Августо́вський кана́л (пол. Kanał Augustowski, біл. Аўгустоўскі канал) — штучний канал на північному сході Польщі і заході Білорусі, що з'єднує річку Вісла через систему її притоків — Західний Буг, Нарев, Бєбжа, з річкою Чорна Ганча, яка впадає в річку Німан в межах Гродненської області Білорусі. Канал був описаний фахівцями як технологічне диво, оскільки він має численну кількість шлюзів, які надають йому естетичної привабливості.
Августовський канал | |
---|---|
пол. Kanał Augustowski біл. Аўгустоўскі канал | |
Один з шлюзів каналу | |
Країна | Польща Білорусь |
Початок спорудження | 1824 |
Завершення спорудження | 1839 |
Інженер | Ігнатій Прондзинський |
Початок | річка Бєбжа, Польща |
Координати | 53°52′ пн. ш. 22°58′ сх. д. / 53.867° пн. ш. 22.967° сх. д.Координати: 53°52′ пн. ш. 22°58′ сх. д. / 53.867° пн. ш. 22.967° сх. д. |
Гирло | Німан, поблизу с. Сопоцькин, Білорусь |
Протяжність | 101,2 км |
Августовський канал у Вікісховищі |
Загальний опис
Довжина каналу становить близько 101 км, в тому числі 82 км він проходить територією Польщі. Споруджений у 1-й половині 19 століття (роботи почались в липні 1824 року). Станом на 2006 рік — несудноплавний.
На двокілометровій ділянці Рудавка-Вовкушек вздовж русла каналу проходить державний кордон Білорусі з Польщею. Обсяг водозбірного басейну становить 74,25 км² на польській стороні і 8,42 км² на білоруській, загальний об'єм — 82,67 км².
Багатий світ водоплавних птахів — лебеді, качки, гуси, а також риб — лин, лящ, окунь, щука, вугор, карась, минь, плотва і верховодка.
Свого часу канал був технологічним дивом, оскільки має велику кількість шлюзів, які додають до прекрасного природного ландшафту деяку техногенну родзинку. Він став першим штучним водним шляхом в Європі, що зв'язує безпосередньо дві великі річки — Віслу і Німан, і забезпечував зв'язок з Чорним морем на півдні через Огінський канал, Дніпро, Березинську водну систему і Двину.
Історія будівництва
Канал був побудований з політично-економічних причин. Проект каналу належить польському державному діячеві, міністру польської економіки, князю Франциску-Ксаверію Друцькому-Любецькому (1779—1846). У 1821 році Пруссія в односторонньому порядку ввела заборонні мита на транзит польських і литовських товарів через свою територію, практично заблокувавши доступ до моря торговцям. З'явилась гостра необхідність транспортного коридору в обхід прусської території з центру Польського царства (у складі Російської Імперії) до російських портів в Курляндії. У 1824 році проект каналу загальною довжиною в 395 км був представлений імператору Олександру I, який в тому ж році його схвалив.
Першим керівником будівництва був полковник Ігнатій Прондзінський (1792—1850). У 1826 році він був заарештований через нелояльность, а згодом займав високий пост у польських революціонерів після «листопадового повстання». Основні роботи були закінчені до 1830 року. Під час польської революції аж до її придушення роботи не велися. Закінчував будівництво інженер Теодор Урбанський. На будівництві працювало більше 7000 робітників під керівництвом генерала Малле де Гранвілле і полковника Россмана. Відкриття каналу відбулося в 1839 році. На каналі було зведено 18 шлюзів, безліч гребель і мостів.
Остання частина каналу («Віндавска»), яка мала б з'єднати новий торговий шлях з курляндським портом Віндава (нині латвійський Вентспілс), не була побудована — сприяло цьому Польське повстання 1830 року («листопадове»). А головне — з 1837 року в Росії почали будуватися залізниці, і від продовження будівництва відмовилися. Закінчена частина каналу зберегла значення внутрішнього водного шляху для комерційного судноплавства і транспортування деревини з Вісли в Німан і назад. По каналу ходили дерев'яні баржі «берлини», проти течії їх вели по «тяглових» дорогах або за допомогою кінної упряжки, або (вкрай рідко) баржу тягнули бурлаки.
В період між світовими війнами канал вперше став туристичним об'єктом. На шлюзі Домбровка щорічно з великим розмахом проходило так зване «Свято моря». Маршрутом Гродно-Августов-Гродно регулярно курсували два пасажирських колісних пароплави. Уздовж каналу пролягав престижний туристичний маршрут з чудовими умовами для плавання на човнах і байдарках. Під час бойових дій Другої світової війни гідротехнічні споруди білоруської частини каналу були сильно пошкоджені, був повністю зруйнований розподільний шлюз Черток. Відступаючи, німецькі війська підірвали 3 шлюзи, 8 гребель і кілька мостів. Після війни польська частина каналу була відновлена і використовувалася в туристичних цілях. Білоруська частина залишалася в запустінні. У 2004—2006 роках були проведені реставраційні роботи і на білоруській частині Августовського каналу.
У 2005 році на каналі був відкритий міжнародний пункт пропуску через кордон лише для мандрівників на човнах і байдарках «Лісова-Рудівка». У жовтні 2008 року прикордонна влада Польщі та Білорусі домовилися про якнайшвидше відкриття цього кордону також для пішоходів і велосипедистів.
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Примітки
- . Архів оригіналу за 22 березня 2012. Процитовано 31 May 2011. (пол.)
- von Treitschke, Heinrich (1916). Treitschke's History of Germany in the Nineteenth Century. New York: McBride Nast & Company. с. 497.
- Askenazy, Szymon (1921). Dantzig & Poland. London: George Allen & Unwin LTD. с. 83—84.
- Cohn, Gustav (1895). . Chicago: University of Chicago Press. с. 397. Архів оригіналу за 19 лютого 2014. Процитовано 16 липня 2014.
- Mieczysław, Jackiewicz (2006). Litwa: podróż sentymentalna. Warsaw.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Августовський канал |
- . UNESCO. Архів оригіналу за 3 серпня 2014. Процитовано 16 липня 2014.
- The Augustów Canal на сайті www.suwalszczyzna.pl [ 7 липня 2014 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії Польщі. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Avgusto vskij kana l pol Kanal Augustowski bil Aygustoyski kanal shtuchnij kanal na pivnichnomu shodi Polshi i zahodi Bilorusi sho z yednuye richku Visla cherez sistemu yiyi pritokiv Zahidnij Bug Narev Byebzha z richkoyu Chorna Gancha yaka vpadaye v richku Niman v mezhah Grodnenskoyi oblasti Bilorusi Kanal buv opisanij fahivcyami yak tehnologichne divo oskilki vin maye chislennu kilkist shlyuziv yaki nadayut jomu estetichnoyi privablivosti Avgustovskij kanalpol Kanal Augustowski bil Aygustoyski kanalOdin z shlyuziv kanalu Odin z shlyuziv kanaluKrayina Polsha BilorusPochatok sporudzhennya 1824Zavershennya sporudzhennya 1839Inzhener Ignatij ProndzinskijPochatok richka Byebzha PolshaKoordinati 53 52 pn sh 22 58 sh d 53 867 pn sh 22 967 sh d 53 867 22 967 Koordinati 53 52 pn sh 22 58 sh d 53 867 pn sh 22 967 sh d 53 867 22 967Girlo Niman poblizu s Sopockin BilorusProtyazhnist 101 2 km Avgustovskij kanal u VikishovishiZagalnij opisAvgustovskij kanal u m Avgustiv Polsha Avgustovskij shlyuz ye p yatim shlyuzom na kanali Dovzhina kanalu stanovit blizko 101 km v tomu chisli 82 km vin prohodit teritoriyeyu Polshi Sporudzhenij u 1 j polovini 19 stolittya roboti pochalis v lipni 1824 roku Stanom na 2006 rik nesudnoplavnij Na dvokilometrovij dilyanci Rudavka Vovkushek vzdovzh rusla kanalu prohodit derzhavnij kordon Bilorusi z Polsheyu Obsyag vodozbirnogo basejnu stanovit 74 25 km na polskij storoni i 8 42 km na biloruskij zagalnij ob yem 82 67 km Bagatij svit vodoplavnih ptahiv lebedi kachki gusi a takozh rib lin lyash okun shuka vugor karas min plotva i verhovodka Svogo chasu kanal buv tehnologichnim divom oskilki maye veliku kilkist shlyuziv yaki dodayut do prekrasnogo prirodnogo landshaftu deyaku tehnogennu rodzinku Vin stav pershim shtuchnim vodnim shlyahom v Yevropi sho zv yazuye bezposeredno dvi veliki richki Vislu i Niman i zabezpechuvav zv yazok z Chornim morem na pivdni cherez Oginskij kanal Dnipro Berezinsku vodnu sistemu i Dvinu Istoriya budivnictvaKanal buv pobudovanij z politichno ekonomichnih prichin Proekt kanalu nalezhit polskomu derzhavnomu diyachevi ministru polskoyi ekonomiki knyazyu Francisku Ksaveriyu Druckomu Lyubeckomu 1779 1846 U 1821 roci Prussiya v odnostoronnomu poryadku vvela zaboronni mita na tranzit polskih i litovskih tovariv cherez svoyu teritoriyu praktichno zablokuvavshi dostup do morya torgovcyam Z yavilas gostra neobhidnist transportnogo koridoru v obhid prusskoyi teritoriyi z centru Polskogo carstva u skladi Rosijskoyi Imperiyi do rosijskih portiv v Kurlyandiyi U 1824 roci proekt kanalu zagalnoyu dovzhinoyu v 395 km buv predstavlenij imperatoru Oleksandru I yakij v tomu zh roci jogo shvaliv Pershim kerivnikom budivnictva buv polkovnik Ignatij Prondzinskij 1792 1850 U 1826 roci vin buv zaareshtovanij cherez neloyalnost a zgodom zajmav visokij post u polskih revolyucioneriv pislya listopadovogo povstannya Osnovni roboti buli zakincheni do 1830 roku Pid chas polskoyi revolyuciyi azh do yiyi pridushennya roboti ne velisya Zakinchuvav budivnictvo inzhener Teodor Urbanskij Na budivnictvi pracyuvalo bilshe 7000 robitnikiv pid kerivnictvom generala Malle de Granville i polkovnika Rossmana Vidkrittya kanalu vidbulosya v 1839 roci Na kanali bulo zvedeno 18 shlyuziv bezlich grebel i mostiv Ostannya chastina kanalu Vindavska yaka mala b z yednati novij torgovij shlyah z kurlyandskim portom Vindava nini latvijskij Ventspils ne bula pobudovana spriyalo comu Polske povstannya 1830 roku listopadove A golovne z 1837 roku v Rosiyi pochali buduvatisya zaliznici i vid prodovzhennya budivnictva vidmovilisya Zakinchena chastina kanalu zberegla znachennya vnutrishnogo vodnogo shlyahu dlya komercijnogo sudnoplavstva i transportuvannya derevini z Visli v Niman i nazad Po kanalu hodili derev yani barzhi berlini proti techiyi yih veli po tyaglovih dorogah abo za dopomogoyu kinnoyi upryazhki abo vkraj ridko barzhu tyagnuli burlaki V period mizh svitovimi vijnami kanal vpershe stav turistichnim ob yektom Na shlyuzi Dombrovka shorichno z velikim rozmahom prohodilo tak zvane Svyato morya Marshrutom Grodno Avgustov Grodno regulyarno kursuvali dva pasazhirskih kolisnih paroplavi Uzdovzh kanalu prolyagav prestizhnij turistichnij marshrut z chudovimi umovami dlya plavannya na chovnah i bajdarkah Pid chas bojovih dij Drugoyi svitovoyi vijni gidrotehnichni sporudi biloruskoyi chastini kanalu buli silno poshkodzheni buv povnistyu zrujnovanij rozpodilnij shlyuz Chertok Vidstupayuchi nimecki vijska pidirvali 3 shlyuzi 8 grebel i kilka mostiv Pislya vijni polska chastina kanalu bula vidnovlena i vikoristovuvalasya v turistichnih cilyah Biloruska chastina zalishalasya v zapustinni U 2004 2006 rokah buli provedeni restavracijni roboti i na biloruskij chastini Avgustovskogo kanalu U 2005 roci na kanali buv vidkritij mizhnarodnij punkt propusku cherez kordon lishe dlya mandrivnikiv na chovnah i bajdarkah Lisova Rudivka U zhovtni 2008 roku prikordonna vlada Polshi ta Bilorusi domovilisya pro yaknajshvidshe vidkrittya cogo kordonu takozh dlya pishohodiv i velosipedistiv LiteraturaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Primitki Arhiv originalu za 22 bereznya 2012 Procitovano 31 May 2011 pol von Treitschke Heinrich 1916 Treitschke s History of Germany in the Nineteenth Century New York McBride Nast amp Company s 497 Askenazy Szymon 1921 Dantzig amp Poland London George Allen amp Unwin LTD s 83 84 Cohn Gustav 1895 Chicago University of Chicago Press s 397 Arhiv originalu za 19 lyutogo 2014 Procitovano 16 lipnya 2014 Mieczyslaw Jackiewicz 2006 Litwa podroz sentymentalna Warsaw PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Avgustovskij kanal UNESCO Arhiv originalu za 3 serpnya 2014 Procitovano 16 lipnya 2014 The Augustow Canal na sajti www suwalszczyzna pl 7 lipnya 2014 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Polshi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi