Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Цей розділ потрібно повністю переписати відповідно до Вікіпедії. (жовтень 2011) |
Історія географічних досліджень Полтавської області — історія дослідження природних умов і ресурсів Полтавської області. Кожен з виділених етапів характеризується різною глибиною досліджень, зміною уявлень про предмет вивчення, що зумовлено станом розвитку науки й суспільства.
І етап
Історико-географічні та етнографічні джерела про цей до 1802 р. (часу створення Полтавської губернії) містять описову, часто фрагментарну географічну інформацію. Це «Опис України» і карта Г. Л. де Боплана (1648–1650); літописні подорожні записки мандрівників, в тому числі відомих природодослідників Й. А. Гюльденштадта (1775) та В. Ф. Зуєва (1781), які мають велику наукову цінність; «Описи…» Лівобережної України, Київського та Чернігівського намісництв (1765–1786); топографічні карти; матеріали межування земель. Архівні джерела цього часу слабо опрацьовані географами. Вони можуть містити цікавий матеріал про історію зміни природних умов і освоєння природних ресурсів.
ІІ етап
До середини XIX століття відносяться перші власне краєзнавчі роботи, виконані дослідниками, що жили й працювали на Полтавщині: М. І. Арандаренка (1848–1852), П. І. Бодянського (1865), А. В. Богдановича (1877) та інших. Вони містять усебічні статистичні відомості про географію, історію, культуру, . Другий етап можна назвати етапом статистико-краєзнавчих описів.
В цей етап з'являються перші вузькоспеціальні праці, що були результатами дослідження окремих природних компонентів: рельєфу й геологічної будови (Д. І. Соколов, 1843; Н. Д. Борисяк, 1867; І. Ф. Леваковський, 1869; К. М. Феофілактов, 1879, 1880; П. Я. Армашевський, 1883–1885; О. В. Гуров, 1888; В. К. Агафонов, 1894 та інші); флори й рослинності (О. С. Рогович, 1853–1869; В. Монтрезор, 1881–1891; А. Августинович, 1853; І. Ф. Шмальгаузен, 1886 та інші); погоди (у 1824 р. учителями повітового училища і гімназії налагоджені аматорські метеоспостереження). Їх матеріали використані в роботах про клімат Російської імперії і України А. Купфера (1849), К. (1857), Г. Вільда (1882). Збереглись дані метеоспостережень за 1848–1865 р.р., та з 1886 р. В налагодженні сітки метеостанцій на Полтавщині брав участь один із засновників кліматології .
Надзвичайно цікавими є праці М. Маркевича (1850) і (1856); та О. С. Афанасьєва , і (1861).
ІІІ етап
У кінці XIX ст. з'являються монографії про природу Полтавщини, які ввійшли в історію вітчизняної і навіть світової науки. Ці роботи були зумовлені вимогами практики. Вивченню мінеральних ресурсів присвячена капітальна робота О. В. Гурова, його докторська дисертація (1888 р.). Але основною проблемою було вивчення земельних ресурсів, якість яких різко погіршилась. В 1865 р. у Полтаві за ініціативою князя С. В. Кочубея було засноване одне із перших у Росії товариство сільського господарства, яке видавало свій журнал, а в 1885 р. товариство влаштувало метеостанцію, яка діє і понині. Віце-президентом цього товариства був О. О. Ізмаїльський. Йому належить праця «Як висох наш степ (попереднє повідомлення про результати досліджень вологості ґрунту в Полтавській губернії 1886–1893 р. р.)», високо оцінена сучасниками. Праця містить глибокий аналіз історії та механізму антропогенної деградації степовиї ландшафтів. Рекомендовані заходи по збільшенню вологозапасів в ґрунті. Під керівництвом О. О. Ізмаїльського в 1892 р. почались роботи по впорядкуванню агроландшафту — створенню лісосмуг і залісненню вершин ярів у маєтку князя Кочубея біля с. Дячкове (нині Диканського району).
Дослідженню природних ресурсів Полтавщини сприяла активна позиція губернського земства. Статистичним бюро земства видавались ряд періодичних збірників (загальні відомості; огляд сільського господарства; огляд погоди). На замовлення земства в 1888–1892 р. р. працювала знаменита Полтавська комплексна експедиція по всебічному вивченню природи. Експедицією керував професор Петербурзького університету, один із основоположників фізичної географії В. В. Докучаєв. Для участі в дослідженнях ним були запрошені молоді вчені, які пізніше стали фундаторами цілих напрямів в природничих науках. Великий внесок у виникнення і розвиток геоботаніки внесли А. М. Краснов і Г. І. Танфільєв; вчення про біосферу геохімії і біогеохімії — В. І. Вернадський; ґрунтознавства — Б. К. Полинов і К. Д. Глінка; геології і геоморфології — Ф. Ю. Левінсон-Лессінг, П. А. Земятченський, П. В. Отоцький та ін. За результатами досліджень були опубліковані «Материалы к оценке земель Полтавской губернии. Отчет Полтавскому губернскому земству» в XVI випусках (1890-94р.р.). Вони були зразком комплексного підходу до вивчення природних умов території. I…XV випуски присвячені опису природи повітів (наприклад: Вип.1. Полтавський повіт/автор О. Георгієвський. — СПб, 1890. — 153с.). XVI випуск СПб, 1894. — 516с. Узагальнюючий і присвячений опису природних компонентів території губернії — орогідрографії (П. В. Отоцький), геології (В. К. Агафаонов та ін.), клімату (О. М. Барановський), ґрунтів (В. В. Докучаєв та ін.), флори (А. М. Краснов). матеріали досліджень природи Полтавщини лягли в основу капітальної праці В. В. Докучаєва «Наши степи прежде и теперь»(1892), в якій розвиваються важливі положення учення про генезис ґрунтів; взаємозв'язки в природі. Пропонуються заходи по вдосконаленню землеконристування і боротьбі з посухами. Вказані роботи є безцінним джерелом для вивчення сучасних ландшафтів Полтавщини.
За ініціативою В. В. Докучаєва в 1891 р. був створений природничо-історичний музей Полтавського губернського земства. На початку ХХст. музей став центром як історико — так і природничо-краєзнавчих досліджень. В 5 випусках «Щорічника» музею (1913–1919 рр.) містяться цікаві публікації про рослинність В.Стахорського; В. Ф. Ніколаєва — директора музею в 1916–1921 рр.), та тваринний світ губернії (М. І. Гавриленко; М. Ф. Ніколаєва — директора музею в 1909–1916 рр.).
Проводились дослідження піщаних масивів з метою їх закріпленняя (Мицюк О. 1908 та ін.); боліт з метою господарського освоєння (П. В. Спесивцев, 1919; П.Соловйов,1995), а також стану лісів (Т. Н. Кенче 1909), рослинності окремих ділянок губернії (М. В. Цингер, О. Ф. Барсуков). видавались праці метеорологічної мережі земства (М. М. Сабікін, 1915, 1930; Власов В. П., 1903; Барибін Т. К., 1895). На основі обробки цих даних В. О. Міхельсон опублікував «Краткий сборник научных примет о погоде» (Полтава, 1910). Є. В. Опоков публікує працю «Речные долины Полтавской губернии» (ч. І-ІІ — СПб, 1901–1905). Краєзнавчі матеріали про територію Полтавщини містяться в VII томі праці «Россия. Полное географическое описание нашего отечества/под ред. В. П. Семенова» (1903 р.). Виходить популярна робота «Природа Полтавской губернии/К. К. Лисовская — 1908. — 41с.» (додаток до Полтавського земського календаря), а також перші посібники С. А. Спасенова «Полтавська губернія» (для учнів середніх і нижчих навчальних закладів). — Кобеляки, 1908. — 65с.; Лісовська К. К., Ніколаєв В. Д. Полтавщина. Посібник до вивчення Полтавської губернії." — Вид.1. Полтава, 1919.
IV етап
IV етап краєзнавчих досліджень припадає на 1918–1928 роки.
У роки національної революції та громадянської війни та 1920-ті роки видано ряд брошур природоохоронної тематики (М. Бейер, 1919; Г. А. Бризгалін, 1919; М. І. Гавриленко, 1928, М. Шалит, 1932). Активізація природоохоронної діяльності зумовлена тим, що в ці буремні роки природа краю дуже постраждала. У березні 1918року, з ініціативи В. І. Вернадського, створене при краєзнавчому музеї (воно проіснувало до травня 1919 р.). Найхарактерніша риса краєзнавчих досліджень 1921–1928 років — їх комплекский географічний характер, що зумовлено становленням планової економіки. Тому проводилося комплексне вивчення природних ресурсів та здійснювалося природно-господарське районування території (К. Дубняк, 1921; Ніколаєв, Самбікін, Стопневич, 1923; В. Сазонов, 1923 та інші). З'явилися цікаві економіко-географічні дослідження: Збірники «Господарство Полтавщини» (1921–1924); Сахаров В. І. «Сільськогосподарське районування Полтавської округи» (1926) тощо.
Продовжувались дослідження окремих природних компонентів. Зокрема, слід відзначити геоботанічні (С. Іллічевський, М. Ніколаєв, Ф. Курінний, В. Кушніренко, Р. Єленевський, Є. Лавренко) та зоогеографічні дослідження (М. Гавриленко, Т. Булдовський).
З метою краєзнавчої освіти населення були підготовлені «Збірник Полтавського державного музею. — т. ІІ. — Полтавщина.», — 1927; та «Екскурсійний довідник по Полтаві та Полтавській окрузі», — 1927. Певний час у Полтаві працював відомий географ і методист К. Дубняк.
V етап
Краєзнавство розвивалося і в інших центрах округів — Кременчуці, Лубнах (С. С. Тисаревський «Природа Лубенщини», 1929). З початку 1930-х рр. Краєзнавча робота була практично згорнута. Чимало краєзнавців зазнали репресій. Лише у другій половині 1950-х рр. починається п'ятий етап краєзнавчих досліджень (з метою фізико-географічного районування, комплексних описів господарства). У 1959 р. видані два географічні нариси під однаковою назвою «Полтавська область» (автори — М. Ф. Коломієць; О. М. Лапоногов і О. Д. Качанов). основна увага в них приділяється економіко-географічній характеристиці території.
У 1968 р. вийшла монографія «Физико-географическое районирование Украинской ССР». Опис фізико-географічних областей в межах Полтавщини виконаний О. В. Поривкіною, Г. О. Білосельською, В. Л. Віленкіним.
У зв'язку із малочисельністю місцевих кадрів географів більшість публікацій про Полтавщину належить науковцям із Харкова і Києва. Це є характерною рисою етапу (1950–1980 рр.).
Виходять також путівники і популярні краєзнавчі видання, написані переважно журналістами (А. І. Давиденко, В. Л. Майорчик, В. І. Рубан, Т. Г. Нікітін та інші).
Розвиток географічного краєзнавства на Полтавщині з кінця 1980-х років (сучасний етап) стимулювався рядом чинників. Накопичився достатній об'єм джерел (галузевих досліджень, картографічних та інших фондових матеріалів), виконаних на високому науковому рівні.
На більш широке впровадження краєзнавчого принципу орієнтують програми з географії для середньої школи. У 1992–2005 роках у 5 класі викладався навчальний предмет «Географія рідного краю»; в 8-9 класах викладаються розділи «Своя область». Краєзнавча робота — важливий напрям діяльності двох невеликих колективів географів, які працюють у вузах м. Полтави. У співавторстві із фахівцями інших спеціальностей підготовлено ряд комплексних краєзнавчих праць.
Кафедра економічної географії (нині — загально-економічних дисциплін) Кооперативного інституту була ведучим колективом у підготовці видання довідкового типу «Полтавська область: природа, населення, господарство. Географічний та історико-економічний нарис / Під ред.: К. О. Маца, Б. В. Чичкало, Г. М. Коваленко. — Полтава, 1993» (друге видання — 1998 р.). Це видання відроджує традиції комплексного краєзнавства. Чільне місце в ньому займають розділи: «Господарство» і «Населення». Природні компоненти описуються з точки зору їх оцінки як природних ресурсів. Працівниками кафедри, в основному, підготовлена комплексна характеристика адміністративних районів до Географічної енциклопедії України /тт. 1-3; 1989–1993/, а також узагальнююча стаття «Полтавська область» (автори І. М. Дудник, Г. М. Коваленко та ін. — Т. З. — К., 1993).
Із 1989 р. почалась підготовка студентів спеціальності «історія та географія» на історичному факультеті педінституту (з 1999 р. — «географія та історія»). Виданий краєзнавчий атлас Полтавщини (2004 р.), кілька видань підручника для 5-го класу «Рідний край», для 8 і 9 класу «Географія Полтавської області» (автор Л. М. Булава), Збірник "Методика викладання географії Полтавщини (у 2-х частинах) тощо.
Деякі географічні відомості містить Енциклопедичний довідник «Полтавщина». — К., 1992. Цікаві експозиції містяться і відділах «Природа» Полтавського краєзнавчого музею, та деяких районних музеїв. Не можна не згадати про краєзнавців, які зробили значний внесок у вивчення природи Полтавщини, поповнення фондів обласного краєзнавчого музею: М. О. Олеховський (1855–1909), В. Ф. Ніколаєв (1889–1973), С. О. Іллічевський (1895–1962), М. І. Гавриленко (1889–1971), М. Я. Гетта, Р. Я. Грубіна, Е. С. Дараган, О. П. Котлик, М. Д. Литвинова, С. Л. Ткаченко, Б. О. Голов, О. А. Стасілюнас, В. М. Самородов, О. М. Смоляр, С. Л. Кигим та інші.
Див. також
Посилання
- Короткий нарис історії географічних досліджень території Полтавщини [ 6 червня 2011 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cej rozdil potribno povnistyu perepisati vidpovidno do standartiv yakosti Vikipediyi Vi mozhete dopomogti pererobivshi jogo Mozhlivo mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin zhovten 2011 Istoriya geografichnih doslidzhen Poltavskoyi oblasti istoriya doslidzhennya prirodnih umov i resursiv Poltavskoyi oblasti Kozhen z vidilenih etapiv harakterizuyetsya riznoyu glibinoyu doslidzhen zminoyu uyavlen pro predmet vivchennya sho zumovleno stanom rozvitku nauki j suspilstva I etapIstoriko geografichni ta etnografichni dzherela pro cej do 1802 r chasu stvorennya Poltavskoyi guberniyi mistyat opisovu chasto fragmentarnu geografichnu informaciyu Ce Opis Ukrayini i karta G L de Boplana 1648 1650 litopisni podorozhni zapiski mandrivnikiv v tomu chisli vidomih prirododoslidnikiv J A Gyuldenshtadta 1775 ta V F Zuyeva 1781 yaki mayut veliku naukovu cinnist Opisi Livoberezhnoyi Ukrayini Kiyivskogo ta Chernigivskogo namisnictv 1765 1786 topografichni karti materiali mezhuvannya zemel Arhivni dzherela cogo chasu slabo opracovani geografami Voni mozhut mistiti cikavij material pro istoriyu zmini prirodnih umov i osvoyennya prirodnih resursiv II etapDo seredini XIX stolittya vidnosyatsya pershi vlasne krayeznavchi roboti vikonani doslidnikami sho zhili j pracyuvali na Poltavshini M I Arandarenka 1848 1852 P I Bodyanskogo 1865 A V Bogdanovicha 1877 ta inshih Voni mistyat usebichni statistichni vidomosti pro geografiyu istoriyu kulturu Drugij etap mozhna nazvati etapom statistiko krayeznavchih opisiv V cej etap z yavlyayutsya pershi vuzkospecialni praci sho buli rezultatami doslidzhennya okremih prirodnih komponentiv relyefu j geologichnoyi budovi D I Sokolov 1843 N D Borisyak 1867 I F Levakovskij 1869 K M Feofilaktov 1879 1880 P Ya Armashevskij 1883 1885 O V Gurov 1888 V K Agafonov 1894 ta inshi flori j roslinnosti O S Rogovich 1853 1869 V Montrezor 1881 1891 A Avgustinovich 1853 I F Shmalgauzen 1886 ta inshi pogodi u 1824 r uchitelyami povitovogo uchilisha i gimnaziyi nalagodzheni amatorski meteosposterezhennya Yih materiali vikoristani v robotah pro klimat Rosijskoyi imperiyi i Ukrayini A Kupfera 1849 K 1857 G Vilda 1882 Zbereglis dani meteosposterezhen za 1848 1865 r r ta z 1886 r V nalagodzhenni sitki meteostancij na Poltavshini brav uchast odin iz zasnovnikiv klimatologiyi Nadzvichajno cikavimi ye praci M Markevicha 1850 i 1856 ta O S Afanasyeva i 1861 III etapU kinci XIX st z yavlyayutsya monografiyi pro prirodu Poltavshini yaki vvijshli v istoriyu vitchiznyanoyi i navit svitovoyi nauki Ci roboti buli zumovleni vimogami praktiki Vivchennyu mineralnih resursiv prisvyachena kapitalna robota O V Gurova jogo doktorska disertaciya 1888 r Ale osnovnoyu problemoyu bulo vivchennya zemelnih resursiv yakist yakih rizko pogirshilas V 1865 r u Poltavi za iniciativoyu knyazya S V Kochubeya bulo zasnovane odne iz pershih u Rosiyi tovaristvo silskogo gospodarstva yake vidavalo svij zhurnal a v 1885 r tovaristvo vlashtuvalo meteostanciyu yaka diye i ponini Vice prezidentom cogo tovaristva buv O O Izmayilskij Jomu nalezhit pracya Yak visoh nash step poperednye povidomlennya pro rezultati doslidzhen vologosti gruntu v Poltavskij guberniyi 1886 1893 r r visoko ocinena suchasnikami Pracya mistit glibokij analiz istoriyi ta mehanizmu antropogennoyi degradaciyi stepoviyi landshaftiv Rekomendovani zahodi po zbilshennyu vologozapasiv v grunti Pid kerivnictvom O O Izmayilskogo v 1892 r pochalis roboti po vporyadkuvannyu agrolandshaftu stvorennyu lisosmug i zalisnennyu vershin yariv u mayetku knyazya Kochubeya bilya s Dyachkove nini Dikanskogo rajonu Doslidzhennyu prirodnih resursiv Poltavshini spriyala aktivna poziciya gubernskogo zemstva Statistichnim byuro zemstva vidavalis ryad periodichnih zbirnikiv zagalni vidomosti oglyad silskogo gospodarstva oglyad pogodi Na zamovlennya zemstva v 1888 1892 r r pracyuvala znamenita Poltavska kompleksna ekspediciya po vsebichnomu vivchennyu prirodi Ekspediciyeyu keruvav profesor Peterburzkogo universitetu odin iz osnovopolozhnikiv fizichnoyi geografiyi V V Dokuchayev Dlya uchasti v doslidzhennyah nim buli zaprosheni molodi vcheni yaki piznishe stali fundatorami cilih napryamiv v prirodnichih naukah Velikij vnesok u viniknennya i rozvitok geobotaniki vnesli A M Krasnov i G I Tanfilyev vchennya pro biosferu geohimiyi i biogeohimiyi V I Vernadskij gruntoznavstva B K Polinov i K D Glinka geologiyi i geomorfologiyi F Yu Levinson Lessing P A Zemyatchenskij P V Otockij ta in Za rezultatami doslidzhen buli opublikovani Materialy k ocenke zemel Poltavskoj gubernii Otchet Poltavskomu gubernskomu zemstvu v XVI vipuskah 1890 94r r Voni buli zrazkom kompleksnogo pidhodu do vivchennya prirodnih umov teritoriyi I XV vipuski prisvyacheni opisu prirodi povitiv napriklad Vip 1 Poltavskij povit avtor O Georgiyevskij SPb 1890 153s XVI vipusk SPb 1894 516s Uzagalnyuyuchij i prisvyachenij opisu prirodnih komponentiv teritoriyi guberniyi orogidrografiyi P V Otockij geologiyi V K Agafaonov ta in klimatu O M Baranovskij gruntiv V V Dokuchayev ta in flori A M Krasnov materiali doslidzhen prirodi Poltavshini lyagli v osnovu kapitalnoyi praci V V Dokuchayeva Nashi stepi prezhde i teper 1892 v yakij rozvivayutsya vazhlivi polozhennya uchennya pro genezis gruntiv vzayemozv yazki v prirodi Proponuyutsya zahodi po vdoskonalennyu zemlekonristuvannya i borotbi z posuhami Vkazani roboti ye bezcinnim dzherelom dlya vivchennya suchasnih landshaftiv Poltavshini Za iniciativoyu V V Dokuchayeva v 1891 r buv stvorenij prirodnicho istorichnij muzej Poltavskogo gubernskogo zemstva Na pochatku HHst muzej stav centrom yak istoriko tak i prirodnicho krayeznavchih doslidzhen V 5 vipuskah Shorichnika muzeyu 1913 1919 rr mistyatsya cikavi publikaciyi pro roslinnist V Stahorskogo V F Nikolayeva direktora muzeyu v 1916 1921 rr ta tvarinnij svit guberniyi M I Gavrilenko M F Nikolayeva direktora muzeyu v 1909 1916 rr Provodilis doslidzhennya pishanih masiviv z metoyu yih zakriplennyaya Micyuk O 1908 ta in bolit z metoyu gospodarskogo osvoyennya P V Spesivcev 1919 P Solovjov 1995 a takozh stanu lisiv T N Kenche 1909 roslinnosti okremih dilyanok guberniyi M V Cinger O F Barsukov vidavalis praci meteorologichnoyi merezhi zemstva M M Sabikin 1915 1930 Vlasov V P 1903 Baribin T K 1895 Na osnovi obrobki cih danih V O Mihelson opublikuvav Kratkij sbornik nauchnyh primet o pogode Poltava 1910 Ye V Opokov publikuye pracyu Rechnye doliny Poltavskoj gubernii ch I II SPb 1901 1905 Krayeznavchi materiali pro teritoriyu Poltavshini mistyatsya v VII tomi praci Rossiya Polnoe geograficheskoe opisanie nashego otechestva pod red V P Semenova 1903 r Vihodit populyarna robota Priroda Poltavskoj gubernii K K Lisovskaya 1908 41s dodatok do Poltavskogo zemskogo kalendarya a takozh pershi posibniki S A Spasenova Poltavska guberniya dlya uchniv serednih i nizhchih navchalnih zakladiv Kobelyaki 1908 65s Lisovska K K Nikolayev V D Poltavshina Posibnik do vivchennya Poltavskoyi guberniyi Vid 1 Poltava 1919 IV etapIV etap krayeznavchih doslidzhen pripadaye na 1918 1928 roki U roki nacionalnoyi revolyuciyi ta gromadyanskoyi vijni ta 1920 ti roki vidano ryad broshur prirodoohoronnoyi tematiki M Bejer 1919 G A Brizgalin 1919 M I Gavrilenko 1928 M Shalit 1932 Aktivizaciya prirodoohoronnoyi diyalnosti zumovlena tim sho v ci buremni roki priroda krayu duzhe postrazhdala U berezni 1918roku z iniciativi V I Vernadskogo stvorene pri krayeznavchomu muzeyi vono proisnuvalo do travnya 1919 r Najharakternisha risa krayeznavchih doslidzhen 1921 1928 rokiv yih komplekskij geografichnij harakter sho zumovleno stanovlennyam planovoyi ekonomiki Tomu provodilosya kompleksne vivchennya prirodnih resursiv ta zdijsnyuvalosya prirodno gospodarske rajonuvannya teritoriyi K Dubnyak 1921 Nikolayev Sambikin Stopnevich 1923 V Sazonov 1923 ta inshi Z yavilisya cikavi ekonomiko geografichni doslidzhennya Zbirniki Gospodarstvo Poltavshini 1921 1924 Saharov V I Silskogospodarske rajonuvannya Poltavskoyi okrugi 1926 tosho Prodovzhuvalis doslidzhennya okremih prirodnih komponentiv Zokrema slid vidznachiti geobotanichni S Illichevskij M Nikolayev F Kurinnij V Kushnirenko R Yelenevskij Ye Lavrenko ta zoogeografichni doslidzhennya M Gavrilenko T Buldovskij Z metoyu krayeznavchoyi osviti naselennya buli pidgotovleni Zbirnik Poltavskogo derzhavnogo muzeyu t II Poltavshina 1927 ta Ekskursijnij dovidnik po Poltavi ta Poltavskij okruzi 1927 Pevnij chas u Poltavi pracyuvav vidomij geograf i metodist K Dubnyak V etapKrayeznavstvo rozvivalosya i v inshih centrah okrugiv Kremenchuci Lubnah S S Tisarevskij Priroda Lubenshini 1929 Z pochatku 1930 h rr Krayeznavcha robota bula praktichno zgornuta Chimalo krayeznavciv zaznali represij Lishe u drugij polovini 1950 h rr pochinayetsya p yatij etap krayeznavchih doslidzhen z metoyu fiziko geografichnogo rajonuvannya kompleksnih opisiv gospodarstva U 1959 r vidani dva geografichni narisi pid odnakovoyu nazvoyu Poltavska oblast avtori M F Kolomiyec O M Laponogov i O D Kachanov osnovna uvaga v nih pridilyayetsya ekonomiko geografichnij harakteristici teritoriyi U 1968 r vijshla monografiya Fiziko geograficheskoe rajonirovanie Ukrainskoj SSR Opis fiziko geografichnih oblastej v mezhah Poltavshini vikonanij O V Porivkinoyu G O Biloselskoyu V L Vilenkinim U zv yazku iz malochiselnistyu miscevih kadriv geografiv bilshist publikacij pro Poltavshinu nalezhit naukovcyam iz Harkova i Kiyeva Ce ye harakternoyu risoyu etapu 1950 1980 rr Vihodyat takozh putivniki i populyarni krayeznavchi vidannya napisani perevazhno zhurnalistami A I Davidenko V L Majorchik V I Ruban T G Nikitin ta inshi Rozvitok geografichnogo krayeznavstva na Poltavshini z kincya 1980 h rokiv suchasnij etap stimulyuvavsya ryadom chinnikiv Nakopichivsya dostatnij ob yem dzherel galuzevih doslidzhen kartografichnih ta inshih fondovih materialiv vikonanih na visokomu naukovomu rivni Na bilsh shiroke vprovadzhennya krayeznavchogo principu oriyentuyut programi z geografiyi dlya serednoyi shkoli U 1992 2005 rokah u 5 klasi vikladavsya navchalnij predmet Geografiya ridnogo krayu v 8 9 klasah vikladayutsya rozdili Svoya oblast Krayeznavcha robota vazhlivij napryam diyalnosti dvoh nevelikih kolektiviv geografiv yaki pracyuyut u vuzah m Poltavi U spivavtorstvi iz fahivcyami inshih specialnostej pidgotovleno ryad kompleksnih krayeznavchih prac Kafedra ekonomichnoyi geografiyi nini zagalno ekonomichnih disciplin Kooperativnogo institutu bula veduchim kolektivom u pidgotovci vidannya dovidkovogo tipu Poltavska oblast priroda naselennya gospodarstvo Geografichnij ta istoriko ekonomichnij naris Pid red K O Maca B V Chichkalo G M Kovalenko Poltava 1993 druge vidannya 1998 r Ce vidannya vidrodzhuye tradiciyi kompleksnogo krayeznavstva Chilne misce v nomu zajmayut rozdili Gospodarstvo i Naselennya Prirodni komponenti opisuyutsya z tochki zoru yih ocinki yak prirodnih resursiv Pracivnikami kafedri v osnovnomu pidgotovlena kompleksna harakteristika administrativnih rajoniv do Geografichnoyi enciklopediyi Ukrayini tt 1 3 1989 1993 a takozh uzagalnyuyucha stattya Poltavska oblast avtori I M Dudnik G M Kovalenko ta in T Z K 1993 Iz 1989 r pochalas pidgotovka studentiv specialnosti istoriya ta geografiya na istorichnomu fakulteti pedinstitutu z 1999 r geografiya ta istoriya Vidanij krayeznavchij atlas Poltavshini 2004 r kilka vidan pidruchnika dlya 5 go klasu Ridnij kraj dlya 8 i 9 klasu Geografiya Poltavskoyi oblasti avtor L M Bulava Zbirnik Metodika vikladannya geografiyi Poltavshini u 2 h chastinah tosho Deyaki geografichni vidomosti mistit Enciklopedichnij dovidnik Poltavshina K 1992 Cikavi ekspoziciyi mistyatsya i viddilah Priroda Poltavskogo krayeznavchogo muzeyu ta deyakih rajonnih muzeyiv Ne mozhna ne zgadati pro krayeznavciv yaki zrobili znachnij vnesok u vivchennya prirodi Poltavshini popovnennya fondiv oblasnogo krayeznavchogo muzeyu M O Olehovskij 1855 1909 V F Nikolayev 1889 1973 S O Illichevskij 1895 1962 M I Gavrilenko 1889 1971 M Ya Getta R Ya Grubina E S Daragan O P Kotlik M D Litvinova S L Tkachenko B O Golov O A Stasilyunas V M Samorodov O M Smolyar S L Kigim ta inshi Div takozhGeografiya Poltavskoyi oblasti Istoriya PoltavshiniPosilannyaKorotkij naris istoriyi geografichnih doslidzhen teritoriyi Poltavshini 6 chervnya 2011 u Wayback Machine