Йованович, Павло (Пая) (серб. Павле «Паја» Јовановић; 16 червня 1859, Вршац, Сербія — 30 листопада 1957, Відень, Австрія) — сербський художник, який втілив у своїй творчості реалістичну манеру живопису. Як представник підтримував традиції академічної школи живопису, незважаючи на те, що навколо нього відбувалися глобальні зміни, світові війни, соціальні катаклізми — зникав світ імперій і висувався новий порядок — революційних, а потім соціалістичних держав. Один з найвідоміших сербських художників. Його інтерес до національного життя, до історичних сюжетів вплинув на освіту в галузі культури і мистецтва, на національну самосвідомість сербів, їх патріотизм. У списку «100 найзнаменитіших сербів» Павло Йованович займає 67 місце.
Пая Йованович | ||||
---|---|---|---|---|
Павле «Паја» Јовановић | ||||
Народження | 16 червня 1859 Вршаць, d, Австрійська імперія | |||
Смерть | 30 листопада 1957 (98 років) | |||
Відень, Австрія[1] | ||||
Поховання | d | |||
Країна | Австрійська імперія Австрія Австро-Угорщина Федеративна Народна Республіка Югославія | |||
Жанр | портрет | |||
Навчання | Віденська академія мистецтв | |||
Діяльність | художник | |||
Напрямок | академічний реалізм | |||
Покровитель | Австро-Угорщина Королівство Югославія СФРЮ | |||
Член | Сербська академія наук і мистецтв і d | |||
Твори | d, Q12748989? і Переселення сербів (картина) | |||
Роботи в колекції | галерея Бельведер, Національна галерея Вікторії, d, Національний музей Сербії, d, Витончено-мистецькі музеї Сан-Франциско, Баварські державні колекції картин, d, d, d, d, d і d | |||
Сайт | pajajovanovic.rs | |||
| ||||
Пая Йованович у Вікісховищі | ||||
Біографія
Народився в місті Вршац Південно-Банатського округу (нині Воєводина, Сербія), що належав у той час Габсбурзької монархії, яка в 1867 році стала іменуватися Австро-Угорщиною. Батько — Стефан Йованович першим шлюбом був одружений з Ернестіною Деот. Вона померла в 1863 році, залишивши трьох синів — Павла (Пая), Светислава і Мілана. На наступний рік Стефан Йованович одружився вдруге на Марії де Понті, яка народила йому ще п'ятьох дітей — чотирьох синів (Олександра, Джуру, Івана, Тінку) і дочку Софію, яка померла в дитинстві. У молодості займавшись торгівлею, батько нині великого сімейства відкрив фотоательє в центрі Вршца. Після закінчення школи Пая вступив до місцевої гімназії, але не відрізнявся великою старанністю, з великим задоволенням він залишався в фотоательє батька, де познайомився з прийомами фотографування і ретуші.
У цей час у Вршце він міг бачити роботи художників — іконописця Арсенія Теодоровича (1767—1826), Павла Джурковіча, розписаний іконостас в Соборній церкві Вршца (1772—1830), Йована Поповича (1810—1864). Паю подружився з сином Й. Поповича, разом вони стали копіювати роботи старих майстрів, вивчали живопис, робили перші начерки. Так Пая почав малювати, спочатку таємно, проводячи години в Соборній церкві. Скоро йому випала нагода проявити свій талант. У громаді Вршца було вирішено заново відлити дзвони, і потрібно було намалювати копію ікони з церкви для створення рельєфу на тілі дзвону. Пая блискуче впорався із завданням і отримав це замовлення, що стало своєрідним пропуском в світ живопису і негласним дозволом вступити до Віденської академії мистецтв. Йому було 14 років.
Завершивши гімназійний курс і відвідуючи художню школу професора Малхолдса, в 1877 році Пая вступив до Віденської академії мистецтв, яка переживала свій розквіт. За підтримки імператора Франца-Йосифа I Академія отримала статус вищого художнього навчального закладу країни, в 1877 році була закінчена споруда нового будинку Академії на Рінгсштрассе, в якому вона розташовується донині. В Академії була проведена реформа навчання студентів — було введено поділ на загальні і спеціальні предмети. Серед спеціальних з'явилися класи історичного живопису, пейзажу, графіки, скульптури, архітектури, як профільні. За основу була взята модель Дюссельдорфської академії мистецтв, яка дозволяла створювати невеликі групи студентів в класах і забезпечувати їм найкращі умови для консультацій з майстром (професором) і вдосконалення майстерності. Пая Йованович записався в клас історичного живопису, який вів професор Крістіан Гріппенкерль. 21 липня 1880 паю Йованович отримав диплом, який підтверджує, що він успішно закінчив цей курс. На першому році навчання Пая Йованович претендував на стипендію мецената Христофора Фіфмана в 300 флоринів, але її отримав Урош Предич, який навчався на курс старше, який також став згодом відомим художником. На наступний рік Йованович отримав більш скромну стипендію в 200 флоринів від мецената Гаврила Романовича, яка виплачувалася йому до 1883 року. Після закінчення навчання у Гріппенкерля Пая 3 роки провів в класі історичного живопису професора Леопольда Карла Мюллера, який зажив слави орієнтальними композиціями, успішно що продавалися в картинних галереях Європи.
Пая Йованович багато подорожував — в своїх мандрах по Балканах він знаходив натхнення для своїх робіт. Будучи студентом Віденської академії мистецтв він подорожував по узбережжю Чорногорії, був в Албанії, Боснії, східній і південній Сербії. Він багато працював над ескізами та цікавився повсякденним життям і звичаями балканських народів. Він намагався детально замальовувати костюми, прикраси, зброю. Велику увагу приділяв і оточуючим його пейзажам. По закінченню першого року навчання в класі Мюллера, картина «Поранений чорногорець» була показана на звітній виставці і Пая Йованович отримав другу премію. На наступний рік Пая Йованович представив картину «Гусляр» і знову отримав премію.
Художня кар'єра і визнання
Після закінчення Академії перед ним постав вибір, як далі розпоряджатися своєю долею — він міг повернутися в рідні краї, за прикладом Уроша Предіча. Однак в цьому випадку він залишився б регіональним художником балканських народів і Габсбурзької монархії, в кінці 19 століття сербський живопис в основному зводився до релігійного живопису. Тому основними жанрами тут були портрет і ікона. Інший шлях — залишитися в європейській столиці живопису і створювати кар'єру академічного художника. Успіхи Йовановича в його останні роки навчання, а також його амбітність зумовили вибір. Паю Йованович працював у Відні, Мюнхені, Парижі, Лондоні, де написав численні портрети. У Лондоні Йованович познайомився з галеристом Томасом Уоллісом, з яким співпрацював до 1889 року. За пропозицією Уолліса художник знову відправився в подорож по Балканам — побував в Чорногорії в 1885 році, а в 1886 відправився ще далі — відвідав північну Африку, Марокко і Єгипет. Потім Йованович переїхав до Парижа і перейшов до іншого галериста Артура Туту. Полотна художника користувалися популярністю, його участь в виставках була вдалою — Пая Йованович нагороджувався преміями. У 1889 році на виставці у Відні картина «Півнячий бій» отримала золоту медаль. На державній виставці в Парижі картина «Коронація царя Душана» також була удостоєна золотої медалі. На ювілейній виставці, що відбулася у Відні в 1908 році Пая Йованович отримав почесний диплом міністерства культури Австрії.
Список картин
Рік | Назва | Оригінал | Примітка |
---|---|---|---|
1882 | Поранений чорногорець | Ranjeni Crnogorac | Перша картина, що принесла художнику успіх. Отримала першу премію Академії і була придбана магнатом з Будапешта за 1000 форинтів. Полотно, олія; 186 × 114см (Галерея Матиці сербської, Новий Сад) |
1900 | Коронація короля Душана | Krunisanje Cara Dusana | Картина була удостоєна золотої медалі на Всесвітній виставці в Парижі в 1900 році. Надалі було створено кілька варіацій і авторських копій картини. На Першій виставці югославського мистецтва в Белграді в 1904 році картина зайняла перше місце за композицію, малюнок і техніку. |
1895 | Таковське повстання | Takovo ustanak | |
Вишивальниця | Vezilja | ||
Півнячий бій | Borba petlova | Картина нагороджена золотою медаллю на виставці у Відні у 1889 році | |
1896 | Переселення сербів | Seoba srba | Картина була замовлена парламентським комітетом Карловіца на чолі з Патріархом Сербським Георгієм Бранковичем. Було вирішено увічнити грандіозне Велике переселення сербів на чолі з Карловицьким патріархом Арсенієм III в 1690 році. В даний час зберігається в Національному музеї Сербії. |
1888 | Повернення чорногорців після бою | Povratak cete crnogoraca iz boja | |
Приборкувач змій | Ukrotitelj zmija | ||
1890 | Весела компанія в корчмі | Veselo drustvo u krcmi | |
1886 | Прикраса нареченої | Kicenje neveste | |
Фехтування | Мачевање | ||
1890 | Сокольничий | Sokolar | |
Жінка перед дзеркалом | Zena pred ogledalom | ||
Святий Сава мирить братів | Sveti Sava miri bracu | Епізод з життя святого Сави Сербського, що припинив громадянську війну між двома своїми братами Стефаном II Неманичем і Вуканом Зетським. | |
Святий Сава коронує Стефана | Sveti Sava krunise Stevana prvovenchanog | У 1219 році архієпископ Сава Сербський коронував свого брата Стефана православним королем сербів в монастирі Жича. | |
Карагеоргій серед повстанців | Karadjordje medju ustanicima | ||
Королевич Марко вершить правосуддя | Kraljevic Marko deli prvdu | ||
1889—1912 | Кровна помста | Krvna osveta | |
1922 | Бошко Югович | Boško Jugović | Картина зображує прапороносця царя, одного з дев'яти братів Юговичів, героїв сербського епосу, загиблих в битві при Косово в 1389 році. |
Примітки
- Зведений список імен діячів мистецтва — 2022.
- . Архів оригіналу за 24 березня 2016. Процитовано 22 березня 2016.
- . Архів оригіналу за 24 березня 2016. Процитовано 22 березня 2016.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Jovanovich Pavlo Paya serb Pavle Paјa Јovanoviћ 16 chervnya 1859 Vrshac Serbiya 30 listopada 1957 Viden Avstriya serbskij hudozhnik yakij vtiliv u svoyij tvorchosti realistichnu maneru zhivopisu Yak predstavnik pidtrimuvav tradiciyi akademichnoyi shkoli zhivopisu nezvazhayuchi na te sho navkolo nogo vidbuvalisya globalni zmini svitovi vijni socialni kataklizmi znikav svit imperij i visuvavsya novij poryadok revolyucijnih a potim socialistichnih derzhav Odin z najvidomishih serbskih hudozhnikiv Jogo interes do nacionalnogo zhittya do istorichnih syuzhetiv vplinuv na osvitu v galuzi kulturi i mistectva na nacionalnu samosvidomist serbiv yih patriotizm U spisku 100 najznamenitishih serbiv Pavlo Jovanovich zajmaye 67 misce Paya JovanovichPavle Paјa ЈovanoviћNarodzhennya16 chervnya 1859 1859 06 16 Vrshac d Avstrijska imperiyaSmert30 listopada 1957 1957 11 30 98 rokiv Viden Avstriya 1 PohovannyadKrayina Avstrijska imperiya Avstriya Avstro Ugorshina Federativna Narodna Respublika YugoslaviyaZhanrportretNavchannyaVidenska akademiya mistectvDiyalnisthudozhnikNapryamokakademichnij realizmPokrovitelAvstro Ugorshina Korolivstvo Yugoslaviya SFRYuChlenSerbska akademiya nauk i mistectv i dTvorid Q12748989 i Pereselennya serbiv kartina Roboti v kolekciyigalereya Belveder Nacionalna galereya Viktoriyi d Nacionalnij muzej Serbiyi d Vitoncheno mistecki muzeyi San Francisko Bavarski derzhavni kolekciyi kartin d d d d d i dSajtpajajovanovic rs Paya Jovanovich u VikishovishiBiografiyaNarodivsya v misti Vrshac Pivdenno Banatskogo okrugu nini Voyevodina Serbiya sho nalezhav u toj chas Gabsburzkoyi monarhiyi yaka v 1867 roci stala imenuvatisya Avstro Ugorshinoyu Batko Stefan Jovanovich pershim shlyubom buv odruzhenij z Ernestinoyu Deot Vona pomerla v 1863 roci zalishivshi troh siniv Pavla Paya Svetislava i Milana Na nastupnij rik Stefan Jovanovich odruzhivsya vdruge na Mariyi de Ponti yaka narodila jomu she p yatoh ditej chotiroh siniv Oleksandra Dzhuru Ivana Tinku i dochku Sofiyu yaka pomerla v ditinstvi U molodosti zajmavshis torgivleyu batko nini velikogo simejstva vidkriv fotoatelye v centri Vrshca Pislya zakinchennya shkoli Paya vstupiv do miscevoyi gimnaziyi ale ne vidriznyavsya velikoyu starannistyu z velikim zadovolennyam vin zalishavsya v fotoatelye batka de poznajomivsya z prijomami fotografuvannya i retushi U cej chas u Vrshce vin mig bachiti roboti hudozhnikiv ikonopiscya Arseniya Teodorovicha 1767 1826 Pavla Dzhurkovicha rozpisanij ikonostas v Sobornij cerkvi Vrshca 1772 1830 Jovana Popovicha 1810 1864 Payu podruzhivsya z sinom J Popovicha razom voni stali kopiyuvati roboti starih majstriv vivchali zhivopis robili pershi nacherki Tak Paya pochav malyuvati spochatku tayemno provodyachi godini v Sobornij cerkvi Skoro jomu vipala nagoda proyaviti svij talant U gromadi Vrshca bulo virisheno zanovo vidliti dzvoni i potribno bulo namalyuvati kopiyu ikoni z cerkvi dlya stvorennya relyefu na tili dzvonu Paya bliskuche vporavsya iz zavdannyam i otrimav ce zamovlennya sho stalo svoyeridnim propuskom v svit zhivopisu i neglasnim dozvolom vstupiti do Videnskoyi akademiyi mistectv Jomu bulo 14 rokiv Zavershivshi gimnazijnij kurs i vidviduyuchi hudozhnyu shkolu profesora Malholdsa v 1877 roci Paya vstupiv do Videnskoyi akademiyi mistectv yaka perezhivala svij rozkvit Za pidtrimki imperatora Franca Josifa I Akademiya otrimala status vishogo hudozhnogo navchalnogo zakladu krayini v 1877 roci bula zakinchena sporuda novogo budinku Akademiyi na Ringsshtrasse v yakomu vona roztashovuyetsya donini V Akademiyi bula provedena reforma navchannya studentiv bulo vvedeno podil na zagalni i specialni predmeti Sered specialnih z yavilisya klasi istorichnogo zhivopisu pejzazhu grafiki skulpturi arhitekturi yak profilni Za osnovu bula vzyata model Dyusseldorfskoyi akademiyi mistectv yaka dozvolyala stvoryuvati neveliki grupi studentiv v klasah i zabezpechuvati yim najkrashi umovi dlya konsultacij z majstrom profesorom i vdoskonalennya majsternosti Paya Jovanovich zapisavsya v klas istorichnogo zhivopisu yakij viv profesor Kristian Grippenkerl 21 lipnya 1880 payu Jovanovich otrimav diplom yakij pidtverdzhuye sho vin uspishno zakinchiv cej kurs Na pershomu roci navchannya Paya Jovanovich pretenduvav na stipendiyu mecenata Hristofora Fifmana v 300 floriniv ale yiyi otrimav Urosh Predich yakij navchavsya na kurs starshe yakij takozh stav zgodom vidomim hudozhnikom Na nastupnij rik Jovanovich otrimav bilsh skromnu stipendiyu v 200 floriniv vid mecenata Gavrila Romanovicha yaka viplachuvalasya jomu do 1883 roku Pislya zakinchennya navchannya u Grippenkerlya Paya 3 roki proviv v klasi istorichnogo zhivopisu profesora Leopolda Karla Myullera yakij zazhiv slavi oriyentalnimi kompoziciyami uspishno sho prodavalisya v kartinnih galereyah Yevropi Paya Jovanovich bagato podorozhuvav v svoyih mandrah po Balkanah vin znahodiv nathnennya dlya svoyih robit Buduchi studentom Videnskoyi akademiyi mistectv vin podorozhuvav po uzberezhzhyu Chornogoriyi buv v Albaniyi Bosniyi shidnij i pivdennij Serbiyi Vin bagato pracyuvav nad eskizami ta cikavivsya povsyakdennim zhittyam i zvichayami balkanskih narodiv Vin namagavsya detalno zamalovuvati kostyumi prikrasi zbroyu Veliku uvagu pridilyav i otochuyuchim jogo pejzazham Po zakinchennyu pershogo roku navchannya v klasi Myullera kartina Poranenij chornogorec bula pokazana na zvitnij vistavci i Paya Jovanovich otrimav drugu premiyu Na nastupnij rik Paya Jovanovich predstaviv kartinu Guslyar i znovu otrimav premiyu Hudozhnya kar yera i viznannyaPislya zakinchennya Akademiyi pered nim postav vibir yak dali rozporyadzhatisya svoyeyu doleyu vin mig povernutisya v ridni krayi za prikladom Urosha Predicha Odnak v comu vipadku vin zalishivsya b regionalnim hudozhnikom balkanskih narodiv i Gabsburzkoyi monarhiyi v kinci 19 stolittya serbskij zhivopis v osnovnomu zvodivsya do religijnogo zhivopisu Tomu osnovnimi zhanrami tut buli portret i ikona Inshij shlyah zalishitisya v yevropejskij stolici zhivopisu i stvoryuvati kar yeru akademichnogo hudozhnika Uspihi Jovanovicha v jogo ostanni roki navchannya a takozh jogo ambitnist zumovili vibir Payu Jovanovich pracyuvav u Vidni Myunheni Parizhi Londoni de napisav chislenni portreti U Londoni Jovanovich poznajomivsya z galeristom Tomasom Uollisom z yakim spivpracyuvav do 1889 roku Za propoziciyeyu Uollisa hudozhnik znovu vidpravivsya v podorozh po Balkanam pobuvav v Chornogoriyi v 1885 roci a v 1886 vidpravivsya she dali vidvidav pivnichnu Afriku Marokko i Yegipet Potim Jovanovich pereyihav do Parizha i perejshov do inshogo galerista Artura Tutu Polotna hudozhnika koristuvalisya populyarnistyu jogo uchast v vistavkah bula vdaloyu Paya Jovanovich nagorodzhuvavsya premiyami U 1889 roci na vistavci u Vidni kartina Pivnyachij bij otrimala zolotu medal Na derzhavnij vistavci v Parizhi kartina Koronaciya carya Dushana takozh bula udostoyena zolotoyi medali Na yuvilejnij vistavci sho vidbulasya u Vidni v 1908 roci Paya Jovanovich otrimav pochesnij diplom ministerstva kulturi Avstriyi Spisok kartinRik Nazva Original Primitka 1882 Poranenij chornogorec Ranjeni Crnogorac Persha kartina sho prinesla hudozhniku uspih Otrimala pershu premiyu Akademiyi i bula pridbana magnatom z Budapeshta za 1000 forintiv Polotno oliya 186 114sm Galereya Matici serbskoyi Novij Sad 1900 Koronaciya korolya Dushana Krunisanje Cara Dusana Kartina bula udostoyena zolotoyi medali na Vsesvitnij vistavci v Parizhi v 1900 roci Nadali bulo stvoreno kilka variacij i avtorskih kopij kartini Na Pershij vistavci yugoslavskogo mistectva v Belgradi v 1904 roci kartina zajnyala pershe misce za kompoziciyu malyunok i tehniku 1895 Takovske povstannya Takovo ustanak Vishivalnicya Vezilja Pivnyachij bij Borba petlova Kartina nagorodzhena zolotoyu medallyu na vistavci u Vidni u 1889 roci 1896 Pereselennya serbiv Seoba srba Kartina bula zamovlena parlamentskim komitetom Karlovica na choli z Patriarhom Serbskim Georgiyem Brankovichem Bulo virisheno uvichniti grandiozne Velike pereselennya serbiv na choli z Karlovickim patriarhom Arseniyem III v 1690 roci V danij chas zberigayetsya v Nacionalnomu muzeyi Serbiyi 1888 Povernennya chornogorciv pislya boyu Povratak cete crnogoraca iz boja Priborkuvach zmij Ukrotitelj zmija 1890 Vesela kompaniya v korchmi Veselo drustvo u krcmi 1886 Prikrasa narechenoyi Kicenje neveste Fehtuvannya Machevaњe 1890 Sokolnichij Sokolar Zhinka pered dzerkalom Zena pred ogledalom Svyatij Sava mirit brativ Sveti Sava miri bracu Epizod z zhittya svyatogo Savi Serbskogo sho pripiniv gromadyansku vijnu mizh dvoma svoyimi bratami Stefanom II Nemanichem i Vukanom Zetskim Svyatij Sava koronuye Stefana Sveti Sava krunise Stevana prvovenchanog U 1219 roci arhiyepiskop Sava Serbskij koronuvav svogo brata Stefana pravoslavnim korolem serbiv v monastiri Zhicha Karageorgij sered povstanciv Karadjordje medju ustanicima Korolevich Marko vershit pravosuddya Kraljevic Marko deli prvdu 1889 1912 Krovna pomsta Krvna osveta 1922 Boshko Yugovich Bosko Jugovic Kartina zobrazhuye praporonoscya carya odnogo z dev yati brativ Yugovichiv geroyiv serbskogo eposu zagiblih v bitvi pri Kosovo v 1389 roci PrimitkiZvedenij spisok imen diyachiv mistectva 2022 d Track Q110250907d Track Q2494649 Arhiv originalu za 24 bereznya 2016 Procitovano 22 bereznya 2016 Arhiv originalu za 24 bereznya 2016 Procitovano 22 bereznya 2016