Авіаносці типу «Лексінгтон» (англ. Lexington class) — серія важких ударних авіаносців США 1920-х років.
Авіаносці типу «Лексінгтон» | ||
---|---|---|
Авіаносці «Лексінгтон» (попереду) та «Саратога» | ||
Служба | ||
Тип/клас | Ударний авіаносець | |
Держава прапора | ||
Ідентифікація | ||
Параметри | ||
Тоннаж | 36 000 тонн (стандартна) 47 700 тонн (повна) | |
Довжина | 270,66 м | |
Ширина | 39,62 м | |
Осадка | 9,75 м | |
Бронювання | пояс — 152 мм, політна палуба — 25 мм, верхня палуба — 51 мм, нижня палуба — 25-76 мм, гарматні башти — 38-76 мм, барбети — 152 мм | |
Технічні дані | ||
Потужність | 210 000 к.с. (156 660 кВт) | |
Швидкість | 34,6 вузлів | |
Екіпаж | 2 951 чоловік | |
Озброєння | ||
Артилерія | 4х2 203-мм гармати | |
Зенітне озброєння | 8 127-мм зенітних гармат, 30 20-мм зенітних гармат, 6 зчетверених зенітних автоматів | |
Авіація | 22 винищувача, 36 пікіруючих бомбардувальників, 12 торпедоносців |
Представники
Назва | Номер | Закладений | Спущений на воду | Вступив у стрій | Доля |
---|---|---|---|---|---|
Лексінгтон Lexington | CV-2 | 8 січня 1921 року | 3 жовтня 1925 року | 14 грудня 1927 року | Потоплений японською авіацією 8 травня 1942 року під час битви в Кораловому морі. |
Саратога Saratoga | CV-3 | 25 вересня 1920 року | 7 квітня 1925 року | 16 листопада 1927 року | Потоплений під час випробування ядерної зброї 25 липня 1946 року поблизу атолу Бікіні |
Історія створення
Згідно з Вашингтонським морським договором США могли добудувати як авіаносці два з чотирьох закладених раніше лінійних крейсерів водотоннажністю 33 000 тонн кожний. Американці вибрали кораблі «Лексінгтон» та «Саратога». При цьому вони використовували багато ідей, випробуваних на авіаносці 1919 року, будівництво якого було припинене. Ці кораблі були найбільшими, найшвидшими та найсильнішими авіаносцями 20-х та 30-х років XX століття. Вони зіграли значну роль у відпрацюванні концепції кораблів цього типу. Обидва кораблі брали активну участь у Другій світовій війні на її початковому етапі.
Конструкція
Корпус
Обидва кораблі були ідентичними. Корпуси авіаносців розділялись на 484 відсіки під броньовою палубою. Найбільшими були два машинних відділення, справа та зліва від них розміщувались 16 котельних відділень. Над броньовою палубою розміщувався одноярусний ангар для літаків розміром 129,2 х 22,55×6,4 м. В ширину ангар обмежували димоходи та вентиляційні шахти котельних відділень. В кормі за ангаром розміщувались майстерні, під ними — сховище для розібраних резервних літаків. Повністю закритий ангар став новацією. В процесі експлуатації виявилась його доцільність, проте виявилась нова проблема — концентрація випарів леткого та вибухонебезпечного авіаційного бензину.
На політній палубі знаходились п'ятиповерхова надбудова, велика димова труба та 4 гарматні башти головного калібру. Для компенсації їх ваги більшість палубних цистерн, які в міру випорожнення повинні були заповнюватись забортною водою, розташовувались з лівого борту. Проте в процесі експлуатації виявилось, що для збереження остійності цистерни правого борту не можна заповнювати повністю, а цистерни лівого борту повністю випорожнювати. Це значно знижувало дальність плавання — одну з головних характеристик авіаносців, що діяли в океані. Тільки після ремонту в лютому-травні 1942 року «Саратога» отримав з правого борту великий буль, що дало йому можливість використовувати весь запас палива.
Зовні кораблі виглядали практично однаково. Хоча зразу після вступу у стрій «Лексінгтон» отримав вздовж палуби навісний мостик, що зв'язував пост управління польотами з кормовим постом управління вогнем. На «Саратозі» такий мостик з'явився тільки у 1930 році. Після цього довелось намалювати на трубі широку вертикальну смугу чорного кольору, щоб хоч якось розрізняти кораблі. Проте пілотам такий засіб ідентифікації допомагав тільки при польотах на невеликій висоті, тому перед кормовим зрізом на політній палубі кожного авіаносця великими білими буквами написали «LEX» та «SARA». У подальшому на політних палубах всіх американських авіаносців на носі та на кормі стали малювати білою фарбою великі цифри, що відповідали бортовим номерам. Така система ідентифікації зберігається на флоті США дотепер.
Форма політної палуби багато у чому визначалась обводами корпусу, спроєктованого для лінійних крейсерів. Тому вона помітно звужувалась до форштевеня, значно зменшуючи корисну площу. Літаки подавались наверх за допомогою двох ліфтів. Кормовий розміром 9,15×11 мм вантажопідйомністю 3 тонни призначався тільки для винищувачів. Носовий — 9,15 х 18,3 м — для важких літаків до 8 тонн. Особливістю носового ліфта було те, що він мав ще відкидний люк розміром 6×8 м, що дозволяло піднімати літаки, довші, ніж платформа. В той же час наявність на великих кораблях всього двох підйомників, один з яких був до того ж дуже малим, виявилось серйозним прорахунком конструкторів і надалі зводило нанівець перевагу в кількості літаків. У 1945 році під час ремонту на «Саратозі» встановили потужніший носовий ліфт, а кормовий демонтували.
Для підйому авіаційного боєзапасу з погребів використовувались два бомбові та один торпедний ліфт.
Спочатку авіаносці мали по одній 47-метровій катапульті з правого борту. П'ятитонна машина отримувала швидкість 89 км/г. Але оскільки довжина політної палуби дозволяла злітати будь-якому з існуючих тоді літаків, катапульти в 1934 році зняли. Через 10 років «Саратогу» знову обладнали двома гідравлічними катапультами, оскільки важким літакам місця для розбігу вже не вистачало. Гальмування при посадці забезпечували 8 поперечних тросових аерофінішерів та 4 аварійних бар'єри. Для захисту від вітру та бризок літаків, які стояли на політній палубі, використовувались сітчасті щити. При проведенні злітно-посадкових операцій ці сітки відкидались в сторони та служили страховкою для тих літаків, які могли впасти за межі політної палуби.
Силова установка
«Лексінгтон» та «Саратога» мали незвичну для свого часу турбоелектричну енергоустановку величезної потужності — 210 000 к.с. До її складу входили 16 котлів, 4 головних турбогенератори фірми «Дженерал Електрик», 4 перетворювачі постійного струму в змінний та 8 електродвигунів, що крутили 4 гребні вали з трилопасними гвинтами діаметром 4,5 м. Дим від котлів виходив по чотирьох димоходах з кожного борту, причому димоходи лівого борту перетинали корпус над броньовою палубою, з'єднуючись з іншими у величезну димову трубу довжиною 31,7 та висотою 21,4 м. На випробуваннях «Лексінгтон» розвинув швидкість 34,59 вузлів за потужності 202 973 к.с., «Саратога» — 34,65 вузлів за потужності 212 317 к.с. Запас палива дозволяв пройти 2000 миль 34-вузловим ходом або 12000 миль 14-вузловим. Проте через проблеми з цистернами реальна швидкість була меншою. В 1945 році «Саратога», який після встановлення додаткового буля брав до 9 748 тонн палива, міг пройти 4600 миль на 25 вузлах та 9500 миль на 15 вузлах.
Бронювання
Авіаносці зберегли, хоча й у послабленому вигляді, проєктне бронювання лінійних крейсерів. Вони мали 178-мм броньовий пояс по ватерлінії довжиною 161,5 м і висотою 2,6 м, а також носовий та кормовий траверси. Пояс мав 12-градусний нахил назовні від вертикалі. Товщина броньових плит біля нижньої кромки зменшувалась до 127 мм. Головна палуба, яка прикривала погреби та механізми, проходила по верхній кромці пояса та мала загальну товщину 51 мм. Гребні електродвигуни та рульові машини прикривала 76-мм броньова платформа.
Політна палуба була зроблена з тонкої сталевої плити, покритої дерев'яною обшивкою. Американські розробники вважали, що у випадках бойових пошкоджень подібну конструкцію легше відновити, ніж броньовану палубу. Британські інженери займали протилежну позицію. Вони вважали, що броня політної палуби повинна служити додатковим захистом. Досвід війни не дав однозначної відповіді на це питання.
Протиторпедний захист
Система протиторпедного захисту мала загальну ширину 4,78 м та складалась з чотирьох поздовжніх перегородок з кожного борту та зовнішніх булів. В районі ватерлінії були додаткові булі, що проходили над броньовим поясом та служили тільки для збільшення остійності корабля. Теоретично такий захист міг витримати вибух торпеди з зарядом тротилу у 182 кг. Із врахуванням постійного зростання маси зарядів торпед такий захист не міг вважатись надійним, що й підтвердив воєнний досвід. Авіаносці при влучанні торпед покладались в основному на розвинену систему забезпеченні живучості, вишкіл екіпажу та свої великі габарити. Для виправлення крену та диференту кораблі мали розвинену систему контрзатоплення, в яку входили всі водонепроникні відсіки під броньовою палубою.
Артилерійське озброєння
Відповідно до тактичних поглядів, що панували у 20-х роках, авіаносці отримали артилерійське озброєння, аналогічне до важких крейсерів. 203-мм гармати Мк.14 з довжиною ствола 55 калібрів (11,2 м) розташовувались в чотирьох двогарматних баштах — по дві спереду та позаду острова. Дванадцять 127-мм гармат Мк.19 з довжиною ствола 25 калібрів розташовувались в одинарних установках в чотирьох бойових спонсонах, по два з кожного борту на носі та на кормі. Непотрібні 203-мм гармати зняли тільки у 1942 році.
Зенітне озброєння протягом служби постійно посилювалось: спочатку за рахунок встановлення у 1936 році 12,7-мм кулеметів, потім зчетверених 28-мм автоматів, і нарешті, 40-мм «бофорсів» та 20-мм «ерліконів». Універсальні баштові 127-мм установки отримав тільки «Саратога» у 1943 році. «Лексінгтон» на момент своєї загибелі мав 12 127-мм одинарних гармат, 12 28-мм та 22 20-мм автоматів, 28 12,7-мм кулеметів.
203-мм гармати обслуговував шестиметровий далекомір, встановлений на даху ходової рубки. Ще два таких далекоміри стояли в другій та третій баштах головного калібру. Встановлені пізніше 127-мм гармати мали систему управління вогнем типу Мк.37 з двома башточками, директорів, оснащених радарами типу Мк.4. Установки 28-мм, а потім 40-мм автоматів мали систему управління вогнем типу Мк.51 з директорами для кожної.
В 1942 році обидва авіаносці отримали пошукові радари СХАМ-1 і директори Мк.37 з радарами FD, а «Саратога» — ще й установку SC-1 для ближнього пошуку повітряних цілей. В 1944-45 роках СХАМ-1 замінили на радар SK, a FD — на Мк. 4/22. Крім того, були встановлені радіовисотомір SM та система розпізнавання «свій-чужий».
Авіація
Проєктний склад авіагрупи нараховував 78 літаків, з них 32 бомбардувальника. Ще 45 машин могли зберігатись під ангаром в розібраному вигляді. Бензин зберігався у восьми цистернах загальною місткістю 436 тонн.
Характеристика проєкту
На 1941 рік визначення «найсильніших у світі авіаносців» стало вже спірним, тим більше, що за цей час обидва кораблі не модернізувались. Великі розміри робили їх винятково морехідними, здатними тримати хід та забезпечувати дію літаків навіть за несприятливих погодних умов. Але з іншого боку, вони були прекрасними мішенями для противника. Зовсім зайвим вантажем виявився броньовий захист по ватерлінії та башти 203-мм гармат, стрільба з яких на лівий борт була пов'язана з ризиком пошкодження політної палуби. При наявності на палубі літаків використовувати головний калібр було взагалі неможливо.
Що стосується авіагрупи, то збільшення ваги та габаритів машин, які надходили на озброєння палубної авіації у 1939-41 роках, скоротило її чисельність. А в ході бойових дій найбільше значення стали мати не місткість ангарів та погребів, а практичні проблеми, пов'язані із зберіганням та обслуговуванням літаків. Довелось відмовитись від резервних машин, які зберігались (як це практикувалось до війни) в розібраному стані.
Література
- Энциклопедия авианосцев. Под общей редакцией А. Е. Тараса / Минск, Харвест; Москва, АСТ, 2002(рос.)
- К. Шант, К. Бишоп. Авианосцы. Самые грозные авианесущие корабли мира и их самолеты. Иллюстрированная энциклопедия /Пер с англ. — Москва: Омега,2006 — 256 с.(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Avianosci tipu Leksington angl Lexington class seriya vazhkih udarnih avianosciv SShA 1920 h rokiv Avianosci tipu Leksington Avianosci Leksington poperedu ta Saratoga SluzhbaTip klas Udarnij avianosecDerzhava praporaIdentifikaciyaParametriTonnazh 36 000 tonn standartna 47 700 tonn povna Dovzhina 270 66 mShirina 39 62 mOsadka 9 75 mBronyuvannya poyas 152 mm politna paluba 25 mm verhnya paluba 51 mm nizhnya paluba 25 76 mm garmatni bashti 38 76 mm barbeti 152 mmTehnichni daniPotuzhnist 210 000 k s 156 660 kVt Shvidkist 34 6 vuzlivEkipazh 2 951 cholovikOzbroyennyaArtileriya 4h2 203 mm garmatiZenitne ozbroyennya 8 127 mm zenitnih garmat 30 20 mm zenitnih garmat 6 zchetverenih zenitnih avtomativAviaciya 22 vinishuvacha 36 pikiruyuchih bombarduvalnikiv 12 torpedonoscivPredstavnikiNazva Nomer Zakladenij Spushenij na vodu Vstupiv u strij DolyaLeksington Lexington CV 2 8 sichnya 1921 roku 3 zhovtnya 1925 roku 14 grudnya 1927 roku Potoplenij yaponskoyu aviaciyeyu 8 travnya 1942 roku pid chas bitvi v Koralovomu mori Saratoga Saratoga CV 3 25 veresnya 1920 roku 7 kvitnya 1925 roku 16 listopada 1927 roku Potoplenij pid chas viprobuvannya yadernoyi zbroyi 25 lipnya 1946 roku poblizu atolu BikiniIstoriya stvorennyaZgidno z Vashingtonskim morskim dogovorom SShA mogli dobuduvati yak avianosci dva z chotiroh zakladenih ranishe linijnih krejseriv vodotonnazhnistyu 33 000 tonn kozhnij Amerikanci vibrali korabli Leksington ta Saratoga Pri comu voni vikoristovuvali bagato idej viprobuvanih na avianosci 1919 roku budivnictvo yakogo bulo pripinene Ci korabli buli najbilshimi najshvidshimi ta najsilnishimi avianoscyami 20 h ta 30 h rokiv XX stolittya Voni zigrali znachnu rol u vidpracyuvanni koncepciyi korabliv cogo tipu Obidva korabli brali aktivnu uchast u Drugij svitovij vijni na yiyi pochatkovomu etapi KonstrukciyaKorpus Obidva korabli buli identichnimi Korpusi avianosciv rozdilyalis na 484 vidsiki pid bronovoyu paluboyu Najbilshimi buli dva mashinnih viddilennya sprava ta zliva vid nih rozmishuvalis 16 kotelnih viddilen Nad bronovoyu paluboyu rozmishuvavsya odnoyarusnij angar dlya litakiv rozmirom 129 2 h 22 55 6 4 m V shirinu angar obmezhuvali dimohodi ta ventilyacijni shahti kotelnih viddilen V kormi za angarom rozmishuvalis majsterni pid nimi shovishe dlya rozibranih rezervnih litakiv Povnistyu zakritij angar stav novaciyeyu V procesi ekspluataciyi viyavilas jogo docilnist prote viyavilas nova problema koncentraciya vipariv letkogo ta vibuhonebezpechnogo aviacijnogo benzinu Na politnij palubi znahodilis p yatipoverhova nadbudova velika dimova truba ta 4 garmatni bashti golovnogo kalibru Dlya kompensaciyi yih vagi bilshist palubnih cistern yaki v miru viporozhnennya povinni buli zapovnyuvatis zabortnoyu vodoyu roztashovuvalis z livogo bortu Prote v procesi ekspluataciyi viyavilos sho dlya zberezhennya ostijnosti cisterni pravogo bortu ne mozhna zapovnyuvati povnistyu a cisterni livogo bortu povnistyu viporozhnyuvati Ce znachno znizhuvalo dalnist plavannya odnu z golovnih harakteristik avianosciv sho diyali v okeani Tilki pislya remontu v lyutomu travni 1942 roku Saratoga otrimav z pravogo bortu velikij bul sho dalo jomu mozhlivist vikoristovuvati ves zapas paliva Zovni korabli viglyadali praktichno odnakovo Hocha zrazu pislya vstupu u strij Leksington otrimav vzdovzh palubi navisnij mostik sho zv yazuvav post upravlinnya polotami z kormovim postom upravlinnya vognem Na Saratozi takij mostik z yavivsya tilki u 1930 roci Pislya cogo dovelos namalyuvati na trubi shiroku vertikalnu smugu chornogo koloru shob hoch yakos rozriznyati korabli Prote pilotam takij zasib identifikaciyi dopomagav tilki pri polotah na nevelikij visoti tomu pered kormovim zrizom na politnij palubi kozhnogo avianoscya velikimi bilimi bukvami napisali LEX ta SARA U podalshomu na politnih palubah vsih amerikanskih avianosciv na nosi ta na kormi stali malyuvati biloyu farboyu veliki cifri sho vidpovidali bortovim nomeram Taka sistema identifikaciyi zberigayetsya na floti SShA doteper Forma politnoyi palubi bagato u chomu viznachalas obvodami korpusu sproyektovanogo dlya linijnih krejseriv Tomu vona pomitno zvuzhuvalas do forshtevenya znachno zmenshuyuchi korisnu ploshu Litaki podavalis naverh za dopomogoyu dvoh liftiv Kormovij rozmirom 9 15 11 mm vantazhopidjomnistyu 3 tonni priznachavsya tilki dlya vinishuvachiv Nosovij 9 15 h 18 3 m dlya vazhkih litakiv do 8 tonn Osoblivistyu nosovogo lifta bulo te sho vin mav she vidkidnij lyuk rozmirom 6 8 m sho dozvolyalo pidnimati litaki dovshi nizh platforma V toj zhe chas nayavnist na velikih korablyah vsogo dvoh pidjomnikiv odin z yakih buv do togo zh duzhe malim viyavilos serjoznim prorahunkom konstruktoriv i nadali zvodilo nanivec perevagu v kilkosti litakiv U 1945 roci pid chas remontu na Saratozi vstanovili potuzhnishij nosovij lift a kormovij demontuvali Dlya pidjomu aviacijnogo boyezapasu z pogrebiv vikoristovuvalis dva bombovi ta odin torpednij lift Spochatku avianosci mali po odnij 47 metrovij katapulti z pravogo bortu P yatitonna mashina otrimuvala shvidkist 89 km g Ale oskilki dovzhina politnoyi palubi dozvolyala zlitati bud yakomu z isnuyuchih todi litakiv katapulti v 1934 roci znyali Cherez 10 rokiv Saratogu znovu obladnali dvoma gidravlichnimi katapultami oskilki vazhkim litakam miscya dlya rozbigu vzhe ne vistachalo Galmuvannya pri posadci zabezpechuvali 8 poperechnih trosovih aerofinisheriv ta 4 avarijnih bar yeri Dlya zahistu vid vitru ta brizok litakiv yaki stoyali na politnij palubi vikoristovuvalis sitchasti shiti Pri provedenni zlitno posadkovih operacij ci sitki vidkidalis v storoni ta sluzhili strahovkoyu dlya tih litakiv yaki mogli vpasti za mezhi politnoyi palubi Silova ustanovka Leksington ta Saratoga mali nezvichnu dlya svogo chasu turboelektrichnu energoustanovku velicheznoyi potuzhnosti 210 000 k s Do yiyi skladu vhodili 16 kotliv 4 golovnih turbogeneratori firmi Dzheneral Elektrik 4 peretvoryuvachi postijnogo strumu v zminnij ta 8 elektrodviguniv sho krutili 4 grebni vali z trilopasnimi gvintami diametrom 4 5 m Dim vid kotliv vihodiv po chotiroh dimohodah z kozhnogo bortu prichomu dimohodi livogo bortu peretinali korpus nad bronovoyu paluboyu z yednuyuchis z inshimi u velicheznu dimovu trubu dovzhinoyu 31 7 ta visotoyu 21 4 m Na viprobuvannyah Leksington rozvinuv shvidkist 34 59 vuzliv za potuzhnosti 202 973 k s Saratoga 34 65 vuzliv za potuzhnosti 212 317 k s Zapas paliva dozvolyav projti 2000 mil 34 vuzlovim hodom abo 12000 mil 14 vuzlovim Prote cherez problemi z cisternami realna shvidkist bula menshoyu V 1945 roci Saratoga yakij pislya vstanovlennya dodatkovogo bulya brav do 9 748 tonn paliva mig projti 4600 mil na 25 vuzlah ta 9500 mil na 15 vuzlah Bronyuvannya Avianosci zberegli hocha j u poslablenomu viglyadi proyektne bronyuvannya linijnih krejseriv Voni mali 178 mm bronovij poyas po vaterliniyi dovzhinoyu 161 5 m i visotoyu 2 6 m a takozh nosovij ta kormovij traversi Poyas mav 12 gradusnij nahil nazovni vid vertikali Tovshina bronovih plit bilya nizhnoyi kromki zmenshuvalas do 127 mm Golovna paluba yaka prikrivala pogrebi ta mehanizmi prohodila po verhnij kromci poyasa ta mala zagalnu tovshinu 51 mm Grebni elektrodviguni ta rulovi mashini prikrivala 76 mm bronova platforma Politna paluba bula zroblena z tonkoyi stalevoyi pliti pokritoyi derev yanoyu obshivkoyu Amerikanski rozrobniki vvazhali sho u vipadkah bojovih poshkodzhen podibnu konstrukciyu legshe vidnoviti nizh bronovanu palubu Britanski inzheneri zajmali protilezhnu poziciyu Voni vvazhali sho bronya politnoyi palubi povinna sluzhiti dodatkovim zahistom Dosvid vijni ne dav odnoznachnoyi vidpovidi na ce pitannya Protitorpednij zahist Sistema protitorpednogo zahistu mala zagalnu shirinu 4 78 m ta skladalas z chotiroh pozdovzhnih peregorodok z kozhnogo bortu ta zovnishnih buliv V rajoni vaterliniyi buli dodatkovi buli sho prohodili nad bronovim poyasom ta sluzhili tilki dlya zbilshennya ostijnosti korablya Teoretichno takij zahist mig vitrimati vibuh torpedi z zaryadom trotilu u 182 kg Iz vrahuvannyam postijnogo zrostannya masi zaryadiv torped takij zahist ne mig vvazhatis nadijnim sho j pidtverdiv voyennij dosvid Avianosci pri vluchanni torped pokladalis v osnovnomu na rozvinenu sistemu zabezpechenni zhivuchosti vishkil ekipazhu ta svoyi veliki gabariti Dlya vipravlennya krenu ta diferentu korabli mali rozvinenu sistemu kontrzatoplennya v yaku vhodili vsi vodonepronikni vidsiki pid bronovoyu paluboyu Artilerijske ozbroyennya Vidpovidno do taktichnih poglyadiv sho panuvali u 20 h rokah avianosci otrimali artilerijske ozbroyennya analogichne do vazhkih krejseriv 203 mm garmati Mk 14 z dovzhinoyu stvola 55 kalibriv 11 2 m roztashovuvalis v chotiroh dvogarmatnih bashtah po dvi speredu ta pozadu ostrova Dvanadcyat 127 mm garmat Mk 19 z dovzhinoyu stvola 25 kalibriv roztashovuvalis v odinarnih ustanovkah v chotiroh bojovih sponsonah po dva z kozhnogo bortu na nosi ta na kormi Nepotribni 203 mm garmati znyali tilki u 1942 roci Zenitne ozbroyennya protyagom sluzhbi postijno posilyuvalos spochatku za rahunok vstanovlennya u 1936 roci 12 7 mm kulemetiv potim zchetverenih 28 mm avtomativ i nareshti 40 mm boforsiv ta 20 mm erlikoniv Universalni bashtovi 127 mm ustanovki otrimav tilki Saratoga u 1943 roci Leksington na moment svoyeyi zagibeli mav 12 127 mm odinarnih garmat 12 28 mm ta 22 20 mm avtomativ 28 12 7 mm kulemetiv 203 mm garmati obslugovuvav shestimetrovij dalekomir vstanovlenij na dahu hodovoyi rubki She dva takih dalekomiri stoyali v drugij ta tretij bashtah golovnogo kalibru Vstanovleni piznishe 127 mm garmati mali sistemu upravlinnya vognem tipu Mk 37 z dvoma bashtochkami direktoriv osnashenih radarami tipu Mk 4 Ustanovki 28 mm a potim 40 mm avtomativ mali sistemu upravlinnya vognem tipu Mk 51 z direktorami dlya kozhnoyi V 1942 roci obidva avianosci otrimali poshukovi radari SHAM 1 i direktori Mk 37 z radarami FD a Saratoga she j ustanovku SC 1 dlya blizhnogo poshuku povitryanih cilej V 1944 45 rokah SHAM 1 zaminili na radar SK a FD na Mk 4 22 Krim togo buli vstanovleni radiovisotomir SM ta sistema rozpiznavannya svij chuzhij Aviaciya Proyektnij sklad aviagrupi narahovuvav 78 litakiv z nih 32 bombarduvalnika She 45 mashin mogli zberigatis pid angarom v rozibranomu viglyadi Benzin zberigavsya u vosmi cisternah zagalnoyu mistkistyu 436 tonn Harakteristika proyektu Leksington ta Saratoga poryad z menshim Lengli na verfi P yudzhet Saund v 1929 roci Na 1941 rik viznachennya najsilnishih u sviti avianosciv stalo vzhe spirnim tim bilshe sho za cej chas obidva korabli ne modernizuvalis Veliki rozmiri robili yih vinyatkovo morehidnimi zdatnimi trimati hid ta zabezpechuvati diyu litakiv navit za nespriyatlivih pogodnih umov Ale z inshogo boku voni buli prekrasnimi mishenyami dlya protivnika Zovsim zajvim vantazhem viyavivsya bronovij zahist po vaterliniyi ta bashti 203 mm garmat strilba z yakih na livij bort bula pov yazana z rizikom poshkodzhennya politnoyi palubi Pri nayavnosti na palubi litakiv vikoristovuvati golovnij kalibr bulo vzagali nemozhlivo Sho stosuyetsya aviagrupi to zbilshennya vagi ta gabaritiv mashin yaki nadhodili na ozbroyennya palubnoyi aviaciyi u 1939 41 rokah skorotilo yiyi chiselnist A v hodi bojovih dij najbilshe znachennya stali mati ne mistkist angariv ta pogrebiv a praktichni problemi pov yazani iz zberigannyam ta obslugovuvannyam litakiv Dovelos vidmovitis vid rezervnih mashin yaki zberigalis yak ce praktikuvalos do vijni v rozibranomu stani LiteraturaEnciklopediya avianoscev Pod obshej redakciej A E Tarasa Minsk Harvest Moskva AST 2002 ros K Shant K Bishop Avianoscy Samye groznye avianesushie korabli mira i ih samolety Illyustrirovannaya enciklopediya Per s angl Moskva Omega 2006 256 s ros