Абдуррахман (бл. 1844 — 1 жовтня 1901) — емір Афганістану у 1880–1901 роках.
Абдуррахман пушту عبدر رحمان خان перс. عبدالرحمنخان | |||
| |||
---|---|---|---|
21 липня 1880 — 1 жовтня 1901 року | |||
Попередник: | Мухаммед Якуб-хан | ||
Спадкоємець: | Хабібулла-хан | ||
Народження: | 1844[1][2] Кабул, Кабул | ||
Смерть: | 1 жовтня 1901 Кабул, Кабул | ||
Поховання: | Кабул | ||
Країна: | Афганістан | ||
Релігія: | Іслам, сунітського спрямування | ||
Рід: | Баракзай | ||
Батько: | |||
Діти: | син: Хабібулла-хан | ||
Нагороди: | |||
Медіафайли у Вікісховищі |
Біографія
З ранніх років, будучи призначеним правителем Таш-Кургана, брав участь у кількох походах, що здійснювались задля придушення повстань окремих афганських племен.
Після вступу у 1864 році на престол Шир-Алі-хана брав участь у складі військ свого батька Афзул-хана й дядька Азім-хана у боротьбі з могутнім еміром Шир-Алі. Завоював у 1866 році Кабул, де укріпився його батько. Після смерті батька у 1867 році й вигнання Шир-Алі-ханом втік до Бухари, але не знайшов особливого співчуття від бухарського еміра й повернувся до Балха, продовжуючи війну проти Шир-Алі. Будучи вщент розбитим під Газні, втік на кордон Індії, але потім, не довіряючи англійцям, через Персію прибув у Мешед, звідти до Хіви й далі, через Бухару, прибув у Самарканд до генерала Абрамова. Проживаючи в екзилі в Самарканді, Абдуррахман уважно стежив за усіма подробицями війни з англійцями, вичікуючи на зручну нагоду для того, щоб заявити свої права на престол.
Вступ на престол
У 1878 році почалась друга англо-афганська війна. Якуб-хан був скинутий британсько-індійським урядом та відправлений до Індії. Країна, яка не мала правителя, окупована іноземними військами, заглиблена у розбрат, почала поринати в анархію. З іншого боку, становище англо-індійських військ було важким — почалась народна партизанська війна проти них, яка загрожувала стати затяжною. В таких умовах Абдуррахман вирішив знову пошукати щастя у боротьбі за престол.
Навесні 1880 року він залишив Самарканд і з'явився в Афганському Туркестані, де упродовж кількох тижнів зібрав навколо себе значну кількість прибічників. Звістка про повернення Абдуррахмана в Афганістан швидко облетіла країну й у багатьох місцях була сприйнята населенням із неприхованим оптимізмом. За таких обставин англійці вирішили використати появу Абдуррахмана з метою вийти зі скрутного становища, в якому вони опинились. За розпорядженням віце-короля Індії назустріч Абдуррахману, для перемовин з ним, відряджається дипломат Лепель Гріффін. При цьому, користуючись відокремленістю західних областей Афганістану й перебуванням у Гераті сердаря Аюб-хана, брата і прибічника скинутого Якуб-хана, ворожого до Абдуррахмана, англійці пропонують останньому в управління тільки Східний Афганістан, маючи намір утворити з Гератської та Кандагарської областей особливе ханство. Цим розділом країни на дві самостійні частини англійці сподівались послабити Афганістан. Однак Абдуррахман не пристав на ці умови: він заявив, що має керувати країною у тих самих кордонах, в яких її було залишено його дідом Дост Мухаммедом. Після тривалих перемовин з Абдуррахманом, зважаючи на його впертість та популярність у країні, остерігаючись хвилювань серед афганців, англійці поступились, й Абдуррахман, обраний у травні 1880 року на Кабульському дурбарі (збори афганських старійшин) еміром Афганістану, був визнаний у цьому званні англійцями.
22 липня 1880 року князі Східного й Середнього Афганістану проголосили Абдуррахмана еміром. Після поразки британського експедиційного корпусу в Афганістані, Абдуррахман домігся перегляду умов Гандамакської угоди, але погодився на обмеження суверенітету країни.
Правління
Невдовзі після вступу на престол та після евакуації англо-індійських військ, Абдуррахману довелось витримати боротьбу з Аюб-ханом Гератським, причому первинно перевага була на боці останнього. Проте у вересні 1881 року Аюб-хан був, зрештою, розбитий та втік до Герата, але оскільки ця фортеця виявилась вже зайнятою Абдуррахманом, втік до Персії, а потім — до Індії. Підкоривши своїй владі Герат і Кандагар, Абдуррахман повернувся до Кабула, енергійно ставши до посилення своєї влади.
Вожді, які ввижались небезпечними, були приборкані, вигнані з країни чи призначені на такі посади, де вони були під постійним наглядом еміра. Стосовно до тих, хто опирався, було вжито досить рішучих заходів. З 1883 року Абдуррахман почав отримувати від англо-індійського уряду річну субсидію у розмірі 1.200 тис. рупій (у подальшому збільшено до 1.800 тис.) з певним призначенням на оборонні заходи на північно-західному кордоні. Кілька разів Абдуррахману довелось придушувати повстання різних афганських племен. Так у 1886 році повстали гільзайські племена, але ці погано озброєні та недисципліновані дикуни були швидко приборкані. Повстання повторилось у 1887 році, але з іще меншим успіхом.
У 1888 році Абдуррахману довелось мати справу із заворушенням, що стало найбільшим випробуванням його влади. Його двоюрідний брат , який напівнезалежно керував Афганським Туркестаном, проголосив себе еміром, підбуривши повстання. Абдуррахман у цей час хворів. Довідавшись про повстання, він відрядив проти Ісхак-хана загін з 13 батальйонів піхоти, 4 полків кавалерії та 26 гармат під загальним командуванням Гулям-Гайдар-хана. Війська рушили через Баміан; одночасно наказано було рухатись проти заколотників правителю Катагана й Бадахшана. 23 вересня ці загони з'єднались, а 29 вересня стався запеклий, кривавий бій у долині , у 3-х милях на південь від Таш-Кургана. Чисельність військ Ісхак-хана сягала 24 тисяч чоловік. Бій тривав з самого ранку до пізньої ночі. Спочатку всі шанси були на боці противника: на лівому фланзі колона правителя Катагана була відрізана від головних сил і зазнала жорстокої поразки. Багато хто з солдат Абдуррахмана почав тікати до Ісхак-хана. Проте останній не брав особистої участі в битві, та побачивши солдат еміра, які бігли до нього, уявив, що його війська розбиті, й почав тікати, що спричинило паніку у його загоні й дало змогу Гулям-Гайдару здобути перемогу.
У 1890—1892 роках Абдуррахману знову довелось мати справу з серйозними повстаннями хазарейців, що населяли гірську частину Афганістану між Кабулом, Газні, Келаті-Гільзаєм та Гератом. Тільки після запеклої гірської війни, що тривала понад 2 роки, еміру вдалось підкорити їх своїй владі.
У 1893 році Абдуррахман уклав з Англією нову угоду стосовно розмежування сфер впливу в деяких прикордонних областях. Відповідно до цієї угоди до складу країни було включено Кафірістан. Жителі цієї області не бажали втрачати свою самостійність, що змусило еміра схилити їх до цього збройною силою. Війська еміра вторглись у Кафірістан наприкінці 1895 року чотирма колонами з різних боків й упродовж 40 днів країну було зайнято.
У 1900 році Абдуррахман написав свою автобіографію перською мовою, перекладену англійською та російською. Ця праця є дуже цінною для Афганістану, хоч вона і сповнена самовихваляння.
Помер у 1901 році. Йому спадкував його син Хабібулла-хан.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #119559722 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Trove — 2009.
Література
- Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907. (рос.)
- Военная энциклопедия Сытина. Частина 1
- Соболєв — Англо-Афганская распря, очерк войны 1879—1880 гг.
Посилання
- Абдуррахман [ 25 лютого 2022 у Wayback Machine.] // ВУЕ
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Abdurrahman bl 1844 1 zhovtnya 1901 emir Afganistanu u 1880 1901 rokah Abdurrahman pushtu عبدر رحمان خان pers عبدالرحمنخان AbdurrahmanPrapor 11 j Emir Afganistanu21 lipnya 1880 1 zhovtnya 1901 rokuPoperednik Muhammed Yakub hanSpadkoyemec Habibulla han Narodzhennya 1844 1 2 Kabul KabulSmert 1 zhovtnya 1901 1901 10 01 Kabul KabulPohovannya KabulKrayina AfganistanReligiya Islam sunitskogo spryamuvannyaRid BarakzajBatko Diti sin Habibulla hanNagorodi Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaZ rannih rokiv buduchi priznachenim pravitelem Tash Kurgana brav uchast u kilkoh pohodah sho zdijsnyuvalis zadlya pridushennya povstan okremih afganskih plemen Pislya vstupu u 1864 roci na prestol Shir Ali hana brav uchast u skladi vijsk svogo batka Afzul hana j dyadka Azim hana u borotbi z mogutnim emirom Shir Ali Zavoyuvav u 1866 roci Kabul de ukripivsya jogo batko Pislya smerti batka u 1867 roci j vignannya Shir Ali hanom vtik do Buhari ale ne znajshov osoblivogo spivchuttya vid buharskogo emira j povernuvsya do Balha prodovzhuyuchi vijnu proti Shir Ali Buduchi vshent rozbitim pid Gazni vtik na kordon Indiyi ale potim ne doviryayuchi anglijcyam cherez Persiyu pribuv u Meshed zvidti do Hivi j dali cherez Buharu pribuv u Samarkand do generala Abramova Prozhivayuchi v ekzili v Samarkandi Abdurrahman uvazhno stezhiv za usima podrobicyami vijni z anglijcyami vichikuyuchi na zruchnu nagodu dlya togo shob zayaviti svoyi prava na prestol Vstup na prestol U 1878 roci pochalas druga anglo afganska vijna Yakub han buv skinutij britansko indijskim uryadom ta vidpravlenij do Indiyi Krayina yaka ne mala pravitelya okupovana inozemnimi vijskami zagliblena u rozbrat pochala porinati v anarhiyu Z inshogo boku stanovishe anglo indijskih vijsk bulo vazhkim pochalas narodna partizanska vijna proti nih yaka zagrozhuvala stati zatyazhnoyu V takih umovah Abdurrahman virishiv znovu poshukati shastya u borotbi za prestol Navesni 1880 roku vin zalishiv Samarkand i z yavivsya v Afganskomu Turkestani de uprodovzh kilkoh tizhniv zibrav navkolo sebe znachnu kilkist pribichnikiv Zvistka pro povernennya Abdurrahmana v Afganistan shvidko obletila krayinu j u bagatoh miscyah bula sprijnyata naselennyam iz neprihovanim optimizmom Za takih obstavin anglijci virishili vikoristati poyavu Abdurrahmana z metoyu vijti zi skrutnogo stanovisha v yakomu voni opinilis Za rozporyadzhennyam vice korolya Indiyi nazustrich Abdurrahmanu dlya peremovin z nim vidryadzhayetsya diplomat Lepel Griffin Pri comu koristuyuchis vidokremlenistyu zahidnih oblastej Afganistanu j perebuvannyam u Gerati serdarya Ayub hana brata i pribichnika skinutogo Yakub hana vorozhogo do Abdurrahmana anglijci proponuyut ostannomu v upravlinnya tilki Shidnij Afganistan mayuchi namir utvoriti z Geratskoyi ta Kandagarskoyi oblastej osoblive hanstvo Cim rozdilom krayini na dvi samostijni chastini anglijci spodivalis poslabiti Afganistan Odnak Abdurrahman ne pristav na ci umovi vin zayaviv sho maye keruvati krayinoyu u tih samih kordonah v yakih yiyi bulo zalisheno jogo didom Dost Muhammedom Pislya trivalih peremovin z Abdurrahmanom zvazhayuchi na jogo vpertist ta populyarnist u krayini osterigayuchis hvilyuvan sered afganciv anglijci postupilis j Abdurrahman obranij u travni 1880 roku na Kabulskomu durbari zbori afganskih starijshin emirom Afganistanu buv viznanij u comu zvanni anglijcyami 22 lipnya 1880 roku knyazi Shidnogo j Serednogo Afganistanu progolosili Abdurrahmana emirom Pislya porazki britanskogo ekspedicijnogo korpusu v Afganistani Abdurrahman domigsya pereglyadu umov Gandamakskoyi ugodi ale pogodivsya na obmezhennya suverenitetu krayini Pravlinnya Nevdovzi pislya vstupu na prestol ta pislya evakuaciyi anglo indijskih vijsk Abdurrahmanu dovelos vitrimati borotbu z Ayub hanom Geratskim prichomu pervinno perevaga bula na boci ostannogo Prote u veresni 1881 roku Ayub han buv zreshtoyu rozbitij ta vtik do Gerata ale oskilki cya fortecya viyavilas vzhe zajnyatoyu Abdurrahmanom vtik do Persiyi a potim do Indiyi Pidkorivshi svoyij vladi Gerat i Kandagar Abdurrahman povernuvsya do Kabula energijno stavshi do posilennya svoyeyi vladi Vozhdi yaki vvizhalis nebezpechnimi buli priborkani vignani z krayini chi priznacheni na taki posadi de voni buli pid postijnim naglyadom emira Stosovno do tih hto opiravsya bulo vzhito dosit rishuchih zahodiv Z 1883 roku Abdurrahman pochav otrimuvati vid anglo indijskogo uryadu richnu subsidiyu u rozmiri 1 200 tis rupij u podalshomu zbilsheno do 1 800 tis z pevnim priznachennyam na oboronni zahodi na pivnichno zahidnomu kordoni Kilka raziv Abdurrahmanu dovelos pridushuvati povstannya riznih afganskih plemen Tak u 1886 roci povstali gilzajski plemena ale ci pogano ozbroyeni ta nedisciplinovani dikuni buli shvidko priborkani Povstannya povtorilos u 1887 roci ale z ishe menshim uspihom U 1888 roci Abdurrahmanu dovelos mati spravu iz zavorushennyam sho stalo najbilshim viprobuvannyam jogo vladi Jogo dvoyuridnij brat yakij napivnezalezhno keruvav Afganskim Turkestanom progolosiv sebe emirom pidburivshi povstannya Abdurrahman u cej chas hvoriv Dovidavshis pro povstannya vin vidryadiv proti Ishak hana zagin z 13 bataljoniv pihoti 4 polkiv kavaleriyi ta 26 garmat pid zagalnim komanduvannyam Gulyam Gajdar hana Vijska rushili cherez Bamian odnochasno nakazano bulo ruhatis proti zakolotnikiv pravitelyu Katagana j Badahshana 23 veresnya ci zagoni z yednalis a 29 veresnya stavsya zapeklij krivavij bij u dolini u 3 h milyah na pivden vid Tash Kurgana Chiselnist vijsk Ishak hana syagala 24 tisyach cholovik Bij trivav z samogo ranku do piznoyi nochi Spochatku vsi shansi buli na boci protivnika na livomu flanzi kolona pravitelya Katagana bula vidrizana vid golovnih sil i zaznala zhorstokoyi porazki Bagato hto z soldat Abdurrahmana pochav tikati do Ishak hana Prote ostannij ne brav osobistoyi uchasti v bitvi ta pobachivshi soldat emira yaki bigli do nogo uyaviv sho jogo vijska rozbiti j pochav tikati sho sprichinilo paniku u jogo zagoni j dalo zmogu Gulyam Gajdaru zdobuti peremogu U 1890 1892 rokah Abdurrahmanu znovu dovelos mati spravu z serjoznimi povstannyami hazarejciv sho naselyali girsku chastinu Afganistanu mizh Kabulom Gazni Kelati Gilzayem ta Geratom Tilki pislya zapekloyi girskoyi vijni sho trivala ponad 2 roki emiru vdalos pidkoriti yih svoyij vladi U 1893 roci Abdurrahman uklav z Angliyeyu novu ugodu stosovno rozmezhuvannya sfer vplivu v deyakih prikordonnih oblastyah Vidpovidno do ciyeyi ugodi do skladu krayini bulo vklyucheno Kafiristan Zhiteli ciyeyi oblasti ne bazhali vtrachati svoyu samostijnist sho zmusilo emira shiliti yih do cogo zbrojnoyu siloyu Vijska emira vtorglis u Kafiristan naprikinci 1895 roku chotirma kolonami z riznih bokiv j uprodovzh 40 dniv krayinu bulo zajnyato U 1900 roci Abdurrahman napisav svoyu avtobiografiyu perskoyu movoyu perekladenu anglijskoyu ta rosijskoyu Cya pracya ye duzhe cinnoyu dlya Afganistanu hoch vona i spovnena samovihvalyannya Pomer u 1901 roci Jomu spadkuvav jogo sin Habibulla han PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 119559722 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Trove 2009 d Track Q18609226LiteraturaEnciklopedicheskij slovar v 86 t 82 t i 4 dop SPb F A Brokgauz I A Efron 1890 1907 ros Voennaya enciklopediya Sytina Chastina 1 Sobolyev Anglo Afganskaya rasprya ocherk vojny 1879 1880 gg PosilannyaAbdurrahman 25 lyutogo 2022 u Wayback Machine VUE