Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Абат-Байтак (каз. Абат-Байтақ) — некрополь XIV — початку XX століть, похоронно-культовий комплекс у Західному Казахстані, а також мавзолей на території даного некрополя, розташований за 12 км на південь від селища Талдисай Хобдинського району Актюбінської області Казахстану.
| Абат-Байтак | |
|---|---|
 | |
| Інформація про цвинтар | |
| H G O | |
| Країна |  Казахстан |
| Статус | некрополь |
| Конфесія | іслам |
  Абат-Байтак Абат-Байтак (Казахстан) | |
 Абат-Байтак у Вікісховищі | |
Назва
Із походженням назви некрополя та мавзолею пов'язано кілька легенд. За найпоширенішою з них, тут було поховано сина відомого філософа — батир Абат, який захищав рідні землі від набігів калмиків і зміг здолати калмицького хана в чесній боротьбі. Після цього Абат зміг повернути родичам частину захоплених калмиками земель, а калмики більше не наважувалися нападати на казахів. Та ж легенда свідчить, що після смерті батира населення побудувало на місці його загибелі мавзолей лише за три дні. У зв'язку з цим до назви додався епітет «Байтак» («всенародний»).
Інша легенда, записана в XIX столітті, пов'язує мавзолей з ім'ям одного з монгольських полководців Байтака.
Опис
Некрополь складається з різних меморіальних споруд, що відрізняються архітектурно-планувальним та художнім рішенням. У центрі некрополя розташований мавзолей Абат-Байтак розмірами 9,52×9,8 м, що складається з двох частин — 11-гранного барабана та конічного купола. Основний масив кладки мавзолею виконаний квадратною паленою цеглою (24×24×6 см), місцями (зокрема, у склепіннях арок) застосована кладка прямокутною цеглою (24×12×6 см). У внутрішніх шарах четверика використано сирцеву цеглу аналогічних розмірів.
Серик Аджигалієв, який обстежив пам'ятку, довів наявність первинного порталу: «На наявність початкового порталу вказували деякі факти. Південна стіна мавзолею значно тонша за інші, що передбачає влаштування додаткових конструкцій на фасаді; збереглися залишки арочних вітрил у щипцевій стіні і, нарешті, сліди пілонів порталу. У результаті археологічних розкопок припущення підтвердилися — були виявлені залишки кладки пілонів, що виступають за лінію стін на 2,98 м».
Неподалік розташований інший мавзолей із сирцевої необпаленої цегли, побудований наприкінці XVIII століття за подобою мавзолею Абат-Байтак. У народі його називають «Киз моласи» або «Киз ауліє» (Свята діва).
На захід від мавзолею розташовані понад 200 надгробних споруд, представлених кам'яними різьбленими стелами — кулпитасами, що належать до XVIII — XX століть. Кулпитаси відрізняються різноманітністю композиційних та декоративних рішень. У цьому плані характерний кулпитас 1848 року, що вражає тонкістю різьблення. Деякі об'ємно-декоративні елементи вирішені у традиціях різьблення по дереву. До рідкісного типу кулпитасів відноситься надгробок 1893 року, вирізьблений з блоку вапняного пісковику. На пам'ятках Абат-Байтака вирізьблені арабографічні епітафії казахською мовою та тамги. Судячи з тамгам, на некрополі зроблено поховання представників різних родів Молодшого жузу: , , , тощо.
Вивчення та охорона
Перші згадки про мавзолей Абат-Байтак відносяться до XVIII століття. У праці історика Петра Ричкова «Топографія оренбурзька» повідомляється, що в 1750 інженер Олександр Рігельман біля впадання річки Карасу у Велику Хобду знайшов і змалював "немалі кам'яні будівлі, на зразок пірамід зроблені, які у киргизів називаються астани, і кажуть, ніби тут поховані були знатні люди, із яких, однак, називають Байтан. Вони ж оголосили йому, Рігельману, що тут за старих часів і місто бувало… "
Наприкінці XIX століття пам'ятка була коротко описана Дербісалі Беркімбаєвим та членом Оренбурзької вченої архівної комісії Я. Я. Полферовим. На початку XX століття У праці «Старожитності Киргизького степу та Оренбурзького краю» була вперше опублікована графічна фіксація мавзолею.
Можливо, перші обміри мавзолею були зроблені інженером Г. Герасимовим у 1947 році, він обміряв напівзруйнований мавзолей. У 1979—1980 роках експедиція Міністерства культури Казахстану під керівництвом археолога Серіка Аджигалієва зробила найповніше історико-архітектурне дослідження пам'ятки.
У 1982 році некрополь був включений до та взятий під охорону держави.
Лише у 2004 році перша експедиція вчених під керівництвом Єрбола Смагулова розпочала комплексне вивчення не лише самого мавзолею, а й його околиць. До того моменту могили вже були розграбовані, і багато речей, що являють цінність, швидше за все, вкрадені. У мавзолеї було виявлено п'ять поховань (чоловіки середнього віку, жінки, підлітка та два дитячі), залишки дерев'яних трун, металева булава (можливо, палиця місіонера суфійського штибу), залишки одягу.
Після досліджень було проведено реставрацію мавзолею Абат-Байтак, на яку було виділено близько 30 мільйонів тенге з республіканського бюджету за програмою «Культурна спадщина» та 3,5 мільйона тенге з обласного бюджету на будівництво печі для випалу цегли. Для того, щоб повністю викласти мавзолей, майстрам знадобилося виготовити 32 тисячі цеглин.
Мавзолей Абат-Байтак є місцем паломництва.
Примітки
- Ажигали С. Е. Архитектура кочевников — феномен истории и культуры Евразии (памятники Арало-Каспийского региона). — Алматы : Научно-издательский центр «Ғылым», 2002. — С. 174—177. — .
- А. Голубева (20 жовтня 2006). Мавзолей Абат-Байтак: реставрировать нельзя консервировать. Караван. Процитовано 31 березня 2020.
- Смагулов Е. А. Мавзолей Абат-Байтак: некоторые итоги археологического исследования // Известия НАН РК. Серия общественных наук. — 2006. — № 1 (8 липня). — С. 126—135. з джерела 8 березня 2022. Процитовано 2023-03-28.
- Б. А. Глаудинов. Архитектура Казахстана. — Алматы : Өнер, 2012. — Т. 8. — С. 166—168. — (История архитектуры Казахстана) — 2000 прим. — .
- Сакральная география Казахстана: Реестр объектов природы, археологии, этнографии и культовой архитектуры / Под общ. ред. Б. А. Байтанаева. — Алматы : Институт археологии им. А. Х. Маргулана, 2017. — С. 43—46. — .
- Постановление Совета Министров Казахской ССР от 26 января 1982 года N 38 «О памятниках истории и культуры Казахской ССР Республиканского значения»
- Мавзолей Абат-Байтак. Казинформ. 19 квітня 2011. оригіналу за 3 травня 2018. Процитовано 31 березня 2020.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Abat Bajtak kaz Abat Bajtak nekropol XIV pochatku XX stolit pohoronno kultovij kompleks u Zahidnomu Kazahstani a takozh mavzolej na teritoriyi danogo nekropolya roztashovanij za 12 km na pivden vid selisha Taldisaj Hobdinskogo rajonu Aktyubinskoyi oblasti Kazahstanu Abat BajtakMavzolej Abat Bajtak pislya restavraciyi Mavzolej Abat Bajtak pislya restavraciyiInformaciya pro cvintar50 05 43 pn sh 55 54 25 sh d H G OKrayina KazahstanStatusnekropolKonfesiyaislamAbat BajtakAbat Bajtak Kazahstan Abat Bajtak u VikishovishiNazvaIz pohodzhennyam nazvi nekropolya ta mavzoleyu pov yazano kilka legend Za najposhirenishoyu z nih tut bulo pohovano sina vidomogo filosofa batir Abat yakij zahishav ridni zemli vid nabigiv kalmikiv i zmig zdolati kalmickogo hana v chesnij borotbi Pislya cogo Abat zmig povernuti rodicham chastinu zahoplenih kalmikami zemel a kalmiki bilshe ne navazhuvalisya napadati na kazahiv Ta zh legenda svidchit sho pislya smerti batira naselennya pobuduvalo na misci jogo zagibeli mavzolej lishe za tri dni U zv yazku z cim do nazvi dodavsya epitet Bajtak vsenarodnij Insha legenda zapisana v XIX stolitti pov yazuye mavzolej z im yam odnogo z mongolskih polkovodciv Bajtaka OpisMavzolej Kiz auliyeKulpitasi Nekropol skladayetsya z riznih memorialnih sporud sho vidriznyayutsya arhitekturno planuvalnim ta hudozhnim rishennyam U centri nekropolya roztashovanij mavzolej Abat Bajtak rozmirami 9 52 9 8 m sho skladayetsya z dvoh chastin 11 grannogo barabana ta konichnogo kupola Osnovnij masiv kladki mavzoleyu vikonanij kvadratnoyu palenoyu cegloyu 24 24 6 sm miscyami zokrema u sklepinnyah arok zastosovana kladka pryamokutnoyu cegloyu 24 12 6 sm U vnutrishnih sharah chetverika vikoristano sircevu ceglu analogichnih rozmiriv Serik Adzhigaliyev yakij obstezhiv pam yatku doviv nayavnist pervinnogo portalu Na nayavnist pochatkovogo portalu vkazuvali deyaki fakti Pivdenna stina mavzoleyu znachno tonsha za inshi sho peredbachaye vlashtuvannya dodatkovih konstrukcij na fasadi zbereglisya zalishki arochnih vitril u shipcevij stini i nareshti slidi piloniv portalu U rezultati arheologichnih rozkopok pripushennya pidtverdilisya buli viyavleni zalishki kladki piloniv sho vistupayut za liniyu stin na 2 98 m Nepodalik roztashovanij inshij mavzolej iz sircevoyi neobpalenoyi cegli pobudovanij naprikinci XVIII stolittya za podoboyu mavzoleyu Abat Bajtak U narodi jogo nazivayut Kiz molasi abo Kiz auliye Svyata diva Na zahid vid mavzoleyu roztashovani ponad 200 nadgrobnih sporud predstavlenih kam yanimi rizblenimi stelami kulpitasami sho nalezhat do XVIII XX stolit Kulpitasi vidriznyayutsya riznomanitnistyu kompozicijnih ta dekorativnih rishen U comu plani harakternij kulpitas 1848 roku sho vrazhaye tonkistyu rizblennya Deyaki ob yemno dekorativni elementi virisheni u tradiciyah rizblennya po derevu Do ridkisnogo tipu kulpitasiv vidnositsya nadgrobok 1893 roku virizblenij z bloku vapnyanogo piskoviku Na pam yatkah Abat Bajtaka virizbleni arabografichni epitafiyi kazahskoyu movoyu ta tamgi Sudyachi z tamgam na nekropoli zrobleno pohovannya predstavnikiv riznih rodiv Molodshogo zhuzu tosho Vivchennya ta ohoronaPershi zgadki pro mavzolej Abat Bajtak vidnosyatsya do XVIII stolittya U praci istorika Petra Richkova Topografiya orenburzka povidomlyayetsya sho v 1750 inzhener Oleksandr Rigelman bilya vpadannya richki Karasu u Veliku Hobdu znajshov i zmalyuvav nemali kam yani budivli na zrazok piramid zrobleni yaki u kirgiziv nazivayutsya astani i kazhut nibi tut pohovani buli znatni lyudi iz yakih odnak nazivayut Bajtan Voni zh ogolosili jomu Rigelmanu sho tut za starih chasiv i misto buvalo Naprikinci XIX stolittya pam yatka bula korotko opisana Derbisali Berkimbayevim ta chlenom Orenburzkoyi vchenoyi arhivnoyi komisiyi Ya Ya Polferovim Na pochatku XX stolittya U praci Starozhitnosti Kirgizkogo stepu ta Orenburzkogo krayu bula vpershe opublikovana grafichna fiksaciya mavzoleyu Mozhlivo pershi obmiri mavzoleyu buli zrobleni inzhenerom G Gerasimovim u 1947 roci vin obmiryav napivzrujnovanij mavzolej U 1979 1980 rokah ekspediciya Ministerstva kulturi Kazahstanu pid kerivnictvom arheologa Serika Adzhigaliyeva zrobila najpovnishe istoriko arhitekturne doslidzhennya pam yatki U 1982 roci nekropol buv vklyuchenij do ta vzyatij pid ohoronu derzhavi Lishe u 2004 roci persha ekspediciya vchenih pid kerivnictvom Yerbola Smagulova rozpochala kompleksne vivchennya ne lishe samogo mavzoleyu a j jogo okolic Do togo momentu mogili vzhe buli rozgrabovani i bagato rechej sho yavlyayut cinnist shvidshe za vse vkradeni U mavzoleyi bulo viyavleno p yat pohovan choloviki serednogo viku zhinki pidlitka ta dva dityachi zalishki derev yanih trun metaleva bulava mozhlivo palicya misionera sufijskogo shtibu zalishki odyagu Pislya doslidzhen bulo provedeno restavraciyu mavzoleyu Abat Bajtak na yaku bulo vidileno blizko 30 miljoniv tenge z respublikanskogo byudzhetu za programoyu Kulturna spadshina ta 3 5 miljona tenge z oblasnogo byudzhetu na budivnictvo pechi dlya vipalu cegli Dlya togo shob povnistyu viklasti mavzolej majstram znadobilosya vigotoviti 32 tisyachi ceglin Mavzolej Abat Bajtak ye miscem palomnictva PrimitkiAzhigali S E Arhitektura kochevnikov fenomen istorii i kultury Evrazii pamyatniki Aralo Kaspijskogo regiona Almaty Nauchno izdatelskij centr Ғylym 2002 S 174 177 ISBN 9965 07 171 3 A Golubeva 20 zhovtnya 2006 Mavzolej Abat Bajtak restavrirovat nelzya konservirovat Karavan Procitovano 31 bereznya 2020 Smagulov E A Mavzolej Abat Bajtak nekotorye itogi arheologicheskogo issledovaniya Izvestiya NAN RK Seriya obshestvennyh nauk 2006 1 8 lipnya S 126 135 z dzherela 8 bereznya 2022 Procitovano 2023 03 28 B A Glaudinov Arhitektura Kazahstana Almaty Өner 2012 T 8 S 166 168 Istoriya arhitektury Kazahstana 2000 prim ISBN 978 601 209 193 9 Sakralnaya geografiya Kazahstana Reestr obektov prirody arheologii etnografii i kultovoj arhitektury Pod obsh red B A Bajtanaeva Almaty Institut arheologii im A H Margulana 2017 S 43 46 ISBN 978 601 7312 78 7 Postanovlenie Soveta Ministrov Kazahskoj SSR ot 26 yanvarya 1982 goda N 38 O pamyatnikah istorii i kultury Kazahskoj SSR Respublikanskogo znacheniya Mavzolej Abat Bajtak Kazinform 19 kvitnya 2011 originalu za 3 travnya 2018 Procitovano 31 bereznya 2020