Прапор Сербії триколірне прямокутне полотнище з горизонтальними смугами червоного синього і білого кольорів так звані па

Прапор Сербії — триколірне прямокутне полотнище з горизонтальними смугами червоного, синього і білого кольорів (так звані панслов'янські кольори) і гербом Сербії. Він вважається одним з національних символів не тільки сучасної Республіки Сербії, але й усіх сербів світу. Затверджено офіційно 11 листопада 2010 року. Триколірний червоно-синьо-білий прапор лежить в основі прапорів Республіки Сербської і Воєводини, а також Сербської православної церкви.

Прапор Сербії для цивільного використання

Середньовіччя

Перший опис сербського прапора датується 1281 роком, коли в літописі Дубровницької республіки було описано «прапор червоного і блакитного кольорів», який був у Стефана Владислава. Достеменно невідомо, як розташовувалися кольори, проте історики висувають версію про полотнище з двома горизонтальними смугами. Знамено, яке було у Стефана Владислава (правив у 1233—1243, пом. після 1264), набагато старше, ніж його опис.

Єдиного сербського прапора не було в Середньовіччі: тільки сербська шляхта могла використовувати власні герби і кольори. Власний прапор був у царя Стефана Душана, коронованого 1345 року як ^[ru]»: зелений прапор із золотою облямівкою з боків. 1339 року географ Анджеліно Дульсерт подарував цареві прапор срібного кольору з червоним двоголовим орлом, який і був зазначений на карті Дульсерта як прапор Царства сербів і греків. Історики вважають, що серби використовували досить часто прапори з хрестами: наприклад, срібний хрест на червоному тлі, хоча червоний і синій кольори домінували в Середньовічній Сербії. Ще один прапор царя Душана — трикутне червоно-жовте полотнище — зберігається в монастирі Хіландар.

Сербські повстанці

Один з прапорів Першого сербського повстання

У дні Першого сербського повстання (1804—1813) повстанці використовували різноманітні прапори: як описує ^[ru], використовувалося нерідко біло-червоно-синє полотнище з трьома хрестами; прапорами воєвод були червоно-білі прапори з чорним двоголовим орлом; також були поширені червоно-жовті, червоно-біло-сині і червоно-сині прапори. Багато з цих прапорів були засновані на зображеннях з книги Христофора Жефаровича Стематографія 1741 року. Найчастіше зображували на прапорах сербський хрест (оцило), ^[sr] і різноманітні хрести. Значну частину прапорів створили в Сремських-Карловцях художники Стефан Гаврилович, Ілля Гаврилович і Нікола Апостолович.

Під час Другого сербського повстання (1815—1817), можливо, використовувався білий прапор з червоним хрестом у середині: він зображений на картині Паї Йовановича «Друге сербське повстання». Однак правитель незалежної від Туреччини Сербії Милош Обренович почав використовувати червоно-синьо-білий прапор. Турецький султан обурювався тим, що цей прапор йому нагадує французький прапор, і щоб заспокоїти султана, Мілошу довелося заплатити тому велику суму грошей. Султан же в відповідь видав ферман, за яким визначив кольори прапора — червоний, синій і білий. Пізніше синій став блакитним, але основна гама кольорів не змінилася.

Незалежна Сербія

Конституція 1835 року описувала сербський прапор як полотнище з червоним, білим і синьо-сталевим кольорами. Конституцію розкритикували в багатьох країнах, назвавши її більш ліберальною, ніж французька, і навіть порівнявши кольори з прапором Франції. Пізніше Милош Обренович зажадав від Османської імперії внести до Конституції положення про прапор і герб, і султанський ферман того ж 1835 року дозволив сербам використовувати власний морський прапор з трьома смугами — верхньої червоної, середньої синьої і нижньої білої. Якийсь час існував варіант прапора з державним гербом у центрі і трьома білими півмісяцями над ним, але від 1838 року півмісяці було замінено чотирма білими зірками, розташованими біля крижа вгорі. В торговому і цивільному прапорі, який використовувався протягом 1868—1872 років зірки вже були золотими, їх кількість скоротилася до трьох, а розташовувалися вони на червоній смузі.

Нині в Сербії не вважають обґрунтованою версію про походження свого прапора від прапора революційної Франції, вважаючи більш правдоподібною і близькою до істини версію про те, що прапор Сербії з'явився на основі прапора Росії і являє собою не що інше, як перевернутий на 180 градусів прапор Росії. У Сербії таке трактування поширене, оскільки Росія зробила значний внесок у визволення Сербії з-під турецького панування та визнання її державної незалежності. Червоно-синьо-біле полотнище було прапором Сербії до 1918 року, поки та не увійшла до складу Королівства сербів, хорватів і словенців.

Югославські кольори

Прапор Югославії являв собою синьо-біло-червоне полотнище. У роки Другої світової війни червоно-синьо-білий прапор використовувався колабораціоністами уряду Мілана Недича: на цьому прапорі зображувався двоголовий білий орел без корон як герб Недичевської Сербії. Прапор припинили використовувати після повалення уряду партизанами Йосипа Броза Тіто, які використовували свою версію червоно-синьо-білого прапора з п'ятипроменевою зіркою на білій смузі. В повоєнні роки утворено Соціалістичну Федеративну Республіку Югославія, що складалася з шести республік зі своїми прапорами і гербами. Соціалістична Республіка Сербія отримала червоно-синьо-білий прапор з великою червоною п'ятипроменевою зіркою правильної форми з золотою облямівкою. Він і використовувався Сербією аж до розпаду Югославії. Зірка використовувалася кожною республікою і за розмірами була значно більшою, ніж на партизанському прапорі.

Після розпаду Югославії

Після розпаду Югославії 1990 року внесено зміни до Конституції Сербії, які дозволили змінювати прапор і герб країни на основі референдумів. Попри те, що на референдумі 1992 року переважна більшість громадян закликали не прибирати зірку з прапора, Скупщина Сербії все ж прибрала зірку з прапора того ж року, залишивши колишнім герб і згадавши про нього тільки 2003 року. 2006 року в Конституції Сербії говорилося про те, що державні символи регулюються законом. 11 травня 2009 року прийнято закон, який остаточно затвердив чинний червоно-синьо-білий прапор з державним гербом. У листопаді 2010 року змінено герб Сербії, що спричинило й змінення його зображення на прапорі країни, який аналогічно змінився і на прапорі.

Червоно-синьо-біле полотнище використовували під час громадянської війни самопроголошена Дубровницька республіка (з гербом Дубровника), лідером якої був ^[sr], а також Республіка Сербська (на території Боснії і Герцеговини) і Республіка Сербська Країна (схід сучасної Хорватії). Червоно-синьо-білий прапор зі сербським хрестом є нині прапором Сербської православної церкви.

Галерея

Реконструкція прапора Стефана Владислава
Прапор Сербського царства
Реконструкція прапора царя Душана
Прапор Першого сербського повстання 1804 року
Один з прапорів Першого сербського повстання
Прапор Сербії за Конституцією 1835 року
Прапор Князівства Сербії 1839 року
Прапор Недичевської Сербії
Прапор Соціалістичної Республіки Сербії
Прапор Республіки Сербія в складі Третьої Югославії
Прапор Сербії від 2004 до 2010 року
Сучасний прапор Сербії
Прапор Республіки Сербської
Прапор Республіки Сербська Країна
Прапор Сербської православної церкви

Див. також

Примітки

Grb Srbije: Dvoglavi orao menja perje [ 23 березня 2017 у Wayback Machine.] (in Serbian)
Samardžić, 1983.
Gordana Tomović. Monumenta Cartographica Jugoslaviae II, Beograd: Narodna Knjiga, 1979
B. A: Principality of Serbia (1830—1882) FOTW [ 2 липня 2013 у Wayback Machine.]
Dragana Samardžić: Старе заставе у Војном Музеју, Belgrade 1993
Глава друга. Боя и Грбъ Сербіє // Уставъ Княжества Сербіє. — : Књажество Србија, 1835.. — «3.) Боя народна Србска єстъ отворено-црвена, бѣла и челикасто-угасита.».
Mih. Gavrilovic, Suspendovanje prvog srpskog ustava februar-mart 1835 god., Arhiv za pravne i drustvene nauke, I, 1906, 410—412
D. Matic, Javno pravo Knjazevstva Srbije, Beograd, 1851, 33
Спаткай Л. В. Гербы и флаги стран мира. Европа. Часть II. — Издательские решения. — 1050 с. — .
LJ. M. V. - J. Ž. S. (1 серпня 2006). . . Архів оригіналу за 15 січня 2009. Процитовано 17 квітня 2007.
Устав Републике Србије (1990), члан 5
Устав Републике Србије (1990), члан 133
Препорука о коришћењу заставе Србије (Службени гласник Републике Србије, 49/1992.)
Устав Републике Србије, члан 7
Закон о изгледу и употреби грба, заставе и химне Републике Србије, 2009-05-11

Література

Dragana Samardžić. Vojne zastave Srba do 1918. — Vojni muzej, 1983.

[Novosti-1] Grb Srbije: Dvoglavi orao menja perje [ 23 березня 2017 у Wayback Machine.] (in Serbian)

[FOOTNOTESamardžić1983-2] Samardžić, 1983.

[3] Gordana Tomović. Monumenta Cartographica Jugoslaviae II, Beograd: Narodna Knjiga, 1979

[4] B. A: Principality of Serbia (1830—1882) FOTW [ 2 липня 2013 у Wayback Machine.]

[Samardzic-5] Dragana Samardžić: Старе заставе у Војном Музеју, Belgrade 1993

[6] Глава друга. Боя и Грбъ Сербіє // Уставъ Княжества Сербіє. — : Књажество Србија, 1835.. — «3.) Боя народна Србска єстъ отворено-црвена, бѣла и челикасто-угасита.».

[7] Mih. Gavrilovic, Suspendovanje prvog srpskog ustava februar-mart 1835 god., Arhiv za pravne i drustvene nauke, I, 1906, 410—412

[8] D. Matic, Javno pravo Knjazevstva Srbije, Beograd, 1851, 33

[9] Спаткай Л. В. Гербы и флаги стран мира. Европа. Часть II. — Издательские решения. — 1050 с. — .

[10] LJ. M. V. - J. Ž. S. (1 серпня 2006). . . Архів оригіналу за 15 січня 2009. Процитовано 17 квітня 2007.

[11] Устав Републике Србије (1990), члан 5

[12] Устав Републике Србије (1990), члан 133

[13] Препорука о коришћењу заставе Србије (Службени гласник Републике Србије, 49/1992.)

[14] Устав Републике Србије, члан 7

[15] Закон о изгледу и употреби грба, заставе и химне Републике Србије, 2009-05-11