Тахтаджя́н Арме́н Лео́нович (28 травня (10 червня) 1910, м. Шуші, Нагірно-Карабаська а. о. — 13 листопада 2009, Санкт-Петербург) — радянський ботанік, доктор біологічних наук, професор (з 1944), академік АН Вірменської РСР (з 1971), академік АН СРСР (з 1972).
Біографія
Народився у містечку Шуші у родині вірменських інтелігентів. 1928 року після закінчення середньої школи в Тбілісі стає вільним слухачем біологічного факультету Ленінградського університету, на якому в той час викладав видатний ботанік В. Л. Комаров. В 1929 році поступає на біологічний факультет Єреванського університету, але через 2 роки поступає до Всесоюзного інституту субтропічних культур в Тбілісі. Навчання у цьому закладі він завершив у 1932 році.
У 1938—48 працював завідувачем кафедрою Єреванського університету, 1944—1948 — директором Ботанічного інституту АН Вірменської РСР, 1949—1961 — професор Ленінградського університету, з 1954 — зав. відділом, з 1976 — директор Ботанічного інституту ім. В. Л. Комарова АН СРСР. Основні праці А. Л. Тахтаджяна присвячені систематиці рослин, еволюційній морфології і філогенії вищих рослин, походженню квіткових рослин, фітогеографії, палеоботаніці. Створив школу морфологів і систематиків рослин, розробив власну філогенетичну систему квіткових рослин (система Тахтаджяна). Був президентом Всесоюзного ботанічного товариства (з 1973), Відділення ботаніки Міжнародного союзу біологічних наук (з 1975) і Міжнародної асоціації таксономії рослин (з 1975). Член багатьох іноземних Академій наук.
Важливіші праці
- Об эволюционной гетерохронии признаков. [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] / Доклады АН Армянской ССР, 1946, т. 5 (3). С. 79-86.
- Морфологическая эволюция покрытосеменных. — М., 1948.
- Высшие растения, 1. — М.—Л., 1956.
- Die Evolution der Angiospermen. Jena, 1959(нім.)
- Основы эволюционной морфологии покрытосеменных. — М.—Л., 1964.
- Flowering plants: origin and dispersal. 1969(англ.)
- Происхождение и расселение цветковых растений. — Л., 1970.
- Evolution und Ausbreitung der Blütenpflanzen. Jena. 1973(нім.)
- A. L. Takhtajan: Floristic Regions of the World. Berkeley, 1986(англ.)
- A. L. Takhtajan: Evolutionary trends in flowering plants. Columbia Univ. Press, New York 1991(англ.)
- A. L. Takhtajan: Diversity and Classification of Flowering Plants. Columbia Univ. Press, New York 1997(англ.)
- Armen Takhtajan. Flowering Plants. Springer Verlag. 2009. 918 P.(англ.)
Нагороди
Заслужений науковий діяч Вірменської РСР (з 1967) та РФ (з 1990), Герой Соціалістичної праці (з 1990). Нагороджений 2 орденами Трудового Червоного Прапора, орденом Дружби народів, медалями. Нагороджений премією ім. В. Л. Комарова АН СРСР (1969), Державною премією СРСР (1981).
Примітки
- Тахтаджян Армен Леонович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Вірменська радянська енциклопедія / за ред. Վ. Համբարձումյան, Կ. Խուդավերդյան — Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1974.
- Вірменська коротка енциклопедія — Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1990. — Т. 3.
- https://onlinelibrary.wiley.com/doi/pdf/10.1002/tax.613031
- IPNI, Takht.
Джерела
- ТАХТАДЖЯН [ 27 серпня 2016 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про ботаніка. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tahtadzhya n Arme n Leo novich 28 travnya 10 chervnya 1910 m Shushi Nagirno Karabaska a o 13 listopada 2009 Sankt Peterburg radyanskij botanik doktor biologichnih nauk profesor z 1944 akademik AN Virmenskoyi RSR z 1971 akademik AN SRSR z 1972 Tahtadzhyan Armen Leonovichvirm Արմեն Լևոնի ԹախտաջյանNarodivsya28 travnya 10 chervnya 1910 1910 06 10 Shusha Yelizavetpolska guberniya Kavkazke namisnictvo Rosijska imperiya 1 2 3 Pomer13 listopada 2009 2009 11 13 99 rokiv Sankt Peterburg RosiyaPohovannyadKrayina Rosijska imperiya Rosijska respublika Zakavkazkij komisariat Zakavkazka Demokratichna Federativna Respublika Gruzinska Demokratichna Respublika Socialistichna Radyanska Respublika Gruziya d Zakavkazka RFSR SRSR RosiyaNacionalnistvirmeni 2 Diyalnistbotanik biolog pteridolog vikladach universitetu botanichnij kolekcionerAlma materYerevanskij derzhavnij universitet 1931 GaluzbotanikaZakladYerevanskij derzhavnij universitet 2 Leningradskij derzhavnij universitet 2 Botanichnij institut imeni V L Komarova RAN 2 Vchene zvannyaakademik 2 profesor d 3 i akademik AN SRSR d 2 Naukovij stupindoktor biologichnih nauk 3 1944 Naukovij kerivnikKomarov Volodimir Leontijovich i Sosnovskij Dmitro IvanovichAspiranti doktorantid dChlenstvoNacionalna akademiya nauk SShA 2 Rosijska akademiya nauk 3 Akademiya nauk SRSR 3 Leopoldina 2 Polska akademiya nauk Londonske Linneyivske tovaristvo 2 PartiyaKPRSU shlyubi zd 4 DitidNagorodid 1969 dAvtograf Tahtadzhyan Armen Leonovich u VikishovishiTakht ye mizhnarodnim naukovim skorochennyam imeni botanichnogo avtora Tahtadzhyan Armen Leonovich Pereglyante taksoni pripisuvani comu avtoru v International Plant Names Index IPNI BiografiyaNarodivsya u mistechku Shushi u rodini virmenskih inteligentiv 1928 roku pislya zakinchennya serednoyi shkoli v Tbilisi staye vilnim sluhachem biologichnogo fakultetu Leningradskogo universitetu na yakomu v toj chas vikladav vidatnij botanik V L Komarov V 1929 roci postupaye na biologichnij fakultet Yerevanskogo universitetu ale cherez 2 roki postupaye do Vsesoyuznogo institutu subtropichnih kultur v Tbilisi Navchannya u comu zakladi vin zavershiv u 1932 roci U 1938 48 pracyuvav zaviduvachem kafedroyu Yerevanskogo universitetu 1944 1948 direktorom Botanichnogo institutu AN Virmenskoyi RSR 1949 1961 profesor Leningradskogo universitetu z 1954 zav viddilom z 1976 direktor Botanichnogo institutu im V L Komarova AN SRSR Osnovni praci A L Tahtadzhyana prisvyacheni sistematici roslin evolyucijnij morfologiyi i filogeniyi vishih roslin pohodzhennyu kvitkovih roslin fitogeografiyi paleobotanici Stvoriv shkolu morfologiv i sistematikiv roslin rozrobiv vlasnu filogenetichnu sistemu kvitkovih roslin sistema Tahtadzhyana Buv prezidentom Vsesoyuznogo botanichnogo tovaristva z 1973 Viddilennya botaniki Mizhnarodnogo soyuzu biologichnih nauk z 1975 i Mizhnarodnoyi asociaciyi taksonomiyi roslin z 1975 Chlen bagatoh inozemnih Akademij nauk Vazhlivishi praciOb evolyucionnoj geterohronii priznakov 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Doklady AN Armyanskoj SSR 1946 t 5 3 S 79 86 Morfologicheskaya evolyuciya pokrytosemennyh M 1948 Vysshie rasteniya 1 M L 1956 Die Evolution der Angiospermen Jena 1959 nim Osnovy evolyucionnoj morfologii pokrytosemennyh M L 1964 Flowering plants origin and dispersal 1969 angl Proishozhdenie i rasselenie cvetkovyh rastenij L 1970 Evolution und Ausbreitung der Blutenpflanzen Jena 1973 nim A L Takhtajan Floristic Regions of the World Berkeley 1986 angl A L Takhtajan Evolutionary trends in flowering plants Columbia Univ Press New York 1991 angl A L Takhtajan Diversity and Classification of Flowering Plants Columbia Univ Press New York 1997 angl Armen Takhtajan Flowering Plants Springer Verlag 2009 918 P angl NagorodiZasluzhenij naukovij diyach Virmenskoyi RSR z 1967 ta RF z 1990 Geroj Socialistichnoyi praci z 1990 Nagorodzhenij 2 ordenami Trudovogo Chervonogo Prapora ordenom Druzhbi narodiv medalyami Nagorodzhenij premiyeyu im V L Komarova AN SRSR 1969 Derzhavnoyu premiyeyu SRSR 1981 PrimitkiTahtadzhyan Armen Leonovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Virmenska radyanska enciklopediya za red Վ Համբարձումյան Կ Խուդավերդյան Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն 1974 d Track Q164396d Track Q124405912d Track Q6429958d Track Q2657718 Virmenska korotka enciklopediya Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն 1990 T 3 d Track Q124405912d Track Q13053618 https onlinelibrary wiley com doi pdf 10 1002 tax 613031 IPNI Takht DzherelaTAHTADZhYaN 27 serpnya 2016 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro botanika Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi