Абатство Везле (фр. Abbaye Sainte-Marie-Madeleine de Vézelay або Basilique Sainte-Marie-Madeleine de Vézelay) — бенедиктинський та клюнійський монастир у бургундському Везле в департаменті Йонна у Франції.
Абатство Везле | |
---|---|
Церква і пагорб в селі Везле | |
Світова спадщина | |
Абатство Везле | |
47°27′59″ пн. ш. 3°44′54″ сх. д. / 47.466388888916775° пн. ш. 3.74833333336107799° сх. д. | |
Країна | Франція |
Тип | культурний |
(Критерії) | i, vi |
Об'єкт № | 84 |
Регіон | Європа і Північна Америка |
Зареєстровано: | 1979 (3 сесія) |
Абатство Везле у Вікісховищі |
Бенедиктинський монастир — церква Марії Магдалини із її складним ансамблем скульптурних капітель та воріт — один із найвидатніших витворів бургундського Романського мистецтва та архітектури, хоча більшість із зразків екстер'єру були спотворені під час французької революції. Церкву та пагорб біля Везле включено до реєстру Світової спадщини ЮНЕСКО у 1979 році.
Історія
Бенедиктинський монастир у Везле заснували так само, як і всі інші монастирі. Його розмістили на ділянці землі, яка до цього займалася пізньою Римською віллою у Верчелліс (лат.), або згодом це саме — Везле(фр.). Маєток успадкували Каролінги, а через деякий час він був переданий у графство Жерара II. Два монастирі, які граф там заснував, були пограбовані та зруйновані через набіги маврів у 8 столітті. Монастир же на верхівці гори спалили норманські завойовники. В дев'ятому столітті абат перезаснували під проводом Баділли, який залучився до реформування бенедиктинського ордену Клюні. Через Везле також проходив один із найпопулярніших у Франції шляхів паломництва пілігримів до Сантьяґо-де-Компостела у Ґалісії, що у північно-західній частині Іспанії.
Приблизно в 1050 році монахи Везле почали розказувати про оволодіння реліквіями Марії Магдалини, принесених, згідно з їхніми словами, із Святої землі їх зодчим, самим святим Баділло, чи його посланцем. Трохи пізніше один монах із Везле повідомив, що він знайшов склеп біля Сен-Максімен, що у Прованс, із порожнім гравірованим саркофагом, який розказував про помазання у Віфанії, коли голова Ісуса була помирована Марією із Віфанії, якою у Середньовіччі мала б бути Марія Магдалина. Монахи Везле оголосили, що це є труна Марії Магдалини, із якої її мощі переправили до їхнього монастиря. Звільнені полонені згодом принесли свої ланцюги, як знак відданості своєму абатству. І це був тільки що обраний у 1037 році абат Жоффруа, який виплавив та перекував їх у залізну огорожу, оточуючи вівтар Магдалини. Таким чином, зведення одного із найкращих зразків романської архітектури згодом, стало можливим дякуючи паломництву до означених реліквій, а також значними прикладами демонстрації ефективності молитов. Марія Магдалина є прототипом розкаяння, а Везле має важливе місце паломництва католицької віри, хоча самі по собі мощі були спалені Гугенотами у шістнадцятому столітті.
Для пристосування напливу віруючих до нового монастиря, вирішили побудувати церкву, розпочату 21 квітня 1104 року. Вартість будівництва підвищила податковий тягар на території абатства настільки, що селяни повстали і вбили абата. Далі, наплив прихожан був настільки великий, що довелося прибудувати паперть, відкриту Папою Іннокентієм II в 1132 році, що допомогло прилаштувати натовп паломників.
Бернард Клервоський проповідував там на користь другого хрестового походу на Пасху 1146 року, перед королем Людовиком VII, Річардом I Левовим Серцем та Філіпом II Августом, яких там і зустрів. Він провів там три місяці, живучи у абатстві в 1190 році перед відправкою у Третій хрестовий похід. Томас Бекет, будучи у вигнанні, вибрав Везле для Відсандійської проповіді в 1166 році, в якій оголосивши відлучення від церкви основних прихильників свого англійського короля, Генріха II Плантагенета та погрожуючи відлученням також і самому королю. Нава, яка вже горіла один раз, спалахнула вдруге в 1165 році, після чого була перебудовані в її теперішній формі.
Везеле було заможним. Його суперечлива монаша громада була готовою боронити свої свободи та привілеї від усіх прибульців: єпископа Отена, який зробив заявку на відвід мита; графів Невер, які претендували на юрисдикцію у своїх судах на права та гостинність Везле; монах Клуні, який реформував власні володіння і претендував на управління абатством у межах його структурних повноважень; міщани Везле, які вимагали частки у громадському самоврядуванні.
Початок занепаду Везле збігся з вельми обнародуваним відкриттям в 1279 році тіла Марії Магдолини в Сен-Максімен, що у Прованс, даючи королівське покровительство Карла II Анжуйского. Коли Каркл звів Домініканський монастир в , рака чудодійно відшукалася неушкодженою, навіть із пояснювальним написом що роз'яснював, чому релікт був схований. Місцеві домініканські монахи швидко зібрали перелік чудес, які цей святий набуток встиг сотворити. Ця знахідка серйозно підірвала позиції Везле щодо принципової святині Магдолини в Європі.
Після революції Везле стояв перед фактом розпаду. В 1834 році тільки-що уповноважений французький інспектор історичних пам'яток, Проспер Меріме (більше відомий як автор новели «Кармен»), попередив, що «все може обвалитися». Тоді, згідно з його рекомендацією, молодого архітектора Ежена Еммануеля Віолле-де-Дюка призначили наглядачем за всеосяжними та послідовними реставраційними роботами, які виконувалися у декілька стадій між 1840 та 1861 роками. Протягом цього часу, його команда замінила велику кількість зіпсованих та зруйнованих скульптур. Висяча підпора, яка утримує наву — його робота
Починаючи із 1920 року церкві Везле було присвоєно титул базиліки.
Трактування тимпана
Одвірок
Одвірок брами Везле змальовує святотатських людей цього світу. Це зображення першої П'ятидесятницької місії, що мала не меті розповсюдження слова Божого всьому людству. Фігурки на тимпані, які не пройнялися божественним словом, змальовані як напівлюди. Деякі із них показані із свинячим рилом, інші — спотворені, а також — як карлики. Один пігмей зображений сідлаючи коня із допомогою драбини. В дальному правому куті є чоловік із вухами слона, тоді як у центрі — людина покрита пір'ям. Архітектори та ремісники показуються, як невіруючі фізіологічно гротескними рисами для того, щоб візуально відтворити образ безбожного смертного невігластва. Це — прямий відбиток західного сприйняття іноземців, таких як маври, на яких в особливості були націлені Хрестові походи. Навіть Папа Урбан II у його заклику до походів хрестоносців допомагав утвердженню цього етноцентричного сприйняття турків, закликаючи західну цивілізацію до винищення підлої раси. Більшість європейської раси поняття не мала, як турки та мусульмани виглядали, і вони припускали, що відсутність християнства повинна була би збігатися із потворними фізичними вадами. Також твердилося, що невіруючі повинні були б бути вирізані у формі спотворених монстрів, та повністю відсутніми людськими рисами. Шляхом «дегуманізації», тобто втрати людської подоби своїх ворогів у мистецтві, місією хрестоносців була окупація Святої землі та конвертування або вбивство мусульман було освячено та звеличувано. Тому, одвірок Везле це — політичне та релігійне твердження.
Центральні ворота
Центральна частина тимпана Везле продовжує докладати до політизації регіону. Частина тимпана демонструє «доброзичливого Христа», що доносить своє послання до Апостолів, які оточують його по обидва боки. Христос — дуже видатна постать в романістичному стилі архітектури. Він відверто контрастує із «злим Христом» на тимпані Сен-П'єр-д'Муасса. Останній є погрозливою фігурою, що посідає судійський трон. Це — ще один приклад типового романістичного спасителя. Його лице не видає турботи чи емоцій. Спаситель Везле, в іншому частковому випадку, відтворений із широко розгорнутими руками. Він доносить слово, що не вимагає покарання. Тимпан Везле такий надзвичайний, тому що виразно своєрідний. Христос Везле посилає хрестоносців, але не осуджує їх. І справді, всі їх гріхи будуть прощені, якщо вони долучаться до спільної справи. Грізний спаситель, розміщений у Везле на судійському троні був би недоречний. Тому, традиційний романістичний спасителя із сердитим поглядом був підмінений на доброзичливого із жестом широко розведених рук.
Посилання
- : monks and nuns in Vezelay today
- Gallery of detailed images [ 2 липня 2010 у Wayback Machine.]
Галерея
- Башта
- Інтер'єр нефа
- Скульптурне убранство
-
- Золотий релікварій
Примітки
- * Назва в офіційному англомовному списку
- The primary source for the history of Vézelay is a codex compiled in the twelfth century, containing the abbey's annals, a cartulary, a history of the early Counts and Dukes of Nevers, and much besides, in the Bibliothèque municipal, Auxerre, MS 227; it was edited by R. B. C. Huygens, in his magisterial Monumenta Vizeliacensia: Textes relatifs à l'histoire de l'abbaye de Vézelay (Corpus Christianorum) Turnhout, Belgium, 1976.
- Geary, Patrick. Readings in Medieval History. Canada: Broadview Press, 1997. Pg. 388
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Абатство Везле |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Abatstvo Vezle fr Abbaye Sainte Marie Madeleine de Vezelay abo Basilique Sainte Marie Madeleine de Vezelay benediktinskij ta klyunijskij monastir u burgundskomu Vezle v departamenti Jonna u Franciyi Abatstvo VezleCerkva i pagorb v seli Vezle Svitova spadshinaAbatstvo Vezle47 27 59 pn sh 3 44 54 sh d 47 466388888916775 pn sh 3 74833333336107799 sh d 47 466388888916775 3 74833333336107799Krayina FranciyaTipkulturnijKriteriyii viOb yekt 84RegionYevropa i Pivnichna AmerikaZareyestrovano 1979 3 sesiya Abatstvo Vezle u Vikishovishi Benediktinskij monastir cerkva Mariyi Magdalini iz yiyi skladnim ansamblem skulpturnih kapitel ta vorit odin iz najvidatnishih vitvoriv burgundskogo Romanskogo mistectva ta arhitekturi hocha bilshist iz zrazkiv ekster yeru buli spotvoreni pid chas francuzkoyi revolyuciyi Cerkvu ta pagorb bilya Vezle vklyucheno do reyestru Svitovoyi spadshini YuNESKO u 1979 roci IstoriyaBenediktinskij monastir u Vezle zasnuvali tak samo yak i vsi inshi monastiri Jogo rozmistili na dilyanci zemli yaka do cogo zajmalasya piznoyu Rimskoyu villoyu u Verchellis lat abo zgodom ce same Vezle fr Mayetok uspadkuvali Karolingi a cherez deyakij chas vin buv peredanij u grafstvo Zherara II Dva monastiri yaki graf tam zasnuvav buli pograbovani ta zrujnovani cherez nabigi mavriv u 8 stolitti Monastir zhe na verhivci gori spalili normanski zavojovniki V dev yatomu stolitti abat perezasnuvali pid provodom Badilli yakij zaluchivsya do reformuvannya benediktinskogo ordenu Klyuni Cherez Vezle takozh prohodiv odin iz najpopulyarnishih u Franciyi shlyahiv palomnictva piligrimiv do Santyago de Kompostela u Galisiyi sho u pivnichno zahidnij chastini Ispaniyi Priblizno v 1050 roci monahi Vezle pochali rozkazuvati pro ovolodinnya relikviyami Mariyi Magdalini prinesenih zgidno z yihnimi slovami iz Svyatoyi zemli yih zodchim samim svyatim Badillo chi jogo poslancem Trohi piznishe odin monah iz Vezle povidomiv sho vin znajshov sklep bilya Sen Maksimen sho u Provans iz porozhnim gravirovanim sarkofagom yakij rozkazuvav pro pomazannya u Vifaniyi koli golova Isusa bula pomirovana Mariyeyu iz Vifaniyi yakoyu u Serednovichchi mala b buti Mariya Magdalina Monahi Vezle ogolosili sho ce ye truna Mariyi Magdalini iz yakoyi yiyi moshi perepravili do yihnogo monastirya Zvilneni poloneni zgodom prinesli svoyi lancyugi yak znak viddanosti svoyemu abatstvu I ce buv tilki sho obranij u 1037 roci abat Zhoffrua yakij viplaviv ta perekuvav yih u zaliznu ogorozhu otochuyuchi vivtar Magdalini Takim chinom zvedennya odnogo iz najkrashih zrazkiv romanskoyi arhitekturi zgodom stalo mozhlivim dyakuyuchi palomnictvu do oznachenih relikvij a takozh znachnimi prikladami demonstraciyi efektivnosti molitov Mariya Magdalina ye prototipom rozkayannya a Vezle maye vazhlive misce palomnictva katolickoyi viri hocha sami po sobi moshi buli spaleni Gugenotami u shistnadcyatomu stolitti Plan poverhu Vezle yakij pokazuye koriguvannya zvodu mizh pomostom horu ta novoyu navoyu Dlya pristosuvannya naplivu viruyuchih do novogo monastirya virishili pobuduvati cerkvu rozpochatu 21 kvitnya 1104 roku Vartist budivnictva pidvishila podatkovij tyagar na teritoriyi abatstva nastilki sho selyani povstali i vbili abata Dali napliv prihozhan buv nastilki velikij sho dovelosya pribuduvati papert vidkritu Papoyu Innokentiyem II v 1132 roci sho dopomoglo prilashtuvati natovp palomnikiv Bernard Klervoskij propoviduvav tam na korist drugogo hrestovogo pohodu na Pashu 1146 roku pered korolem Lyudovikom VII Richardom I Levovim Sercem ta Filipom II Avgustom yakih tam i zustriv Vin proviv tam tri misyaci zhivuchi u abatstvi v 1190 roci pered vidpravkoyu u Tretij hrestovij pohid Tomas Beket buduchi u vignanni vibrav Vezle dlya Vidsandijskoyi propovidi v 1166 roci v yakij ogolosivshi vidluchennya vid cerkvi osnovnih prihilnikiv svogo anglijskogo korolya Genriha II Plantageneta ta pogrozhuyuchi vidluchennyam takozh i samomu korolyu Nava yaka vzhe gorila odin raz spalahnula vdruge v 1165 roci pislya chogo bula perebudovani v yiyi teperishnij formi Timpan centralnih vorit fasadu baziliki Vezele bulo zamozhnim Jogo superechliva monasha gromada bula gotovoyu boroniti svoyi svobodi ta privileyi vid usih pribulciv yepiskopa Otena yakij zrobiv zayavku na vidvid mita grafiv Never yaki pretenduvali na yurisdikciyu u svoyih sudah na prava ta gostinnist Vezle monah Kluni yakij reformuvav vlasni volodinnya i pretenduvav na upravlinnya abatstvom u mezhah jogo strukturnih povnovazhen mishani Vezle yaki vimagali chastki u gromadskomu samovryaduvanni Pochatok zanepadu Vezle zbigsya z velmi obnaroduvanim vidkrittyam v 1279 roci tila Mariyi Magdolini v Sen Maksimen sho u Provans dayuchi korolivske pokrovitelstvo Karla II Anzhujskogo Koli Karkl zviv Dominikanskij monastir v raka chudodijno vidshukalasya neushkodzhenoyu navit iz poyasnyuvalnim napisom sho roz yasnyuvav chomu relikt buv shovanij Miscevi dominikanski monahi shvidko zibrali perelik chudes yaki cej svyatij nabutok vstig sotvoriti Cya znahidka serjozno pidirvala poziciyi Vezle shodo principovoyi svyatini Magdolini v Yevropi Pislya revolyuciyi Vezle stoyav pered faktom rozpadu V 1834 roci tilki sho upovnovazhenij francuzkij inspektor istorichnih pam yatok Prosper Merime bilshe vidomij yak avtor noveli Karmen poperediv sho vse mozhe obvalitisya Todi zgidno z jogo rekomendaciyeyu molodogo arhitektora Ezhena Emmanuelya Violle de Dyuka priznachili naglyadachem za vseosyazhnimi ta poslidovnimi restavracijnimi robotami yaki vikonuvalisya u dekilka stadij mizh 1840 ta 1861 rokami Protyagom cogo chasu jogo komanda zaminila veliku kilkist zipsovanih ta zrujnovanih skulptur Visyacha pidpora yaka utrimuye navu jogo robota Pochinayuchi iz 1920 roku cerkvi Vezle bulo prisvoyeno titul baziliki Traktuvannya timpanaOdvirok Odvirok brami Vezle zmalovuye svyatotatskih lyudej cogo svitu Ce zobrazhennya pershoyi P yatidesyatnickoyi misiyi sho mala ne meti rozpovsyudzhennya slova Bozhogo vsomu lyudstvu Figurki na timpani yaki ne projnyalisya bozhestvennim slovom zmalovani yak napivlyudi Deyaki iz nih pokazani iz svinyachim rilom inshi spotvoreni a takozh yak karliki Odin pigmej zobrazhenij sidlayuchi konya iz dopomogoyu drabini V dalnomu pravomu kuti ye cholovik iz vuhami slona todi yak u centri lyudina pokrita pir yam Arhitektori ta remisniki pokazuyutsya yak neviruyuchi fiziologichno grotesknimi risami dlya togo shob vizualno vidtvoriti obraz bezbozhnogo smertnogo neviglastva Ce pryamij vidbitok zahidnogo sprijnyattya inozemciv takih yak mavri na yakih v osoblivosti buli nacileni Hrestovi pohodi Navit Papa Urban II u jogo zakliku do pohodiv hrestonosciv dopomagav utverdzhennyu cogo etnocentrichnogo sprijnyattya turkiv zaklikayuchi zahidnu civilizaciyu do vinishennya pidloyi rasi Bilshist yevropejskoyi rasi ponyattya ne mala yak turki ta musulmani viglyadali i voni pripuskali sho vidsutnist hristiyanstva povinna bula bi zbigatisya iz potvornimi fizichnimi vadami Takozh tverdilosya sho neviruyuchi povinni buli b buti virizani u formi spotvorenih monstriv ta povnistyu vidsutnimi lyudskimi risami Shlyahom degumanizaciyi tobto vtrati lyudskoyi podobi svoyih vorogiv u mistectvi misiyeyu hrestonosciv bula okupaciya Svyatoyi zemli ta konvertuvannya abo vbivstvo musulman bulo osvyacheno ta zvelichuvano Tomu odvirok Vezle ce politichne ta religijne tverdzhennya Centralni vorota Centralna chastina timpana Vezle prodovzhuye dokladati do politizaciyi regionu Chastina timpana demonstruye dobrozichlivogo Hrista sho donosit svoye poslannya do Apostoliv yaki otochuyut jogo po obidva boki Hristos duzhe vidatna postat v romanistichnomu stili arhitekturi Vin vidverto kontrastuye iz zlim Hristom na timpani Sen P yer d Muassa Ostannij ye pogrozlivoyu figuroyu sho posidaye sudijskij tron Ce she odin priklad tipovogo romanistichnogo spasitelya Jogo lice ne vidaye turboti chi emocij Spasitel Vezle v inshomu chastkovomu vipadku vidtvorenij iz shiroko rozgornutimi rukami Vin donosit slovo sho ne vimagaye pokarannya Timpan Vezle takij nadzvichajnij tomu sho virazno svoyeridnij Hristos Vezle posilaye hrestonosciv ale ne osudzhuye yih I spravdi vsi yih grihi budut prosheni yaksho voni doluchatsya do spilnoyi spravi Griznij spasitel rozmishenij u Vezle na sudijskomu troni buv bi nedorechnij Tomu tradicijnij romanistichnij spasitelya iz serditim poglyadom buv pidminenij na dobrozichlivogo iz zhestom shiroko rozvedenih ruk Posilannya monks and nuns in Vezelay today Gallery of detailed images 2 lipnya 2010 u Wayback Machine GalereyaBashta Inter yer nefa Skulpturne ubranstvo Kripta Zolotij relikvarijPrimitki Nazva v oficijnomu anglomovnomu spisku The primary source for the history of Vezelay is a codex compiled in the twelfth century containing the abbey s annals a cartulary a history of the early Counts and Dukes of Nevers and much besides in the Bibliotheque municipal Auxerre MS 227 it was edited by R B C Huygens in his magisterial Monumenta Vizeliacensia Textes relatifs a l histoire de l abbaye de Vezelay Corpus Christianorum Turnhout Belgium 1976 Geary Patrick Readings in Medieval History Canada Broadview Press 1997 Pg 388 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Abatstvo Vezle