Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Байрамова Фаузія Аухадіївна | ||
|---|---|---|
| Фәүзия Аухади кызы Бәйрәмова | ||
 Лідер партії «Іттіфак» Фаузія Байрамова | ||
| Народилася | 5 грудня 1950 (73 роки) , СРСР | |
| Громадянство |  Росія | |
| Національність | Волзька татарка | |
| Діяльність | Громадський діяч Письменник | |
| Alma mater | Казанський державний університет | |
| Науковий ступінь | кандидат історичних наук | |
| Знання мов | татарська | |
| Членство | СП СРСР | |
| Партія | «Іттіфак» | |
| Конфесія | Іслам | |
| У шлюбі з | Джаміль Сафіуллін (1953-2021) | |
| Автограф |  | |
| Нагороди |
| |
| ||
Фаузія́ Байра́мова (тат. Фәүзия Аухади кызы Бәйрәмова; *5 грудня 1950, , Башкортостан) — татарська письменниця, громадська діячка та правозахисник. Кандидат історичних наук (2006), голова партії «Іттіфак», одна з лідерів татарського національного руху та політичної опозиції в Татарстані. Жертва політичних переслідувань у РФ.
Життєпис
Фаузія Байрамова народилася у присілку в Башкортостані. Після закінчення середньої школи продовжила освіту в Казані — спочатку у театральній школі, а згодом на філологічному факультеті Казанського державного університету (1983–1989). У 1986 стала членом Спілки письменників СРСР. Професійну кар'єру розпочала з роботи у казанській телестудії, після чого працювала редактором у книжковому видавництві.
В той же час почала активно займатися політичною діяльністю. Входила до ініціативного центру Народного фронту Татарстану, однак вийшла з організації через політичні розбіжності. Брала участь у діяльності Татарського громадського центру, стала одним із засновників партії «Іттіфак» — першої некомуністичної партії в Татарстані. Головною метою об'єднання стало досягнення незалежності Татарстану та встановлення демократичної політичної системи в республіці. Під час першого конгресу партії Байрамову було обрано її Головою, а на четвертому конгресі організації у 1997 році повторно затверджено на цій посаді. Протягом 1990–1995 років була народним депутатом Республіки Татарстан, брала активну участь у створенні таких документів, як «Декларація суверенітету Татарстану» (1990), «Результати референдуму з суверенітету Татарстану» (1991) та Конституція Татарстану.
У 1991 році Фаузія Байрамова організувала акцію голодування в Казані на знак протесту проти проведення на території Татарстану. Голодування тривало 14 днів та викликало серйозний протестний рух, результатами якого стало те, що 27 травня парламент Татарстану оголосив, що вибори президента країни не будуть проводитися на території республіки. Того ж року вона брала участь у створенні Асамблеї тюркських народів та стала одним з її лідерів.
З 1994 по 1998 — член президії Спілки письменників Татарстану. Видавала власну газету «Алтын Урда» (укр. «Золота Орда») до її закриття владою Татарстану.
Безкомпромісна політика Байрамової різко контрастувала з позицією офіційного уряду Татарстану, зокрема президента Мінтімєра Шаймієва, що обрав позицію пошуку згоди з Москвою. Вона щороку брала участь у політичній акції «Хәтер көне» (тат. «Дня пам'яті» або День пам'яті та скорботи татарського народу) у Казані, що присвячена річниці завоювання столиці Казанського ханства військами Івана Грозного.
2010 вперше засуджена на один рік умовно за підбурювання міжнаціональної ворожнечі. Ще до оголошення вироку Байрамова заявила, що більше не може жити в Росії і планує виїхати до однієї з демократичних зарубіжних країн, однак цього так і не сталося.
2 жовтня 2014 Фаузія Байрамова вдруге засуджена за звинуваченням у розпалюванні міжнаціональної ненависті та ворожнечі. Як і першого разу, суд міста Яр Чалли виніс вирок «один рік умовно». Причиною цього стали її повідомлення у соціальних мережах, у яких вона повідомила, що в Татарстані державними силовими структурами щодня проводяться репресії та переслідування мусульманського населення. Крім того, вона висловила солідарність із кримськими татарами, що були категорично проти приєднання Криму до Росії.
За свою промову під час «Хәтер көне» (тат. «Дня пам'яті») 2019 р. була притягнена до відповідальності у судовому порядку — сплатила штраф у розмірі 10 тис. рублі. У вересні 2020 року Байрамову затримали в міжнародному порту Казані під час вильоту до Туреччини на лікування, однак відпустили після допиту і розголосу події в незалежних ЗМІ.
Відомі заяви та висловлювання
Фаузія Байрамова широко відома серед волзьких татар своїми державницькими та патріотичними поглядами. Росіяни називають її «бабусею татарського націоналізму». Вона зверталась до президента Туреччини Раджеп-Тайїпа Ердогана із закликом захистити мусульман Татарстану. Водночас, письменниці належить низка резонансних заяв та висловлювань, які широко тиражувались в татарських та російських ЗМІ.
У січні 2022 р., під час масових протестів у Казахстані, була серед підписантів публічної заяви "Народи Російської Федерації солідарні з народом Казахстану!", у якій представники різних національних рухів корінних народів Російської Федерації звернулись до своїх співвітчизників із закликом не їхати до Казахстану в складі так званого "миротворчого контингенту ОДКБ".
Про Російську Федерацію
«Це не держава, а колоніальна адміністрація».
«Ми віддаємо всі податки Москві, відправляємо своїх синів у російську армію, живемо за російськими законами, заборонили свою мову за російськими законами — значить, у нас немає своєї держави і своїх законів, які б захищали татарський народ».
«Ви повинні відповісти на запитання: що ви хочете, татари? Залишитися татарами і мусульманами або перетворитися в росіян і китайців? Ми повинні виходити на міжнародну арену з вимогою деколонізації Татарстану. Ми — татари — живемо на окупованій з 1552 року території. Нам треба встати на ноги, вийти в світ і сказати, що ми живемо в колонії! Ми — не тільки татари, але і марійці, удмурти, чуваші — вимагаємо деколонізації, тобто визнання того, що ми — окупована територія».
Про незалежність Татарстану
«Це 15 жовтня — день взяття Казані і 30 серпня — день здобуття державності. Для когось це день республіки, для когось день міста, в Човнах відзначають день квітів, а для мене це — день незалежності. Я знаю, що мій народ мріяв про цей день століттями, було дуже багато жертв, аби цей день настав».
Про татарську мову
«Ситуація з татарською мовою гірше, ніж в 1552 році. Зараз татари вимушено говорять російською мовою. Татарські діти не вміють рахувати, писати і говорити татарською мовою. Значить, у нас немає мови! Наша мова висить на волосині».
Нагороди
- Медаль «У пам'ять 1000-річчя Казані»
- Знак «За внесок у культуру» (рос. «За вклад в культуру»)
- Лауреат літературної премії Гаяза Ісхакі
Бібліографія
Автор більш ніж 30 художніх, публіцистичних та поетичних книг, а також сотень статей татарською та російською мовами.
- «Болын» (рос. «Лука», 1986),
- «Сəнгать дɵньясына сəяхəт» (укр. «Подорож у світ мистецтва», 1989),
- «Моң» (укр. «Мелодія», 1991),
- «Мəйдан татарларны кетə» (укр. «Площа чекає татар», 1992),
- «Кара урман» (укр. «Ліс дрімучий», 1997),
- «Безне онытмагыз» (укр. «Не забувайте нас», 1998),
- «Дəверлəр кучешендə» (укр. «На перетині віків», 1998),
- «Соңгы намаз» (укр. «Останній намаз», 2000),
- «Ядерный архипелаг или атомный геноцид против татар». — Казань : Аяз, 2005. — 304 с.
- «Кучум хан». — Казань : Татарское книжное издательство, 2007 (2011). — 288 с.
Сім'я
- Донька — Зульфія Кадирова, мешканка Сполучених Штатів Америки. Автор докторської дисертації з історії ісламу.
- Син — Сулейман. У 2000 році навчався у ісламському університеті в Малайзії.
Примітки
- (рос.) . «Электронная библиотека диссертаций». Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 3 жовтня 2014.
- (рос.) . «Приволжский федеральный округ». Архів оригіналу за 11 жовтня 2014. Процитовано 3 жовтня 2014.
- (рос.) . «Радио Азаттык». Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 3 жовтня 2014.
- (рос.) . «Радио Свобода». Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 3 жовтня 2014.
- . RFE/RL (рос.). Архів оригіналу за 3 листопада 2020. Процитовано 30 березня 2021.
- . RFE/RL (рос.). Архів оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 30 березня 2021.
- ФАТХУЛЛИНА, Нурия (5 листопада 2019). Почему в Башкортостане хозяйничает Татарстан, или как «бабушка татарского национализма» провоцирует конфликт двух республик. ProUfu.ru / Новости Уфы и Башкирии (рос.). Процитовано 24 травня 2020.
- . Азатлык Радиосы (татар.). Архів оригіналу за 14 січня 2022. Процитовано 14 січня 2022.
- . Азатлык Радиосы (татар.). Архів оригіналу за 14 січня 2022. Процитовано 14 січня 2022.
- . Азатлык Радиосы (татар.). Архів оригіналу за 14 січня 2022. Процитовано 14 січня 2022.
- . Вільний Ідель-Урал (укр.). 12 жовтня 2019. Архів оригіналу за 20 лютого 2020. Процитовано 24 травня 2020.
- . Вільний Ідель-Урал (укр.). 31 серпня 2019. Архів оригіналу за 11 квітня 2021. Процитовано 24 травня 2020.
- (рос.) . «Islamnews». Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 3 жовтня 2014.
Посилання
- Сабірджан Бадретдін (18 квітня 2000). (рос.) . «Татарская газета» №3-4. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 3 жовтня 2014.
- (рос.) . «Московское татарское свободное слово». Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 3 жовтня 2014.
- (тат.) . «Московское татарское свободное слово». Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 3 жовтня 2014.
- (рос.) . «Московское татарское свободное слово». Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 3 жовтня 2014.
- Інтерв'ю
- Рінат Білалов, Рашид Галямов (16 березня 2004). Фаузия Байрамова: Я изменилась, но не изменила себе (рос.) . «Татарская рассылка». Процитовано 3 жовтня 2014.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
rozmir avtografa Bajramova Fauziya AuhadiyivnaFәүziya Auhadi kyzy BәjrәmovaLider partiyi Ittifak Fauziya BajramovaNarodilasya5 grudnya 1950 1950 12 05 73 roki SRSRGromadyanstvo RosiyaNacionalnistVolzka tatarkaDiyalnistGromadskij diyach PismennikAlma materKazanskij derzhavnij universitetNaukovij stupinkandidat istorichnih naukZnannya movtatarskaChlenstvoSP SRSRPartiya Ittifak KonfesiyaIslamU shlyubi zDzhamil Safiullin 1953 2021 AvtografNagorodiMedal U pam yat 1000 richchya Kazani Mediafajli u Vikishovishi Fauziya Bajra mova tat Fәүziya Auhadi kyzy Bәjrәmova 5 grudnya 1950 19501205 Bashkortostan tatarska pismennicya gromadska diyachka ta pravozahisnik Kandidat istorichnih nauk 2006 golova partiyi Ittifak odna z lideriv tatarskogo nacionalnogo ruhu ta politichnoyi opoziciyi v Tatarstani Zhertva politichnih peresliduvan u RF ZhittyepisFauziya Bajramova narodilasya u prisilku v Bashkortostani Pislya zakinchennya serednoyi shkoli prodovzhila osvitu v Kazani spochatku u teatralnij shkoli a zgodom na filologichnomu fakulteti Kazanskogo derzhavnogo universitetu 1983 1989 U 1986 stala chlenom Spilki pismennikiv SRSR Profesijnu kar yeru rozpochala z roboti u kazanskij telestudiyi pislya chogo pracyuvala redaktorom u knizhkovomu vidavnictvi V toj zhe chas pochala aktivno zajmatisya politichnoyu diyalnistyu Vhodila do iniciativnogo centru Narodnogo frontu Tatarstanu odnak vijshla z organizaciyi cherez politichni rozbizhnosti Brala uchast u diyalnosti Tatarskogo gromadskogo centru stala odnim iz zasnovnikiv partiyi Ittifak pershoyi nekomunistichnoyi partiyi v Tatarstani Golovnoyu metoyu ob yednannya stalo dosyagnennya nezalezhnosti Tatarstanu ta vstanovlennya demokratichnoyi politichnoyi sistemi v respublici Pid chas pershogo kongresu partiyi Bajramovu bulo obrano yiyi Golovoyu a na chetvertomu kongresi organizaciyi u 1997 roci povtorno zatverdzheno na cij posadi Protyagom 1990 1995 rokiv bula narodnim deputatom Respubliki Tatarstan brala aktivnu uchast u stvorenni takih dokumentiv yak Deklaraciya suverenitetu Tatarstanu 1990 Rezultati referendumu z suverenitetu Tatarstanu 1991 ta Konstituciya Tatarstanu U 1991 roci Fauziya Bajramova organizuvala akciyu goloduvannya v Kazani na znak protestu proti provedennya na teritoriyi Tatarstanu Goloduvannya trivalo 14 dniv ta viklikalo serjoznij protestnij ruh rezultatami yakogo stalo te sho 27 travnya parlament Tatarstanu ogolosiv sho vibori prezidenta krayini ne budut provoditisya na teritoriyi respubliki Togo zh roku vona brala uchast u stvorenni Asambleyi tyurkskih narodiv ta stala odnim z yiyi lideriv Z 1994 po 1998 chlen prezidiyi Spilki pismennikiv Tatarstanu Vidavala vlasnu gazetu Altyn Urda ukr Zolota Orda do yiyi zakrittya vladoyu Tatarstanu Travneva demonstraciya R Muhametdinov F Bajramova M Mulyukov Respublika Tatarstan 1991 r Bezkompromisna politika Bajramovoyi rizko kontrastuvala z poziciyeyu oficijnogo uryadu Tatarstanu zokrema prezidenta Mintimyera Shajmiyeva sho obrav poziciyu poshuku zgodi z Moskvoyu Vona shoroku brala uchast u politichnij akciyi Hәter kone tat Dnya pam yati abo Den pam yati ta skorboti tatarskogo narodu u Kazani sho prisvyachena richnici zavoyuvannya stolici Kazanskogo hanstva vijskami Ivana Groznogo 2010 vpershe zasudzhena na odin rik umovno za pidburyuvannya mizhnacionalnoyi vorozhnechi She do ogoloshennya viroku Bajramova zayavila sho bilshe ne mozhe zhiti v Rosiyi i planuye viyihati do odniyeyi z demokratichnih zarubizhnih krayin odnak cogo tak i ne stalosya 2 zhovtnya 2014 Fauziya Bajramova vdruge zasudzhena za zvinuvachennyam u rozpalyuvanni mizhnacionalnoyi nenavisti ta vorozhnechi Yak i pershogo razu sud mista Yar Challi vinis virok odin rik umovno Prichinoyu cogo stali yiyi povidomlennya u socialnih merezhah u yakih vona povidomila sho v Tatarstani derzhavnimi silovimi strukturami shodnya provodyatsya represiyi ta peresliduvannya musulmanskogo naselennya Krim togo vona vislovila solidarnist iz krimskimi tatarami sho buli kategorichno proti priyednannya Krimu do Rosiyi Za svoyu promovu pid chas Hәter kone tat Dnya pam yati 2019 r bula prityagnena do vidpovidalnosti u sudovomu poryadku splatila shtraf u rozmiri 10 tis rubli U veresni 2020 roku Bajramovu zatrimali v mizhnarodnomu portu Kazani pid chas vilotu do Turechchini na likuvannya odnak vidpustili pislya dopitu i rozgolosu podiyi v nezalezhnih ZMI Vidomi zayavi ta vislovlyuvannyaFauziya Bajramova shiroko vidoma sered volzkih tatar svoyimi derzhavnickimi ta patriotichnimi poglyadami Rosiyani nazivayut yiyi babuseyu tatarskogo nacionalizmu Vona zvertalas do prezidenta Turechchini Radzhep Tajyipa Erdogana iz zaklikom zahistiti musulman Tatarstanu Vodnochas pismennici nalezhit nizka rezonansnih zayav ta vislovlyuvan yaki shiroko tirazhuvalis v tatarskih ta rosijskih ZMI U sichni 2022 r pid chas masovih protestiv u Kazahstani bula sered pidpisantiv publichnoyi zayavi Narodi Rosijskoyi Federaciyi solidarni z narodom Kazahstanu u yakij predstavniki riznih nacionalnih ruhiv korinnih narodiv Rosijskoyi Federaciyi zvernulis do svoyih spivvitchiznikiv iz zaklikom ne yihati do Kazahstanu v skladi tak zvanogo mirotvorchogo kontingentu ODKB Pro Rosijsku Federaciyu Ce ne derzhava a kolonialna administraciya Mi viddayemo vsi podatki Moskvi vidpravlyayemo svoyih siniv u rosijsku armiyu zhivemo za rosijskimi zakonami zaboronili svoyu movu za rosijskimi zakonami znachit u nas nemaye svoyeyi derzhavi i svoyih zakoniv yaki b zahishali tatarskij narod Vi povinni vidpovisti na zapitannya sho vi hochete tatari Zalishitisya tatarami i musulmanami abo peretvoritisya v rosiyan i kitajciv Mi povinni vihoditi na mizhnarodnu arenu z vimogoyu dekolonizaciyi Tatarstanu Mi tatari zhivemo na okupovanij z 1552 roku teritoriyi Nam treba vstati na nogi vijti v svit i skazati sho mi zhivemo v koloniyi Mi ne tilki tatari ale i marijci udmurti chuvashi vimagayemo dekolonizaciyi tobto viznannya togo sho mi okupovana teritoriya Pro nezalezhnist Tatarstanu Ce 15 zhovtnya den vzyattya Kazani i 30 serpnya den zdobuttya derzhavnosti Dlya kogos ce den respubliki dlya kogos den mista v Chovnah vidznachayut den kvitiv a dlya mene ce den nezalezhnosti Ya znayu sho mij narod mriyav pro cej den stolittyami bulo duzhe bagato zhertv abi cej den nastav Pro tatarsku movu Situaciya z tatarskoyu movoyu girshe nizh v 1552 roci Zaraz tatari vimusheno govoryat rosijskoyu movoyu Tatarski diti ne vmiyut rahuvati pisati i govoriti tatarskoyu movoyu Znachit u nas nemaye movi Nasha mova visit na volosini NagorodiMedal U pam yat 1000 richchya Kazani Znak Za vnesok u kulturu ros Za vklad v kulturu Laureat literaturnoyi premiyi Gayaza IshakiBibliografiyaAvtor bilsh nizh 30 hudozhnih publicistichnih ta poetichnih knig a takozh soten statej tatarskoyu ta rosijskoyu movami Bolyn ros Luka 1986 Sengat dɵnyasyna seyahet ukr Podorozh u svit mistectva 1989 Mon ukr Melodiya 1991 Mejdan tatarlarny kete ukr Plosha chekaye tatar 1992 Kara urman ukr Lis drimuchij 1997 Bezne onytmagyz ukr Ne zabuvajte nas 1998 Deverler kucheshende ukr Na peretini vikiv 1998 Songy namaz ukr Ostannij namaz 2000 Yadernyj arhipelag ili atomnyj genocid protiv tatar Kazan Ayaz 2005 304 s Kuchum han Kazan Tatarskoe knizhnoe izdatelstvo 2007 2011 288 s Sim yaDonka Zulfiya Kadirova meshkanka Spoluchenih Shtativ Ameriki Avtor doktorskoyi disertaciyi z istoriyi islamu Sin Sulejman U 2000 roci navchavsya u islamskomu universiteti v Malajziyi Primitki ros Elektronnaya biblioteka dissertacij Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2014 Procitovano 3 zhovtnya 2014 ros Privolzhskij federalnyj okrug Arhiv originalu za 11 zhovtnya 2014 Procitovano 3 zhovtnya 2014 ros Radio Azattyk Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2014 Procitovano 3 zhovtnya 2014 ros Radio Svoboda Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2014 Procitovano 3 zhovtnya 2014 RFE RL ros Arhiv originalu za 3 listopada 2020 Procitovano 30 bereznya 2021 RFE RL ros Arhiv originalu za 28 sichnya 2021 Procitovano 30 bereznya 2021 FATHULLINA Nuriya 5 listopada 2019 Pochemu v Bashkortostane hozyajnichaet Tatarstan ili kak babushka tatarskogo nacionalizma provociruet konflikt dvuh respublik ProUfu ru Novosti Ufy i Bashkirii ros Procitovano 24 travnya 2020 Azatlyk Radiosy tatar Arhiv originalu za 14 sichnya 2022 Procitovano 14 sichnya 2022 Azatlyk Radiosy tatar Arhiv originalu za 14 sichnya 2022 Procitovano 14 sichnya 2022 Azatlyk Radiosy tatar Arhiv originalu za 14 sichnya 2022 Procitovano 14 sichnya 2022 Vilnij Idel Ural ukr 12 zhovtnya 2019 Arhiv originalu za 20 lyutogo 2020 Procitovano 24 travnya 2020 Vilnij Idel Ural ukr 31 serpnya 2019 Arhiv originalu za 11 kvitnya 2021 Procitovano 24 travnya 2020 ros Islamnews Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2014 Procitovano 3 zhovtnya 2014 PosilannyaSabirdzhan Badretdin 18 kvitnya 2000 ros Tatarskaya gazeta 3 4 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 3 zhovtnya 2014 ros Moskovskoe tatarskoe svobodnoe slovo Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2014 Procitovano 3 zhovtnya 2014 tat Moskovskoe tatarskoe svobodnoe slovo Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2014 Procitovano 3 zhovtnya 2014 ros Moskovskoe tatarskoe svobodnoe slovo Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2014 Procitovano 3 zhovtnya 2014 Interv yuRinat Bilalov Rashid Galyamov 16 bereznya 2004 Fauziya Bajramova Ya izmenilas no ne izmenila sebe ros Tatarskaya rassylka Procitovano 3 zhovtnya 2014