Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| фр. L'Absinthe | |
|---|---|
 | |
| Творець: | Едґар Деґа |
| Час створення: | 1876 |
| Висота: | 920 міліметр |
| Ширина: | 680 міліметр |
| Матеріал: | полотно |
| Техніка: | олійні фарби |
| Жанр: | побутовий жанр |
| Зберігається: | Париж |
| Музей: | Музей д'Орсе |
 Абсент у Вікісховищі | |
«Абсе́нт» — картина французького художника Едґара Деґа, написана у 1876 році. За життя художника полотно набуло скандальної слави через відтворення непривабливого боку життя. Нині картина представлена в зібранні Музею д'Орсе. Її вважають одним з найвидатніших шедеврів художника.
Назва
Спочатку автор назвав цю картину «Етюд паризької кав'ярні», хоча вона не була ескізом, а цілком закінченим твором. Етюд тому, що це аналог замальовки, коротенької розповіді. Згадка про паризьку кав'ярню натякає на місце, яке послужило натурою для художника — кав'ярню «Нові Афіни», що була відома як місце зібрань імпресіоністів, серед яких у Едґара Деґа було чимало друзів. Втім, обрана назва не задовольнила митця і картину назвали «Люди в кав'ярні». Цей варіант згодом також визнали невдалим, оскільки на картині змальовано лише дві постаті, а не натовп. У 1893 році картину перейменували на «Абсент». Ця назва була обрана з огляду на те, що героями полотна є двоє п'яниць, причому жінка вживає абсент — полинову настоянку, що швидко викликає важку залежність.
Сюжет
На полотні зображений інтер'єр паризької кав'ярні в похмурий день. Це пізній ранок — час, коли ранкові газети ранні відвідувачі вже прочитали, а до обіду ще далеко. Порожні столи підтверджують таке припущення. Це найбільш тиха година для працівників кав'ярні, о такій порі сюди заходять лише п'янички в муках похмілля. Зображені на картині люди саме з таких.
Неохайний чоловік з набряками під очима і хворобливим обличчям мовчки курить люльку. Дослідники встановили, що на столі перед ним засіб для протверезіння. Він дивиться у вікно розсіяним поглядом і не звертає увагу на жінку, що підкреслює самотність головної героїні «Абсенту». Жінка в модній, але бідній сукні, з недбалою зачікою. Її поза статична, плечі опущені у передчасній втомі від життя, ноги недбало розслаблені як у людини, що не слідкує за своїм виглядом. Перед нею келих із зеленкуватим абсентом, що дав останню назву картині. Жінка застигла, мов лялька, її погляд виражає отупіння, покинутість і безнадійність. Жінка втратила ілюзії щодо життя, навіть ті, які дарував п'янкий напій, тому і не звертає увагу на келих. Вона наче усвідомлює свій ганебний стан і, водночас, не має сил щось змінити. Її постать уособлює спустошення і приреченість.
Аналіз твору
Моделями для персонажів «Абсенту» послужили близькі друзі Едґара Деґа: другорядний художник і графік Марселен Дебутен (1823—1902) і актриса Елен Андре (1857—1925), котра підробляла натурницею для художників. Вона — відомий персонаж скандальної картини з оголеною натурою ще одного художника — . Попри скандальну відомість Елен Андре вела упорядковане життя і не мала залежності від алкоголю.
Художні критики відмічають бляклу землисту палітру картини і неоднозначно тлумачать її. На думку одних, така колористика є наслідком зневаги художника до яскравих барв, якій він протиставить сильну композицію. На думку інших, Едґар Деґа навмисне обрав саме таку палітру, щоби підкреслити похмурість сцени і відчуття занедбаності місця і людей, які в ньому перебувають. Мистецтвознавець Тереза Бюроле відмічає, що «це єдина в його [Деґа] творчості картина убогості».
Малюючи це полотно, Едґар Деґа застосовував доволі незвичний композиційний прийом — він зобразив головних героїв на другому плані, висунувши на перший другорядні предмети: порожні столи, неприбраний посуд, залишені відвідувачами газети, попільничку. Такі революційні експерименти загалом характерні для творчості цього художника. Цим прийомом автор «Абсенту» хотів підкреслити спустошення кав'ярні, яке перекликається із настроєм зображеної жінки.
Драматизм картини не є художнім перебільшенням, оскільки в XIX сторіччі паризькі обивателі переживали кризу духовності. Втрата старих ідеалів на тлі політичних змін збіглася в часі з пошуком нових форм і сенсів. Одним з проявів цього упадництва стало поширення наркотиків (зокрема, опіуму) й абсенту, який на відміну від інших алкогольних напоїв здатен викликати не тільки сп'яніння, а й сильні галюцинації. Абсент також призводить до стійкого звикання, тому спричинює швидку деградацію особистості (в окремих випадках призводить до божевілля). Пристрасть до абсенту мали відомі художники Поль Верлен, Артюр Рембо, Вінсент ван Гог, Шарль Бодлер, існує думка, що деякі з сюжетів своїх картин вони створювали під впливом галюцинацій після вживання трунку. Чисельні жертви зловживання небезпечним напоєм обумовили заборону на його виготовлення у Франції, яка протрималась багато десятиліть.
Критика
У мистецтві Франції XIX столітті набули сили критичні тенденції. Теодор Жеріко засудив уряд, що покинув напризволяще людей на плоту «Медуза». Жан-Франсуа Мілле навернув мистецтво до теми бідності й калічення важкою працею селян Франції (картину «Пастушка зі стадом» Мілле блюзнірськи обізвали маніфестом жебрацтва, а «Збирачок хмизу» продали за кордон подалі від очей). Падіння нравів і продаж сексуальних послуг — тема картин Едуара Мане «Олімпія» та «В кав'ярні татуся Латюїля», хоча він не подає критику войовничо, що камуфлює тему.
Лицемірне буржуазне суспільство не прийняло «Абсент» у Франції. Критики засудили картину ще в 1876 році, називаючи її потворною і скандальною. Картину прибрали і довго не експонували. «Абсент» таки поїхав на виставку у Лондон у 1893 році. Але англійське буржуазне суспільство не менш лицемірне й образливе, ніж у Франції. Картину засудили і там, вважаючи її образою шляхетності і пристойності. Зойки про скандальність припинилися в XX столітті, коли «Абсент» став історією. Твір визнали досягненням Деґа в живопису і його шедевром.
Зв'язок з іншими картинами
Тема людської самотності, людської спустошеності в великих містах сильно зачіпала молодого Пабло Пікассо. Він важко пробивався до визнання і на власні очі бачив п'яничок і невдах, жебраків і самогубців, повій і ділків-бізнесменів, небайдужих лише до грошей. Бідних було вдосталь і в Іспанії. Але там ще не було нетрів, болючої рани і біди теперішніх мегаполісів. Нетрі Пікассо побачив у Парижі на початку XX століття й уважно придивлявся до їх мешканців. Тема мешканців нетрів і їхнього збляклого життя розвинена в цілій низці його картин — «Побачення» (1900), «Старий єврей з онуком» (1903), «Сліпий гітарист» (1903), «Беззахисні мати й дитина» (1903). А одне полотно є справжнім продовженням теми Едгара Деґа — це «Прихильниця абсенту», (1901, Ермітаж).
Схожі сюжети використовував приятель Едґара Деґа, відомий художник-імпресіоніст Едуар Мане. Зокрема тема споживання алкогольних напоїв відтворена ним у картинах «П'яниця» (1859), «Сливовиця» (1877), «Бар „Фолі-Бержер“» (1882).
Див. також
Джерела
- «Музей д'Орсе. Париж» (альбом, автор-упорядник Л. Є. Торшина). — Київ: Мистецтво, 1991.
- «Здоровье», № 4, 1996 (рос.).
- Поза красивою ілюзією // Богомил Райнов Три самітники. — Львів: Каменяр, 1988. — 271 с.
Примітки
- Make Lists, Not War — 2013.
- Б. Райнов С. 49.
- Б. Райнов С. 51.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
hudozhnikAbsentfr L AbsintheTvorec Edgar DegaChas stvorennya 1876Visota 920 milimetrShirina 680 milimetrMaterial polotnoTehnika olijni farbiZhanr pobutovij zhanrZberigayetsya ParizhMuzej Muzej d Orse Absent u Vikishovishi Div takozh Absent Abse nt kartina francuzkogo hudozhnika Edgara Dega napisana u 1876 roci Za zhittya hudozhnika polotno nabulo skandalnoyi slavi cherez vidtvorennya neprivablivogo boku zhittya Nini kartina predstavlena v zibranni Muzeyu d Orse Yiyi vvazhayut odnim z najvidatnishih shedevriv hudozhnika NazvaSpochatku avtor nazvav cyu kartinu Etyud parizkoyi kav yarni hocha vona ne bula eskizom a cilkom zakinchenim tvorom Etyud tomu sho ce analog zamalovki korotenkoyi rozpovidi Zgadka pro parizku kav yarnyu natyakaye na misce yake posluzhilo naturoyu dlya hudozhnika kav yarnyu Novi Afini sho bula vidoma yak misce zibran impresionistiv sered yakih u Edgara Dega bulo chimalo druziv Vtim obrana nazva ne zadovolnila mitcya i kartinu nazvali Lyudi v kav yarni Cej variant zgodom takozh viznali nevdalim oskilki na kartini zmalovano lishe dvi postati a ne natovp U 1893 roci kartinu perejmenuvali na Absent Cya nazva bula obrana z oglyadu na te sho geroyami polotna ye dvoye p yanic prichomu zhinka vzhivaye absent polinovu nastoyanku sho shvidko viklikaye vazhku zalezhnist SyuzhetNa polotni zobrazhenij inter yer parizkoyi kav yarni v pohmurij den Ce piznij ranok chas koli rankovi gazeti ranni vidviduvachi vzhe prochitali a do obidu she daleko Porozhni stoli pidtverdzhuyut take pripushennya Ce najbilsh tiha godina dlya pracivnikiv kav yarni o takij pori syudi zahodyat lishe p yanichki v mukah pohmillya Zobrazheni na kartini lyudi same z takih Neohajnij cholovik z nabryakami pid ochima i hvoroblivim oblichchyam movchki kurit lyulku Doslidniki vstanovili sho na stoli pered nim zasib dlya protverezinnya Vin divitsya u vikno rozsiyanim poglyadom i ne zvertaye uvagu na zhinku sho pidkreslyuye samotnist golovnoyi geroyini Absentu Zhinka v modnij ale bidnij sukni z nedbaloyu zachikoyu Yiyi poza statichna plechi opusheni u peredchasnij vtomi vid zhittya nogi nedbalo rozslableni yak u lyudini sho ne slidkuye za svoyim viglyadom Pered neyu kelih iz zelenkuvatim absentom sho dav ostannyu nazvu kartini Zhinka zastigla mov lyalka yiyi poglyad virazhaye otupinnya pokinutist i beznadijnist Zhinka vtratila ilyuziyi shodo zhittya navit ti yaki daruvav p yankij napij tomu i ne zvertaye uvagu na kelih Vona nache usvidomlyuye svij ganebnij stan i vodnochas ne maye sil shos zminiti Yiyi postat uosoblyuye spustoshennya i prirechenist Analiz tvoruModelyami dlya personazhiv Absentu posluzhili blizki druzi Edgara Dega drugoryadnij hudozhnik i grafik Marselen Debuten 1823 1902 i aktrisa Elen Andre 1857 1925 kotra pidroblyala naturniceyu dlya hudozhnikiv Vona vidomij personazh skandalnoyi kartini z ogolenoyu naturoyu she odnogo hudozhnika Popri skandalnu vidomist Elen Andre vela uporyadkovane zhittya i ne mala zalezhnosti vid alkogolyu Hudozhni kritiki vidmichayut blyaklu zemlistu palitru kartini i neodnoznachno tlumachat yiyi Na dumku odnih taka koloristika ye naslidkom znevagi hudozhnika do yaskravih barv yakij vin protistavit silnu kompoziciyu Na dumku inshih Edgar Dega navmisne obrav same taku palitru shobi pidkresliti pohmurist sceni i vidchuttya zanedbanosti miscya i lyudej yaki v nomu perebuvayut Mistectvoznavec Tereza Byurole vidmichaye sho ce yedina v jogo Dega tvorchosti kartina ubogosti Malyuyuchi ce polotno Edgar Dega zastosovuvav dovoli nezvichnij kompozicijnij prijom vin zobraziv golovnih geroyiv na drugomu plani visunuvshi na pershij drugoryadni predmeti porozhni stoli nepribranij posud zalisheni vidviduvachami gazeti popilnichku Taki revolyucijni eksperimenti zagalom harakterni dlya tvorchosti cogo hudozhnika Cim prijomom avtor Absentu hotiv pidkresliti spustoshennya kav yarni yake pereklikayetsya iz nastroyem zobrazhenoyi zhinki Dramatizm kartini ne ye hudozhnim perebilshennyam oskilki v XIX storichchi parizki obivateli perezhivali krizu duhovnosti Vtrata starih idealiv na tli politichnih zmin zbiglasya v chasi z poshukom novih form i sensiv Odnim z proyaviv cogo upadnictva stalo poshirennya narkotikiv zokrema opiumu j absentu yakij na vidminu vid inshih alkogolnih napoyiv zdaten viklikati ne tilki sp yaninnya a j silni galyucinaciyi Absent takozh prizvodit do stijkogo zvikannya tomu sprichinyuye shvidku degradaciyu osobistosti v okremih vipadkah prizvodit do bozhevillya Pristrast do absentu mali vidomi hudozhniki Pol Verlen Artyur Rembo Vinsent van Gog Sharl Bodler isnuye dumka sho deyaki z syuzhetiv svoyih kartin voni stvoryuvali pid vplivom galyucinacij pislya vzhivannya trunku Chiselni zhertvi zlovzhivannya nebezpechnim napoyem obumovili zaboronu na jogo vigotovlennya u Franciyi yaka protrimalas bagato desyatilit KritikaU mistectvi Franciyi XIX stolitti nabuli sili kritichni tendenciyi Teodor Zheriko zasudiv uryad sho pokinuv naprizvolyashe lyudej na plotu Meduza Zhan Fransua Mille navernuv mistectvo do temi bidnosti j kalichennya vazhkoyu praceyu selyan Franciyi kartinu Pastushka zi stadom Mille blyuznirski obizvali manifestom zhebractva a Zbirachok hmizu prodali za kordon podali vid ochej Padinnya nraviv i prodazh seksualnih poslug tema kartin Eduara Mane Olimpiya ta V kav yarni tatusya Latyuyilya hocha vin ne podaye kritiku vojovnicho sho kamuflyuye temu Licemirne burzhuazne suspilstvo ne prijnyalo Absent u Franciyi Kritiki zasudili kartinu she v 1876 roci nazivayuchi yiyi potvornoyu i skandalnoyu Kartinu pribrali i dovgo ne eksponuvali Absent taki poyihav na vistavku u London u 1893 roci Ale anglijske burzhuazne suspilstvo ne mensh licemirne j obrazlive nizh u Franciyi Kartinu zasudili i tam vvazhayuchi yiyi obrazoyu shlyahetnosti i pristojnosti Zojki pro skandalnist pripinilisya v XX stolitti koli Absent stav istoriyeyu Tvir viznali dosyagnennyam Dega v zhivopisu i jogo shedevrom Zv yazok z inshimi kartinamiTema lyudskoyi samotnosti lyudskoyi spustoshenosti v velikih mistah silno zachipala molodogo Pablo Pikasso Vin vazhko probivavsya do viznannya i na vlasni ochi bachiv p yanichok i nevdah zhebrakiv i samogubciv povij i dilkiv biznesmeniv nebajduzhih lishe do groshej Bidnih bulo vdostal i v Ispaniyi Ale tam she ne bulo netriv bolyuchoyi rani i bidi teperishnih megapolisiv Netri Pikasso pobachiv u Parizhi na pochatku XX stolittya j uvazhno pridivlyavsya do yih meshkanciv Tema meshkanciv netriv i yihnogo zblyaklogo zhittya rozvinena v cilij nizci jogo kartin Pobachennya 1900 Starij yevrej z onukom 1903 Slipij gitarist 1903 Bezzahisni mati j ditina 1903 A odne polotno ye spravzhnim prodovzhennyam temi Edgara Dega ce Prihilnicya absentu 1901 Ermitazh Shozhi syuzheti vikoristovuvav priyatel Edgara Dega vidomij hudozhnik impresionist Eduar Mane Zokrema tema spozhivannya alkogolnih napoyiv vidtvorena nim u kartinah P yanicya 1859 Slivovicya 1877 Bar Foli Berzher 1882 Div takozhPortal Mistectvo Realizm Urbanizm Mistectvo Franciyi Kritichnij realizmDzherela Muzej d Orse Parizh albom avtor uporyadnik L Ye Torshina Kiyiv Mistectvo 1991 Zdorove 4 1996 ros Poza krasivoyu ilyuziyeyu Bogomil Rajnov Tri samitniki Lviv Kamenyar 1988 271 s PrimitkiMake Lists Not War 2013 d Track Q97309629 B Rajnov S 49 B Rajnov S 51