Левінсон-Лессинг Франц Юлієвич

Левінсон-Лессинг Франц Юлієвич (1861—1939) — російський і радянський вчений-петрограф, академік АН СРСР (1925). Директор Геологічного музею АН СРСР (1925 р.), Ґрунтознавчого (1925—1929 рр.) і Петрографічного (з 1930 р.) інститутів АН СРСР. Ректор Петроградського політехнічного університету (1919).

Левінсон-Лессинг Франц Юлієвич
нім. Franz Loewinson-Lessing
Народився	25 лютого (9 березня) 1861 Санкт-Петербург, Російська імперія^[1]
Помер	25 жовтня 1939(1939-10-25)^[1] (78 років) Ленінград, РРФСР, СРСР^[1]
Поховання	Літераторські мостки
Країна	Російська імперія  Російська республіка  Російська СФРР  СРСР
Діяльність	геолог, мінералог, викладач університету, педолог, декан
Галузь	петрографія, геологія^[2], ґрунтознавство, мінералогія^[2], петрологія^[2], кристалографія^[2] і педологія (ґрунтознавство)^[2]
Alma mater	Санкт-Петербурзький державний університет і ^d
Науковий керівник	Александр Іностранцев
Відомі учні	Спендіаров Леонід Афанасійович, Коржинський Дмитро Сергійович, ^d і ^d
Знання мов	російська^[2]
Заклад	Тартуський університет
Членство	Російська академія наук, Академія наук СРСР і Петербурзька академія наук
Посада	^d
Автограф
Нагороди	^d
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

У 1883 р. закінчив фіз.-мат. факультет Петербурзького університету.

З 1889 р. — лектор цього університету.

У 1892—1902 рр. — професор Тартуського університету.

У 1902—30 рр. — професор Петербурзького (Ленінградського) політехнічного інституту. Організував у цьому виші першу в Росії лабораторію експериментальної петрографії.

З 1921 р. зав. кафедрою петрографії в Ленінградському університеті.

Науковий доробок

Основні праці стосуються петрографії, питань петрогенезису. Обґрунтував уявлення про петрографічні формації (1888), розробив першу раціональну хімічну класифікацію гірських порід (1898). Встановив механізм утворення екструзивних конусів і їх зв'язок з інтрузіями.

Праці

• Петрография, 5 изд., Л.—М., 1940; Избр. труды, т. 1—4, М.—Л., 1949—55.

Під його керівництвом підготовлені до дру:

• «Сборник химических анализов русских изверженных и метаморфических горных пород» З. Н. Немовой (1930)
• перше російське видання «Петрографического словаря» (1932).

Вшанування

На честь Левінсон-Лессинга названі (у тому числі і ще за його життя):

• мис на півострові Таймир (1926 р.)
• мінерал з класу силікатів, відкритий у 1929 р. — ^[d]»
• Петрографічний інститут — постановою Загальних зборів АН СРСР на честь 50-річного ювілею наукової діяльності Левінсон-Лессинга (1934 р.)
• премія АН СРСР за видатні наукові роботи в галузі петрографії (4 серпня 1949 р.)
• гора на о. Більшовик (Північна Земля) (1950-і рр.)
• 1 форма з класу двостулкових молюсків
• хребет і вулкан на Курильських островах
• острів у бухті Паландера в архіпелазі Норденшельда
• Науково-дослідний інститут земної кори при Санкт-Петербурзькому державному університеті

Література

• Белянкин Д. С., Отечественная петрография и Ф. Ю. Левинсон-Лессинг, «Изв. АН СССР. Серия геологическая», 1949, № 6;
• Гинзберг А. С., Значение петрографических работ Ф. Ю. Левинсон-Лессинга для русской и мировой науки, там же, 1952, № 5;
• Личко в Б. Л., Идеи Ф. Ю. Левинсон-Лессинга о вековых колебаниях земной коры в свете современных воззрений, в кн.: Очерки по истории геологических знаний, сб. 5, М., 1956.

Примітки

1. Левинсон-Лессинг Франц Юльевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
   d:Track:Q649d:Track:Q17378135
2. Czech National Authority Database
   d:Track:Q13550863

Посилання

• Біографія [ 9 березня 2008 у Wayback Machine.]
• заглавие=Левинсон-Лессинг, Франц Юльевич у БСЭ^{[недоступне посилання з липня 2019]}