Агеміді ˌ æ ɡ ə ˈ m iː d i давньогрецька Ἀγαμήδη ім я пов язане з двома окремими жінками в класичній грецькій міфології

Агеміді [ˌæɡəˈmiːdi] (давньогрецька: Ἀγαμήδη) — ім'я, пов'язане з двома окремими жінками в класичній грецькій міфології та історії легенд.

Пагорб Вунарос був місцем розташування стародавнього міста Агеміді

За словами Гомера, Агеміді (близько ХІІ ст. до н. е.) була грецькою лікаркою, знайомою з цілющою силою всіх рослин, що ростуть на землі. Вона народилася в ^[en], старшою донькою Авгея, короля Єпи (англ. Epeans), і була одружена з Мулієм, першим чоловіком, що загинув у бою біля Нестора під час війни між Елідою та Пілосом. Гігін робить її матір'ю Белуса, Актора і ^[en], від Посейдона. Її називали ^[en] двоє, Проперцій та Теокріт. До елліністичного періоду (близько IV–I століть до н. е.) Агеміді стала фігурою чарівниці, подібно до Цирцеї або Медеї.
Агеміді, дочка Макара, від якої пішла назва ^[en], місце у Лесбосі. Місто вже зникло за часів Плінія. Стародавню Агеміді нещодавно ототожнювали зі стародавніми руїнами на невеликому пагорбі під назвою «Вунарос» (англ. Vounaros) 3 км на північ від стародавньої Пірри.

Примітки

Гомер, Iliad 11.740 [ 22 листопада 2021 у Wayback Machine.]
; (2000). The Biographical Dictionary of Women in Science: Pioneering Lives from Ancient Times to Mid-20th Century. Т. 1. Routledge. с. 23-24. ISBN . agamede.
Mulius // Реальный словарь классических древностей / авт.-сост. Ф. Любкер; Под редакцией членов Общества классической филологии и педагогики Ф.Гельбке, Л.Георгиевского, Ф.Зелинского, В.Канского, М. Куторги и П.Никитина. — СПб., 1885. — С. 8
Schmitz, Leonhard (1870). Agamede (1) and (2). У Smith, William (ред.). Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology. Т. 1. Boston. с. 57.
Гігін, Fabulae 157
Проперцій, Elegies 2.4
Теокріт, Idylls 2.10 [ 22 листопада 2012 у Wayback Machine.]
Dickie, Matthew (2004). . Routledge. с. 23. ISBN . Архів оригіналу за 15 грудня 2021. Процитовано 12 березня 2021.
Стефан Візантійський, s.v. Ἀγαμήδη.
Пліній Старший, Природнича історія 5.29 [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]
Cramer, John Anthony (1832). A Geographical and Historical Description of Asia Minor. The University Press. с. 163. agamede.
Harissis H.V et al. article in Greek in Η αρχαία Αγαμήδη, «τόπος περί Πύρραν της Λέσβου» / Locating ancient Agamede on Lesbos island (in Greek), 19;195-212, Mytilene 2002.

Література

Гай Юлій Гігін, «Фабули» з «Міфів про Гігіна» в перекладі та за редакцією Мері Грант. Публікації університету Канзасу з гуманістичних досліджень. Інтернет-версія в текстовому проекті Topos. [ 29 березня 2019 у Wayback Machine.]
Гомер, "Іліада" з англійським перекладом А.Т.Мюррея, Д.Ф. у двох томах. Кембридж, Массачусетс, Гарвардський університетський прес; Лондон, Вільям Хайнеман, ТОВ 1924. Інтернет-версія в Цифровій бібліотеці Персея. [ 6 липня 2021 у Wayback Machine.]
Гомер, Гомерівська опера в п’яти томах. Oxford, Oxford University Press. 1920 рік. Грецький текст доступний у Цифровій бібліотеці Персея [ 18 червня 2021 у Wayback Machine.].
Пліній Старший, Природознавство. Джон Босток, доктор медицини, F.R.S. H.T. Райлі Ескв., BA Лондон. Тейлор і Френсіс, суд Червоного Лева, Фліт-стріт. 1855 рік. Інтернет-версія в Цифровій бібліотеці Персея. [ 25 грудня 2021 у Wayback Machine.]
Пліній Старший, Naturalis Historia. Карл Фрідріх Теодор Майхофф. Lipsiae. Тюбнер. 1906 рік. Латинський текст доступний у Цифровій бібліотеці Персея. [ 22 лютого 2022 у Wayback Machine.]
Секст Проперцій, Елегії від чарівності. Вінсент Кац. переклад Лос-Анджелес. Преса Сонця та Місяця. 1995 рік. Інтернет-версія в Цифровій бібліотеці Персея. [ 1 січня 2022 у Wayback Machine.] Латинський текст доступний на тому ж вебсайті [ 10 січня 2022 у Wayback Machine.].
Теокріт, Ідилії грецьких буколічних поетів, перекладені Едмондом, Дж. М. Леб Класична бібліотека Том 28. Кембридж, Массачусетс. Преса Гарвардського університету. 1912 рік. Інтернет-версія на сайті theoi.com [ 22 листопада 2012 у Wayback Machine.]
Теокрит, Ідилії під редакцією Р. Дж. Холмелі, Массачусетс, Лондон. Джордж Белл і сини. 1901 рік. Грецький текст доступний у Цифровій бібліотеці Персея. [ 31 жовтня 2020 у Wayback Machine.]

[1] Гомер, Iliad 11.740 [ 22 листопада 2021 у Wayback Machine.]

[2] ; (2000). The Biographical Dictionary of Women in Science: Pioneering Lives from Ancient Times to Mid-20th Century. Т. 1. Routledge. с. 23-24. ISBN . agamede.

[3] Mulius // Реальный словарь классических древностей / авт.-сост. Ф. Любкер; Под редакцией членов Общества классической филологии и педагогики Ф.Гельбке, Л.Георгиевского, Ф.Зелинского, В.Канского, М. Куторги и П.Никитина. — СПб., 1885. — С. 8

[DGRBM-4] Schmitz, Leonhard (1870). Agamede (1) and (2). У Smith, William (ред.). Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology. Т. 1. Boston. с. 57.

[5] Гігін, Fabulae 157

[6] Проперцій, Elegies 2.4

[7] Теокріт, Idylls 2.10 [ 22 листопада 2012 у Wayback Machine.]

[8] Dickie, Matthew (2004). . Routledge. с. 23. ISBN . Архів оригіналу за 15 грудня 2021. Процитовано 12 березня 2021.

[9] Стефан Візантійський, s.v. Ἀγαμήδη.

[10] Пліній Старший, Природнича історія 5.29 [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]

[11] Cramer, John Anthony (1832). A Geographical and Historical Description of Asia Minor. The University Press. с. 163. agamede.

[12] Harissis H.V et al. article in Greek in Η αρχαία Αγαμήδη, «τόπος περί Πύρραν της Λέσβου» / Locating ancient Agamede on Lesbos island (in Greek), 19;195-212, Mytilene 2002.