонду «Ор-Авнер» Лев Леваєв взяли участь у церемонії відкриття навчального центру. В центрі на 450 учнівських місць викладаються основи єврейської культури.
Випадки проявів антисемітизму
Історично антисемітизм не був проблемою для Азербайджану, і в цілому, не був таким відкритим у цій країні, порівняно з іншими регіонами колишнього Радянського Союзу, але проявляється на особистому та вуличному рівні.
1995 року в Азербайджані зареєстровані випадки нападу на осіб єврейської національності. Організація [en]» виділяє випадки з убивством літньої єврейської пари, 71-річного старого, а також побиття 30-річного єврея, якого нападники били з криками «сіоністський терорист». У квітні цього ж року відзначено осквернення єврейських поховань. Близько 50 могил були частково розкриті на єврейському кладовищі в Баку. Крім цього, єврейські біженці, які покинули Азербайджан, повідомили, що регулярно поширює антисемітські повідомлення через свої газети, листівки та радіоканали, із закликом «вигнати євреїв або вони будуть знищені». У листівках, розповсюджуваних націоналістичним угрупованням «Мусават» зазначалося: «Не купуйте квартири в євреїв, вони належать вам».
2001 року сплюндровано єврейське кладовище в Баку. Невідомі розбили близько 50 надгробних пам'ятників і плит.
2006 року колишній міністр внутрішніх справ Азербайджану (1992—1993) , голова Національно-демократичної партії (Боз Гурд), зробив низку антиєврейських і антиізраїльських заяв, згідно з якими «євреї вже давно ставши господарями Азербайджану… успішно прибирають до своїх рук багатства країни». Звинувативши ряд вітчизняних істориків у змові з сіоністами, він зазначив, що готується ґрунт для подальших претензій до Азербайджану. Цього ж року в Баку, 27 липня і 3 і 7 серпня, пройшли антиізраїльські демонстрації. Хоча мітинги не були санкціоновані, влада не втручалася. 5 серпня близько 70 людей провели демонстрацію на підтримку «Хізбалли», на якій учасники вигукували гасла проти Ізраїлю, США, Європейського Союзу та інших держав. Демонстрація закінчилася спалюванням ізраїльських і американських прапорів. Згідно з Євроазійським Єврейським конгресом антисемітські висловлювання переважно озвучуються послідовниками ісламістів і проіранської Ісламської партії Азербайджану і «Партії зелених».
2008 року в Азербайджані група з чотирьох азербайджанців і двох ліванців планувала підірвати ізраїльське посольство в Баку. Їхнім планам не судилося збутися, зловмисників схопили й засудили. У травні 2010 року, у зв'язку із затриманням Ізраїлем турецького судна «Маві Мармара», по Азербайджану прокотилася хвиля антисемітизму. Під радикальними антиізраїльськими й антисемітськими гаслами в Баку й ряді інших міст пройшли антиізраїльські виступи. Найчастіше прояви антисемітизму в Азербайджані пов'язані з активністю ісламістів, які відчувають солідарність з палестинськими одновірцями, а також зі впливом помірних ісламістів, які перебувають при владі в Туреччині (від якої багато в чому залежить позиція керівництва Азербайджану). Не останню роль у поширенні антисемітизму відіграє сусідній Іран, який, використовуючи чинники релігійної близькості (як і мусульмани азербайджанці, більшість персів — шиїти) і етнічних зв'язків (в Ірані проживає велика кількість азербайджанців), впливає на населення Азербайджану.
2012 року знову сплюндрували єврейський цвинтар у Баку. Як повідомило «агентство єврейських новин» цвинтар перетворили на сміттєзвалище, що є «кричущим випадком антисемітизму». У серпні 2014 року зареєстровано акт вандалізму на єврейському кладовищі Шемахи. Вандали-антисеміти зруйнували мармурову плиту з Зіркою Давида і написом «Єврейське кладовище».
Єврейські організації
Єврейська громада є однією з найактивніших та найвпливовіших релігійних громад Азербайджану. Зокрема, в республіці створені і активно функціонують Центр азербайджано-ізраїльської дружби, єврейське агентство «Сохнут», комітети захисту і збереження єврейських традицій — «Джойнт» і «Ваад-Л-Хетзола», релігійні школи-ієшиви, Єврейський культурний центр, жіноче товариство «Єва», благодійне товариство «Хесед-Хершон», молодіжні клуби «Алеф», Студентська організація «Гілель», відеоклуб «Мішпаха», засновані газети «Аз-Із», «Вежа» та «Амішав». Також в Азербайджані є ізраїльське посольство, тривають[] переговори про відкриття азербайджанського посольства в Ізраїлі.
Синагоги і школи
У столиці Азербайджану, а також у містах Ґуба і Огуз, функціюють кілька синагог. Синагога, відкрита 9 березня 2003 року в Баку, є однією з найбільших у Європі. У вересні 2003 року в Баку відкрито першу єврейську школу. Перші офіційні курси івриту відкрито в Азербайджані 1987 року. В Баку і Губі діють 5 єврейських шкіл, у яких навчаються 1450 школярів.
Червона Слобода
Селище в Губинському районі Азербайджану є місцем компактного проживання євреїв. У селищі є три синагоги і міква, яка слугує місцем виконання ритуальних обрядів. Переважно Червону Слободу населяють гірські євреї.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 7 лютого 2020. Процитовано 28 квітня 2020.
- Азербайджан // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
- Баку // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
- Куба, уездный город // Еврейская энциклопедия Брокгауза и Ефрона. — 1908—1913. (рос. дореф.)(рос.)
- Баку // Еврейская энциклопедия Брокгауза и Ефрона. — 1908—1913. (рос. дореф.)(рос.)
- Расим МУСАБЕКОВ. (рос.). sakharov-center.ru. Архів оригіналу за 21 січня 2021. Процитовано 28 квітня 2020.
- Российская еврейская энциклопедия. — Российская академия естественных наук. — Т. 5. — С. 248. Оригінальний текст (рос.)В 1731 захвативший К. персидский военачальник Афшар Надир-Шах обратил всех оставшихся евреев в ислам. Во 2-й пол. 18 в. евреи К. были обвинены в ритуальном употреблении крови мусульман (первый «кровавый навет» на Кавказе).
- горские евреи // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
- . Архів оригіналу за 27 грудня 2010. Процитовано 21 жовтня 2014.
- . Архів оригіналу за 25 жовтня 2014. Процитовано 28 квітня 2020.
- . Архів оригіналу за 1 квітня 2018. Процитовано 28 квітня 2020.
- Антисемитизм в Азербайджане, 2009–2010 г. ЕАЕК. Архів оригіналу за 20 серпня 2013. Процитовано 28 липня 2013.
- . Архів оригіналу за 2 вересня 2014. Процитовано 28 квітня 2020.
- . Архів оригіналу за 27 жовтня 2010. Процитовано 15 січня 2009.
Посилання
- Кавказький Єрушалаїм. Частина 1 [ 2 вересня 2014 у Wayback Machine.]
- Де живуть євреї (Азербайджан) [ 2 вересня 2014 у Wayback Machine.]
- Історія єврейських громад в Азербайджані в XI—XV ст. [ 29 грудня 2017 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Na teritoriyi Azerbajdzhanskoyi Respubliki funkciyuyut tri yevrejski gromadi gromada goryanskih yevreyiv yaki prozhivayut perevazhno v Gubi i Baku gromada yevreyiv ashkenazi yevropejskih yevreyiv z osnovnimi miscyami prozhivannya v Baku i Sumgayiti gromada gruzinskih yevreyiv zoseredzhenih majzhe viklyuchno v Baku U postradyanskij period cherez masovu emigraciyu i prirodne zmenshennya ostannih dvoh grup yedinoyu znachnoyu yevrejskoyu gromadoyu Azerbajdzhanu stali girski yevreyi IstoriyaIstoriya yevrejskoyi gromadi Yevrejska sinagoga v Baku Listivka Rosijskoyi imperiyi Protyagom istoriyi na teritoriyi Azerbajdzhanu zhili yevreyi yaki nalezhat do riznih etnolingvistichnih grup girski yevreyi ashkenazi i gruzinski yevreyi Najranishi zgadki pro yevreyiv znajdeno pid chas rozkopok u rajoni mista Baku 1990 roku arheologami pid kerivnictvom R Geyushova koli bulo viyavleno zalishki yevrejskogo kvartalu i Shabranskoyi sinagogi datovanoyi VII stolittyam nashoyi eri Vid 1810 roku ashkenazi pochinayut selitisya v Baku 1835 roku za oficijnimi danimi v Kube prozhivalo 2 718 yevreyiv a v poviti 2 774 6 molitovnih budinkiv Za perepisom 1897 roku v Baku nalichuvalosya 2341 yevrej i 154 yevreyi v poviti V period isnuvannya Azerbajdzhanskoyi Demokratichnoyi Respubliki v 1918 1920 rr do skladu uryadu vhodiv yevrej yakij obijmav post ministra ohoroni zdorov ya ADR Girski yevreyi Znachnoyi shkodi yevrejskomu naselennyu zavdala vijskova kampaniya Nader Shaha na Shidnomu Kavkazi Zahopivshi 1731 roku selishe Kusari vin navernuv usih yevreyiv u islam V hodi navali Nadir Shaha bulo zrujnovano abo znisheno kilka poselen girskih yevreyiv Ti sho vryatuvalisya vid rozgromu oselilisya v Kube pid zastupnictvom kubinskogo hana Gusejna Ali hana Za danimi azerbajdzhanskogo perepisu naselennya 2009 roku bilshist miscevih yevreyiv 93 5 nazvali ridnoyu movu svoyeyi etnichnoyi grupi sho nezvichno na tli rusifikovanih ashkenazkih yevreyiv krayin SND 19 3 azerbajdzhanskih yevreyiv zayavili pro te sho vilno volodiyut i rosijskoyu movoyu TolerantnistMemorialna doshka na stini budinku v Baku v yakomu zhiv Solomon Gusman Bagato predstavnikiv yevrejskoyi gromadi Azerbajdzhanu brali i berut aktivnu uchast u politichnomu kulturnomu socialnomu ta ekonomichnomu zhitti respubliki Nini v Baku zbereglisya memorialni doshki na budinkah de zhili vidatni predstavniki yevrejskoyi nacionalnosti taki yak laureat Nobelivskoyi premiyi fizik teoretik Lev Landau zasluzhenij likar respubliki geroj Karabaskoyi vijni Nacionalnij geroj Azerbajdzhanu Albert Agarunov ta bagato inshih predstavlyaye yevrejsku gromadu v parlamenti Azerbajdzhanu Pid chas ceremoniyi zakladennya fundamentu osvitnogo centru dlya yevrejskih ditej yaki prozhivayut u Baku 31 travnya 2007 roku Baku U respublici diyut kilka sinagog funkciyuye viddilennya mizhnarodnoyi yevrejskoyi organizaciyi Sohnut tovaristvo Azerbajdzhan Izrayil Voni za spriyannya yevrejskih gromad ta posolstva Izrayilyu v Baku provodyat bagato kulturnih zahodiv vidayut yevrejsku literaturu organizovuyut tvorchi kolektivi 31 travnya 2007 roku v mezhah proyektu Fondu Gejdara Aliyeva Adresa tolerantnosti Azerbajdzhan za uchasti prezidenta Fondu Mehriban Aliyevoyi zakladeno fundament osvitnogo centru dlya yevrejskih ditej yaki prozhivayut u Baku Budivnictvo osvitnogo centru zavershilosya 2010 roku 4 zhovtnya 2010 roku prezident Azerbajdzhanu Ilham Aliyev jogo druzhina Mehriban Aliyeva i prezident Federaciyi yevrejskih gromad SND ta Mizhnarodnogo fondu Or Avner Lev Levayev vzyali uchast u ceremoniyi vidkrittya navchalnogo centru V centri na 450 uchnivskih misc vikladayutsya osnovi yevrejskoyi kulturi Vipadki proyaviv antisemitizmuIstorichno antisemitizm ne buv problemoyu dlya Azerbajdzhanu i v cilomu ne buv takim vidkritim u cij krayini porivnyano z inshimi regionami kolishnogo Radyanskogo Soyuzu ale proyavlyayetsya na osobistomu ta vulichnomu rivni 1995 roku v Azerbajdzhani zareyestrovani vipadki napadu na osib yevrejskoyi nacionalnosti Organizaciya en vidilyaye vipadki z ubivstvom litnoyi yevrejskoyi pari 71 richnogo starogo a takozh pobittya 30 richnogo yevreya yakogo napadniki bili z krikami sionistskij terorist U kvitni cogo zh roku vidznacheno oskvernennya yevrejskih pohovan Blizko 50 mogil buli chastkovo rozkriti na yevrejskomu kladovishi v Baku Krim cogo yevrejski bizhenci yaki pokinuli Azerbajdzhan povidomili sho regulyarno poshiryuye antisemitski povidomlennya cherez svoyi gazeti listivki ta radiokanali iz zaklikom vignati yevreyiv abo voni budut znisheni U listivkah rozpovsyudzhuvanih nacionalistichnim ugrupovannyam Musavat zaznachalosya Ne kupujte kvartiri v yevreyiv voni nalezhat vam 2001 roku splyundrovano yevrejske kladovishe v Baku Nevidomi rozbili blizko 50 nadgrobnih pam yatnikiv i plit 2006 roku kolishnij ministr vnutrishnih sprav Azerbajdzhanu 1992 1993 golova Nacionalno demokratichnoyi partiyi Boz Gurd zrobiv nizku antiyevrejskih i antiizrayilskih zayav zgidno z yakimi yevreyi vzhe davno stavshi gospodaryami Azerbajdzhanu uspishno pribirayut do svoyih ruk bagatstva krayini Zvinuvativshi ryad vitchiznyanih istorikiv u zmovi z sionistami vin zaznachiv sho gotuyetsya grunt dlya podalshih pretenzij do Azerbajdzhanu Cogo zh roku v Baku 27 lipnya i 3 i 7 serpnya projshli antiizrayilski demonstraciyi Hocha mitingi ne buli sankcionovani vlada ne vtruchalasya 5 serpnya blizko 70 lyudej proveli demonstraciyu na pidtrimku Hizballi na yakij uchasniki vigukuvali gasla proti Izrayilyu SShA Yevropejskogo Soyuzu ta inshih derzhav Demonstraciya zakinchilasya spalyuvannyam izrayilskih i amerikanskih praporiv Zgidno z Yevroazijskim Yevrejskim kongresom antisemitski vislovlyuvannya perevazhno ozvuchuyutsya poslidovnikami islamistiv i proiranskoyi Islamskoyi partiyi Azerbajdzhanu i Partiyi zelenih 2008 roku v Azerbajdzhani grupa z chotiroh azerbajdzhanciv i dvoh livanciv planuvala pidirvati izrayilske posolstvo v Baku Yihnim planam ne sudilosya zbutisya zlovmisnikiv shopili j zasudili U travni 2010 roku u zv yazku iz zatrimannyam Izrayilem tureckogo sudna Mavi Marmara po Azerbajdzhanu prokotilasya hvilya antisemitizmu Pid radikalnimi antiizrayilskimi j antisemitskimi gaslami v Baku j ryadi inshih mist projshli antiizrayilski vistupi Najchastishe proyavi antisemitizmu v Azerbajdzhani pov yazani z aktivnistyu islamistiv yaki vidchuvayut solidarnist z palestinskimi odnovircyami a takozh zi vplivom pomirnih islamistiv yaki perebuvayut pri vladi v Turechchini vid yakoyi bagato v chomu zalezhit poziciya kerivnictva Azerbajdzhanu Ne ostannyu rol u poshirenni antisemitizmu vidigraye susidnij Iran yakij vikoristovuyuchi chinniki religijnoyi blizkosti yak i musulmani azerbajdzhanci bilshist persiv shiyiti i etnichnih zv yazkiv v Irani prozhivaye velika kilkist azerbajdzhanciv vplivaye na naselennya Azerbajdzhanu 2012 roku znovu splyundruvali yevrejskij cvintar u Baku Yak povidomilo agentstvo yevrejskih novin cvintar peretvorili na smittyezvalishe sho ye krichushim vipadkom antisemitizmu U serpni 2014 roku zareyestrovano akt vandalizmu na yevrejskomu kladovishi Shemahi Vandali antisemiti zrujnuvali marmurovu plitu z Zirkoyu Davida i napisom Yevrejske kladovishe Yevrejski organizaciyiYevrejska gromada ye odniyeyu z najaktivnishih ta najvplivovishih religijnih gromad Azerbajdzhanu Zokrema v respublici stvoreni i aktivno funkcionuyut Centr azerbajdzhano izrayilskoyi druzhbi yevrejske agentstvo Sohnut komiteti zahistu i zberezhennya yevrejskih tradicij Dzhojnt i Vaad L Hetzola religijni shkoli iyeshivi Yevrejskij kulturnij centr zhinoche tovaristvo Yeva blagodijne tovaristvo Hesed Hershon molodizhni klubi Alef Studentska organizaciya Gilel videoklub Mishpaha zasnovani gazeti Az Iz Vezha ta Amishav Takozh v Azerbajdzhani ye izrayilske posolstvo trivayut utochniti peregovori pro vidkrittya azerbajdzhanskogo posolstva v Izrayili Sinagogi i shkoliU stolici Azerbajdzhanu a takozh u mistah Guba i Oguz funkciyuyut kilka sinagog Sinagoga vidkrita 9 bereznya 2003 roku v Baku ye odniyeyu z najbilshih u Yevropi U veresni 2003 roku v Baku vidkrito pershu yevrejsku shkolu Pershi oficijni kursi ivritu vidkrito v Azerbajdzhani 1987 roku V Baku i Gubi diyut 5 yevrejskih shkil u yakih navchayutsya 1450 shkolyariv Chervona SlobodaStara sinagoga v Chervonij Slobodi Selishe v Gubinskomu rajoni Azerbajdzhanu ye miscem kompaktnogo prozhivannya yevreyiv U selishi ye tri sinagogi i mikva yaka sluguye miscem vikonannya ritualnih obryadiv Perevazhno Chervonu Slobodu naselyayut girski yevreyi Div takozhPrimitki Arhiv originalu za 7 lyutogo 2020 Procitovano 28 kvitnya 2020 Azerbajdzhan Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros Baku Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros Kuba uezdnyj gorod Evrejskaya enciklopediya Brokgauza i Efrona 1908 1913 ros doref ros Baku Evrejskaya enciklopediya Brokgauza i Efrona 1908 1913 ros doref ros Rasim MUSABEKOV ros sakharov center ru Arhiv originalu za 21 sichnya 2021 Procitovano 28 kvitnya 2020 Rossijskaya evrejskaya enciklopediya Rossijskaya akademiya estestvennyh nauk T 5 S 248 Originalnij tekst ros V 1731 zahvativshij K persidskij voenachalnik Afshar Nadir Shah obratil vseh ostavshihsya evreev v islam Vo 2 j pol 18 v evrei K byli obvineny v ritualnom upotreblenii krovi musulman pervyj krovavyj navet na Kavkaze gorskie evrei Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros Arhiv originalu za 27 grudnya 2010 Procitovano 21 zhovtnya 2014 Arhiv originalu za 25 zhovtnya 2014 Procitovano 28 kvitnya 2020 Arhiv originalu za 1 kvitnya 2018 Procitovano 28 kvitnya 2020 Antisemitizm v Azerbajdzhane 2009 2010 g EAEK Arhiv originalu za 20 serpnya 2013 Procitovano 28 lipnya 2013 Arhiv originalu za 2 veresnya 2014 Procitovano 28 kvitnya 2020 Arhiv originalu za 27 zhovtnya 2010 Procitovano 15 sichnya 2009 PosilannyaKavkazkij Yerushalayim Chastina 1 2 veresnya 2014 u Wayback Machine De zhivut yevreyi Azerbajdzhan 2 veresnya 2014 u Wayback Machine Istoriya yevrejskih gromad v Azerbajdzhani v XI XV st 29 grudnya 2017 u Wayback Machine