До 1994 року Південно Африканська Республіка поділялася на 4 провінції Капську Наталь й Трансвааль Сьогодні адміністрати

До 1994 року Південно-Африканська Республіка поділялася на 4 провінції: Капську, Наталь, й Трансвааль. Сьогодні адміністративний поділ ПАР налічує 3 рівні.

До 1994

Перший рівень

Першим рівнем адміністративного поділу є провінції. Сьогодні їх 9:

Карта	Провінція	Столиця	Площа (тис. км²)	Населення (млн осіб, 2007 рік)
Північно-Західна Північнокапська Гаутенг Лімпопо Мпумаланга Фрі-Стейт Квазулу- Наталь Східнокапська Західнокапська
	Східнокапська	Бішо	169,58	6,53
	Фрі-Стейт	Блумфонтейн	129,48	2,77
	Гаутенг	Йоганнесбург	17,01	10,45
	Квазулу-Наталь	Пітермаріцбург	92,10	10,26
	Лімпопо	Полокване	123,90	5,24
	Мпумаланга	Мбомбела	79,49	3,64
	Північнокапська	Кімберлі	361,83	1,06
	Північно-Західна	Мафікенг	116,32	3,27
	Західнокапська	Кейптаун	129,37	5,28
	Загалом		1219,08	48,50

Другий рівень

Провінції поділяються на округи (афр. Distrikte), які можуть бути міськими та сільськими.

Перші мають назву Metropolitan municipalities (міські округи, 6 одиниць, великі міста),
Інші — District municipalities (райони, 46 одиниць). Райони в свою чергу поділяються на (місцеві чи власно) муніципалітети, яких 231.

Деякі частини районів через свою незначну чисельність не входять до жодного місцевого муніципалітету, і є територіями районного підпорядкування.

Бантустани

Крім того, з 1951 по 1994 рік в ПАР існували так звані бантустани — самокеровані області, відведені для проживання певних народностей. Поза бантустанов права чорного населення були істотно обмежені. Чотири з них отримали незалежність (у зв'язку з цим їх жителі були позбавлені громадянства ПАР), яку, втім, не визнала жодна держава, крім ПАР:

Транскей (коса) — незалежність з 26 жовтня 1976
Бопутатсвана (тсвана) — незалежність з 6 грудня 1977
Венда (венда) — незалежність з 13 вересня 1979
Кіскей (коса) — незалежність з 4 грудня 1981
Газанкулу (тсонга)
Кангване (свазі)
Квандебеле (ндебеле)
Квазулу (зулуси)
Лебова (північні сото)
Кваква (південні сото)

Столиці

Більшістю країн світу офіційною столицею ПАР визнана Преторія, однак фактично в країні немає єдиного адміністративного центру: органи виконавчої влади розташовані в Преторії, парламент — в Кейптауні, Верховний суд — в Блумфонтейні. Це пов'язано з тим, що спочатку ПАР була федеративною державою, відповідно, при утворенні Південно-Африканського Союзу (з британських володінь зі столицею в Кейптауні, Помаранчевої вільної держави зі столицею в Блумфонтейні і Південноафриканської республіки (Трансвааля) зі столицею в Преторії) органи влади були розподілені по столицях які увійшли до складу держави.

Іноді стверджується, ніби Преторія була перейменована в Тшване. Це невірно: — назва міського муніципалітету, адміністративної одиниці, що стоїть на рівень нижче провінції (в даному випадку мова йде про провінцію Гаутенг). До складу муніципалітету Тшване входять міста Преторія, Центуріон (раніше Фервурдбург), Сошангуве і ряд дрібніших областей.

Примітки

(англ.) Chapter 6 - Provinces. Constitution of the Republic of South Africa. Government of South Africa. 1996. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 4 вересня 2009 року.
(англ.) Burger, Delien, ред. (2009). . South Africa Yearbook 2008/09. Pretoria: Government Communication & Information System. с. 7—24. ISBN . Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2010. Процитовано 23 вересня 2009 року.
(англ.) Community Survey 2007: Basic results (PDF). Statistics South Africa. с. 2. Архів (PDF) оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 23 вересня 2009 року.

[info-1] (англ.) Chapter 6 - Provinces. Constitution of the Republic of South Africa. Government of South Africa. 1996. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 4 вересня 2009 року.

[about-2] (англ.) Burger, Delien, ред. (2009). . South Africa Yearbook 2008/09. Pretoria: Government Communication & Information System. с. 7—24. ISBN . Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2010. Процитовано 23 вересня 2009 року.

[statssa.gov.za-3] (англ.) Community Survey 2007: Basic results (PDF). Statistics South Africa. с. 2. Архів (PDF) оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 23 вересня 2009 року.