Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Плешка́ні — село в Україні, у Золотоніському районі Черкаської області. Входить до складу Гельмязівської сільської громади.
| село Плешкані | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Черкаська область |
| Район | Золотоніський район |
| Громада | Гельмязівська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA71040050090045045 |
| Облікова картка | Село на сайті ВРУ |
| Основні дані | |
| Засноване | друга половина 17 століття |
| Населення | 570 (на 2011 рік) |
| Площа | 1,932 км² |
| Густота населення | 295 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 19714 |
| Телефонний код | +380 4737 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°51′04″ пн. ш. 31°52′07″ сх. д. / 49.85111° пн. ш. 31.86861° сх. д.Координати: 49°51′04″ пн. ш. 31°52′07″ сх. д. / 49.85111° пн. ш. 31.86861° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 103 м |
| Водойми | річка Супій |
| Відстань до обласного центру | 47,6 (фізична) км |
| Відстань до районного центру | 45 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | с. Гельмязів |
| Карта | |
  Плешкані | |
 Плешкані | |
| Мапа | |
| | |
Розташоване за 45 км від районного центру — міста Золотоноша на березі річки Супій. Місцевість села рівнинна лісостепова і лише на південних та північних околицях села зустрічаються схили від 6° до 20°.
Найближчими сусідами Плешканів є села Гельмязів, Підставки, Каленики, Коврай-2. Загальна площа села 193 га, У цьому населеному пункті 7 вулиць, 2 майдани і 4 провулки, сільські дороги простягнулися загалом на 10 км. Назви основних сільських кутків — Брід, Новоселиця, Левада, Луки, Солонець, Хутірець.
У селі нині налічується 287 дворів із населенням 570 жителів. Тут спостерігаються типові для сучасного українського села тенденції, пов'язані зі скороченням населення. Так, у 2010 р. народилося лише 6, померло 11.Щодо механічного руху населення, то в Плешканях ситуація дещо найкраща, ніж в інших селах: за останні роки сюди прибуває більше родин, ніж вибуває. Налаштовує на певний оптимізм і те, що майже 48 % населення села — молоді люди віком до 35 років. Найпоширеніші прізвища сільських мешканців — Денисенко, Семенець, Степанець. До жителів села слід звертатися плешканівчани, плешканівці.
Історія
Історія Плешканів започаткована ще в козацьку добу, вік села — вже близько 350 років. На Боплановій карті це поселення ще не позначене, а вперше згадується воно в «Переписних книгах 1666 р.» як «село Плешкановъ». За переказами походження назви села слід пов'язувати з прізвиськом його першопоселенця — Плешканя. Слушною видається думка про молдавське походження цього антропоніма. Очевидно, його утворено від молдавського іменника «плешка»(лисина) чи прикметника «плеш»(лисий) і тут міститься натяк на зовнішність носія цього прізвиська, яке згодом було зафіксовано як прізвище. За переписом 1666 року в селі було 5 селян, 3 бобелі (безземельні), 110 козаків.
Плешканівський козацький курінь був складовою частиною Гельмязівської сотні Переяславського полку. У другій половині XVII і першій третині XVIII ст. село належало до «вільних військових маєтностей», а з 1737 р. більша частина його земель була передана генеральному військовому писарю Андрію Безбородьку.
У 1729 році — 183 двори, 341 козак, 395 селян, 10 млинів, 957 десятин громадської землі. У 1885 році — 232 двори, 1165 осіб населення, з них: 170 козацьких дворів, 52 державних селянина, 51 безземельний, 66 бідняків. У селі було 33 господарства, у яких земля оброблялася своєю худобою, і 23 господарства обробляли землю за допомогою найманої худоби. У селі було 28 вітряків, 2 олійниці, 2 шинки. На той час письменними були 23 особи.
Село є на мапі 1812 року.
У XIX — на поч. ХХ ст. Плешкані належали до Гельмязівської волості. За переписом 1910 р. у селі налічувалося 292 господарства, у тому числі 197 козацьких і 65 селянських. Населення сягнуло 1636 жителів. У селі на той час працювали 21 вітряк, олійниця, 4 кузні, цегельня, Частина жителів займалися ремеслами, серед них 9 теслів, 5 кравців, 6 шевців, 4 ковалі, 1 слюсар, 12 ткачів.
Духовним центром Плешканів стала споруджена в 1853 р. Преображенська церква, пам'ятка дерев'яної культової архітектури. У 1860 р. тут було відкрито церковно-парафіяльну школу, її фундатором став Ф.Виговський. Лише 463 селяни були письменними, це становило 28 %. На той час сім плешканівчан статисти віднесли до людей інтелігентних занять.
За переписом середини 20-х років минулого століття у Плешканях, які тоді були центром сільської ради Гельмязівського району, налічувалося вже 418 дворів із населенням 2076 жителів (1022 чоловіки і 1054 жінки). Наприкінці 1920-х рр. у селі з'явилися перші осередки колективної праці, зокрема комуна «Незаможник». Згодом було організовано колгосп ім. Кірова, пізніше він прибрав назви ім. Паризької комуни та «Друга п'ятирічка».
Чорне крило голодомору 1932—1933 рр. накрило Плешкані з особливою жорстокістю. У ті голодні роки село не долічилося кожного третього свого жителя, адже мученицькою смертю померло понад 720 жителів. Траплялися навіть випадки людоїдства і трупоїдства.
182 плешканівчанини захищало свою землю в роки Німецько-радянської війни, 115 загинуло. Понад 120 жителів села за мужність і героїзм на фронтах війни нагороджено бойовими відзнаками. Орденами Леніна, Червоного прапора, Вітчизняної війни 2-го ст. та Червоної Зірки була відзначена мужність командира батареї протитанкових гармат П. Г. Харченка. Кавалерами ордена Червоної Зірки стали фронтовики Ф. С. Артюхов, О. М. Боярко, І. Є. Даценко, В. Т. Олексенко та ін.
Наприкінці 1950-х років Плешкані були віднесені до Підставківської сільської ради. У 1958 р. місцеве господарство ім. Кірова об'єдналося з підставківським в єдиний колгосп ім. Леніна. Об'єднане господарство проіснувало до лютого 1967 р., коли в Плешканях повернулися до свого окремого колгоспу ім.50-річчя Жовтня. Головою його правління було обрано М. Г. Богданова. Потім упродовж двох років колгосп очолював В. С. Стеблина, а з 1969 по 1986 р. — М. Г. Даценко. За високі виробничі показники найкращих трудівників ланів і ферм відзначили високими державними нагородами. У червні 1966 р. звання Героя Соціалістичної Праці був удостоєний плешканівський комбайнер В. К. Кива. Кавалером ордена Леніна та Трудового Червоного Прапора став бригадир тракторної бригади І. В. Денисенко, Трудового Червоного Прапора — Голова колгоспу М. Г. Даценко та механізатор О. М. Лісовий, «Знак Пошани» — ланкові О. С. Боярко, М. О. Лісовий, М. Ф. Малюченко, механізатори М. І. Кива, О. В. Семенець, М. О. Степанець.
Своє друге дихання господарство і село отримали з приходом 1986 р. ініціативного і талановитого керівника Д. О. Лисуна. З жовтня 1987 р. село знову стало центром сільської ради, її першим головою було обрано М. М. Мисана. Одним із перших в області наприкінці 1990-х рр. плешканівське господарство було реорганізовано в приватне сільськогосподарське підприємство.
Сучасність
Нині ПСП «Плешкані» — це потужне господарство тваринницько-зернового напрямку, в обробітку якого знаходиться понад 8,8 тис.га землі. У господарстві утримується понад 5 тис. голів ВРХ. Середня врожайність зернових перевищила 45 ц. з гектара, а удої молока — 5,6 тис.кг на кожну фуражну корову. Нещодавно було запущено зернову сушарку та новітній доїльний комплекс. Господарство перетворилося на школу передового досвіду з вирощування високих врожаїв зернових та досягнення оптимальної продуктивності тваринництва.
На території села діє 4 торгові точки, праацюють навчально-виховний комплекс (62 учні, 16 дошкільнят, 14 педагогів), будинок культури та бібліотека. Директор школи — Рябчун Л. М. Секція греко-римської боротьби виховує молодих спортсменів та привчає до здорового способу життя молоде покоління. На їх рахунку перемоги на районних, обласних та всеукраїнських змаганнях. Тренер — С. В. Власенко.
Плешкані — єдиний населений пункт на картах із такою назвою. У Російській Федерації (алтайський край та Тюменська область) знаходяться два села з однокореневою назвою — Плешкове. День села святкується в останню неділю березня. Свято храму святкується 4 листопада (Казанської ікони Божої матері за православним календарем).
Відомі люди
- Авраменко Іван Петрович народився 1915 р. в с. Плешкані. Після закінчення курсів трактористів з 1931 по 1937 рр. очолював комсомольську-молодіжну бригаду Гельмязівської та Безпальчівської МТС. У 1937 р. призначений директором Гельмязівської МТС, у тому ж році — обраний депутатом Верховної Ради СРСР першого скликання, був нагороджений Великою золотою медаллю Всесоюзної сільськогосподарської виставки. З 1943 по 1944 рр. працював першим секретарем Золотоніського райкому партії, після цього — на відповідальних господарських посадах. Учасник освоєння цілинних земель. Помер 18 квітня 1983 р.
- Авраменко Петро Іванович (05 лютого 1937 року) — бандурист, заслужений артист України.
- Гага В'ячеслав Олегович (1991—2015). Уродженець села, учасник війни на сході України. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.
- Кива Василь Кузьмович народився 30 грудня 1911 р. в с. Плешкані. У 1933 р. закінчив курси трактористів при Гельмязівській МТС і був направлений помічником бригадира щойно створеної Безпальчівської МТС. У 1937 р. очолив тракторну бригаду, яка обслуговувала колгосп у с. Плешкані. З 1941 по 1945 рр. перебував на фронтах Німецько-радянської війни. З 1955 по 1970 рр. працював комбайнером плешканівського колгоспу. Указом Президента Верховної Ради СРСР від 23 червня 1966 р. йому було присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці. У 1971 р. вийшов на заслужений відпочинок. Обирався депутатом Верховної Ради УРСР (1947 р.), делегатом ІІІ Всесоюзного з'їзду колгоспників (1969 р.), Нагороджений двома орденами Леніна, бойовими та трудовими медалями. Помер 2 вересня 1977 р.
- Кива Іван Кузьмович — тракторист. За високі досягнення в праці нагороджений орденом Леніна у 1939 році, загинув на фронті у 1942 році.
- Лисун Дмитро Олександрович народився 17 жовтня 1955 р. у с. Гірники Рівненської області. Здобув спеціальність інженера-електромеханіка в Українській сільгоспакадемії, працював головним інженером на Рівненщині та в с. Подільське, секретарем парторганізації, інструктором райкому КПУ. У січні 1986 р. був обраний головою колгоспу ім.50-річчя жовтня, згодом став директором ПСП «Плешкані». Працював головою Золотоніської райдержадміністрації, першим заступником голови Черкаської облдержадміністрації. Указом Президента України від 24 серпня 2006 р. за великі заслуги в організації аграрного виробництва йому було присвоєно почесне звання «Заслужений працівник сільського господарства України». Майстер спорту з вільної боротьби. Помер 30 липня 2010 р. від серцевого нападу.
- Беркут Юрій Володимирович народився 22 лютого 1963 р. в с. Плешкані. У 1970 р. вступив до першого класу Плешканівської 8-річної школи. З 1978 по 1982 рік навчався в Переяслав-Хмельницькому педагогічному училищі, яке закінчив з відзнакою. З 1982 по 1989 рік — студент Київського державного педагогічного інституту ім. М.Горького. Працював заступником міського голови, в управлінні праці та соціального захисту населення міської ради, начальником управління Пенсійного фонду України у м. Прилуки, депутатом Чернігівської обласної ради. 26 березня 2006 року обрано Прилуцьким міським головою.
Джерела
Примітки
- maps.vlasenko.net(рос.)
- Большая карта Российской Империи 1812 года для Наполеона. www.etomesto.ru. Процитовано 5 листопада 2021.
- Зведений каталог метричних книг, клірових відомостей та сповідних розписів (укр.). Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України).
- Зведений каталог метричних книг що зберігаються в державних архівах України т.4, ст. 650 (PDF) (укр.). Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства.
- Зведений каталог метричних книг що зберігаються в державних архівах України т.3, ст. 488 (PDF) (укр.). Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства.
Посилання
 | Це незавершена стаття про Черкаську область. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pleshka ni selo v Ukrayini u Zolotoniskomu rajoni Cherkaskoyi oblasti Vhodit do skladu Gelmyazivskoyi silskoyi gromadi selo Pleshkani Krayina Ukrayina Oblast Cherkaska oblast Rajon Zolotoniskij rajon Gromada Gelmyazivska silska gromada Kod KATOTTG UA71040050090045045 Oblikova kartka Selo na sajti VRU Osnovni dani Zasnovane druga polovina 17 stolittya Naselennya 570 na 2011 rik Plosha 1 932 km Gustota naselennya 295 osib km Poshtovij indeks 19714 Telefonnij kod 380 4737 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 51 04 pn sh 31 52 07 sh d 49 85111 pn sh 31 86861 sh d 49 85111 31 86861 Koordinati 49 51 04 pn sh 31 52 07 sh d 49 85111 pn sh 31 86861 sh d 49 85111 31 86861 Serednya visota nad rivnem morya 103 m Vodojmi richka Supij Vidstan do oblasnogo centru 47 6 fizichna km Vidstan do rajonnogo centru 45 km Misceva vlada Adresa radi s Gelmyaziv Karta Pleshkani Pleshkani Mapa Pleshkani u Vikishovishi Richka Supij Roztashovane za 45 km vid rajonnogo centru mista Zolotonosha na berezi richki Supij Miscevist sela rivninna lisostepova i lishe na pivdennih ta pivnichnih okolicyah sela zustrichayutsya shili vid 6 do 20 Najblizhchimi susidami Pleshkaniv ye sela Gelmyaziv Pidstavki Kaleniki Kovraj 2 Zagalna plosha sela 193 ga U comu naselenomu punkti 7 vulic 2 majdani i 4 provulki silski dorogi prostyagnulisya zagalom na 10 km Nazvi osnovnih silskih kutkiv Brid Novoselicya Levada Luki Solonec Hutirec U seli nini nalichuyetsya 287 dvoriv iz naselennyam 570 zhiteliv Tut sposterigayutsya tipovi dlya suchasnogo ukrayinskogo sela tendenciyi pov yazani zi skorochennyam naselennya Tak u 2010 r narodilosya lishe 6 pomerlo 11 Shodo mehanichnogo ruhu naselennya to v Pleshkanyah situaciya desho najkrasha nizh v inshih selah za ostanni roki syudi pribuvaye bilshe rodin nizh vibuvaye Nalashtovuye na pevnij optimizm i te sho majzhe 48 naselennya sela molodi lyudi vikom do 35 rokiv Najposhirenishi prizvisha silskih meshkanciv Denisenko Semenec Stepanec Do zhiteliv sela slid zvertatisya pleshkanivchani pleshkanivci IstoriyaIstoriya Pleshkaniv zapochatkovana she v kozacku dobu vik sela vzhe blizko 350 rokiv Na Boplanovij karti ce poselennya she ne poznachene a vpershe zgaduyetsya vono v Perepisnih knigah 1666 r yak selo Pleshkanov Za perekazami pohodzhennya nazvi sela slid pov yazuvati z prizviskom jogo pershoposelencya Pleshkanya Slushnoyu vidayetsya dumka pro moldavske pohodzhennya cogo antroponima Ochevidno jogo utvoreno vid moldavskogo imennika pleshka lisina chi prikmetnika plesh lisij i tut mistitsya natyak na zovnishnist nosiya cogo prizviska yake zgodom bulo zafiksovano yak prizvishe Za perepisom 1666 roku v seli bulo 5 selyan 3 bobeli bezzemelni 110 kozakiv Pleshkanivskij kozackij kurin buv skladovoyu chastinoyu Gelmyazivskoyi sotni Pereyaslavskogo polku U drugij polovini XVII i pershij tretini XVIII st selo nalezhalo do vilnih vijskovih mayetnostej a z 1737 r bilsha chastina jogo zemel bula peredana generalnomu vijskovomu pisaryu Andriyu Bezborodku U 1729 roci 183 dvori 341 kozak 395 selyan 10 mliniv 957 desyatin gromadskoyi zemli U 1885 roci 232 dvori 1165 osib naselennya z nih 170 kozackih dvoriv 52 derzhavnih selyanina 51 bezzemelnij 66 bidnyakiv U seli bulo 33 gospodarstva u yakih zemlya obroblyalasya svoyeyu hudoboyu i 23 gospodarstva obroblyali zemlyu za dopomogoyu najmanoyi hudobi U seli bulo 28 vitryakiv 2 olijnici 2 shinki Na toj chas pismennimi buli 23 osobi Selo ye na mapi 1812 roku U XIX na poch HH st Pleshkani nalezhali do Gelmyazivskoyi volosti Za perepisom 1910 r u seli nalichuvalosya 292 gospodarstva u tomu chisli 197 kozackih i 65 selyanskih Naselennya syagnulo 1636 zhiteliv U seli na toj chas pracyuvali 21 vitryak olijnicya 4 kuzni cegelnya Chastina zhiteliv zajmalisya remeslami sered nih 9 tesliv 5 kravciv 6 shevciv 4 kovali 1 slyusar 12 tkachiv Duhovnim centrom Pleshkaniv stala sporudzhena v 1853 r Preobrazhenska cerkva pam yatka derev yanoyi kultovoyi arhitekturi U 1860 r tut bulo vidkrito cerkovno parafiyalnu shkolu yiyi fundatorom stav F Vigovskij Lishe 463 selyani buli pismennimi ce stanovilo 28 Na toj chas sim pleshkanivchan statisti vidnesli do lyudej inteligentnih zanyat Za perepisom seredini 20 h rokiv minulogo stolittya u Pleshkanyah yaki todi buli centrom silskoyi radi Gelmyazivskogo rajonu nalichuvalosya vzhe 418 dvoriv iz naselennyam 2076 zhiteliv 1022 choloviki i 1054 zhinki Naprikinci 1920 h rr u seli z yavilisya pershi oseredki kolektivnoyi praci zokrema komuna Nezamozhnik Zgodom bulo organizovano kolgosp im Kirova piznishe vin pribrav nazvi im Parizkoyi komuni ta Druga p yatirichka Chorne krilo golodomoru 1932 1933 rr nakrilo Pleshkani z osoblivoyu zhorstokistyu U ti golodni roki selo ne dolichilosya kozhnogo tretogo svogo zhitelya adzhe muchenickoyu smertyu pomerlo ponad 720 zhiteliv Traplyalisya navit vipadki lyudoyidstva i trupoyidstva 182 pleshkanivchanini zahishalo svoyu zemlyu v roki Nimecko radyanskoyi vijni 115 zaginulo Ponad 120 zhiteliv sela za muzhnist i geroyizm na frontah vijni nagorodzheno bojovimi vidznakami Ordenami Lenina Chervonogo prapora Vitchiznyanoyi vijni 2 go st ta Chervonoyi Zirki bula vidznachena muzhnist komandira batareyi protitankovih garmat P G Harchenka Kavalerami ordena Chervonoyi Zirki stali frontoviki F S Artyuhov O M Boyarko I Ye Dacenko V T Oleksenko ta in Naprikinci 1950 h rokiv Pleshkani buli vidneseni do Pidstavkivskoyi silskoyi radi U 1958 r misceve gospodarstvo im Kirova ob yednalosya z pidstavkivskim v yedinij kolgosp im Lenina Ob yednane gospodarstvo proisnuvalo do lyutogo 1967 r koli v Pleshkanyah povernulisya do svogo okremogo kolgospu im 50 richchya Zhovtnya Golovoyu jogo pravlinnya bulo obrano M G Bogdanova Potim uprodovzh dvoh rokiv kolgosp ocholyuvav V S Steblina a z 1969 po 1986 r M G Dacenko Za visoki virobnichi pokazniki najkrashih trudivnikiv laniv i ferm vidznachili visokimi derzhavnimi nagorodami U chervni 1966 r zvannya Geroya Socialistichnoyi Praci buv udostoyenij pleshkanivskij kombajner V K Kiva Kavalerom ordena Lenina ta Trudovogo Chervonogo Prapora stav brigadir traktornoyi brigadi I V Denisenko Trudovogo Chervonogo Prapora Golova kolgospu M G Dacenko ta mehanizator O M Lisovij Znak Poshani lankovi O S Boyarko M O Lisovij M F Malyuchenko mehanizatori M I Kiva O V Semenec M O Stepanec Svoye druge dihannya gospodarstvo i selo otrimali z prihodom 1986 r iniciativnogo i talanovitogo kerivnika D O Lisuna Z zhovtnya 1987 r selo znovu stalo centrom silskoyi radi yiyi pershim golovoyu bulo obrano M M Misana Odnim iz pershih v oblasti naprikinci 1990 h rr pleshkanivske gospodarstvo bulo reorganizovano v privatne silskogospodarske pidpriyemstvo SuchasnistPleshkanivska shkola Nini PSP Pleshkani ce potuzhne gospodarstvo tvarinnicko zernovogo napryamku v obrobitku yakogo znahoditsya ponad 8 8 tis ga zemli U gospodarstvi utrimuyetsya ponad 5 tis goliv VRH Serednya vrozhajnist zernovih perevishila 45 c z gektara a udoyi moloka 5 6 tis kg na kozhnu furazhnu korovu Neshodavno bulo zapusheno zernovu susharku ta novitnij doyilnij kompleks Gospodarstvo peretvorilosya na shkolu peredovogo dosvidu z viroshuvannya visokih vrozhayiv zernovih ta dosyagnennya optimalnoyi produktivnosti tvarinnictva Na teritoriyi sela diye 4 torgovi tochki praacyuyut navchalno vihovnij kompleks 62 uchni 16 doshkilnyat 14 pedagogiv budinok kulturi ta biblioteka Direktor shkoli Ryabchun L M Sekciya greko rimskoyi borotbi vihovuye molodih sportsmeniv ta privchaye do zdorovogo sposobu zhittya molode pokolinnya Na yih rahunku peremogi na rajonnih oblasnih ta vseukrayinskih zmagannyah Trener S V Vlasenko Pleshkani yedinij naselenij punkt na kartah iz takoyu nazvoyu U Rosijskij Federaciyi altajskij kraj ta Tyumenska oblast znahodyatsya dva sela z odnokorenevoyu nazvoyu Pleshkove Den sela svyatkuyetsya v ostannyu nedilyu bereznya Svyato hramu svyatkuyetsya 4 listopada Kazanskoyi ikoni Bozhoyi materi za pravoslavnim kalendarem Vidomi lyudiLisun Dmitro Oleksandrovich Avramenko Ivan Petrovich narodivsya 1915 r v s Pleshkani Pislya zakinchennya kursiv traktoristiv z 1931 po 1937 rr ocholyuvav komsomolsku molodizhnu brigadu Gelmyazivskoyi ta Bezpalchivskoyi MTS U 1937 r priznachenij direktorom Gelmyazivskoyi MTS u tomu zh roci obranij deputatom Verhovnoyi Radi SRSR pershogo sklikannya buv nagorodzhenij Velikoyu zolotoyu medallyu Vsesoyuznoyi silskogospodarskoyi vistavki Z 1943 po 1944 rr pracyuvav pershim sekretarem Zolotoniskogo rajkomu partiyi pislya cogo na vidpovidalnih gospodarskih posadah Uchasnik osvoyennya cilinnih zemel Pomer 18 kvitnya 1983 r Avramenko Petro Ivanovich 05 lyutogo 1937 roku bandurist zasluzhenij artist Ukrayini Gaga V yacheslav Olegovich 1991 2015 Urodzhenec sela uchasnik vijni na shodi Ukrayini Nagorodzhenij ordenom Za muzhnist III stupenya Kiva Vasil Kuzmovich narodivsya 30 grudnya 1911 r v s Pleshkani U 1933 r zakinchiv kursi traktoristiv pri Gelmyazivskij MTS i buv napravlenij pomichnikom brigadira shojno stvorenoyi Bezpalchivskoyi MTS U 1937 r ocholiv traktornu brigadu yaka obslugovuvala kolgosp u s Pleshkani Z 1941 po 1945 rr perebuvav na frontah Nimecko radyanskoyi vijni Z 1955 po 1970 rr pracyuvav kombajnerom pleshkanivskogo kolgospu Ukazom Prezidenta Verhovnoyi Radi SRSR vid 23 chervnya 1966 r jomu bulo prisvoyeno zvannya Geroya Socialistichnoyi Praci U 1971 r vijshov na zasluzhenij vidpochinok Obiravsya deputatom Verhovnoyi Radi URSR 1947 r delegatom III Vsesoyuznogo z yizdu kolgospnikiv 1969 r Nagorodzhenij dvoma ordenami Lenina bojovimi ta trudovimi medalyami Pomer 2 veresnya 1977 r Kiva Ivan Kuzmovich traktorist Za visoki dosyagnennya v praci nagorodzhenij ordenom Lenina u 1939 roci zaginuv na fronti u 1942 roci Lisun Dmitro Oleksandrovich narodivsya 17 zhovtnya 1955 r u s Girniki Rivnenskoyi oblasti Zdobuv specialnist inzhenera elektromehanika v Ukrayinskij silgospakademiyi pracyuvav golovnim inzhenerom na Rivnenshini ta v s Podilske sekretarem partorganizaciyi instruktorom rajkomu KPU U sichni 1986 r buv obranij golovoyu kolgospu im 50 richchya zhovtnya zgodom stav direktorom PSP Pleshkani Pracyuvav golovoyu Zolotoniskoyi rajderzhadministraciyi pershim zastupnikom golovi Cherkaskoyi oblderzhadministraciyi Ukazom Prezidenta Ukrayini vid 24 serpnya 2006 r za veliki zaslugi v organizaciyi agrarnogo virobnictva jomu bulo prisvoyeno pochesne zvannya Zasluzhenij pracivnik silskogo gospodarstva Ukrayini Majster sportu z vilnoyi borotbi Pomer 30 lipnya 2010 r vid sercevogo napadu Berkut Yurij Volodimirovich narodivsya 22 lyutogo 1963 r v s Pleshkani U 1970 r vstupiv do pershogo klasu Pleshkanivskoyi 8 richnoyi shkoli Z 1978 po 1982 rik navchavsya v Pereyaslav Hmelnickomu pedagogichnomu uchilishi yake zakinchiv z vidznakoyu Z 1982 po 1989 rik student Kiyivskogo derzhavnogo pedagogichnogo institutu im M Gorkogo Pracyuvav zastupnikom miskogo golovi v upravlinni praci ta socialnogo zahistu naselennya miskoyi radi nachalnikom upravlinnya Pensijnogo fondu Ukrayini u m Priluki deputatom Chernigivskoyi oblasnoyi radi 26 bereznya 2006 roku obrano Priluckim miskim golovoyu DzherelaPleshkani u sestrinskih Vikiproyektah Portal Cherkashina Temi u Vikidzherelah Pleshkani u Vikishovishi Primitkimaps vlasenko net ros Bolshaya karta Rossijskoj Imperii 1812 goda dlya Napoleona www etomesto ru Procitovano 5 listopada 2021 Zvedenij katalog metrichnih knig klirovih vidomostej ta spovidnih rozpisiv ukr Centralnij derzhavnij istorichnij arhiv Ukrayini m Kiyiv CDIAK Ukrayini Zvedenij katalog metrichnih knig sho zberigayutsya v derzhavnih arhivah Ukrayini t 4 st 650 PDF ukr Ukrayinskij naukovo doslidnickij institut arhivnoyi spravi ta dokumentoznavstva Zvedenij katalog metrichnih knig sho zberigayutsya v derzhavnih arhivah Ukrayini t 3 st 488 PDF ukr Ukrayinskij naukovo doslidnickij institut arhivnoyi spravi ta dokumentoznavstva PosilannyaCe nezavershena stattya pro Cherkasku oblast Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi