Марселен Дебутен (фр. Marcellin Gilbert Desboutin; 26 серпня 1823, Серії — 18 лютого 1902, Ніцца) — французький художник і графік XIX ст.
Марселен Дебутен | ||||
---|---|---|---|---|
Marcellin Gilbert Desboutin | ||||
Автопортрет в похилому віці, літографія 1894 року. | ||||
При народженні | Marcellin Gilbert Desboutin | |||
Народження | 26 серпня 1823 Серійї | |||
Смерть | 18 лютого 1902 (78 років) | |||
Ніцца | ||||
Національність | Франція | |||
Країна | Франція | |||
Жанр | побутовий жанр, портрет | |||
Навчання | Колеж Станіслава в Парижі і Національна вища школа красних мистецтв | |||
Діяльність | художник, письменник | |||
Напрямок | реалізм | |||
Роки творчості | 1844–1900 | |||
Вплив | імпресіонізм | |||
Твори | d, Q17493966? і Q17495149? | |||
Діти | d | |||
Роботи в колекції | d, d, Національна галерея мистецтв, Національний музей Швеції, Національна галерея Канади, d, d, Музей Фіцвільяма, d, Музей Фабра, d, Витончено-мистецькі музеї Сан-Франциско, Художній інститут Чикаго, Ермітаж, d, Музей д'Орсе, d, Бременська картинна галерея і d[1] | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Марселен Дебутен у Вікісховищі |
Життєпис
Майбутній художник походив з дворянської родини. Мати була баронеса Анна-Софі-Далі Фраж де Рошфор, а батько, Бартелемі Дебутен, офіцер корпуса гвардії, який охороняв французького короля Луї XVIII.
Хлопця відправили на навчання в колеж Станіслава, де той вивчав право. Але 1845 року молодий барон де Рошфор, як він підписувався, влаштувався в майстерню скульптора Луї-Жуля Ето в Школу красних мистецтв Парижа, а потім два роки працював в майстерні художника . По закінченні навчання створив освітню подорож країнами Західної Європи, відвідав Бельгію, Велику Британію, Нідерланди, Італію. До цього періоду належить знайомство з Едгаром Дега, сином паризького банкіра і художником. Останній мав родичів в Італії.
Володар непоганого спадку, він працював письменником, тим паче що в родині з боку матері теж був письменник і політик — (1830—1913). 1854 року він узяв шлюб зі своєю першою дружиною. Частку життя провів на околиці Флоренції, де мав садибу Омбрелліно і де займався створенням текстів та гравіюванням, зібрав власну колекцію творів мистецтва.
Після смерті першої дружини взяв шлюб вдруге і оженився на доньці простого італійського селянина. У другому шлюбі мав дев'ятеро дітей. 1872 року повернувся в Париж, де працював художником і графіком, намагаючись цим заробити на життя собі й родині. Брав участь в другій виставці імпресіоністів, куди подав сім власних картин та шість офортів. Серед знайомих цього періоду — художники Едуар Мане, Едгар Дега, П'єр Огюст Ренуар, письменник Еміль Золя. Багато працював художником-портретистом, створив низку графічних портретів своїх сучасників (Берта Морізо, Пюві де Шаванна, Едгара Дега та ін.) Власні портрети-офорти показував на виставках в Паризькому салоні. Сам позував для інших художників. Його портрет з собакою створив Едуар Мане. Він — чоловічий персонаж скандальної картини Едгара Дега Абсент поряд з акторкою Еллен Андре. В 50-річному віці через невдалу участь в ризикованих фінансових операціях збіднів і втратив частку майна.
На початку 1880-х рр. вперше відвідав місто Ніцца і перебрався туди з недешевого для життя Парижа. Ніцца стане постійним місцем життя і творчості. 1886 року створив п'ять офортів за картинами французького художника XVIII століття Жана-Оноре Фрагонара, котрі посіли особливе місце в творчому спадку майстра.
Творчі зв'язки з Парижем не переривав, приїздив і брав участь в виставках (1889 року навіть отримав срібну медаль). Брав участь в створенні Національного товариства образотворчих мистецтв, на вистаки якого подавав власні твори щорічно. 1895 року йому дали Орден почесного легіону. Отриманий орден він пишно відзначив бенкетом в одному з паризьких ресторанів. Брав участь у Всесвітній виставці в Парижі 1900 року. Останні роки життя пройшли в Ніцці, де і помер.
Два його сини теж були художниками.
Графічні портрети сучасників
- «Автопортрет», 1890, Національна бібліотека Франції
- «Художниця Берта Морізо».Художній інститут Чикаго
-
- «Едуар Мане», малюнок-начерк, Лувр, Париж
-
-
-
- «Художник Едгар Дега», початок 1900-х, художній музей, Окленд
Вибрані твори
- «Портрет молодої пані»,
- «Поль Дюран-Рюель», 1882
- «Ежен Лабіш»
- «Автопортрет», музей д'Орсе
- «Мадам Новерра»
- «Йосип Равель», батько композитора Моріса Равеля
- «Мати Моріса Равеля»
- «Адольф Віллет»
- «Вуличний співак»
- «Музика з волинкою»
- «Едгар Дега за читанням»
- «Художник Пюві де Шаван на тлі власної картини», гравюра
Див. також
Примітки
Джерела
- Noël Clément-Janin, La Curieuse Vie de Marcellin Desboutin, peintre, graveur, poète, H. Floury, Paris, 1922
- Bernard Duplaix, «Marcellin Desboutin Prince des Bohèmes», Les Imprimeries Réunies, Moulins-Yzeure 1985
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Marselen Debuten fr Marcellin Gilbert Desboutin 26 serpnya 1823 Seriyi 18 lyutogo 1902 Nicca francuzkij hudozhnik i grafik XIX st Marselen DebutenMarcellin Gilbert Desboutin Premiyi Avtoportret v pohilomu vici litografiya 1894 roku Pri narodzhenni Marcellin Gilbert DesboutinNarodzhennya 26 serpnya 1823 1823 08 26 SerijyiSmert 18 lyutogo 1902 1902 02 18 78 rokiv NiccaNacionalnist FranciyaKrayina FranciyaZhanr pobutovij zhanr portretNavchannya Kolezh Stanislava v Parizhi i Nacionalna visha shkola krasnih mistectvDiyalnist hudozhnik pismennikNapryamok realizmRoki tvorchosti 1844 1900Vpliv impresionizmTvori d Q17493966 i Q17495149 Diti dRoboti v kolekciyi d d Nacionalna galereya mistectv Nacionalnij muzej Shveciyi Nacionalna galereya Kanadi d d Muzej Ficvilyama d Muzej Fabra d Vitoncheno mistecki muzeyi San Francisko Hudozhnij institut Chikago Ermitazh d Muzej d Orse d Bremenska kartinna galereya i d 1 Nagorodi Marselen Debuten u VikishovishiZhittyepisMajbutnij hudozhnik pohodiv z dvoryanskoyi rodini Mati bula baronesa Anna Sofi Dali Frazh de Roshfor a batko Bartelemi Debuten oficer korpusa gvardiyi yakij ohoronyav francuzkogo korolya Luyi XVIII Hlopcya vidpravili na navchannya v kolezh Stanislava de toj vivchav pravo Ale 1845 roku molodij baron de Roshfor yak vin pidpisuvavsya vlashtuvavsya v majsternyu skulptora Luyi Zhulya Eto v Shkolu krasnih mistectv Parizha a potim dva roki pracyuvav v majsterni hudozhnika Po zakinchenni navchannya stvoriv osvitnyu podorozh krayinami Zahidnoyi Yevropi vidvidav Belgiyu Veliku Britaniyu Niderlandi Italiyu Do cogo periodu nalezhit znajomstvo z Edgarom Dega sinom parizkogo bankira i hudozhnikom Ostannij mav rodichiv v Italiyi Volodar nepoganogo spadku vin pracyuvav pismennikom tim pache sho v rodini z boku materi tezh buv pismennik i politik 1830 1913 1854 roku vin uzyav shlyub zi svoyeyu pershoyu druzhinoyu Chastku zhittya proviv na okolici Florenciyi de mav sadibu Ombrellino i de zajmavsya stvorennyam tekstiv ta graviyuvannyam zibrav vlasnu kolekciyu tvoriv mistectva Eduar Mane Portret Marselena Debutena 1875 r San Paulo Braziliya Pislya smerti pershoyi druzhini vzyav shlyub vdruge i ozhenivsya na donci prostogo italijskogo selyanina U drugomu shlyubi mav dev yatero ditej 1872 roku povernuvsya v Parizh de pracyuvav hudozhnikom i grafikom namagayuchis cim zarobiti na zhittya sobi j rodini Brav uchast v drugij vistavci impresionistiv kudi podav sim vlasnih kartin ta shist ofortiv Sered znajomih cogo periodu hudozhniki Eduar Mane Edgar Dega P yer Ogyust Renuar pismennik Emil Zolya Bagato pracyuvav hudozhnikom portretistom stvoriv nizku grafichnih portretiv svoyih suchasnikiv Berta Morizo Pyuvi de Shavanna Edgara Dega ta in Vlasni portreti oforti pokazuvav na vistavkah v Parizkomu saloni Sam pozuvav dlya inshih hudozhnikiv Jogo portret z sobakoyu stvoriv Eduar Mane Vin cholovichij personazh skandalnoyi kartini Edgara Dega Absent poryad z aktorkoyu Ellen Andre V 50 richnomu vici cherez nevdalu uchast v rizikovanih finansovih operaciyah zbidniv i vtrativ chastku majna Na pochatku 1880 h rr vpershe vidvidav misto Nicca i perebravsya tudi z nedeshevogo dlya zhittya Parizha Nicca stane postijnim miscem zhittya i tvorchosti 1886 roku stvoriv p yat ofortiv za kartinami francuzkogo hudozhnika XVIII stolittya Zhana Onore Fragonara kotri posili osoblive misce v tvorchomu spadku majstra Tvorchi zv yazki z Parizhem ne pererivav priyizdiv i brav uchast v vistavkah 1889 roku navit otrimav sribnu medal Brav uchast v stvorenni Nacionalnogo tovaristva obrazotvorchih mistectv na vistaki yakogo podavav vlasni tvori shorichno 1895 roku jomu dali Orden pochesnogo legionu Otrimanij orden vin pishno vidznachiv benketom v odnomu z parizkih restoraniv Brav uchast u Vsesvitnij vistavci v Parizhi 1900 roku Ostanni roki zhittya projshli v Nicci de i pomer Dva jogo sini tezh buli hudozhnikami Grafichni portreti suchasnikiv Avtoportret 1890 Nacionalna biblioteka Franciyi Hudozhnicya Berta Morizo Hudozhnij institut Chikago Pismennik Emil Zolya 1879 Muzej Ficvilyama Kembridzh Velika Britaniya Eduar Mane malyunok nacherk Luvr Parizh Hudozhnik Gustav Kurbe 1878 Muzej Ficvilyama Kembridzh Velika Britaniya Edmon Dyuran 1876 Muzej Ficvilyama Kembridzh Velika Britaniya Nina de Kalli 1879 muzej Ficvilyama Kembridzh Velika Britaniya Hudozhnik Edgar Dega pochatok 1900 h hudozhnij muzej OklendVibrani tvori Trudari morya 1889 r Portret molodoyi pani Pol Dyuran Ryuel 1882 Ezhen Labish Avtoportret muzej d Orse Madam Noverra Josip Ravel batko kompozitora Morisa Ravelya Mati Morisa Ravelya Adolf Villet Vulichnij spivak Muzika z volinkoyu Edgar Dega za chitannyam Hudozhnik Pyuvi de Shavan na tli vlasnoyi kartini gravyuraDiv takozhRealizm Portret Grafika Impresionizm Eduar Mane Edgar Dega Ofort Litografiya Parizkij SalonPrimitkiDzherelaNoel Clement Janin La Curieuse Vie de Marcellin Desboutin peintre graveur poete H Floury Paris 1922 Bernard Duplaix Marcellin Desboutin Prince des Bohemes Les Imprimeries Reunies Moulins Yzeure 1985