Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Аба тський район рос Абатский район муніципальний район в складі Тюменської області Росія Абатський районрос Абатский ра

Абатський район

Абатський район

Аба́тський район (рос. Абатский район) — муніципальний район в складі Тюменської області, Росія.

Абатський район
рос. Абатский район
image
image
Основні дані
Суб'єкт Російської Федерації: Тюменська область
Утворений: 1923 року
Населення (2020): 16535 осіб
Площа: 4080,44 км²
Густота населення: 4,05 осіб/км²
Населені пункти та поселення
Адміністративний центр: село Абатське
Кількість сільських поселень: 11
Кількість сіл та присілків: 56
Кількість селищ: 9
Влада

Адміністративний центр — село Абатське.

Історія

Археологами на території району знайдено стародавні кургани II–III століттів.

Абатський район утворено 3 листопада 1923 року у складі Ішимського округу Уральської області на території колишніх Абатської, Тушнолобовської, частин Маслянської та Челноковської волостей . До складу райну увійшли 25 сільрад: Абатська, Балаїрська, Берендеєвська, Биструшинська, Бобильська, Боковська, Великоболдиревська, Вяткінська, Єрьоминська, Катковська, Кокуйська, Логіновська, Максимовська, Маслянська, Назаровська, Погорільська, Річкуновська, Сичовська, Спірінська, Тельцовська, Тушнолобовська, Фірсовська, Челноковська, Черемшанська, Шевирінська. 15 вересня 1926 року Великоболдиревська сільрада перейменована в Болдиревську. 1 січня 1932 року Абатський район був ліквідований, його територія та ліквідований Сладковський район увійшли до складу новоутвореного Маслянського району. 5 листопада 1934 року утворена Ленінська селищна рада.

25 січня 1935 року Абатський район був відновлений у складі 25 сільрад, які входили до його ліквідації, а також Вяткінська сільрада Вікуловського району та нещодавно створена Ленінська селищна рада. Через появу двох Вяткінський сільрад, передана зі складу Вікуловського району перейменована у Нововяткінську. 19 вересня 1939 року до складу району увійшли Бітіїнська, Комишинська та Коньовська сільради Крутинського району, ліквідовані Єрьоминська, Кокуйська та Челноковська сільради.

14 серпня 1944 року Абатський район увійшов до складу Тюменської області. 17 червня 1954 року ліквідовані Берендеєвська, Бобильська, Боковська, Катковська та Логіновська сільради, Маслянська та Сичовська сільради об'єднані в Старомаслянську, Максимовська та Фірсовська сільради об'єднані в Водолазовську. 16 травня 1957 року ліквідована Тельцовська сільрада. 3 квітня 1958 року утворена Майська сільрада, 11 грудня Вяткінська сільрада перейменована в Старовяткінську. 18 червня 1959 року Спірінська та Черемшанська сільради об'єднані в Ощепковську. 24 березня 1960 року ліквідована Старомаслянська сільрада. 18 липня 1961 року ліквідовані Балаїрська, Биструшинська, Бітіїнська, Болдиревська, Назаровська, Погорільська, Річкуновська та Старовяткінська сільради. 1 лютого 1963 року район був укрупнений до Абатського сільського району за рахунок території ліквідованого Вікуловського району. 21 травня 1964 року Комишинська сільрада перейменована в Партизанську, 26 вересня село Абатське отримало статус селища міського типу Абатський, Абатська сільрада розділена на Абатську селищну раду та Абатську сільраду.

12 січня 1965 року сільський район ліквідовано, Абатський район відновлено у попередніх межах. До Вікуловського району відійшли Балаганська, Березинська, Вікуловська, Єрмаковська, Калінінська, Каргалинська, Коточиговська, Нововяткінська, Озернинська, Піддубровинська, Покровська, Рябовська, Скрипкинська та Чуртанська сільради, 10 травня утворені Биструшинська та Болдиревська сільради. 30 червня 1966 року утворені Банниковська та Назаровська сільради. 1 квітня 1977 року ліквідована Водолазовська сільрада. 23 вересня 1991 року смт Абатський перетворено в село Абатське, Абатську селищну раду перетворено в сільраду, колишню Абатську сільраду — в Кареглазовську.

Населення

Населення району становить 16535 осіб (2020; 17071 у 2018, 19837 у 2010, 23566 у 2002).

Адміністративно-територіальний поділ

На території району 11 сільських поселень:

Поселення Площа,
км² 		Населення,
осіб (2002) 		Населення,
осіб (2010) 		Населення,
осіб (2018) 		Населення,
осіб (2020) 		Центр Населені
пункти
Абатське сільське поселення 421,26 9236 8793 8149 8066 Абатське 8
Банниковське сільське поселення 219,18 1177 1008 755 731 Банниково 5
Болдиревське сільське поселення 393,15 1058 832 584 554 Болдирево 4
Коньовське сільське поселення 327,99 1502 1217 998 970 Коньово 6
Ленінське сільське поселення 453,97 1592 1118 902 860 Ленінка 7
Майське сільське поселення 318,31 1867 1369 1100 1007 Майський 7
Назаровське сільське поселення 336,65 615 423 228 200 Назарово 3
Ощепковське сільське поселення 605,91 2618 2122 1911 1819 Ощепково 7
Партизанське сільське поселення 379,56 884 573 427 384 Партизан 3
Тушнолобовське сільське поселення 321,97 1562 1294 1106 1074 Тушнолобово 9
Шевирінське сільське поселення 302,49 1455 1088 911 870 Шевиріно 6

Найбільші населені пункти

Населені пункти з чисельністю населення понад 1000 осіб:

№ Населений пункт Населення,
осіб (2002) 		Населення,
осіб (2010)
1 Абатське 8248 7959

Господарство

Район сільськогосподарський. Тут вирощують пшеницю, жито, ячмінь, овес, гречку. Розводять велику рогату худобу, свиней, розвинене вівчарство.

В районі знаходяться термальні лікувальні джерела.

Джерела

  • Електронна енциклопедія від Master-Soft «Земля» 1996 року.

Примітки

  1. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2020 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
  2. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2018 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
  3. Дані перепису населення Росії 2002 року
  4. Дані перепису населення Росії 2002 року


image Це незавершена стаття про Тюменську область.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Aba tskij rajon ros Abatskij rajon municipalnij rajon v skladi Tyumenskoyi oblasti Rosiya Abatskij rajonros Abatskij rajonOsnovni daniSub yekt Rosijskoyi Federaciyi Tyumenska oblastUtvorenij 1923 rokuNaselennya 2020 16535 osibPlosha 4080 44 km Gustota naselennya 4 05 osib km Naseleni punkti ta poselennyaAdministrativnij centr selo AbatskeKilkist silskih poselen 11Kilkist sil ta prisilkiv 56Kilkist selish 9Vlada Administrativnij centr selo Abatske IstoriyaArheologami na teritoriyi rajonu znajdeno starodavni kurgani II III stolittiv Abatskij rajon utvoreno 3 listopada 1923 roku u skladi Ishimskogo okrugu Uralskoyi oblasti na teritoriyi kolishnih Abatskoyi Tushnolobovskoyi chastin Maslyanskoyi ta Chelnokovskoyi volostej Do skladu rajnu uvijshli 25 silrad Abatska Balayirska Berendeyevska Bistrushinska Bobilska Bokovska Velikoboldirevska Vyatkinska Yerominska Katkovska Kokujska Loginovska Maksimovska Maslyanska Nazarovska Pogorilska Richkunovska Sichovska Spirinska Telcovska Tushnolobovska Firsovska Chelnokovska Cheremshanska Shevirinska 15 veresnya 1926 roku Velikoboldirevska silrada perejmenovana v Boldirevsku 1 sichnya 1932 roku Abatskij rajon buv likvidovanij jogo teritoriya ta likvidovanij Sladkovskij rajon uvijshli do skladu novoutvorenogo Maslyanskogo rajonu 5 listopada 1934 roku utvorena Leninska selishna rada 25 sichnya 1935 roku Abatskij rajon buv vidnovlenij u skladi 25 silrad yaki vhodili do jogo likvidaciyi a takozh Vyatkinska silrada Vikulovskogo rajonu ta neshodavno stvorena Leninska selishna rada Cherez poyavu dvoh Vyatkinskij silrad peredana zi skladu Vikulovskogo rajonu perejmenovana u Novovyatkinsku 19 veresnya 1939 roku do skladu rajonu uvijshli Bitiyinska Komishinska ta Konovska silradi Krutinskogo rajonu likvidovani Yerominska Kokujska ta Chelnokovska silradi 14 serpnya 1944 roku Abatskij rajon uvijshov do skladu Tyumenskoyi oblasti 17 chervnya 1954 roku likvidovani Berendeyevska Bobilska Bokovska Katkovska ta Loginovska silradi Maslyanska ta Sichovska silradi ob yednani v Staromaslyansku Maksimovska ta Firsovska silradi ob yednani v Vodolazovsku 16 travnya 1957 roku likvidovana Telcovska silrada 3 kvitnya 1958 roku utvorena Majska silrada 11 grudnya Vyatkinska silrada perejmenovana v Starovyatkinsku 18 chervnya 1959 roku Spirinska ta Cheremshanska silradi ob yednani v Oshepkovsku 24 bereznya 1960 roku likvidovana Staromaslyanska silrada 18 lipnya 1961 roku likvidovani Balayirska Bistrushinska Bitiyinska Boldirevska Nazarovska Pogorilska Richkunovska ta Starovyatkinska silradi 1 lyutogo 1963 roku rajon buv ukrupnenij do Abatskogo silskogo rajonu za rahunok teritoriyi likvidovanogo Vikulovskogo rajonu 21 travnya 1964 roku Komishinska silrada perejmenovana v Partizansku 26 veresnya selo Abatske otrimalo status selisha miskogo tipu Abatskij Abatska silrada rozdilena na Abatsku selishnu radu ta Abatsku silradu 12 sichnya 1965 roku silskij rajon likvidovano Abatskij rajon vidnovleno u poperednih mezhah Do Vikulovskogo rajonu vidijshli Balaganska Berezinska Vikulovska Yermakovska Kalininska Kargalinska Kotochigovska Novovyatkinska Ozerninska Piddubrovinska Pokrovska Ryabovska Skripkinska ta Churtanska silradi 10 travnya utvoreni Bistrushinska ta Boldirevska silradi 30 chervnya 1966 roku utvoreni Bannikovska ta Nazarovska silradi 1 kvitnya 1977 roku likvidovana Vodolazovska silrada 23 veresnya 1991 roku smt Abatskij peretvoreno v selo Abatske Abatsku selishnu radu peretvoreno v silradu kolishnyu Abatsku silradu v Kareglazovsku NaselennyaNaselennya rajonu stanovit 16535 osib 2020 17071 u 2018 19837 u 2010 23566 u 2002 Administrativno teritorialnij podilNa teritoriyi rajonu 11 silskih poselen Poselennya Plosha km Naselennya osib 2002 Naselennya osib 2010 Naselennya osib 2018 Naselennya osib 2020 Centr Naseleni punktiAbatske silske poselennya 421 26 9236 8793 8149 8066 Abatske 8Bannikovske silske poselennya 219 18 1177 1008 755 731 Bannikovo 5Boldirevske silske poselennya 393 15 1058 832 584 554 Boldirevo 4Konovske silske poselennya 327 99 1502 1217 998 970 Konovo 6Leninske silske poselennya 453 97 1592 1118 902 860 Leninka 7Majske silske poselennya 318 31 1867 1369 1100 1007 Majskij 7Nazarovske silske poselennya 336 65 615 423 228 200 Nazarovo 3Oshepkovske silske poselennya 605 91 2618 2122 1911 1819 Oshepkovo 7Partizanske silske poselennya 379 56 884 573 427 384 Partizan 3Tushnolobovske silske poselennya 321 97 1562 1294 1106 1074 Tushnolobovo 9Shevirinske silske poselennya 302 49 1455 1088 911 870 Shevirino 6Najbilshi naseleni punktiNaseleni punkti z chiselnistyu naselennya ponad 1000 osib Naselenij punkt Naselennya osib 2002 Naselennya osib 2010 1 Abatske 8248 7959GospodarstvoRajon silskogospodarskij Tut viroshuyut pshenicyu zhito yachmin oves grechku Rozvodyat veliku rogatu hudobu svinej rozvinene vivcharstvo V rajoni znahodyatsya termalni likuvalni dzherela DzherelaElektronna enciklopediya vid Master Soft Zemlya 1996 roku PrimitkiChislennost naseleniya Rossijskoj Federacii po municipalnym obrazovaniyam na 1 yanvarya 2020 goda Federalna sluzhba derzhavnoyi statistiki RF ros Chislennost naseleniya Rossijskoj Federacii po municipalnym obrazovaniyam na 1 yanvarya 2018 goda Federalna sluzhba derzhavnoyi statistiki RF ros Dani perepisu naselennya Rosiyi 2002 roku Dani perepisu naselennya Rosiyi 2002 roku Ce nezavershena stattya pro Tyumensku oblast Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ