Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Лежень | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Burhinus oedicnemus Linnaeus, 1758 | ||||||||||||||||
 Ареал B. oedicnemus гніздування осіле проживання зимування | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Лежень степовий, або лежень (Burhinus oedicnemus) — птах ряду сивкоподібних (Charadriiformes), Один з 8-ми видів роду Леженів; єдиний вид роду в фауні України, представлений номінативним підвидом. Деякі дослідники відносять вид до ряду журавлеподібних. В Україні гніздовий, перелітний птах.
Зовнішній вигляд та морфологічні ознаки
У дорослого птаха оперення пісочно-буре, з густою темною строкатістю; горло і «брови» білі; груди, черево і підхвістя білі або вохристо-білі. На верхніх покривних перах крил білі смуги; махові пера зверху чорно-бурі, з кількома невеликими білими плямами; спід крил білий; стернові пера, крім бурувато-сірої центральної частини, білі, з чорними поперечними смугами. Дзьоб жовтий, на кінці чорний; ноги оливково-жовті. Очі великі, райдужна оболонка жовта. Молодий птах подібний до дорослого, але світліший; білі смуги на верхніх покривних перах крил ледь помітні. Маса тіла — 338—550 г, довжина тіла — 40—44 см, розмах крил — 77—85 см.
Підвиди
Нараховують шість підвидів Лежня степового:
- Burhinus oedicnemus distinctus (Bannerman, 1914)
- Burhinus oedicnemus harterti Vaurie, 1963
- Burhinus oedicnemus indicus (Salvadori, 1865)
- Burhinus oedicnemus insularum (Sassi, 1908)
- Burhinus oedicnemus oedicnemus (Linnaeus, 1758)
- Burhinus oedicnemus saharae (Reichenow, 1894)
Ареал виду та його поширення в Україні
Лісова, лісостепова, напівпустельна та пустельна зони помірного та тропічного поясів Євразії та Північної Африки; на півночі Євразії гніздовий перелітний, на півдні − осілий або частково осілий; перелітні популяції зимують на північному заході та сході Африки, півдні Аравійського півострова.
В Україні: гніздиться, можливо, на більшій частині території, достовірно — у сухостеповій зоні, а на півночі − вздовж великих річок.
Чисельність і причини її зміни
Чисельність світової популяції не відома. Популяція у Європі оцінюється у 46−78 тис. ос. Для більшості територій України не визначена. На півночі Керченського півострова 1 пара трапляється на 1,4—2 км², подекуди вздовж Сиваша — на 0,8—1 км². Чинники зменшення чисельності: знищення гнізд під час випасання худоби та обробітку ланів; розлякування птахів (гинуть залишені яйця та пташенята); зростання кількості здичавілих собак та воронових птахів.
Особливості біології
Трапляється на ділянках з дуже низьким та розрідженим травостоєм або без рослинності, також з оголеним камінням, на кам'янистих осипах і солонцях у цілинних степах (петрофітних та псамофітних), на пасовищах, перелогах, а також у покинутих кар'єрах. З зимівель мігрує у квітні, у зворотному напрямку у вересні — першій половині жовтня. Гніздиться у першій декаді травня — на початку липня. Моногам. Гніздо — невелика ямка на землі, обкладена камінцями, грудками ґрунту, уламками сухих стебел та коренів трав'яних рослин, сухими екскрементами овець, кіз, зайців. У кладці 1−2 яйця. Насиджують яйця та водять пташенят обидва партнери. Тривалість інкубації 27—30 діб. Підйом на крила у віці 42—49 діб. Статева зрілість з 3 року життя. Тривалість життя — до 30 років. Живляться дрібними безхребетними.
Охорона
Вид занесено до Червоної книги України (1980, 1994, 2009). Знаходиться під охороною Конвенції про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі (Берн, 1979) (Додаток ІІ) та Конвенції по збереженню міграційних видів диких тварин Бонн (1979) (Додаток ІІ). Необхідне створення охоронних територій (Приазовська височина); знищення здичавілих собак та воронових птахів; запобігання випадків непокоєння птахів у гніздовий період.
Посилання
- BirdLife International (2018). Burhinus oedicnemus: інформація на сайті МСОП (версія 2019.2) (англ.) 7 грудня 2019
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- BirdLife International. Birds in Europe: population estimates, trends and conservation status. — Cambridge, UK: BirdLife International, 2004. — 374 pp. (BirdLife Conservation Series No. 12).
- Андрющенко Ю. О. Лежень // Червона книга України. Тваринний світ / За ред. І. А. Акімова. — К. : Глобалконсалтинг, 2009. — С. 446. — -0-7.
- Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України. — Київ, 2002. — 416 с. — .
- Лежень в Червоній книзі України [Архівовано 7 квітня 2014 у Wayback Machine.]
- Ageing and sexing (PDF; 4.7 MB) by Javier Blasco-Zumeta & Gerd-Michael Heinze
Література
- Фауна України. Т. 4. Птахи: Загальна характеристика птахів. Курині. Голуби. Рябки. Пастушки. Журавлі. Дрофи. Кулики. Мартини / Кістяківський О.Б. — К. : АН УРСР, 1957. — 432 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Lezhen znachennya Lezhen Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Sivkopodibni Charadriiformes Rodina Lezhnevi Burhinidae Rid Lezhen Burhinus Vid Lezhen Binomialna nazva Burhinus oedicnemus Linnaeus 1758 Areal B oedicnemus gnizduvannya osile prozhivannya zimuvannya Posilannya Vikishovishe Burhinus oedicnemus Vikividi Burhinus oedicnemus EOL 45513584 ITIS 176749 MSOP 45111439 NCBI 85105 Lezhen stepovij 2 abo lezhen Burhinus oedicnemus ptah ryadu sivkopodibnih Charadriiformes Odin z 8 mi vidiv rodu Lezheniv yedinij vid rodu v fauni Ukrayini predstavlenij nominativnim pidvidom Deyaki doslidniki vidnosyat vid do ryadu zhuravlepodibnih V Ukrayini gnizdovij perelitnij ptah Zmist 1 Zovnishnij viglyad ta morfologichni oznaki 2 Pidvidi 3 Areal vidu ta jogo poshirennya v Ukrayini 4 Chiselnist i prichini yiyi zmini 5 Osoblivosti biologiyi 6 Ohorona 7 Posilannya 8 LiteraturaZovnishnij viglyad ta morfologichni oznakired nbsp Lezhen U doroslogo ptaha operennya pisochno bure z gustoyu temnoyu strokatistyu gorlo i brovi bili grudi cherevo i pidhvistya bili abo vohristo bili Na verhnih pokrivnih perah kril bili smugi mahovi pera zverhu chorno buri z kilkoma nevelikimi bilimi plyamami spid kril bilij sternovi pera krim buruvato siroyi centralnoyi chastini bili z chornimi poperechnimi smugami Dzob zhovtij na kinci chornij nogi olivkovo zhovti Ochi veliki rajduzhna obolonka zhovta Molodij ptah podibnij do doroslogo ale svitlishij bili smugi na verhnih pokrivnih perah kril led pomitni Masa tila 338 550 g dovzhina tila 40 44 sm rozmah kril 77 85 sm Pidvidired Narahovuyut shist pidvidiv Lezhnya stepovogo Burhinus oedicnemus distinctus Bannerman 1914 Burhinus oedicnemus harterti Vaurie 1963 Burhinus oedicnemus indicus Salvadori 1865 Burhinus oedicnemus insularum Sassi 1908 Burhinus oedicnemus oedicnemus Linnaeus 1758 Burhinus oedicnemus saharae Reichenow 1894 Areal vidu ta jogo poshirennya v Ukrayinired Lisova lisostepova napivpustelna ta pustelna zoni pomirnogo ta tropichnogo poyasiv Yevraziyi ta Pivnichnoyi Afriki na pivnochi Yevraziyi gnizdovij perelitnij na pivdni osilij abo chastkovo osilij perelitni populyaciyi zimuyut na pivnichnomu zahodi ta shodi Afriki pivdni Aravijskogo pivostrova V Ukrayini gnizditsya mozhlivo na bilshij chastini teritoriyi dostovirno u suhostepovij zoni a na pivnochi vzdovzh velikih richok Chiselnist i prichini yiyi zminired Chiselnist svitovoyi populyaciyi ne vidoma Populyaciya u Yevropi ocinyuyetsya u 46 78 tis os 3 Dlya bilshosti teritorij Ukrayini ne viznachena Na pivnochi Kerchenskogo pivostrova 1 para traplyayetsya na 1 4 2 km podekudi vzdovzh Sivasha na 0 8 1 km Chinniki zmenshennya chiselnosti znishennya gnizd pid chas vipasannya hudobi ta obrobitku laniv rozlyakuvannya ptahiv ginut zalisheni yajcya ta ptashenyata zrostannya kilkosti zdichavilih sobak ta voronovih ptahiv Osoblivosti biologiyired nbsp Yajcya pidvidu Burhinus oedicnemus oedicnemus v oologichnij kolekciyi Tuluzkij muzej Traplyayetsya na dilyankah z duzhe nizkim ta rozridzhenim travostoyem abo bez roslinnosti takozh z ogolenim kaminnyam na kam yanistih osipah i soloncyah u cilinnih stepah petrofitnih ta psamofitnih na pasovishah perelogah a takozh u pokinutih kar yerah Z zimivel migruye u kvitni u zvorotnomu napryamku u veresni pershij polovini zhovtnya Gnizditsya u pershij dekadi travnya na pochatku lipnya Monogam Gnizdo nevelika yamka na zemli obkladena kamincyami grudkami gruntu ulamkami suhih stebel ta koreniv trav yanih roslin suhimi ekskrementami ovec kiz zajciv U kladci 1 2 yajcya Nasidzhuyut yajcya ta vodyat ptashenyat obidva partneri Trivalist inkubaciyi 27 30 dib Pidjom na krila u vici 42 49 dib Stateva zrilist z 3 roku zhittya Trivalist zhittya do 30 rokiv Zhivlyatsya dribnimi bezhrebetnimi Ohoronared Vid zaneseno do Chervonoyi knigi Ukrayini 1980 1994 2009 Znahoditsya pid ohoronoyu Konvenciyi pro ohoronu dikoyi flori i fauni ta prirodnih seredovish isnuvannya v Yevropi Bern 1979 Dodatok II ta Konvenciyi po zberezhennyu migracijnih vidiv dikih tvarin Bonn 1979 Dodatok II Neobhidne stvorennya ohoronnih teritorij Priazovska visochina znishennya zdichavilih sobak ta voronovih ptahiv zapobigannya vipadkiv nepokoyennya ptahiv u gnizdovij period Posilannyared BirdLife International 2018 Burhinus oedicnemus informaciya na sajti MSOP versiya 2019 2 angl 7 grudnya 2019 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 BirdLife International Birds in Europe population estimates trends and conservation status Cambridge UK BirdLife International 2004 374 pp BirdLife Conservation Series No 12 Andryushenko Yu O Lezhen Chervona kniga Ukrayini Tvarinnij svit Za red I A Akimova K Globalkonsalting 2009 S 446 ISBN 978 966 7059 0 7 Fesenko G V Bokotej A A Ptahi fauni Ukrayini Kiyiv 2002 416 s ISBN 966 7710 22 X Lezhen v Chervonij knizi Ukrayini Arhivovano 7 kvitnya 2014 u Wayback Machine Ageing and sexing PDF 4 7 MB by Javier Blasco Zumeta amp Gerd Michael HeinzeLiteraturared Fauna Ukrayini T 4 Ptahi Zagalna harakteristika ptahiv Kurini Golubi Ryabki Pastushki Zhuravli Drofi Kuliki Martini Kistyakivskij O B K AN URSR 1957 432 s Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Lezhen stepovij amp oldid 41859256