Август Вільгельм фон Гофман | |
---|---|
нім. August Wilhelm von Hofmann | |
Народився | 8 квітня 1818[1][2][…] Гіссен, Гессен, Німеччина[4] |
Помер | 5 травня 1892[1][3][…] (74 роки) Берлін, Німецька імперія[6][4] |
Поховання | d[7] |
Країна | Велике герцогство Гессен |
Діяльність | хімік, викладач університету |
Alma mater | Гіссенський університет |
Галузь | органічна хімія |
Заклад | Боннський університет |
Вчене звання | професор |
Науковий керівник | Юстус фон Лібіх |
Відомі учні | Фредерік Август Абель Вільям Генрі Перкін |
Аспіранти, докторанти | d d Ріхард Абегг d |
Членство | Леопольдина Лондонське королівське товариство Петербурзька академія наук Шведська королівська академія наук Американська академія мистецтв і наук Угорська академія наук Національна академія дей-Лінчей Російська академія наук Прусська академія наук d Баварська академія наук Нідерландська королівська академія наук Національна академія наук США Туринська академія наук[4] |
Відомий завдяки: | синтез анілінових барвників |
Діти | d |
Нагороди | |
Август Вільгельм фон Гофман у Вікісховищі |
А́вгуст Вільге́льм фон Го́фман (нім. August Wilhelm von Hofmann; 8 квітня 1818, Гіссен — 5 травня 1892) — німецький хімік-органік, дослідник анілінових барвників.
Біографія
Початок кар'єри
Вільгельм Гофман народився у Гіссені, в родині придворного архітектора. У 1836 році він почав вивчати правознавство у Гіссенському університеті, але, відвідавши з друзями лекції Юстуса фон Лібіха, вирішив займатися хімією.
За рекомендацією Лібіха Гофман почав досліджувати продукти перегонки кам'яновугільної смоли, котра була в той час об'єктом особливої уваги з боку хіміків у зв'язку з ростом будівництва в Німеччині газових заводів, але вважалася побічним відходами виробництва і часто скидалася просто у водойми. В ході досліджень Гофман порівнював результати робіт інших хіміків і з'ясував, що «кіанол», отриманий Рунге, «кристаллін» Унфердорбена, «анілін» і «бензидам» Зініна — це одна й та сама сполука. За проведені дослідження в 1841 році він отримав науковий ступінь доктора філософії, а їхні результати були опубліковані в 1843 у статті під назвою «Хімічні дослідження органічних основ кам'яновугільної смоли». Вона стала фундаментом у розробці шляху отримання бензену з кам'яновугільної смоли, котрий пізніше був успішно впроваджений на практиці учнем Гофмана .
Визнання у наукових колах Гофман отримав за два роки, після публікації «Перетворення індиго, отримання органічних основ, що містять хлор і бром», яка мала значний вплив на тогочасні уявлення про будову органічних сполук і свідчила на користь теорії заміщення, запропонованої Жаном-Батистом Дюма. Про важливість його роботи свідчить отримана ним золота медаль від Паризького фармацевтичного товариства. Стрімке підвищення у статусі посприяло в одруженні на Гелені Мольденгауер — племінниці дружини Лібіха.
Лондонський період
У 1845 році Гофман отримав місце приват-доцента у Боннському університеті. Цьому посприяли його прагнення облаштувати навчальні лабораторії за методом Лібіха — де студенти могли би самостійно працювати над хімічними задачами. Але невдовзі його запрошують до Лондона, аби створити лабораторії у Королівському хімічному коледжі. Загалом у Великій Британії він затримався на 20 років. За цей час він підготував чималу кількість відатних хіміків. До Гофмана приїздили отримувати освіту навіть студенти з його рідної Німеччини, серед яких були , , . Його учнями стали також майбутні промисловці Фредерік Абель і Вільям Перкін.
Його дружина Гелена помирає у 1852 році і в 1856 він вдруге вступає у шлюб — із Розамунд Вілсон (вона помирає за 4 роки).
Протягом першого десятиліття свого перебування в Лондоні Гофман займався здебільшого викладацькою діяльністю. Пізніше він повернувся до вивчення кам'яновугільної смоли. В ході досліджень його учень Вільям Перкін синтезував перший синтетичний барвник — мовеїн.
У 1860 році, майже одночасно з французьком хіміком Вергеном, Гофман відкрив . Окрім того, він отримав важливі експериментальні дані щодо синтезу барвників на кшталт аналінового червоного та анілінового блакитного. Один з продуктів синтезу — фіолетовий Гофмана — був продемонстрований на Всесвітній виставці 1862 року і привернув увагу промисловців до анілінових барвників. Завдяки набутому авторитету у 1861 році Гофман посів крісло президента Лондонського хімічного товариства.
Повернення у Берлін
В 1865 році він досягнув згоди з урядом Пруссії і переїхав з Лондона. Його вимогою до переїзду було будівництво наукового інституту в Берліні, який він отримав у своє розпорядження в 1869 році. За рік після повернення він одружується на Елізі Мольденгауер — двоюрідний сестрі Гелени.
В 1867 році його запросили взяти участь у підготовці розробок до всесвітньої виставки у Парижі, з чим він цілковито впорався і виборов гран-прі та нагороду в розмірі 100 тис. франків. Того ж року спільно з Беєром, Марціусом, та іншим зацікавленими хіміками Гофман заснував Німецьке хімічне товариство (нім. Deutsche Chemische Gesellschaft), де його було обрано президентом. За час президіювання Гофмана інститутом було видано близько 900 публікацій, з яких 150 належали саме йому.
Наукова діяльність
Гофман просував теорію спорідненості сполук за їхньою будовою. Він показав, що , та анілін подібні до аміаку — на основі цих сполук ним був введений термін «аміачний тип». Він досліджував сполуки Фосфору, Арсену і Стибію, які мали проявляти схожі властивості і підтвердити його припущення. Спільно з Огюстом Кауром синтезував у 1855 році , а пізніше — аліловий спирт і продукт його окиснення — акролеїн. Він розробив метод синтезу формальдегіду шляхом окиснення метанолу повітрям на каталізаторі (платиновій спіралі).
У 1868 році Гофман відкрив реакцію перетворення первинних амінів в ізонітрили. Інша відкрита Гофманом і названа його ім'ям реакція — перегрупування амідів кислот в аміни (перегрупування Гофмана, 1881) — мала широке промислове використання з 1897 року при отриманні антранілової кислоти для синтезу індиго.
Окрім репутації видатного дослідника, Гофман також прославився своїм викладанням. Для проведення лекцій він розробляв численні досліди, конструював нові апарати. Зокрема, апарат для розкладання води — апарат Гофмана — застосовується і донині.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Encyclopædia Britannica
- SNAC — 2010.
- www.accademiadellescienze.it
- Find a Grave — 1996.
- Гофман Август Вильгельм // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Der Dorotheenstädtische Friedhof: die Begräbnisstätten an der Berliner Chausseestrasse — Ch. Links Verlag, 2002. — С. 26, 74–75. —
Джерела
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Август Вільгельм фон Гофман |
- Travis, A. S. (1992). "August Wilhelm Hofmann (1818–1892)". Endeavour. 16 (2): 59—65. doi:10.1016/0160-9327(92)90003-8.
{{}}
:|access-date=
вимагає|url=
() (англ.) - Биографии великих химиков / Под ред. Г. В. Быкова. — М. : Мир, 1981. — 329 с. (рос.)
- Волков В. А., Вонский Е. В., Кузнецова Г. И. . Выдающиеся химики мира. — М. : Высшая школа, 1991. — 656 с. — . (рос.)
- Химический энциклопедический словарь / Под ред. И. Л. Кнунянц. — М. : Сов. энциклопедия, 1983. — 792 с. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Posada Avgust Vilgelm fon Gofmannim August Wilhelm von HofmannNarodivsya8 kvitnya 1818 1818 04 08 1 2 Gissen Gessen Nimechchina 4 Pomer5 travnya 1892 1892 05 05 1 3 74 roki Berlin Nimecka imperiya 6 4 Pohovannyad 7 Krayina Velike gercogstvo GessenDiyalnisthimik vikladach universitetuAlma materGissenskij universitetGaluzorganichna himiyaZakladBonnskij universitetVchene zvannyaprofesorNaukovij kerivnikYustus fon LibihVidomi uchniFrederik Avgust Abel Vilyam Genri PerkinAspiranti doktorantid d Rihard Abegg dChlenstvoLeopoldina Londonske korolivske tovaristvo Peterburzka akademiya nauk Shvedska korolivska akademiya nauk Amerikanska akademiya mistectv i nauk Ugorska akademiya nauk Nacionalna akademiya dej Linchej Rosijska akademiya nauk Prusska akademiya nauk d Bavarska akademiya nauk Niderlandska korolivska akademiya nauk Nacionalna akademiya nauk SShA Turinska akademiya nauk 4 Vidomij zavdyaki sintez anilinovih barvnikivDitidNagorodichlen Londonskogo korolivskogo tovaristva Lektorska premiya Faradeya 1875 Korolivska medal 1854 medal Alberta 1881 nobilitaciya 1888 Avgust Vilgelm fon Gofman u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Gofman A vgust Vilge lm fon Go fman nim August Wilhelm von Hofmann 8 kvitnya 1818 Gissen 5 travnya 1892 nimeckij himik organik doslidnik anilinovih barvnikiv BiografiyaPochatok kar yeri Vilgelm Gofman narodivsya u Gisseni v rodini pridvornogo arhitektora U 1836 roci vin pochav vivchati pravoznavstvo u Gissenskomu universiteti ale vidvidavshi z druzyami lekciyi Yustusa fon Libiha virishiv zajmatisya himiyeyu Za rekomendaciyeyu Libiha Gofman pochav doslidzhuvati produkti peregonki kam yanovugilnoyi smoli kotra bula v toj chas ob yektom osoblivoyi uvagi z boku himikiv u zv yazku z rostom budivnictva v Nimechchini gazovih zavodiv ale vvazhalasya pobichnim vidhodami virobnictva i chasto skidalasya prosto u vodojmi V hodi doslidzhen Gofman porivnyuvav rezultati robit inshih himikiv i z yasuvav sho kianol otrimanij Runge kristallin Unferdorbena anilin i benzidam Zinina ce odna j ta sama spoluka Za provedeni doslidzhennya v 1841 roci vin otrimav naukovij stupin doktora filosofiyi a yihni rezultati buli opublikovani v 1843 u statti pid nazvoyu Himichni doslidzhennya organichnih osnov kam yanovugilnoyi smoli Vona stala fundamentom u rozrobci shlyahu otrimannya benzenu z kam yanovugilnoyi smoli kotrij piznishe buv uspishno vprovadzhenij na praktici uchnem Gofmana Viznannya u naukovih kolah Gofman otrimav za dva roki pislya publikaciyi Peretvorennya indigo otrimannya organichnih osnov sho mistyat hlor i brom yaka mala znachnij vpliv na togochasni uyavlennya pro budovu organichnih spoluk i svidchila na korist teoriyi zamishennya zaproponovanoyi Zhanom Batistom Dyuma Pro vazhlivist jogo roboti svidchit otrimana nim zolota medal vid Parizkogo farmacevtichnogo tovaristva Strimke pidvishennya u statusi pospriyalo v odruzhenni na Geleni Moldengauer pleminnici druzhini Libiha Londonskij period Gofman u 1846 roci U 1845 roci Gofman otrimav misce privat docenta u Bonnskomu universiteti Comu pospriyali jogo pragnennya oblashtuvati navchalni laboratoriyi za metodom Libiha de studenti mogli bi samostijno pracyuvati nad himichnimi zadachami Ale nevdovzi jogo zaproshuyut do Londona abi stvoriti laboratoriyi u Korolivskomu himichnomu koledzhi Zagalom u Velikij Britaniyi vin zatrimavsya na 20 rokiv Za cej chas vin pidgotuvav chimalu kilkist vidatnih himikiv Do Gofmana priyizdili otrimuvati osvitu navit studenti z jogo ridnoyi Nimechchini sered yakih buli Jogo uchnyami stali takozh majbutni promislovci Frederik Abel i Vilyam Perkin Jogo druzhina Gelena pomiraye u 1852 roci i v 1856 vin vdruge vstupaye u shlyub iz Rozamund Vilson vona pomiraye za 4 roki Protyagom pershogo desyatilittya svogo perebuvannya v Londoni Gofman zajmavsya zdebilshogo vikladackoyu diyalnistyu Piznishe vin povernuvsya do vivchennya kam yanovugilnoyi smoli V hodi doslidzhen jogo uchen Vilyam Perkin sintezuvav pershij sintetichnij barvnik moveyin U 1860 roci majzhe odnochasno z francuzkom himikom Vergenom Gofman vidkriv Okrim togo vin otrimav vazhlivi eksperimentalni dani shodo sintezu barvnikiv na kshtalt analinovogo chervonogo ta anilinovogo blakitnogo Odin z produktiv sintezu fioletovij Gofmana buv prodemonstrovanij na Vsesvitnij vistavci 1862 roku i privernuv uvagu promislovciv do anilinovih barvnikiv Zavdyaki nabutomu avtoritetu u 1861 roci Gofman posiv krislo prezidenta Londonskogo himichnogo tovaristva Povernennya u Berlin V 1865 roci vin dosyagnuv zgodi z uryadom Prussiyi i pereyihav z Londona Jogo vimogoyu do pereyizdu bulo budivnictvo naukovogo institutu v Berlini yakij vin otrimav u svoye rozporyadzhennya v 1869 roci Za rik pislya povernennya vin odruzhuyetsya na Elizi Moldengauer dvoyuridnij sestri Geleni V 1867 roci jogo zaprosili vzyati uchast u pidgotovci rozrobok do vsesvitnoyi vistavki u Parizhi z chim vin cilkovito vporavsya i viborov gran pri ta nagorodu v rozmiri 100 tis frankiv Togo zh roku spilno z Beyerom Marciusom ta inshim zacikavlenimi himikami Gofman zasnuvav Nimecke himichne tovaristvo nim Deutsche Chemische Gesellschaft de jogo bulo obrano prezidentom Za chas prezidiyuvannya Gofmana institutom bulo vidano blizko 900 publikacij z yakih 150 nalezhali same jomu Naukova diyalnistGofman prosuvav teoriyu sporidnenosti spoluk za yihnoyu budovoyu Vin pokazav sho ta anilin podibni do amiaku na osnovi cih spoluk nim buv vvedenij termin amiachnij tip Vin doslidzhuvav spoluki Fosforu Arsenu i Stibiyu yaki mali proyavlyati shozhi vlastivosti i pidtverditi jogo pripushennya Spilno z Ogyustom Kaurom sintezuvav u 1855 roci a piznishe alilovij spirt i produkt jogo okisnennya akroleyin Vin rozrobiv metod sintezu formaldegidu shlyahom okisnennya metanolu povitryam na katalizatori platinovij spirali U 1868 roci Gofman vidkriv reakciyu peretvorennya pervinnih aminiv v izonitrili Insha vidkrita Gofmanom i nazvana jogo im yam reakciya peregrupuvannya amidiv kislot v amini peregrupuvannya Gofmana 1881 mala shiroke promislove vikoristannya z 1897 roku pri otrimanni antranilovoyi kisloti dlya sintezu indigo Okrim reputaciyi vidatnogo doslidnika Gofman takozh proslavivsya svoyim vikladannyam Dlya provedennya lekcij vin rozroblyav chislenni doslidi konstruyuvav novi aparati Zokrema aparat dlya rozkladannya vodi aparat Gofmana zastosovuyetsya i donini PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 www accademiadellescienze it d Track Q107212659 Find a Grave 1996 d Track Q63056 Gofman Avgust Vilgelm Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Der Dorotheenstadtische Friedhof die Begrabnisstatten an der Berliner Chausseestrasse Ch Links Verlag 2002 S 26 74 75 ISBN 3 86153 261 1 d Track Q1058080d Track Q91808012DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Avgust Vilgelm fon Gofman Travis A S 1992 August Wilhelm Hofmann 1818 1892 Endeavour 16 2 59 65 doi 10 1016 0160 9327 92 90003 8 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a access date vimagaye url dovidka angl Biografii velikih himikov Pod red G V Bykova M Mir 1981 329 s ros Volkov V A Vonskij E V Kuznecova G I Vydayushiesya himiki mira M Vysshaya shkola 1991 656 s ISBN 5 06 001568 8 ros Himicheskij enciklopedicheskij slovar Pod red I L Knunyanc M Sov enciklopediya 1983 792 s ros