Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сеїд Абдул-Ахад (Абдулахад, Абд аль-Ахад)-хан (27 березня 1859– 10 грудня 1910) — 7-й правитель Бухарського емірату у 1885–1910 роках, поет і меценат.
| Абдул-Ахад-хан | |
|---|---|
 | |
| Народився | 27 березня 1859 Бухара, Бухарський емірат |
| Помер | 10 грудня 1910 (51 рік) Навоїйська область |
| Поховання | Узбекистан |
| Діяльність | поет |
| Титул | принц |
| Посада | емір і хан |
| Військове звання | генерал від кавалерії |
| Конфесія | сунізм |
| Рід | Q31456790? |
| Батько | Музаффар (бухарський емір) |
| Діти | Сеїд Алім-хан |
| Нагороди |              |
| |
Життєпис
Походив з династії Мангит. Син спадкоємця трону Музаффара та його перської наложниці Шамшат. Народився 1859 року в Керміні. 1860 року його батько стає еміром держави, а Абдул-Ахад — спадкоємцем трону. Мав хист до приборкання жеребців, соколиного полювання та гри кок-бору. Вільно володів перською, арабською та російською мовами. 1873 року призначено беком Керміна.
1885 року після смерті батька успадкував владу. Перші роки свого панування у самій Бухарі емір проводив трохи більше 6 місяців на рік, взимку кілька місяців перебирався до Шахрисабзу і Карші, в червні і липні перебував в Керміні. Разом з тим зі сходження його на трон в Бухарі було запроваджено Російське імператорське політичне агентство, через яке емір повинен бувздійснювати контакти з Туркестанським генерал-губернаторством та міністерством закордонних справ Росії.
У 1886 році емір заснував орден Корони Бухарської держави. Згодом наказав виготовляти медалі бухарської держави з золота, срібла, бронзи та міді, якими нагороджував військовиків, чиновників, купців. На посади чиновнкиів став просувати осіб без врахування знатності. Також фактично зрівняв у правах сунітів й шиїтів.
1888 року підписав з туркестанським генерал-губернатором М.Розенбахом, відповіднодо якого врамках будівництва Закаспійської залізниці (його було завершено 1891 року) відводилася залізнична смуга відчуження на будівництво залізничних станцій, навколо яких почали з'являтися російські поселення. Цим посилено політику російської колонізації регіону. 1889 року емір запровадив нові правила торгівлі алкогольними напоями в еміраті, якими дозволялося торгувати лише у російських поселеннях, на залізничних станціях й у російських військових частинах, розташованих у еміраті. Торгувати ними мали право лише російські піддані без права продажу їх бухарцям. Торговці мали сплачувати добухарської скарбниці закят у розмірі 2,5 % вартості товару та міські збори на потреби поселення.
Разом з тим невдовзі після сходження на трон скасував всі тортури та обмежені застосування страти. Також за підтримки росіян розпочав промисловий видобуток міді, заліза та золота. Емір особисто і дуже активно брав участь у торгівлі каракулем, займаючи третє місце на світовому ринку за обсягом торгових операцій з цим цінним хутром. За деякими даними, на особистих рахунках еміра в Російському державному банку зберігалася близько 27 млн рублів золотом, ще близько 7 млн. — у приватних комерційних банках імперії.
У 1894 році погиркався з бухарським духовенством, післячого оселився в Керміні і ніколи більше не повертався до Бухари. Того ж року рішенням російського уряду Бухарський емірат було включено до імперської митної території. З 1 січня 1895 року стали відкриватися російські митниці на бухаро-афганській прикордонній лінії від м. Керкі (правий берег Амудар'ї) до Дарваза (злиття річок Кафірніган з Амудар'єю), що остаточно позбавило емірат самостійності й перетворювало на внутрішній ринок Російської імперії. 1895 року Абдул-Ахад-хан реорганізував військо за російським зразком. 1896 року російський імператор Микола II надав емір звання «високість».
Наприкінці 1890-х років став їздити на Кавказ залізницею через Кисловодськ, лікувався в Залізноводську та Кисловодську, відвідував Санкт-Петербург. Відкриття ділянки Ташкентської залізниці на Оренбург в 1905 році ще більше полегшило його особисті контакти з імператорським двором й петербурзькою аристократією.
1900 року отримав звання генерал від кавалерії російської армії. 1901 року уклав угоду з російським уряду щодо врегулювання питання з карбування бухарської танги, курс якої до того постійноколивався. Емір погодився передати запас танги на 20 млн рублів і монету, що у нього карбована на 25 млн рублів, до державного банку Росії із розрахунку золотом чи сріблом по 15 коп. за тангу. Натмоість встановлено було використання у Бухарі російських грошей, а Росії — бухарських.
1902 року Абдул-Ахад-хан став генерал-ад'ютантом. Того ж року прибув до Санкт-Петербургу. Водночас в тому році після запевнення роботи спеціальних російсько-бухарських комісій з водного питання було досягнуто угоди про пропуск 1/3 частини води Зеравшана в бухарські володіння. Але угода часто порушувалася, водну проблему російська адміністрація використовувала як інструмент політичного та економічного тиску на еміра.
1905 року Абдул-Ахад-хан став почесним членом Кримсько-Кавказького гірського клубу та почесним громадянином Ялти. На честье міра в цьому місті було назвало вулицю. 1906 року Абдул-Ахад-хан став кавалером ордену Андрій Первозванного з діамантами. Невдовзі отримав дозвіл звести мечеть в Санкт-Петербурзі.
Наприкінці життя вступив у протиріччя з туркестанськими генерал-губренаторами П.Міщенком, потім О.Самсоновим, які планували провести внутрішні реформи в еміраті. Завдяки хабарям членам російського уряду Абдул-Ахад-хан завадим цим ініціативам, розглядаючи їх як втручання у внутрішні справи та порушення прав еміра.
Помер в Керміні 1910 року. Йому спадкував син Сеїд Алім-хан.
Творчість і меценатство
Мав хист до складання віршів. З його доробку відомий «Диван», депредставлено вірші підпсевдонимом Оджиз (Слабкий). Цікавим є його листування монархами та вищими сановниками Російської імперії, королівства Італії, беями Тунісу, шахами Персії, політіками Франції, Болгарії, Данії, Чорногорії, королем Сіаму.
На його кошти було споруджено палац поблизу Бухари в Кагані, шато в Ялті, Залізноводську, головні нарзанні ванни в Кисловодську (1901—1903 роки), палац-представництво в Оренбурзі; надав 1 млн рублів нас порудження мінного крейсеру «Емір Бухарський».
Також заснував вакф на користь святинь Мекки і Медини, що приносив до 20 тис. рублів річного доходу На початку 1880-х років таємно від російського уряду пожертвував близько 20 тис. рублів на будівництво Хіджазької залізниці. 1906 року пожертвував 350 тис. рублів на викуп земельної ділянки для будівництва соборної мечеті в Санкт-Петербурзі, потім надав 100 тис. рублів на її будівництво. Крім цього, емір організував збір для цієї мети коштів серед бухарських купців. Загалом зібрано було понад 200 тис. рублів золотом. Її будівництво було завершено у 1913 році. Стала найбільшою на той час мечетю в Європі. Діє до тепер.
Джерела
- Alexander Burnes. Travels into Bokhara being the account of a journey from India to Cabool, Tartary and Persia. — New Delhi, Madras: Asian educational services, 1992. — Т. II. — С. 358.
- The Personal History of a Bukharan Intellectual: The Diary of Muhammad Sharif-i Sadr-i Ziya. Brill. 2003. .
- Baumer, Christoph (2018). History of Central Asia, The: 4-volume set. New York: I.B.Tauris
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Seyid Abdul Ahad Abdulahad Abd al Ahad han 27 bereznya 1859 10 grudnya 1910 7 j pravitel Buharskogo emiratu u 1885 1910 rokah poet i mecenat Abdul Ahad hanNarodivsya27 bereznya 1859 1859 03 27 Buhara Buharskij emiratPomer10 grudnya 1910 1910 12 10 51 rik Navoyijska oblastPohovannyaUzbekistanDiyalnistpoetTitulprincPosadaemir i hanVijskove zvannyageneral vid kavaleriyiKonfesiyasunizmRidQ31456790 BatkoMuzaffar buharskij emir DitiSeyid Alim hanNagorodi Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPohodiv z dinastiyi Mangit Sin spadkoyemcya tronu Muzaffara ta jogo perskoyi nalozhnici Shamshat Narodivsya 1859 roku v Kermini 1860 roku jogo batko staye emirom derzhavi a Abdul Ahad spadkoyemcem tronu Mav hist do priborkannya zherebciv sokolinogo polyuvannya ta gri kok boru Vilno volodiv perskoyu arabskoyu ta rosijskoyu movami 1873 roku priznacheno bekom Kermina 1885 roku pislya smerti batka uspadkuvav vladu Pershi roki svogo panuvannya u samij Buhari emir provodiv trohi bilshe 6 misyaciv na rik vzimku kilka misyaciv perebiravsya do Shahrisabzu i Karshi v chervni i lipni perebuvav v Kermini Razom z tim zi shodzhennya jogo na tron v Buhari bulo zaprovadzheno Rosijske imperatorske politichne agentstvo cherez yake emir povinen buvzdijsnyuvati kontakti z Turkestanskim general gubernatorstvom ta ministerstvom zakordonnih sprav Rosiyi U 1886 roci emir zasnuvav orden Koroni Buharskoyi derzhavi Zgodom nakazav vigotovlyati medali buharskoyi derzhavi z zolota sribla bronzi ta midi yakimi nagorodzhuvav vijskovikiv chinovnikiv kupciv Na posadi chinovnkiiv stav prosuvati osib bez vrahuvannya znatnosti Takozh faktichno zrivnyav u pravah sunitiv j shiyitiv 1888 roku pidpisav z turkestanskim general gubernatorom M Rozenbahom vidpovidnodo yakogo vramkah budivnictva Zakaspijskoyi zaliznici jogo bulo zaversheno 1891 roku vidvodilasya zaliznichna smuga vidchuzhennya na budivnictvo zaliznichnih stancij navkolo yakih pochali z yavlyatisya rosijski poselennya Cim posileno politiku rosijskoyi kolonizaciyi regionu 1889 roku emir zaprovadiv novi pravila torgivli alkogolnimi napoyami v emirati yakimi dozvolyalosya torguvati lishe u rosijskih poselennyah na zaliznichnih stanciyah j u rosijskih vijskovih chastinah roztashovanih u emirati Torguvati nimi mali pravo lishe rosijski piddani bez prava prodazhu yih buharcyam Torgovci mali splachuvati dobuharskoyi skarbnici zakyat u rozmiri 2 5 vartosti tovaru ta miski zbori na potrebi poselennya Razom z tim nevdovzi pislya shodzhennya na tron skasuvav vsi torturi ta obmezheni zastosuvannya strati Takozh za pidtrimki rosiyan rozpochav promislovij vidobutok midi zaliza ta zolota Emir osobisto i duzhe aktivno brav uchast u torgivli karakulem zajmayuchi tretye misce na svitovomu rinku za obsyagom torgovih operacij z cim cinnim hutrom Za deyakimi danimi na osobistih rahunkah emira v Rosijskomu derzhavnomu banku zberigalasya blizko 27 mln rubliv zolotom she blizko 7 mln u privatnih komercijnih bankah imperiyi U 1894 roci pogirkavsya z buharskim duhovenstvom pislyachogo oselivsya v Kermini i nikoli bilshe ne povertavsya do Buhari Togo zh roku rishennyam rosijskogo uryadu Buharskij emirat bulo vklyucheno do imperskoyi mitnoyi teritoriyi Z 1 sichnya 1895 roku stali vidkrivatisya rosijski mitnici na buharo afganskij prikordonnij liniyi vid m Kerki pravij bereg Amudar yi do Darvaza zlittya richok Kafirnigan z Amudar yeyu sho ostatochno pozbavilo emirat samostijnosti j peretvoryuvalo na vnutrishnij rinok Rosijskoyi imperiyi 1895 roku Abdul Ahad han reorganizuvav vijsko za rosijskim zrazkom 1896 roku rosijskij imperator Mikola II nadav emir zvannya visokist Naprikinci 1890 h rokiv stav yizditi na Kavkaz zalizniceyu cherez Kislovodsk likuvavsya v Zaliznovodsku ta Kislovodsku vidviduvav Sankt Peterburg Vidkrittya dilyanki Tashkentskoyi zaliznici na Orenburg v 1905 roci she bilshe polegshilo jogo osobisti kontakti z imperatorskim dvorom j peterburzkoyu aristokratiyeyu 1900 roku otrimav zvannya general vid kavaleriyi rosijskoyi armiyi 1901 roku uklav ugodu z rosijskim uryadu shodo vregulyuvannya pitannya z karbuvannya buharskoyi tangi kurs yakoyi do togo postijnokolivavsya Emir pogodivsya peredati zapas tangi na 20 mln rubliv i monetu sho u nogo karbovana na 25 mln rubliv do derzhavnogo banku Rosiyi iz rozrahunku zolotom chi sriblom po 15 kop za tangu Natmoist vstanovleno bulo vikoristannya u Buhari rosijskih groshej a Rosiyi buharskih 1902 roku Abdul Ahad han stav general ad yutantom Togo zh roku pribuv do Sankt Peterburgu Vodnochas v tomu roci pislya zapevnennya roboti specialnih rosijsko buharskih komisij z vodnogo pitannya bulo dosyagnuto ugodi pro propusk 1 3 chastini vodi Zeravshana v buharski volodinnya Ale ugoda chasto porushuvalasya vodnu problemu rosijska administraciya vikoristovuvala yak instrument politichnogo ta ekonomichnogo tisku na emira 1905 roku Abdul Ahad han stav pochesnim chlenom Krimsko Kavkazkogo girskogo klubu ta pochesnim gromadyaninom Yalti Na cheste mira v comu misti bulo nazvalo vulicyu 1906 roku Abdul Ahad han stav kavalerom ordenu Andrij Pervozvannogo z diamantami Nevdovzi otrimav dozvil zvesti mechet v Sankt Peterburzi Naprikinci zhittya vstupiv u protirichchya z turkestanskimi general gubrenatorami P Mishenkom potim O Samsonovim yaki planuvali provesti vnutrishni reformi v emirati Zavdyaki habaryam chlenam rosijskogo uryadu Abdul Ahad han zavadim cim iniciativam rozglyadayuchi yih yak vtruchannya u vnutrishni spravi ta porushennya prav emira Pomer v Kermini 1910 roku Jomu spadkuvav sin Seyid Alim han Tvorchist i mecenatstvoMav hist do skladannya virshiv Z jogo dorobku vidomij Divan depredstavleno virshi pidpsevdonimom Odzhiz Slabkij Cikavim ye jogo listuvannya monarhami ta vishimi sanovnikami Rosijskoyi imperiyi korolivstva Italiyi beyami Tunisu shahami Persiyi politikami Franciyi Bolgariyi Daniyi Chornogoriyi korolem Siamu Na jogo koshti bulo sporudzheno palac poblizu Buhari v Kagani shato v Yalti Zaliznovodsku golovni narzanni vanni v Kislovodsku 1901 1903 roki palac predstavnictvo v Orenburzi nadav 1 mln rubliv nas porudzhennya minnogo krejseru Emir Buharskij Takozh zasnuvav vakf na korist svyatin Mekki i Medini sho prinosiv do 20 tis rubliv richnogo dohodu Na pochatku 1880 h rokiv tayemno vid rosijskogo uryadu pozhertvuvav blizko 20 tis rubliv na budivnictvo Hidzhazkoyi zaliznici 1906 roku pozhertvuvav 350 tis rubliv na vikup zemelnoyi dilyanki dlya budivnictva sobornoyi mecheti v Sankt Peterburzi potim nadav 100 tis rubliv na yiyi budivnictvo Krim cogo emir organizuvav zbir dlya ciyeyi meti koshtiv sered buharskih kupciv Zagalom zibrano bulo ponad 200 tis rubliv zolotom Yiyi budivnictvo bulo zaversheno u 1913 roci Stala najbilshoyu na toj chas mechetyu v Yevropi Diye do teper DzherelaAlexander Burnes Travels into Bokhara being the account of a journey from India to Cabool Tartary and Persia New Delhi Madras Asian educational services 1992 T II S 358 The Personal History of a Bukharan Intellectual The Diary of Muhammad Sharif i Sadr i Ziya Brill 2003 ISBN 9004131612 Baumer Christoph 2018 History of Central Asia The 4 volume set New York I B Tauris