Їлмаз Ґюней

Їлмаз Ґюней (курд. Yilmaz Guney, тур. Yılmaz Güney; нар. 1 квітня 1937, Єнідже, Чанаккале, Туреччина — пом. 9 вересня 1984, Париж, Франція) — курдський кінорежисер, сценарист, актор і письменник. Лауреат Золотої пальмової гілки 35-го Каннського міжнародного кінофестивалю за фільм «Дорога» .

Їлмаз Ґюней
Yilmaz Guney
Дата народження	1 квітня 1937(1937-04-01)
Місце народження	Єнідже, Чанаккале, Туреччина
Дата смерті	9 вересня 1984(1984-09-09) (47 років)
Місце смерті	Париж, Франція
Поховання	Пер-Лашез і ^d
Національність	курд
Громадянство	Туреччина
Професія	кінорежисер, сценарист, актор
Роки активності	1958—1983
IMDb	ID 0351566
Нагороди та премії
Золота пальмова гілка ^d (1972) ^d (1971) ^d (1967, 1970) ^d (1975)
Золота пальмова гілка (1982)
Їлмаз Ґюней у Вікісховищі

Біографія

Їлмаз Ґюней народився в курдській сім'ї збирачів бавовни. Навчався праву й економіці в Анкарі і Стамбулі. У кінематографі починав як актор, грав у фільмах молодих турецьких режисерів. Гюней став одним з найпопулярніших акторів Туреччини, знімаючись у багатьох фільмах. У 1967 році (а потім ще раз у 1970-му) йому було вручено приз «Золотий апельсин» .

Потім Ґюней почав писати сценарії і працював асистентом режисера Атіфа Їлмаза. У 1965 році Ґюней поставив свій перший самостійний фільм, а в 1968-му заснував власну кінокомпанію «Güney Filmcilik». Фільми Ґюнея в основному були соціальної тематики, зокрема життя робітничого класу.

У 1961 році Їлмаза Ґюнея було засуджено за публікацію прокомуністичного роману і він провів у в'язниці півтора року. У 1972-му Ґюней вдруге був заарештований за надання притулку анархістам. Фільм «Тривога» (тур. Endişe) був завершений у 1974 році його асистентом , стрічка «Жалюгідні створення» (тур. Zavallılar) була закінчена у 1975-му. У 1974 році Ґюнея було випущено на свободу у рамках амністії, але незабаром знову було засуджено за звинуваченням у вбивстві прокурора. За весь час, проведений у в'язниці, Гюней написав кілька сценаріїв, поставлених іншими режисерами.

Після військового перевороту 1980 року в Туреччині Ґюней відчув небезпеку фізичної розправи. Незабаром, у 1981-му, йому вдалося втекти з в'язниці і отримати політичний притулок у Франції. Там він закінчив почату Шеріфом Ґьореном стрічку «Дорога», яка була визнана найкращим фільмом 35-го Каннського кінофестивалю (разом зі стрічкою «Зниклий безвісти» Коста-Гавраса) і удостоєна «Золотої пальмової гілки».

(1983) стала останнім фільмом Ґюнея. 9 вересня 1984 року на 48-му році життя він помер від раку шлунка в Парижі. Похований на кладовищі Пер-Лашез.

Визнання

Нагороди та номінації Їлмаза Ґюнея
Рік	Категорія	Фільм	Результат
Кінофестиваль в Анталії
1967	Золотий апельсин найкращому акторові	Закон кордону	Перемога
1970	Золотий апельсин за найкращий фільм	Урод	Перемога
	Золотий апельсин найкращому акторові		Перемога
1975	Золотий апельсин за найкращий фільм	Друг	2-е місце
		Жалюгідні створення	3-є місце
	Золотий апельсин за найкращий сценарій	Якось неодмінно	Номінація
Берлінський міжнародний кінофестиваль
1977	Приз ФІПРЕССІ	Їлмаз Ґюней	Перемога
1980	Похвальний відгук	Ворог	Перемога
1981	Приз ФІПРЕССІ	Їлмаз Ґюней	Перемога
Міжнародний кінофестиваль у Локарно
1979	Спеціальна згадка	Стадо	Перемога
Каннський міжнародний кінофестиваль
1982	Золота пальмова гілка	Дорога	Номінація
	Приз ФІПРЕССІ		Перемога
	Приз екуменічного журі — Спеціальна згадка		Перемога
1983	Золота пальмова гілка		Номінація
Премія «Сезар»
1983	Найкращий фільм іноземною мовою	Дорога	Номінація
Синдикат французьких кінокритиків
1983	Приз за найкращий іноземний фільм	Дорога	Перемога

Примітки

1. 1982 - Identification of Palme. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 13.10.2016.
2. Awards 1982 : All Awards. Архів оригіналу за 16.12.2013. Процитовано 13.10.2016.
3. Нагороди та номінації Їлмаза Ґюнея [Архівовано 20 квітня 2022 у Wayback Machine.] на сайті IMDb(англ.)

Література

• Гусейнов А. Йылмаз Гюней. Жизнь — подвиг. М., 1987.(рос.)

Посилання

• Їлмаз Ґюней на сайті IMDb (англ.)