Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Іттіфак (татар. «Иттифак», укр. «Згода») — татарська політична партія. Також відома під назвою «Татарська партія національної незалежності». Виникла як національно-радикальна фракція Татарського громадського центру.
Іттіфак Иттифак | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Росія |
| Голова партії | Фаузія Байрамова |
| Засновник | Байрамова Фаузія Аухадіївна |
| Дата заснування | 1990 |
| Штаб-квартира | Набережні Челни |
| Ідеологія | націоналізм |
| Друкований орган | «Алтын Урда» |
Широка відома завдяки своїй боротьбі за цілковите відокремлення Республіки Татарстан від Російської Федерації. «Іттіфак» неодноразово наполягала на тому, що міжнародна спільнота, визнавши незалежність Косово, і Російська Федерація, що визнала незалежність Абхазії і Північної Осетії, повинні визнати і незалежність Республіки Татарстан.
Історія
Вперше про створення партії було заявлено членами правління Татарського громадського центру Р. Мухаметдіновим та Ф. Байрамовою на зборах її прихильників у березні 1990 року. Установчі збори відбулись 27 квітня 1990 року в Казані. За рік, в квітні 1991 року, відбувся І з'їзд партії у м. Казані, на якому була прийнято статут та програму партії. «Іттіфак» була зареєстрована Міністерством юстиції Республіки Татарстан 3 січня 1992 року. Першим головою партії обрано Фаузію Байрамову.
І з'їзд партії відбувся у лютому 1993 року у м. Набережні Челни, на з'їзді була затверджена нова програма, символіка партії, обрані керівні органи партії. ІІІ з'їзд відбувся у вересні 1995 року у м. Нижньокамську, де було ухвалено низку партійних документів, що відображають тактику політичної боротьби партії.
Політичні заяви
«Іттіфак» завжди піддавалась критиці з боку федеральних ЗМІ та тискові зі сторони провладних структур. Партія неодноразово заявляла про утиски та переслідування: 16 вересня 2008 року, напередодні відзначення 456-ї річниці взяття Казані військами московського царя Івана Грозного, партія «Іттіфак» зробила гучну політичну заяву, яку поширили практично всі федеральні та чимала кількість закордонних ЗМІ:
 | Ми завжди усвідомлювали, що добитися реалізації своїх планів можна лише у боротьбі. Починаючи з дня свого заснування і до сьогодні, партія «Іттіфак» переживала та переживає важкі труднощі, постійно відчуває протистояння. Проти національної партії, яка мирним шляхом піднялась на боротьбу за державну самостійність, з усіх сторін почався тиск та залунали погрози. З одного боку це мало місце від імперіалістичних сил, що прагнуть за всяку ціну зберегти цілісність Росії, з іншого боку проти неї виступили супротивники демократичних перетворень на місцях, сили, що прагнуть встановити тоталітарний режим у республіці. Тим не менш, керівництво партії вважає, що їй вдалось зробити свій вагомий внесок в ухвалення таких важливих рішень як Декларація про державний суверенітет Татарстану, проведення референдуму про державну незалежність (березень 1992), ухвалення нової Конституції Татарстану (листопад 1992). У ці роки дуже сильно змінилось соціальне та політичне становще в Татарстані, посилилась несправедливість, з'явились усі ознаки авторитарного режиму. Якщо до підписання Договору з Росією наша партія була готова співпрацювати з владою у справі реалізації суверенітету республіки, то з лютого 1994 року «Іттіфак» перейшов до жорсткої опозиції. Ми категорично відкидаємо політику угодовства з Москвою. На наш погляд, гласність періоду перебудови перестала існувати. Партія «Іттіфак» практично не має можливості донести свої ідеї та думки до широких кіл громадськості. На наш погляд, в останні роки вибори в Татарстані відбуваються з великими порушеннями закону. Як наслідок, члени «Іттіфак» та інших демократичних сил не змогли пробитися до парламенту республіки. Керівництво Татарстану, замість того, щоб боротися за державну незалежність Татарстану, за збереження релігії та мови нашої нації, за порятунок народу від лиха, всю свою потугу скерувало на знищення татарських націоналістів. |  |
| | Татарський народ має повне право жити у своїй, незалежній державі! Татари, де б вони не мешкали, повинні виступити зі зверненням про визнання державної незалежності Татарстану | |
| | У ХХІ столітті Російська імперія, зібравшись усіма останніми силами, знову накинулась на татар, поставивши перед собою ціль знищити нас як націю. По всій Росії закриваються татарські школи, а в тих, що лишились, татарська мова не викладається; російські тюрми переповнені мусульманами-татарами; наші співвітчизники вимушені жити у радіаційних зонах; татарський народ не має жодних прав у цій країні. У таких умовах у нас залишається лише два виходи: підняти народ на боротьбу за незалежність, і, побудувавши власну татарську державу, почати жити за своїми законами, або перетворитись на росіян і припинити існування як самостійна нація. Ми, татари, повинні обрати перший шлях - це життя, боротьба і перемога! Правда на нашому боці! | |
Репресії
У 1998 році партійна газета «Алтын Урда» (укр. «Золота Орда») була закрита: реєстрація видання була визнана недійсною за рішенням суду. Головний редактор партійного часопису Рафаель Хаплехамітов заявив, що причиною закриття газети стала систематична критика республіканської влади, зокрема відома газетна публікація «Илгэ иблис ия булса» (укр. «Коли господар країни — Юда»). Суд визнав, що газета розпалювала міжнаціональну ворожнечу та закликала до захоплення влади в Республіці Татарстан. Одразу ж після оголошення вироку редакція заявила, що «не буде підкорятися рішенням колоніального суду та окупаційній владі». На підтвердження цих слів за кілька днів керівництво партії оголосило про перехід газети на нелегальне становище та повернення до країни самвидаву.
Лідер «Іттіфак» Фаузія Байрамова двічі зазнавала кримінального переслідування за свою політичну діяльність. Вперше, у лютому 2010 року, міський суд Набережних Челнів засудив політика за ч. 1 ст. 282 КК РФ (розпалювання міжнаціональної ворожнечі) на 1 рік умовно з випробовчим терміном. Вдруге Байрамова була засуджена у жовтні 2014 року — за статтю «Звірі та жертви», у яких вона описала гоніння на мирних мусульман у Татарстані.
Структура
Вищий партійний керівний орган — з'їзд. Керівний орган між з'їздами партії — правління. Загальну координацію партійної роботи здійснює голова партії, обраний на з'їзді. Партія має 27 відділень, у тому числі за межами Татарстану. Діяльність партії «Іттіфак» здійснюється через парламентську боротьбу, участь у передвиборчих кампаніях, виступи в пресі, організацію мітингів, агітаційну роботу на масових заходах, загальних зборах та святкуваннях.
З 1990 р. видавались газети «Іттіфак» та «Республіка». З червня 1990 р. партія почала видавати газету «Алтын Урда» (укр. «Золота Орда»), — газета зареєстрована Міністерством друку та інформації Республіки Татарстан, видається у «Набережних Челнах».
Переважну більшість членства партії складають представникии татарської інтелігенції (80 %), однак серед членів партії є робітники та селяни.
Цілі та завдання
Програмові документи партії оформлені трьома мовами: російською, татарською та турецькою. Партія має на меті:
- відродження татарської нації;
- відновлення татарської державності;
- реалізація невід'ємних прав татарського народу, як суб'єкта міжнародного права.
Своїми тактичними завданнями «Іттіфак» визначила:
- Призупинення дії Договору між Росією та Татарстаном, враховуючи, щой цей Договір суперечить Декларації про державний суверенітет Татарстана, результатам референдума, що відбувся 21 березня 1992 року.
- Боротьба за міжнародне визнання державної незалежності Татарстану.
- Проведення в Татарстані нових демократичних виборів, зокрема і виборів глав адміністрацій.
- Звершення правосуддя над тими представниками влади, котрі боролись проти державної незалежності Республіки Татарстан, проти Конституції і проти татарської нації.
- Повернення народу силою відібраних в нього багацтв, встановлення справедливості.
Джерела
- Центральный государственный архив историко-политической документации Республики Татарстан: Татарская партия национальной независимости «Иттифак», г. Казань (1992 г. — до наст. вр.) [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
Примітки
- . kazadmin.narod.ru. Архів оригіналу за 4 жовтня 2013. Процитовано 13 вересня 2015.
- Татары Идель-Урала потребовали независимости от России. Kavkazcenter.com. Процитовано 13 вересня 2015.
- author, RUpor. . www.rupor.info. Архів оригіналу за 17 червня 2013. Процитовано 13 вересня 2015.
- . AZATLYK VATAN. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 13 вересня 2015.
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 13 вересня 2015.
- . Архів оригіналу за 6 січня 2015. Процитовано 13 вересня 2015.
- . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 13 вересня 2015.
- . kazadmin.narod.ru. Архів оригіналу за 4 жовтня 2013. Процитовано 13 вересня 2015.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ittifak tatar Ittifak ukr Zgoda tatarska politichna partiya Takozh vidoma pid nazvoyu Tatarska partiya nacionalnoyi nezalezhnosti Vinikla yak nacionalno radikalna frakciya Tatarskogo gromadskogo centru Ittifak IttifakKrayina RosiyaGolova partiyiFauziya BajramovaZasnovnikBajramova Fauziya AuhadiyivnaData zasnuvannya1990Shtab kvartiraNaberezhni ChelniIdeologiyanacionalizmDrukovanij organ Altyn Urda Shiroka vidoma zavdyaki svoyij borotbi za cilkovite vidokremlennya Respubliki Tatarstan vid Rosijskoyi Federaciyi Ittifak neodnorazovo napolyagala na tomu sho mizhnarodna spilnota viznavshi nezalezhnist Kosovo i Rosijska Federaciya sho viznala nezalezhnist Abhaziyi i Pivnichnoyi Osetiyi povinni viznati i nezalezhnist Respubliki Tatarstan IstoriyaVpershe pro stvorennya partiyi bulo zayavleno chlenami pravlinnya Tatarskogo gromadskogo centru R Muhametdinovim ta F Bajramovoyu na zborah yiyi prihilnikiv u berezni 1990 roku Ustanovchi zbori vidbulis 27 kvitnya 1990 roku v Kazani Za rik v kvitni 1991 roku vidbuvsya I z yizd partiyi u m Kazani na yakomu bula prijnyato statut ta programu partiyi Ittifak bula zareyestrovana Ministerstvom yusticiyi Respubliki Tatarstan 3 sichnya 1992 roku Pershim golovoyu partiyi obrano Fauziyu Bajramovu I z yizd partiyi vidbuvsya u lyutomu 1993 roku u m Naberezhni Chelni na z yizdi bula zatverdzhena nova programa simvolika partiyi obrani kerivni organi partiyi III z yizd vidbuvsya u veresni 1995 roku u m Nizhnokamsku de bulo uhvaleno nizku partijnih dokumentiv sho vidobrazhayut taktiku politichnoyi borotbi partiyi Politichni zayavi Travneva demonstraciya R Muhametdinov F Bajramova M Mulyukov Respublika Tatarstan 1991 r Miting tatarskoyi partiyi nacionalnoyi nezalezhnosti Ittifak Respublika Tatarstan 1991 r Ittifak zavzhdi piddavalas kritici z boku federalnih ZMI ta tiskovi zi storoni provladnih struktur Partiya neodnorazovo zayavlyala pro utiski ta peresliduvannya 16 veresnya 2008 roku naperedodni vidznachennya 456 yi richnici vzyattya Kazani vijskami moskovskogo carya Ivana Groznogo partiya Ittifak zrobila guchnu politichnu zayavu yaku poshirili praktichno vsi federalni ta chimala kilkist zakordonnih ZMI Mi zavzhdi usvidomlyuvali sho dobitisya realizaciyi svoyih planiv mozhna lishe u borotbi Pochinayuchi z dnya svogo zasnuvannya i do sogodni partiya Ittifak perezhivala ta perezhivaye vazhki trudnoshi postijno vidchuvaye protistoyannya Proti nacionalnoyi partiyi yaka mirnim shlyahom pidnyalas na borotbu za derzhavnu samostijnist z usih storin pochavsya tisk ta zalunali pogrozi Z odnogo boku ce malo misce vid imperialistichnih sil sho pragnut za vsyaku cinu zberegti cilisnist Rosiyi z inshogo boku proti neyi vistupili suprotivniki demokratichnih peretvoren na miscyah sili sho pragnut vstanoviti totalitarnij rezhim u respublici Tim ne mensh kerivnictvo partiyi vvazhaye sho yij vdalos zrobiti svij vagomij vnesok v uhvalennya takih vazhlivih rishen yak Deklaraciya pro derzhavnij suverenitet Tatarstanu provedennya referendumu pro derzhavnu nezalezhnist berezen 1992 uhvalennya novoyi Konstituciyi Tatarstanu listopad 1992 U ci roki duzhe silno zminilos socialne ta politichne stanovshe v Tatarstani posililas nespravedlivist z yavilis usi oznaki avtoritarnogo rezhimu Yaksho do pidpisannya Dogovoru z Rosiyeyu nasha partiya bula gotova spivpracyuvati z vladoyu u spravi realizaciyi suverenitetu respubliki to z lyutogo 1994 roku Ittifak perejshov do zhorstkoyi opoziciyi Mi kategorichno vidkidayemo politiku ugodovstva z Moskvoyu Na nash poglyad glasnist periodu perebudovi perestala isnuvati Partiya Ittifak praktichno ne maye mozhlivosti donesti svoyi ideyi ta dumki do shirokih kil gromadskosti Na nash poglyad v ostanni roki vibori v Tatarstani vidbuvayutsya z velikimi porushennyami zakonu Yak naslidok chleni Ittifak ta inshih demokratichnih sil ne zmogli probitisya do parlamentu respubliki Kerivnictvo Tatarstanu zamist togo shob borotisya za derzhavnu nezalezhnist Tatarstanu za zberezhennya religiyi ta movi nashoyi naciyi za poryatunok narodu vid liha vsyu svoyu potugu skeruvalo na znishennya tatarskih nacionalistiv Tatarskij narod maye povne pravo zhiti u svoyij nezalezhnij derzhavi Tatari de b voni ne meshkali povinni vistupiti zi zvernennyam pro viznannya derzhavnoyi nezalezhnosti Tatarstanu U HHI stolitti Rosijska imperiya zibravshis usima ostannimi silami znovu nakinulas na tatar postavivshi pered soboyu cil znishiti nas yak naciyu Po vsij Rosiyi zakrivayutsya tatarski shkoli a v tih sho lishilis tatarska mova ne vikladayetsya rosijski tyurmi perepovneni musulmanami tatarami nashi spivvitchizniki vimusheni zhiti u radiacijnih zonah tatarskij narod ne maye zhodnih prav u cij krayini U takih umovah u nas zalishayetsya lishe dva vihodi pidnyati narod na borotbu za nezalezhnist i pobuduvavshi vlasnu tatarsku derzhavu pochati zhiti za svoyimi zakonami abo peretvoritis na rosiyan i pripiniti isnuvannya yak samostijna naciya Mi tatari povinni obrati pershij shlyah ce zhittya borotba i peremoga Pravda na nashomu boci Represiyi U 1998 roci partijna gazeta Altyn Urda ukr Zolota Orda bula zakrita reyestraciya vidannya bula viznana nedijsnoyu za rishennyam sudu Golovnij redaktor partijnogo chasopisu Rafael Haplehamitov zayaviv sho prichinoyu zakrittya gazeti stala sistematichna kritika respublikanskoyi vladi zokrema vidoma gazetna publikaciya Ilge iblis iya bulsa ukr Koli gospodar krayini Yuda Sud viznav sho gazeta rozpalyuvala mizhnacionalnu vorozhnechu ta zaklikala do zahoplennya vladi v Respublici Tatarstan Odrazu zh pislya ogoloshennya viroku redakciya zayavila sho ne bude pidkoryatisya rishennyam kolonialnogo sudu ta okupacijnij vladi Na pidtverdzhennya cih sliv za kilka dniv kerivnictvo partiyi ogolosilo pro perehid gazeti na nelegalne stanovishe ta povernennya do krayini samvidavu Lider Ittifak Fauziya Bajramova dvichi zaznavala kriminalnogo peresliduvannya za svoyu politichnu diyalnist Vpershe u lyutomu 2010 roku miskij sud Naberezhnih Chelniv zasudiv politika za ch 1 st 282 KK RF rozpalyuvannya mizhnacionalnoyi vorozhnechi na 1 rik umovno z viprobovchim terminom Vdruge Bajramova bula zasudzhena u zhovtni 2014 roku za stattyu Zviri ta zhertvi u yakih vona opisala goninnya na mirnih musulman u Tatarstani StrukturaVishij partijnij kerivnij organ z yizd Kerivnij organ mizh z yizdami partiyi pravlinnya Zagalnu koordinaciyu partijnoyi roboti zdijsnyuye golova partiyi obranij na z yizdi Partiya maye 27 viddilen u tomu chisli za mezhami Tatarstanu Diyalnist partiyi Ittifak zdijsnyuyetsya cherez parlamentsku borotbu uchast u peredviborchih kampaniyah vistupi v presi organizaciyu mitingiv agitacijnu robotu na masovih zahodah zagalnih zborah ta svyatkuvannyah Z 1990 r vidavalis gazeti Ittifak ta Respublika Z chervnya 1990 r partiya pochala vidavati gazetu Altyn Urda ukr Zolota Orda gazeta zareyestrovana Ministerstvom druku ta informaciyi Respubliki Tatarstan vidayetsya u Naberezhnih Chelnah Perevazhnu bilshist chlenstva partiyi skladayut predstavnikii tatarskoyi inteligenciyi 80 odnak sered chleniv partiyi ye robitniki ta selyani Cili ta zavdannyaProgramovi dokumenti partiyi oformleni troma movami rosijskoyu tatarskoyu ta tureckoyu Partiya maye na meti vidrodzhennya tatarskoyi naciyi vidnovlennya tatarskoyi derzhavnosti realizaciya nevid yemnih prav tatarskogo narodu yak sub yekta mizhnarodnogo prava Svoyimi taktichnimi zavdannyami Ittifak viznachila Prizupinennya diyi Dogovoru mizh Rosiyeyu ta Tatarstanom vrahovuyuchi shoj cej Dogovir superechit Deklaraciyi pro derzhavnij suverenitet Tatarstana rezultatam referenduma sho vidbuvsya 21 bereznya 1992 roku Borotba za mizhnarodne viznannya derzhavnoyi nezalezhnosti Tatarstanu Provedennya v Tatarstani novih demokratichnih viboriv zokrema i viboriv glav administracij Zvershennya pravosuddya nad timi predstavnikami vladi kotri borolis proti derzhavnoyi nezalezhnosti Respubliki Tatarstan proti Konstituciyi i proti tatarskoyi naciyi Povernennya narodu siloyu vidibranih v nogo bagactv vstanovlennya spravedlivosti DzherelaCentralnyj gosudarstvennyj arhiv istoriko politicheskoj dokumentacii Respubliki Tatarstan Tatarskaya partiya nacionalnoj nezavisimosti Ittifak g Kazan 1992 g do nast vr 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Primitki kazadmin narod ru Arhiv originalu za 4 zhovtnya 2013 Procitovano 13 veresnya 2015 Tatary Idel Urala potrebovali nezavisimosti ot Rossii Kavkazcenter com Procitovano 13 veresnya 2015 author RUpor www rupor info Arhiv originalu za 17 chervnya 2013 Procitovano 13 veresnya 2015 AZATLYK VATAN Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 13 veresnya 2015 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 13 veresnya 2015 Arhiv originalu za 6 sichnya 2015 Procitovano 13 veresnya 2015 Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 13 veresnya 2015 kazadmin narod ru Arhiv originalu za 4 zhovtnya 2013 Procitovano 13 veresnya 2015