Авраменко Петро Іванович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Авраменко.

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Авраменко Петро.

Авраменко Петро Іванович (нар. 5 грудня 1937, село Плешкані, тепер Золотоніського району Черкаської області) — бандурист, заслужений артист України (з 2003 року). Член Національної Спілки Кобзарів України, Київ.

Петро Іванович Авраменко
Основна інформація
Дата народження	5 грудня 1937(1937-12-05) (86 років)
Місце народження	Плешкані, Золотоніський район, Київська область, Українська РСР, СРСР
Роки активності	від 1964
Громадянство	Україна
Національність	українець
Професія	бандурист
Освіта	Львівська державна консерваторія
Співацький голос	тенор
Інструменти	бандура
Колективи	Національний заслужений академічний народний хор України імені Григорія Верьовки
Нагороди

Родина

1. Батько, Іван Петрович;— бригадир місцевої тракторної бригади – обраний депутатом Верховної ради СРСР 1-го скликання і невдовзі був призначений на відповідальну посаду директора Гельмязівської МТС ;
2. Мати, Ольга Пилипівна працювала у колгоспі.
3. Дружина Петра Івановича, Світлана Олександрівна.
4. Діти, Оксана та Олександр.
5. Онуки, Дмитро та Тихон.

Життєпис

Мало чи не з колиски Петро Іванович поріднився з музикою, адже нею була ущент наповнена затишна оселя Авраменків, залюбки слухав мамині пісні, у вільні хвилини вправно виводив мелодії на гармонії-двохрядці тато. Невдовзі Петро Іванович самотужки опанував балалайку, а завдяки батьковим майстер-класам – і гру на гармонії. Уже в підлітковому віці хлопцю підкорився й цар музичних інструментів – баян. Шкільне навчання розпочалося у ще воєнному 1944-у й проходило спочатку в Золотоноші, потім у Лубнах та Петрівці-Роменській на Полтавщині і, зрештою, в Підставківській семирічці. Навчався охоче, був у числі кращих учнів, постійно виступав на самодіяльній сцені. Атестат про повну середню освіту юнак отримав вже в 1953-у після закінчення Гельмязівської школи. До речі, його однокласником був у майбутньому знаменитий державний діяч СРСР, доктор сільгоспнаук Скиба Іван Іванович.

У 1962 р. Петро Іванович став слухачем Республіканської студії з підготовки акторських кадрів при Державній заслуженій капелі бандуристів і здобув фах співака-бандуриста. Після закінчення студії з підготовки артистів у Державній капелі бандуристів України вже в 1964 році почав концертну діяльність. 1973 року — закінчив Львівську державну консерваторію (клас бандури В. Герасименка). З 1992 став членом Націнальної всеукраїнської музичної спілки. У 2004 став Національним кобзарем спілки України.

З 1979 по 2008 року  був у складі Національного українського народного хору ім. Г. Верьовки при керуванні Авдієвського Анатолія Тимофійовича. В репертуарі сольного виконавця (тенор) українські народні пісні та думи.

Відзнаки

Петра Івановича завжди супроводжувала не тільки любов вдячних глядачів і слухачів, а й вагоме суспільне визнання його заслуг. Ще в 1976 р. його було нагороджено медаллю «За трудову доблесть», згодом ювілейною відзнакою «1500 років Києва». Є в активі артиста й Почесна грамота Верховної ради України та безліч відомчих і регіональних нагород. У 1995 р. він отримав звання «Почесний громадянин м. Гусятин». А в 2003 р. за особливі заслуги в музичному мистецтві відзначили почесним званням «Заслужений артист України». Він є чинним членом Національної всеукраїнської музичної спілки та Національної спілки кобзарів України.

Книги

1. «Любі мої земляченьки: подорож сторінками минулого й сьогодення» - автор Авраменко Петро Іванович

2. «Народжений бути щасливим» - автор Авраменко Петро Іванович - автор Авраменко Петро Іванович

Джерела

• Жеплинський Б. М. Абрамов Анатолій Олександрович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — К. : Поліграфкнига, 2001. — Т. 1 : А. — 823 с. — . — С. 35.