Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Азбуко́вники (алфавитники) — рукописні, загалом анонімні словники іншомовних та незрозумілих слів, складені за абеткою. За змістом були різноманітними: енциклопедичного характеру, навчальні, настановочно-виховні, мішані. Використовувалися як словники іноземних слів, тлумачні словники, навчальні посібники, книги для розважального читання.
Східнослов'янські попередники Азбуковників
Праці лексикографічного характеру відомі з XIII ст. Найстаріший список складав частину «Новгородської кормчої книги» (1282), написаної для новгородського єпископа Климента і був названий так: «РЂчь Жидовьскаго языка преложена на Роускоую, неразоумно на разоумъ, и въ Євангелияхъ, и въ Апостолахъ, и въ Псалтыри, и в ПаремиЂ и въ прочихъ книгахъ». За суттю своєю це був перший східнослов'янський словник: автор його дав тлумачення 174 єврейським словам, які зустрічались в релігійних книгах.
Другий відомий словник мав назву «Тлъкованїе неудобь познаваемомъ въ писаныхъ» (1431) та тлумачив 61 іноземне слово перекладене на церковнослов'янську мову.
Різновиди азбуковників
Аналіз списків Азбуковників дозволив виявити сім великих словникових пам'яток, три з яких були завершені у XVI ст. (в найстаршому з них — понад 2000 статей, в другому — понад 5000, в третьому — понад 6000). Перший був створений в 50–60-і рр. в Троїце-Сергієвій лаврі. Ймовірно, завдячує філологічній діяльності Максима Грека (який помер в цьому монастирі 1556 р.) і орієнтується на його погляди з питань перекладу й правки церковних книг. Другий та третій Азбуковники були укладені, один за одним, в 1596 р. (слідом за виданим того ж року у Вільні Лексисом Лаврентія Зизанія). Четвертий, п'ятий та шостий Азбуковники тісно зв'язані з українською лексикографічною традицією, але кожен своїм чином. Четвертий та п'ятий Азбуковники порівняно невеликого обсягу (коротші за перший Азбуковник в його першій редакції), відрізняються високою культурою лексикографічної праці, останній з них — і увагою укладача до високої книжності і до віршування. У шостому Азбуковнику, більшому за обсягом, вміщено значну кількість словникових статей, позичених з розмовної мови. За своїм словником і розробці статей він досить далекий від традиції трьох попередніх Азбуковників. Сьомий Азбуковник вважається складений книжниками Соловецького монастиря в 60-і роки XVII ст. — монументальна праця, в основу якої був покладений третій Азбуковник.
Азбуковники були переважно анонімні. Судячи з текстів, перші з них виникли в середовищі переписувачів книжок, перекладачів і справщиків перекладів, майже винятково монахів. Записи в списках азбуковників свідчать, як змінювалося протягом XVII ст. коло їх копіїстів та читачі; все рішде це монастирські книжники, все частіше —городяни з середнього та нижнього стану. З кінця XVII ст. азбуковники з'являються в збірнях старообрядців, починають укладатися короткі словники вибіркового типу, що відповідали особистим запитам укладачів або замовників.
Словники
Цей різновид Азбуковників схожий на сучасні словники. Поняття в них розташовані в алфавітному порядку, кожне іноземне слово супроводжується більш-менш розлогим роз'ясненням (від одного-двох рядків до сторінки), іноді дається переклад декількома мовами. Підбір термінів хаотичний та випадковий. Пізніше, в XVII—XVIII ст. цей різновид Азбуковників перетворився в словники практично сучасного типу.
Навчальні
Навчальні Азбуковники складались, як правило, з двох частин: лексикографічної та пізнавальної.
У пізнавальній частині друкувались статті з філософії, загальної та вітчизняної історії. Особливо цікавими були короткі відомості з природничих наук — географії, метеорології, мінералогії та ботаніки. В описах тварин, що нібито живуть на території Азії та Африки, Америки та Європи, Азбуковники містили масу фантастичних відомостей, але, поряд із тим, друкували і реальні спостереження.
Навчальні Азбуковники користувались найбільшою популярністю і сприймались як розважальна література.
Наставні
Наставні Азбуковники були поширені на межі XVII—XVIII ст. Їхня поява була наслідком зародження «науки виховання», формування етичних норм. Наставні та дидактичні тексти Азбуковників існували переважно у віршованій формі. Це полегшувало вивчення відповідних норм поведінки.
У XVII ст. з'явились Азбуковники, які мали характер навчальних посібників. Вони містили в собі азбуку, склади, граматику, відомості з різних наук. Іноді у шкільні Азбуковники вміщувались правила поведінки учнів, а також поради вчителям.
Шкільні Азбуковники розширили обсяг знань у школах XVII ст., увівши до навчання елемент «світської освіти». Всі вони були анонімними, до наших часів їх зберіглося близько 200 списків.
Українські словники часів російських Азбуковників
У 1596 році у Вільні вийшов друком перший церковнослов'янсько-український словник Лаврентія Зизанія. Реєстр «Лексиса» налічує 1061 слово церковнослов'янської мови. Це в абсолютній більшості загальні назви. На відміну від попередніх словників Л. Зизаній вводить в реєстр лише невелике число іншомовних слів, засвоєних церковнослов'янською мовою до кінця XVI ст.
1627 в Києві письменник і друкар Памво Беринда видав друком «Лексиконъ славеноросскій и именъ тлъкованіе». «Лексикон» Беринди налічує близько 7000 словникових статей, у тому числі близько 1400 онімів. Ряд слів і тлумачень у «Лексиконі» вказують на зв'язок його з новгородськими словничками 1281 і 1431 рр. Якщо Беринда не використав безпосередньо ці матеріали, то, очевидно, мав у своєму розпорядженні якесь інше джерело, так чи інакше пов'язане з ними.
Значним явищем в українській лексикографії була анонімна рукописна праця середини XVII ст. «Синоніма славеноросская» — перший український словник активного типу (тобто з українським реєстром), укладений на Наддніпрянщині. Це зворотна переробка «Лексикона…» Памва Беринди.
Примітки
- Когут С. Азбуковники // Наукове товариство імені Шевченка: енциклопедія. — Київ, Львів: НТШ, Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2015.
Література
- Огієнко І. Давні «глоссарії-азбуковники». Перші українські словники // Записки НТШ. — Львів, 1907, т. LXXIX, кн. V. — С. 58—61.
- Огієнко І. Українське словництво // Історія української літературної мови / Упоряд., авт. іст.-біогр. нарису та приміт. М. С. Тимошик. — К.: Наша культура і наука, 2001. — С. 367—374. — 440 с. (Видавничий проект Фундації імені митрополита Іларіона (Огієнка) «Запізніле вороття»).
- Л. С. Ковтун. Азбуковники XVI—XVII вв. Старшая разновидность. — Л., 1989.
- Литература Древней Руси. Азбуковники. [ 21 січня 2005 у Wayback Machine.]
- Староукраїнські граматики та лексикони [ 27 березня 2005 у Wayback Machine.]
- «РЂчь Жидовьскаго языка, преложена на Роускую…». — 1282. [ 23 грудня 2004 у Wayback Machine.]
- «Тлъкованїе неудобь познаваемомъ въ писаныхъ речемь..». — 1431. [ 23 грудня 2004 у Wayback Machine.]
- Лаврентій Зизаній. Лексис. — Вільно, 1596. [ 30 серпня 2009 у Wayback Machine.]
- Памво Беринда. Лексикон словенороський. — Київ, 1627. [ 4 лютого 2014 у Wayback Machine.]
- Лексикографія. Енциклопедія «Українська мова» [ 18 грудня 2004 у Wayback Machine.]
Посилання
- Азбуковники [ 5 листопада 2021 у Wayback Machine.] // ВУЕ
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Azbuko vniki alfavitniki rukopisni zagalom anonimni slovniki inshomovnih ta nezrozumilih sliv skladeni za abetkoyu Za zmistom buli riznomanitnimi enciklopedichnogo harakteru navchalni nastanovochno vihovni mishani Vikoristovuvalisya yak slovniki inozemnih sliv tlumachni slovniki navchalni posibniki knigi dlya rozvazhalnogo chitannya Shidnoslov yanski poperedniki AzbukovnikivPraci leksikografichnogo harakteru vidomi z XIII st Najstarishij spisok skladav chastinu Novgorodskoyi kormchoyi knigi 1282 napisanoyi dlya novgorodskogo yepiskopa Klimenta i buv nazvanij tak RЂch Zhidovskago yazyka prelozhena na Rouskouyu nerazoumno na razoum i v Yevangeliyah i v Apostolah i v Psaltyri i v ParemiЂ i v prochih knigah Za suttyu svoyeyu ce buv pershij shidnoslov yanskij slovnik avtor jogo dav tlumachennya 174 yevrejskim slovam yaki zustrichalis v religijnih knigah Drugij vidomij slovnik mav nazvu Tlkovanyie neudob poznavaemom v pisanyh 1431 ta tlumachiv 61 inozemne slovo perekladene na cerkovnoslov yansku movu Riznovidi azbukovnikivAnaliz spiskiv Azbukovnikiv dozvoliv viyaviti sim velikih slovnikovih pam yatok tri z yakih buli zaversheni u XVI st v najstarshomu z nih ponad 2000 statej v drugomu ponad 5000 v tretomu ponad 6000 Pershij buv stvorenij v 50 60 i rr v Troyice Sergiyevij lavri Jmovirno zavdyachuye filologichnij diyalnosti Maksima Greka yakij pomer v comu monastiri 1556 r i oriyentuyetsya na jogo poglyadi z pitan perekladu j pravki cerkovnih knig Drugij ta tretij Azbukovniki buli ukladeni odin za odnim v 1596 r slidom za vidanim togo zh roku u Vilni Leksisom Lavrentiya Zizaniya Chetvertij p yatij ta shostij Azbukovniki tisno zv yazani z ukrayinskoyu leksikografichnoyu tradiciyeyu ale kozhen svoyim chinom Chetvertij ta p yatij Azbukovniki porivnyano nevelikogo obsyagu korotshi za pershij Azbukovnik v jogo pershij redakciyi vidriznyayutsya visokoyu kulturoyu leksikografichnoyi praci ostannij z nih i uvagoyu ukladacha do visokoyi knizhnosti i do virshuvannya U shostomu Azbukovniku bilshomu za obsyagom vmisheno znachnu kilkist slovnikovih statej pozichenih z rozmovnoyi movi Za svoyim slovnikom i rozrobci statej vin dosit dalekij vid tradiciyi troh poperednih Azbukovnikiv Somij Azbukovnik vvazhayetsya skladenij knizhnikami Soloveckogo monastirya v 60 i roki XVII st monumentalna pracya v osnovu yakoyi buv pokladenij tretij Azbukovnik Azbukovniki buli perevazhno anonimni Sudyachi z tekstiv pershi z nih vinikli v seredovishi perepisuvachiv knizhok perekladachiv i spravshikiv perekladiv majzhe vinyatkovo monahiv Zapisi v spiskah azbukovnikiv svidchat yak zminyuvalosya protyagom XVII st kolo yih kopiyistiv ta chitachi vse rishde ce monastirski knizhniki vse chastishe gorodyani z serednogo ta nizhnogo stanu Z kincya XVII st azbukovniki z yavlyayutsya v zbirnyah staroobryadciv pochinayut ukladatisya korotki slovniki vibirkovogo tipu sho vidpovidali osobistim zapitam ukladachiv abo zamovnikiv Slovniki Cej riznovid Azbukovnikiv shozhij na suchasni slovniki Ponyattya v nih roztashovani v alfavitnomu poryadku kozhne inozemne slovo suprovodzhuyetsya bilsh mensh rozlogim roz yasnennyam vid odnogo dvoh ryadkiv do storinki inodi dayetsya pereklad dekilkoma movami Pidbir terminiv haotichnij ta vipadkovij Piznishe v XVII XVIII st cej riznovid Azbukovnikiv peretvorivsya v slovniki praktichno suchasnogo tipu Navchalni Navchalni Azbukovniki skladalis yak pravilo z dvoh chastin leksikografichnoyi ta piznavalnoyi U piznavalnij chastini drukuvalis statti z filosofiyi zagalnoyi ta vitchiznyanoyi istoriyi Osoblivo cikavimi buli korotki vidomosti z prirodnichih nauk geografiyi meteorologiyi mineralogiyi ta botaniki V opisah tvarin sho nibito zhivut na teritoriyi Aziyi ta Afriki Ameriki ta Yevropi Azbukovniki mistili masu fantastichnih vidomostej ale poryad iz tim drukuvali i realni sposterezhennya Navchalni Azbukovniki koristuvalis najbilshoyu populyarnistyu i sprijmalis yak rozvazhalna literatura Nastavni Nastavni Azbukovniki buli poshireni na mezhi XVII XVIII st Yihnya poyava bula naslidkom zarodzhennya nauki vihovannya formuvannya etichnih norm Nastavni ta didaktichni teksti Azbukovnikiv isnuvali perevazhno u virshovanij formi Ce polegshuvalo vivchennya vidpovidnih norm povedinki U XVII st z yavilis Azbukovniki yaki mali harakter navchalnih posibnikiv Voni mistili v sobi azbuku skladi gramatiku vidomosti z riznih nauk Inodi u shkilni Azbukovniki vmishuvalis pravila povedinki uchniv a takozh poradi vchitelyam Shkilni Azbukovniki rozshirili obsyag znan u shkolah XVII st uvivshi do navchannya element svitskoyi osviti Vsi voni buli anonimnimi do nashih chasiv yih zberiglosya blizko 200 spiskiv Ukrayinski slovniki chasiv rosijskih AzbukovnikivU 1596 roci u Vilni vijshov drukom pershij cerkovnoslov yansko ukrayinskij slovnik Lavrentiya Zizaniya Reyestr Leksisa nalichuye 1061 slovo cerkovnoslov yanskoyi movi Ce v absolyutnij bilshosti zagalni nazvi Na vidminu vid poperednih slovnikiv L Zizanij vvodit v reyestr lishe nevelike chislo inshomovnih sliv zasvoyenih cerkovnoslov yanskoyu movoyu do kincya XVI st 1627 v Kiyevi pismennik i drukar Pamvo Berinda vidav drukom Leksikon slavenorosskij i imen tlkovanie Leksikon Berindi nalichuye blizko 7000 slovnikovih statej u tomu chisli blizko 1400 onimiv Ryad sliv i tlumachen u Leksikoni vkazuyut na zv yazok jogo z novgorodskimi slovnichkami 1281 i 1431 rr Yaksho Berinda ne vikoristav bezposeredno ci materiali to ochevidno mav u svoyemu rozporyadzhenni yakes inshe dzherelo tak chi inakshe pov yazane z nimi Znachnim yavishem v ukrayinskij leksikografiyi bula anonimna rukopisna pracya seredini XVII st Sinonima slavenorosskaya pershij ukrayinskij slovnik aktivnogo tipu tobto z ukrayinskim reyestrom ukladenij na Naddnipryanshini Ce zvorotna pererobka Leksikona Pamva Berindi PrimitkiKogut S Azbukovniki Naukove tovaristvo imeni Shevchenka enciklopediya Kiyiv Lviv NTSh Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2015 LiteraturaOgiyenko I Davni glossariyi azbukovniki Pershi ukrayinski slovniki Zapiski NTSh Lviv 1907 t LXXIX kn V S 58 61 Ogiyenko I Ukrayinske slovnictvo Istoriya ukrayinskoyi literaturnoyi movi Uporyad avt ist biogr narisu ta primit M S Timoshik K Nasha kultura i nauka 2001 S 367 374 440 s Vidavnichij proekt Fundaciyi imeni mitropolita Ilariona Ogiyenka Zapiznile vorottya L S Kovtun Azbukovniki XVI XVII vv Starshaya raznovidnost L 1989 Literatura Drevnej Rusi Azbukovniki 21 sichnya 2005 u Wayback Machine Staroukrayinski gramatiki ta leksikoni 27 bereznya 2005 u Wayback Machine RЂch Zhidovskago yazyka prelozhena na Rouskuyu 1282 23 grudnya 2004 u Wayback Machine Tlkovanyie neudob poznavaemom v pisanyh rechem 1431 23 grudnya 2004 u Wayback Machine Lavrentij Zizanij Leksis Vilno 1596 30 serpnya 2009 u Wayback Machine Pamvo Berinda Leksikon slovenoroskij Kiyiv 1627 4 lyutogo 2014 u Wayback Machine Leksikografiya Enciklopediya Ukrayinska mova 18 grudnya 2004 u Wayback Machine PosilannyaAzbukovniki 5 listopada 2021 u Wayback Machine VUE