Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Аболіціоні́стська літерату́ра (лат. abolitio — усунення, відміна) — течія в літературі та публіцистиці США, ідейно пов'язана з аболіціонізмом — впливовим суспільно-політичним рухом 1-ї половини XIX ст., що ставив завдання негайного скасування рабовласництва в країні та боротьби проти расизму, дискримінації та сегрегації чорношкірих. Він зіграв значну роль як у створенні та діяльності так званої «підпільної залізниці», так і у формуванні суспільної думки напередодні та протягом Громадянської війни у США. Набираючи з 1820-х років загальнонаціональних масштабів, цей рух розгортається насамперед в північних вільних від рабства штатах, зокрема, в Новій Англії. Його головними осередками стають міста Бостон, Філадельфія, Нью-Йорк. 1833 створюється . У широкому сенсі слова можна говорити про аболіціоністський пафос творчості майже всіх помітних на той час літераторів-північан, тоді як південці захищали рабовласництво, що лежало у підґрунті всього економічного, соціального та культурного життя регіону.
З середини 1840-х років антирабовласницькі ноти лунають у промовах метрів американського трансценденталізму Г. Д. Торо (1817—1862) та Ральфа Волдо Емерсона (1803—1882), органічно входячи до їхньої концепції громадянської непокори. Ця посідає значне місце у доробку відомих поетів доби (1794—1878), який підтримував аболіціоністів у редагованій ним впродовж півстоліття нью-йоркській газеті «New York Post»; Генрі Лонгфелло (1807—1882), зокрема у знаменитому циклі (1842): (1819—1891); Волта Вітмена (1819—1892) з його універсально-космічним демократизмом. Для деяких представників красного письменства та журналістики аболіціонізм став справою всього життя, невіддільною від їхньої творчості.
Переглядаються застарілі уявлення про цей рух, зокрема, про літературу, що створювалася в його межах. Якщо раніше негри — як вільні, так і раби, — вважалися скоріш об’єктом докладання доброчинних зусиль білих північан, то відомі сьогодні документальні матеріали свідчать про величезну роль чорних американців у боротьбі за визволення свого народу від рабства, що велася, серед іншого, й словом. Поряд із «білими» виданнями, публікувалася значна кількість неформальних газет (перша, , почала виходити в Нью-Йорку 1827). Аболіціоністські погляди буди вперше чітко сформульовані в памфлеті негра , виданому в Бостоні в 1829 та структурованому за зразком Конституції США.
Крім того, очевидні зв'язки аболіціонізму з іншими передовими рухами — як інтелектуально-філософськими (трансценденталізм), так і громадськими (боротьба за жіночу емансипацію). Якщо аболіціонізм білих часто спирався на американські морально-релігійні традиції, втілені, зокрема, у квакерстві та унітаріанстві, то чорні йшли від реальності рабства, навіть коли користувалися конвенційними літературними формами.
Величезна заслуга у пропагуванні ідей аболіціонізму та згуртуванні навколо них широкого кола літераторів належить публіцисту (1805—1979); газета , що він її видавав у 1831—1865 роках, стала головною трибуною руху. Його були видатний промовець В. Філіпс (1811—1884), проповідник та оратор Теодор Паркер (1810—1860), авторка однієї з перших книжок, спрямованих проти рабовласництва, (1802—1880), колишній раб, що став пресвітеріанським священиком, (1815—1882). Усі сили справі аболіціонізму віддавав один із його лідерів, поет (1807—1892). Багато з його яскраво публіцистичних, просякнутих громадянським почуттям творів увійшли до збірки (1846).
Поетичну грань аболіціонізму представляли негри (1818—1893), (1822—1871), (1824—1878), (1820—1876) та ін. Визначною лекторкою була одна з чорних письменниць (1825—1911), яка присвятила значну частину життя антирабовласницькій діяльності. У галузі широко відома Гаррієт Бічер-Стоу (1811—1896), як авторка популярного роману «Хатинка дядька Тома» (1852), який, за висловом Емерсона, «обійшов весь світ». Зважаючи на феноменальний успіх твору та його роль в зміні ставлення багатьох північан до рабовласництва, А. Лінкольн назвав авторку "маленькою жінкою, що розв’язала велику війну. Рабство засуджується в романі з морально-християнських позицій, що спричинило надалі суперечливе ставлення до нього афроамериканської культурної спільноти. Більш реалістично зображує причини та наслідки цього «суто американського феномену» (1807—1865) у повісті «» (1836), пізніше переробленій у роман (1852). Паралельно з розкриттям ідей аболіціонізму у традиційних жанрах публіцистики, поезії та прози відбувається становлення оригінального жанру, що стоїть біля витоків , — оповідок рабів.
Див. також
Література
- Літературознавчий словник-довідник / За ред. Р. Т. Гром'яка, Ю. І. Коваліва, В. І. Теремка. — К.: ВЦ «Академія», 1997. — С. 8.
- Лексикон загального та порівняльного літературознавства. — Чернівці: Золоті литаври, 2001. — С. 9.
Посилання
- Аболіціоністська література // Літературознавчий словник-довідник / за ред. Р. Т. Гром’яка, Ю. І. Коваліва, В. І. Теремка. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — С. 6.
- Оповідки рабів // Лексикон загального та порівняльного літературознавства / голова ред. А. Волков. — Чернівці : Золоті литаври, 2001. — С. 387. — 634 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Abolicioni stska literatu ra lat abolitio usunennya vidmina techiya v literaturi ta publicistici SShA idejno pov yazana z abolicionizmom vplivovim suspilno politichnim ruhom 1 yi polovini XIX st sho staviv zavdannya negajnogo skasuvannya rabovlasnictva v krayini ta borotbi proti rasizmu diskriminaciyi ta segregaciyi chornoshkirih Vin zigrav znachnu rol yak u stvorenni ta diyalnosti tak zvanoyi pidpilnoyi zaliznici tak i u formuvanni suspilnoyi dumki naperedodni ta protyagom Gromadyanskoyi vijni u SShA Nabirayuchi z 1820 h rokiv zagalnonacionalnih masshtabiv cej ruh rozgortayetsya nasampered v pivnichnih vilnih vid rabstva shtatah zokrema v Novij Angliyi Jogo golovnimi oseredkami stayut mista Boston Filadelfiya Nyu Jork 1833 stvoryuyetsya U shirokomu sensi slova mozhna govoriti pro abolicionistskij pafos tvorchosti majzhe vsih pomitnih na toj chas literatoriv pivnichan todi yak pivdenci zahishali rabovlasnictvo sho lezhalo u pidgrunti vsogo ekonomichnogo socialnogo ta kulturnogo zhittya regionu Z seredini 1840 h rokiv antirabovlasnicki noti lunayut u promovah metriv amerikanskogo transcendentalizmu G D Toro 1817 1862 ta Ralfa Voldo Emersona 1803 1882 organichno vhodyachi do yihnoyi koncepciyi gromadyanskoyi nepokori Cya posidaye znachne misce u dorobku vidomih poetiv dobi 1794 1878 yakij pidtrimuvav abolicionistiv u redagovanij nim vprodovzh pivstolittya nyu jorkskij gazeti New York Post Genri Longfello 1807 1882 zokrema u znamenitomu cikli 1842 1819 1891 Volta Vitmena 1819 1892 z jogo universalno kosmichnim demokratizmom Dlya deyakih predstavnikiv krasnogo pismenstva ta zhurnalistiki abolicionizm stav spravoyu vsogo zhittya neviddilnoyu vid yihnoyi tvorchosti Pereglyadayutsya zastarili uyavlennya pro cej ruh zokrema pro literaturu sho stvoryuvalasya v jogo mezhah Yaksho ranishe negri yak vilni tak i rabi vvazhalisya skorish ob yektom dokladannya dobrochinnih zusil bilih pivnichan to vidomi sogodni dokumentalni materiali svidchat pro velicheznu rol chornih amerikanciv u borotbi za vizvolennya svogo narodu vid rabstva sho velasya sered inshogo j slovom Poryad iz bilimi vidannyami publikuvalasya znachna kilkist neformalnih gazet persha pochala vihoditi v Nyu Jorku 1827 Abolicionistski poglyadi budi vpershe chitko sformulovani v pamfleti negra vidanomu v Bostoni v 1829 ta strukturovanomu za zrazkom Konstituciyi SShA Krim togo ochevidni zv yazki abolicionizmu z inshimi peredovimi ruhami yak intelektualno filosofskimi transcendentalizm tak i gromadskimi borotba za zhinochu emansipaciyu Yaksho abolicionizm bilih chasto spiravsya na amerikanski moralno religijni tradiciyi vtileni zokrema u kvakerstvi ta unitarianstvi to chorni jshli vid realnosti rabstva navit koli koristuvalisya konvencijnimi literaturnimi formami Velichezna zasluga u propaguvanni idej abolicionizmu ta zgurtuvanni navkolo nih shirokogo kola literatoriv nalezhit publicistu 1805 1979 gazeta sho vin yiyi vidavav u 1831 1865 rokah stala golovnoyu tribunoyu ruhu Jogo buli vidatnij promovec V Filips 1811 1884 propovidnik ta orator Teodor Parker 1810 1860 avtorka odniyeyi z pershih knizhok spryamovanih proti rabovlasnictva 1802 1880 kolishnij rab sho stav presviterianskim svyashenikom 1815 1882 Usi sili spravi abolicionizmu viddavav odin iz jogo lideriv poet 1807 1892 Bagato z jogo yaskravo publicistichnih prosyaknutih gromadyanskim pochuttyam tvoriv uvijshli do zbirki 1846 Poetichnu gran abolicionizmu predstavlyali negri 1818 1893 1822 1871 1824 1878 1820 1876 ta in Viznachnoyu lektorkoyu bula odna z chornih pismennic 1825 1911 yaka prisvyatila znachnu chastinu zhittya antirabovlasnickij diyalnosti U galuzi shiroko vidoma Garriyet Bicher Stou 1811 1896 yak avtorka populyarnogo romanu Hatinka dyadka Toma 1852 yakij za vislovom Emersona obijshov ves svit Zvazhayuchi na fenomenalnij uspih tvoru ta jogo rol v zmini stavlennya bagatoh pivnichan do rabovlasnictva A Linkoln nazvav avtorku malenkoyu zhinkoyu sho rozv yazala veliku vijnu Rabstvo zasudzhuyetsya v romani z moralno hristiyanskih pozicij sho sprichinilo nadali superechlive stavlennya do nogo afroamerikanskoyi kulturnoyi spilnoti Bilsh realistichno zobrazhuye prichini ta naslidki cogo suto amerikanskogo fenomenu 1807 1865 u povisti 1836 piznishe pereroblenij u roman 1852 Paralelno z rozkrittyam idej abolicionizmu u tradicijnih zhanrah publicistiki poeziyi ta prozi vidbuvayetsya stanovlennya originalnogo zhanru sho stoyit bilya vitokiv opovidok rabiv Div takozhAbolicionizmLiteraturaPortal Literatura Literaturoznavchij slovnik dovidnik Za red R T Grom yaka Yu I Kovaliva V I Teremka K VC Akademiya 1997 S 8 Leksikon zagalnogo ta porivnyalnogo literaturoznavstva Chernivci Zoloti litavri 2001 S 9 PosilannyaAbolicionistska literatura Literaturoznavchij slovnik dovidnik za red R T Grom yaka Yu I Kovaliva V I Teremka Kiyiv VC Akademiya 2007 S 6 Opovidki rabiv Leksikon zagalnogo ta porivnyalnogo literaturoznavstva golova red A Volkov Chernivci Zoloti litavri 2001 S 387 634 s