Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Головна стаття — Коростенський район (1923—2020)
Адміністративний устрій Коростенського району — адміністративно-територіальний поділ Коростенського району Житомирської області на 2 сільські громади та 24 сільських рад, які об'єднують 108 населених пунктів та підпорядковані Коростенській районній раді. Адміністративний центр — місто Коростень, яке є містом обласного значення та не входить до складу району.
Устрій району на час ліквідації (2020 рік)
Список громад Коростенського району
| № | Назва | Центр | Населені пункти | Площа км² | Місце за площею | Населення (2001), чол. | Місце за населенням |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Горщиківська сільська громада | с. Горщик | с. Березівка Боровиця с. Вигів с. Видень с. Горщик с. Давидки с. Дружбівка с. Жабче с. Жупанівка с. Краснопіль с. Піски | |||||
| Іршанська селищна громада | смт Іршанськ | с. Десятини с. Старики с. Шершні | |||||
| Ушомирська сільська громада | с. Ушомир | с. Березневе с. Білошиці с. Бондарівка с-ще Броди с. Велень с. Веселівка с. Вишневе с. Гулянка с. Заріччя с. Іванівка с. Іванопіль с. Калинівка с. Ковалівщина с. Ковбащина с. Красногірка с. Купище с. Лісівщина с. Лісобуда с. Мойсіївка с. Мошківка с-ще Нова Ушиця с. Охотівка с. Першотравневе с. Поліське с. Пугачівка с. Ришавка с. Розівка с. Рудня с. Рудня-Ушомирська с. Садибне с. Сантарка с. Струмок с. Ушиця с. Ушомир с. Ходачки |
Список рад Коростенського району
Список рад Коростенського району до початку реформи децентралізації (станом на початок 2015 року)
Історія
Район утворено 7 березня 1923 року у складі Коростенської округи Волинської губернії з Березівської, Бехівської, Білошицької, Боровицької, Вигівської, Горщиківської, Давидківської, Іскоростенської, Кожухівської, Купищенської, Михайлівської, Могилянської, Немирівської, Пашинської, сільських рад Іскоростської волості та Бондарівської, Злобицької, Іванівської, Лісівщинської, Новобогушівської, Пугачівської, Ришавської, Ставищанської, Ушомирської, Ушицької, Холосненської сільських рад Ушомирської волості Коростенського повіту.
З 21 серпня 1924 року до 13 червня 1930 року адміністративний центр району знаходився в селі Ушомир, відповідно район мав назву Ушомирський.
У складі району утворено: 21 серпня 1924 року — Веселівську з центром у с. Веселівка, 30 жовтня 1924 року — Мойсіївську з центром у с. Мойсіївська, 8 вересня 1925 року — Жупанівську з центром у с. Жупанівка та Сантарську з центром у с. Сантарка, 21 жовтня 1925 року — Старобогушівську з центром у с. Стара Богушівка та Гулянську з центром у с. Гулянка сільські ради.
До складу району передано: 23 вересня 1925 року — Лісівщинську, Ковалівську Мойсіївську сільські ради розформованого Фасівського району та Краївщинську сільську раду Володарського району, 13 червня 1930 року — Каленську, Купецьку та Ходаківську сільські ради Народицького району, 5 лютого 1933 року — Васьківську сільську раду Овруцького району.
14 жовтня 1933 року Краївщинську сільську раду повернено до складу Володарсько-Волинського району.
Район ліквідовано 1 червня 1935 року, територію передано до складу Коростенської міської ради. Відновлений Указом Президії Верховної ради УРСР 28 лютого 1940 року як Коростенський сільський район у складі Житомирської області, складений з Березівської, Бехівської, Бондарівської, Боровицької, Васьковицької (Васьківської), Веселівської, Вигівської, Горщиківської, Гулянської, Давидківської, Жупанівської, Злобицької, Іванівської, Ковалівської, Кожухівської, Красносілківської, Купечівської (Купецької), Купищенської, Лісовщинської, Михайлівської, Могильнянської, Мойсіївської, Немирівської, Новобогушівської, Пашинської, Пугачівської, Ришавської, Сантарської, Ставищенської, Старобогушівської, Ушицької, Ушомирської, Ходаківської, Холосненської, Чигирівської, Чолівської та Щорсівської сільських рад.
У 1941-43 роках територія району входила до гебітскомісаріату Коростень Генеральної округи Житомир та складалася з Бардівської, Вороневської, ДомолочськоЇ, Жабченської, Зарубинської, Клочевської, Ковалівщинської, Краснопільської, Руднє-Могилянської, Руднє-Мошенської, Сингаївської та Шатрищенської сільських управ.
5 квітня 1951 року до складу району передано Межиріцьку сільську раду Народицького району.
11 серпня 1954 року ліквідовано Березівську, Боровицьку, Веселівську, Гулянську, Жупанівську, Іванівську, Красносілківську, Купечівську, Межиріцьку, Мойсіївську, Сантарську, Старобогушівську, Ушицьку, Чигирівську та Чолівську сільські ради.
30 вересня 1958 року в складі району було відновлено Іскоростенську сільську раду.
30 грудня 1962 року до складу району передано Чоповицьку селищну, Барвінківську, Буківську, Владівську, Головківської, Йосипівської, Мединівської, Скуратівської, Устинівської, Чоповицької сільських рад Малинського району, Берестовецьку, Дідковицьку, Обиходівську, Сарновицьку сільські ради Народицького району, 7 січня 1963 року передано Охотівську сільську раду Олевського району (включено до складу Бондарівської сільської ради) та ліквідовано Чоповицьку сільську раду.
4 січня 1965 року повернуто до складу Малинського району Чоповицьку селищну, Барвінківську, Буківську, Владівську, Йосипівську, Мединівську, Скуратівську, Устинівську сільські ради, включено до складу району Бовсунівську, Будо-Літківську та Остапівську сільські ради Олевського району, 19 квітня 1965 року — Мединівську сільську раду Малинського району.
10 березня 1966 року відновлено Вигівську сільську раду.
8 грудня 1966 передано: Бовсунівську, Будо-Літківську та Остапівську сільські ради — до складу Лугинського району, Берестовецьку, Дідковицьку, Обиходівську та Сарновицьку сільські ради — до складу Народицького району.
9 грудня 1966 року до складу району включено Білківську та Сушківську сільські ради Ємільчинського району.
16 червня 1969 року у складі району відновлено Давидківську та утворено Розівську, з центром у с. Розівка, сільські ради, 18 червня 1990 року відновлено Васьковицьку сільську раду, 14 листопада 1991 року утворено Новинську, з центром у с. Новина, сільську раду, 3 листопада 1993 року відновлено Чигирівську сільську раду.
До початку адміністративно-територіальної реформи в Україні (станом на початок 2015 року) до складу району входили 37 сільських рад.
22 липня 2016 року в складі району було утворено Горщиківську сільську територіальну громаду з центром у с. Горщик, через що припинили існування Вигівська, Горщиківська та Давидківська сільські ради.
28 липня 2016 року в складі району було утворено Ушомирську сільську територіальну громаду, внаслідок чого 27 грудня 2016 року припинили існування Бондарівська, Калинівська, Купищенська, Поліська, Ришавська та Ушомирська сільські ради.
23 червня 2017 року припинила існування Шершнівська сільська рада, котра увійшла до складу Іршанської селищної територіальної громади Хорошівського району.
4 грудня 2018 року приєднались до складу Ушомирської сільської громади та припинили існування Білошицівська, Веселівська Лісівщинська сільські ради.
На час ліквідації району, відповідно до Постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 року, до його складу входили 2 сільські громади та 24 сільські ради.
Примітки
- Адміністративно-територіальний устрій Житомирської області [ 12 лютого 2014 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
- (PDF). http://www.archive.zt.gov.ua/. с. 20, 542, 617, 619. Архів оригіналу (PDF) за 12 липня 2017. Процитовано 26 вересня 2020.
- Горщиківська сільська рада Житомирська область, Коростенський район. Офіційний портал Верховної Ради України. Процитовано 26 вересня 2020.
- . Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 4 листопада 2020. Процитовано 26 вересня 2020.
- Шершнівська сільська рада Житомирська область, Коростенський район. Офіційний портал Верховної Ради України. Процитовано 26 вересня 2020.
- . Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 26 січня 2018. Процитовано 26 вересня 2020.
- . http://www.golos.com.ua/. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 26 вересня 2020.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Golovna stattya Korostenskij rajon 1923 2020 Administrativnij ustrij Korostenskogo rajonu administrativno teritorialnij podil Korostenskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti na 2 silski gromadi ta 24 silskih rad yaki ob yednuyut 108 naselenih punktiv ta pidporyadkovani Korostenskij rajonnij radi Administrativnij centr misto Korosten yake ye mistom oblasnogo znachennya ta ne vhodit do skladu rajonu Ustrij rajonu na chas likvidaciyi 2020 rik Spisok gromad Korostenskogo rajonu Nazva Centr Naseleni punkti Plosha km Misce za plosheyu Naselennya 2001 chol Misce za naselennyam 1 Gorshikivska silska gromada s Gorshik s Berezivka Borovicya s Vigiv s Viden s Gorshik s Davidki s Druzhbivka s Zhabche s Zhupanivka s Krasnopil s Piski 2 Irshanska selishna gromada smt Irshansk s Desyatini s Stariki s Shershni 3 Ushomirska silska gromada s Ushomir s Berezneve s Biloshici s Bondarivka s she Brodi s Velen s Veselivka s Vishneve s Gulyanka s Zarichchya s Ivanivka s Ivanopil s Kalinivka s Kovalivshina s Kovbashina s Krasnogirka s Kupishe s Lisivshina s Lisobuda s Mojsiyivka s Moshkivka s she Nova Ushicya s Ohotivka s Pershotravneve s Poliske s Pugachivka s Rishavka s Rozivka s Rudnya s Rudnya Ushomirska s Sadibne s Santarka s Strumok s Ushicya s Ushomir s Hodachki Spisok rad Korostenskogo rajonu Nazva Centr Naseleni punkti Plosha km Misce za plosheyu Naselennya 2001 chol Misce za naselennyam 1 Berestovecka silska rada s Berestovec s Berestovec 2 Behivska silska rada s Behi s Behi s Voroneve s she Sokoriki 3 Bilkivska silska rada s Bilka s Bilka s Rudnya Bilkivska 4 Vaskovicka silska rada s Vaskovichi s Vaskovichi 5 Didkovicka silska rada s Didkovichi s Bulahivka s Didkovichi 6 Kalenska silska rada s Kalenske s Kalenske s Korma 7 Kovalivska silska rada s Kovali s Kovali s Krasnosilka 8 Kozhuhivska silska rada s Kozhuhivka s Klocheve s Kozhuhivka 9 Malozubivshinska silska rada s Mala Zubivshina s Zubivshina s Mala Zubivshina 10 Medinivska silska rada s Medinivka s Velikij Lis s Medinivka 11 Mezhiricka silska rada s Mezhirichka s Bardi s Mezhirichka 12 Melenivska silska rada s Meleni s Vinarivka s Grabi s Meleni s Polyanka 13 Mihajlivska silska rada s Mihajlivka s Mihajlivka s Pleshivka 14 Novakivska silska rada s Novaki s Novaki 15 Novinska silska rada s Novina s Novina s Oleksandrivka s Rudnya 16 Obihodivska silska rada s Obihodi s Obihodi s Obihodivka 17 Sarnovicka silska rada s Sarnovichi s Sarnovichi 18 Singayivska silska rada s Singayi s Grozine s Kupech s Nemirivka s Singayi s Shatrishe 19 Stavishenska silska rada s Stavishe s Zarubinka s Kropivnya s Stavishe 20 Stremigorodska silska rada s Stremigorod s Bolyarka s Dibrova s Majdanivka s Stremigorod 21 Sushkivska silska rada s Sushki s Kam yana Gora s Sushki 22 Hodakivska silska rada s Hodaki s Gorbachi s Subine s Hodaki 23 Holosnenska silska rada s Holosne s Zlobichi s Nivki s Holosne 24 Hotinivska silska rada s Hotinivka s Domoloch s Iskorost s Roztyazhin s Sobolivka s HotinivkaSpisok rad Korostenskogo rajonu do pochatku reformi decentralizaciyi stanom na pochatok 2015 roku Nazva Centr Naseleni punkti Plosha km Misce za plosheyu Naselennya 2001 chol Misce za naselennyam 1 Berestovecka silska rada s Berestovec s Berestovec 2 Behivska silska rada s Behi s Behi s Voroneve s she Sokoriki 3 Bilkivska silska rada s Bilka s Bilka s Rudnya Bilkivska 4 Bondarivska silska rada s Bondarivka s Bondarivka s she Brodi s Gulyanka s Ivanopil s she Nova Ushicya s Ohotivka s Pershotravneve s Ushicya 5 Vaskovicka silska rada s Vaskovichi s Vaskovichi 6 Veselivska silska rada s Veselivka s Veselivka s Ivanivka s Kovalivshina s Rozivka 7 Vigivska silska rada s Vigiv s Vigiv s Borovicya s Krasnopil 8 Gorshikivska silska rada s Gorshik s Gorshik s Berezivka s Zhupanivka s Piski 9 Davidkivska silska rada s Davidki s Davidki s Viden s Druzhbivka 10 Didkovicka silska rada s Didkovichi s Didkovichi s Bulahivka 11 Kalenska silska rada s Kalenske s Kalenske s Korma 12 Kalinivska silska rada s Kalinivka s Kalinivka s Krasnogirka s Moshkivka s Vishneve 13 Kovalivska silska rada s Kovali s Kovali s Krasnosilka 14 Kozhuhivska silska rada s Kozhuhivka s Kozhuhivka s Klocheve 15 Kupishenska silska rada s Kupishe s Kupishe s Velen s Zhabche 16 Lisivshinska silska rada s Lisivshina s Lisivshina s Lisobuda s Mojsiyivka 17 Malozubivshinska silska rada s Mala Zubivshina s Mala Zubivshina s Zubivshina 18 Medinivska silska rada s Medinivka s Medinivka s Velikij Lis 19 Mezhiricka silska rada s Mezhirichka s Mezhirichka s Bardi 20 Melenivska silska rada s Meleni s Meleni s Vinarivka s Grabi s Polyanka 21 Mihajlivska silska rada s Mihajlivka s Mihajlivka s Pleshivka 22 Novakivska silska rada s Novaki s Novaki 23 Novinska silska rada s Novina s Novina s Oleksandrivka s Rudnya 24 Obihodivska silska rada s Obihodi s Obihodi s Obihodivka 25 Poliska silska rada s Poliske s Poliske s Rudnya 26 Rishavska silska rada s Rishavka s Rishavka 27 Sarnovicka silska rada s Sarnovichi s Sarnovichi 28 Singayivska silska rada s Singayi s Singayi s Grozine s Kupech s Nemirivka s Shatrishe 29 Stavishenska silska rada s Stavishe s Stavishe s Zarubinka s Kropivnya 30 Stremigorodska silska rada s Stremigorod s Stremigorod s Bolyarka s Dibrova s Majdanivka 31 Sushkivska silska rada s Sushki s Sushki s Kam yana Gora 32 Ushomirska silska rada s Ushomir s Ushomir s Berezneve s Zarichchya s Kovbashina s Pugachivka s Rudnya Ushomirska s Sadibne s Santarka s Strumok 33 Hodakivska silska rada s Hodaki s Hodaki s Gorbachi s Subine 34 Holosnenska silska rada s Holosne s Holosne s Zlobichi s Nivki 35 Hotinivska silska rada s Hotinivka s Hotinivka s Domoloch s Iskorost s Roztyazhin s Sobolivka 36 Shershnivska silska rada s Shershni s Shershni s Desyatini s Stariki 37 Shorsivska silska rada s Shorsivka s Shorsivka s Hodachki Primitki s selo s she selisheIstoriyaRajon utvoreno 7 bereznya 1923 roku u skladi Korostenskoyi okrugi Volinskoyi guberniyi z Berezivskoyi Behivskoyi Biloshickoyi Borovickoyi Vigivskoyi Gorshikivskoyi Davidkivskoyi Iskorostenskoyi Kozhuhivskoyi Kupishenskoyi Mihajlivskoyi Mogilyanskoyi Nemirivskoyi Pashinskoyi silskih rad Iskorostskoyi volosti ta Bondarivskoyi Zlobickoyi Ivanivskoyi Lisivshinskoyi Novobogushivskoyi Pugachivskoyi Rishavskoyi Stavishanskoyi Ushomirskoyi Ushickoyi Holosnenskoyi silskih rad Ushomirskoyi volosti Korostenskogo povitu Z 21 serpnya 1924 roku do 13 chervnya 1930 roku administrativnij centr rajonu znahodivsya v seli Ushomir vidpovidno rajon mav nazvu Ushomirskij U skladi rajonu utvoreno 21 serpnya 1924 roku Veselivsku z centrom u s Veselivka 30 zhovtnya 1924 roku Mojsiyivsku z centrom u s Mojsiyivska 8 veresnya 1925 roku Zhupanivsku z centrom u s Zhupanivka ta Santarsku z centrom u s Santarka 21 zhovtnya 1925 roku Starobogushivsku z centrom u s Stara Bogushivka ta Gulyansku z centrom u s Gulyanka silski radi Do skladu rajonu peredano 23 veresnya 1925 roku Lisivshinsku Kovalivsku Mojsiyivsku silski radi rozformovanogo Fasivskogo rajonu ta Krayivshinsku silsku radu Volodarskogo rajonu 13 chervnya 1930 roku Kalensku Kupecku ta Hodakivsku silski radi Narodickogo rajonu 5 lyutogo 1933 roku Vaskivsku silsku radu Ovruckogo rajonu 14 zhovtnya 1933 roku Krayivshinsku silsku radu poverneno do skladu Volodarsko Volinskogo rajonu Rajon likvidovano 1 chervnya 1935 roku teritoriyu peredano do skladu Korostenskoyi miskoyi radi Vidnovlenij Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi radi URSR 28 lyutogo 1940 roku yak Korostenskij silskij rajon u skladi Zhitomirskoyi oblasti skladenij z Berezivskoyi Behivskoyi Bondarivskoyi Borovickoyi Vaskovickoyi Vaskivskoyi Veselivskoyi Vigivskoyi Gorshikivskoyi Gulyanskoyi Davidkivskoyi Zhupanivskoyi Zlobickoyi Ivanivskoyi Kovalivskoyi Kozhuhivskoyi Krasnosilkivskoyi Kupechivskoyi Kupeckoyi Kupishenskoyi Lisovshinskoyi Mihajlivskoyi Mogilnyanskoyi Mojsiyivskoyi Nemirivskoyi Novobogushivskoyi Pashinskoyi Pugachivskoyi Rishavskoyi Santarskoyi Stavishenskoyi Starobogushivskoyi Ushickoyi Ushomirskoyi Hodakivskoyi Holosnenskoyi Chigirivskoyi Cholivskoyi ta Shorsivskoyi silskih rad U 1941 43 rokah teritoriya rajonu vhodila do gebitskomisariatu Korosten Generalnoyi okrugi Zhitomir ta skladalasya z Bardivskoyi Voronevskoyi DomolochskoYi Zhabchenskoyi Zarubinskoyi Klochevskoyi Kovalivshinskoyi Krasnopilskoyi Rudnye Mogilyanskoyi Rudnye Moshenskoyi Singayivskoyi ta Shatrishenskoyi silskih uprav 5 kvitnya 1951 roku do skladu rajonu peredano Mezhiricku silsku radu Narodickogo rajonu 11 serpnya 1954 roku likvidovano Berezivsku Borovicku Veselivsku Gulyansku Zhupanivsku Ivanivsku Krasnosilkivsku Kupechivsku Mezhiricku Mojsiyivsku Santarsku Starobogushivsku Ushicku Chigirivsku ta Cholivsku silski radi 30 veresnya 1958 roku v skladi rajonu bulo vidnovleno Iskorostensku silsku radu 30 grudnya 1962 roku do skladu rajonu peredano Chopovicku selishnu Barvinkivsku Bukivsku Vladivsku Golovkivskoyi Josipivskoyi Medinivskoyi Skurativskoyi Ustinivskoyi Chopovickoyi silskih rad Malinskogo rajonu Berestovecku Didkovicku Obihodivsku Sarnovicku silski radi Narodickogo rajonu 7 sichnya 1963 roku peredano Ohotivsku silsku radu Olevskogo rajonu vklyucheno do skladu Bondarivskoyi silskoyi radi ta likvidovano Chopovicku silsku radu 4 sichnya 1965 roku povernuto do skladu Malinskogo rajonu Chopovicku selishnu Barvinkivsku Bukivsku Vladivsku Josipivsku Medinivsku Skurativsku Ustinivsku silski radi vklyucheno do skladu rajonu Bovsunivsku Budo Litkivsku ta Ostapivsku silski radi Olevskogo rajonu 19 kvitnya 1965 roku Medinivsku silsku radu Malinskogo rajonu 10 bereznya 1966 roku vidnovleno Vigivsku silsku radu 8 grudnya 1966 peredano Bovsunivsku Budo Litkivsku ta Ostapivsku silski radi do skladu Luginskogo rajonu Berestovecku Didkovicku Obihodivsku ta Sarnovicku silski radi do skladu Narodickogo rajonu 9 grudnya 1966 roku do skladu rajonu vklyucheno Bilkivsku ta Sushkivsku silski radi Yemilchinskogo rajonu 16 chervnya 1969 roku u skladi rajonu vidnovleno Davidkivsku ta utvoreno Rozivsku z centrom u s Rozivka silski radi 18 chervnya 1990 roku vidnovleno Vaskovicku silsku radu 14 listopada 1991 roku utvoreno Novinsku z centrom u s Novina silsku radu 3 listopada 1993 roku vidnovleno Chigirivsku silsku radu Do pochatku administrativno teritorialnoyi reformi v Ukrayini stanom na pochatok 2015 roku do skladu rajonu vhodili 37 silskih rad 22 lipnya 2016 roku v skladi rajonu bulo utvoreno Gorshikivsku silsku teritorialnu gromadu z centrom u s Gorshik cherez sho pripinili isnuvannya Vigivska Gorshikivska ta Davidkivska silski radi 28 lipnya 2016 roku v skladi rajonu bulo utvoreno Ushomirsku silsku teritorialnu gromadu vnaslidok chogo 27 grudnya 2016 roku pripinili isnuvannya Bondarivska Kalinivska Kupishenska Poliska Rishavska ta Ushomirska silski radi 23 chervnya 2017 roku pripinila isnuvannya Shershnivska silska rada kotra uvijshla do skladu Irshanskoyi selishnoyi teritorialnoyi gromadi Horoshivskogo rajonu 4 grudnya 2018 roku priyednalis do skladu Ushomirskoyi silskoyi gromadi ta pripinili isnuvannya Biloshicivska Veselivska Lisivshinska silski radi Na chas likvidaciyi rajonu vidpovidno do Postanovi Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku do jogo skladu vhodili 2 silski gromadi ta 24 silski radi PrimitkiAdministrativno teritorialnij ustrij Zhitomirskoyi oblasti 12 lyutogo 2014 u Wayback Machine na sajti Verhovnoyi Radi Ukrayini PDF http www archive zt gov ua s 20 542 617 619 Arhiv originalu PDF za 12 lipnya 2017 Procitovano 26 veresnya 2020 Gorshikivska silska rada Zhitomirska oblast Korostenskij rajon Oficijnij portal Verhovnoyi Radi Ukrayini Procitovano 26 veresnya 2020 Oficijnij portal Verhovnoyi Radi Ukrayini Arhiv originalu za 4 listopada 2020 Procitovano 26 veresnya 2020 Shershnivska silska rada Zhitomirska oblast Korostenskij rajon Oficijnij portal Verhovnoyi Radi Ukrayini Procitovano 26 veresnya 2020 Oficijnij portal Verhovnoyi Radi Ukrayini Arhiv originalu za 26 sichnya 2018 Procitovano 26 veresnya 2020 http www golos com ua Arhiv originalu za 9 lipnya 2021 Procitovano 26 veresnya 2020