Пакистан як незалежна країна був проголошений у 1947 р. До цього історія Пакистану тісно пов'язана з історією Афганістану, Ірану та Індії.
Давня історія
Вже у кінці першого міжльодовикового періоду територія Пакистану була заселена людьми. В епоху неоліту в долинах рік виникають перші землеробські оази. У III тис. до н. е. в долині Інду та її приток з'являються перші державні утворення, що належать до однієї з найдавніших цивілізацій світу — протоїндської або Хараппської цивілізації (середина III — середина II тис. до н. е.). Її занепад збігається за часом з появою на території Пакистану племен ведичних аріїв. Зв'язки цих племен з місцевим населенням почато I тис. до н. е. сприяли формуванню індоарійських народів.
У 7-6 ст. до н. е., за буддійською традицією, на території Пакистану виникають перші індоарійські держави — Мадра, Гандхара, Саувіра та інші. Приблизно до цього ж часу відносять проникнення в басейн Інду східно-іранських племен. На території Пакистану зберігалися також райони, заселені доіндоєвропейським населенням. Наприкінці VI ст. до н. е. майже всі землі в долині Інду і її приток були включені до складу давньоперської імперії Ахеменідів; лише на рубежі V—IV ст. до н. е. заїндські райони повернули самостійність. У 327—325 рр. до н. е. землі в басейні р. Інд (до берегів р. Біас) були завойовані Олександром Македонським. Після його смерті у 323 р. до н. е. вони були приєднені до імперії Маур'я. На початку 2 ст. до н. е. на території Пакистану виникло еліністичне, так зване Греко-Індійське царство. У 1-3 ст. н. е. басейн Інду входив до Кушанського королівства; столицею цієї держави в часи Канішки стало м. Пурушапура (сучасний Пешавар).
Останні століття до н. е. — перші століття н. е. — час розквіту культури рабовласницького суспільства в басейні Інду — гандхарська школа мистецтв та інш. Після розпаду Кушанського королівства західні райони сучасного Пакистану були включені до складу імперії Сасанідів, а східні — до складу імперії Гуптів. У 2-й половині 5 ст. тут при владі були (до середини 6 ст.) хіоніти або ефталіти, столицею яких стало м. Шакала (сучасний Сіалкот).
Середньовіччя (6-18 ст.)
У 6-7 ст.ст. на території Пакистану утворилося декілька ранньофеодальних держав. У цей час важливі зміни відбуваються в культурі місцевого населення; у релігійній оболонці індуїзму, що майже скрізь пройшов на зміну буддизму, формується ідеологія феодального суспільства. Подальшого розвитку набуває кастова система, що зародилася в надрах попередньої формації, виникає ієрархія каст. На початку 8 ст. араби завоювали Сінд і південну частину Пенджаба. Арабські завоювання супроводжувалися поширенням ісламу. Після падіння в 750 р. халіфату Омеядів Сінд перетворилося фактично на самостійну державу. На початку 10 ст. у незалежне князівство відособився Мултан. На території на північ від Мултана правила місцева династія Шахі, її столицею було м. Удабхандапура (сучасний Унд, поблизу Аттока). На початку 11 ст. в басейні Інду панували завойовники Газневіди, наприкінці 11 ст.- Гуріди, на початку 13 ст. — Делійський султанат.
Незважаючи на нескінченні війни, заколоти феодалів і численні іноземні вторгнення (монголів у 13 ст.- на початку 14 ст., Тимура наприкінці 14 ст.), що гальмували зростання продуктивних сил, великі міста басейну Інду (особливо на найважливіших торговельних шляхах — Лагор, Мултан, Пешавар, Татта та інш.) перетворилися на важливі економічні і культурні центри, які відігравали велику роль у торговельних відносинах між країнами на заході і сході від Інду. Ці міста були також центрами найбільш розвинутих і густонаселених районів країни, де застосовувалося штучне зрошування, вирощувалися продовольчі і технічні культури, відносно високого рівня досягли ремісниче виробництво, будівельна техніка і т. д. Своє значення вони зберегли і після падіння Делійського султанату, в епоху Великих Моголів, під владою яких на території Пакистану до початку 18 ст. знаходилися Пенджаб, Сінд і території на правому березі Інду. У Пенджабі поширення феодальної експлуатації спричинило наприкінці 17 — на початку 18 ст. повстання селян і нижчих верств населення; керівну роль у повстаннях відігравала релігійна секта сикхів. У середині XVIII ст. територію Пакистану підпорядкував своїй владі афганський правитель Ахмад-шах Дуррані. У 1765 р. сикхи зайняли Лагор. У Пенджабі утворилося декілька сикхських князівств, які об'єднав в єдину державу Ранджіт Сингх (правив у 1799—1839 р.р.). Декілька феодальних князівств внаслідок ослаблення влади шахів Дуррані виникло наприкінці XVIII ст. в Сінді і Белуджистані.
Колоніальне панування Британської імперії (1850—1947)
Військова експансія британських колонізаторів, що почалася на Південноазійському субконтиненті в 17 ст., в середині 19 ст. поширилася і на територію Пакистану. Британські колонізатори в 1843 р. захопили Сінд, у 1845-49 р.р. — Пенджаб (Англо-сикхські війни), у 1854, 1876, 1879, 1893 захопили Белуджистан і підпорядкували східнопуштунські племена і князівства.
Британське завоювання призвело до перетворення захоплених територій в аграрно-сировинний додаток метрополії. Колоніальні власті стимулювали виробництво експортних с/г культур, виникали деякі матеріальні передумови капіталістичного виробництва. З розпадом феодалізму виникали об'єктивні можливості розвитку капіталізму, але колоніальний гніт стримував і деформував розвиток цих процесів, консервував феодальні пережитки. Особливості соціального і економічного розвитку народів на території сучасного Пакистану в колоніальну епоху відбилися на характері національно-визвольних рухів, що почалися тут з другої половини 19 ст. Ідеї буржуазної просвіти і національного визволення виступали зазвичай у формі релігійного реформаторства і часто мали сектантський характер (Ар'я самадж, Намдхарі, Мусульманська ліга). Ці особливості визвольних рухів використовувалися колонізаторами, які, прагнучи розколоти антиімперіалістичні сили, розпалювали індусо-мусульманську ворожнечу, цьому сприяли протиріччя між різними релігійно-громадськими групами заможних класів суспільства і самі реакційні сторони індуської, сикхської і мусульманської релігійно-громадської ідеології.
На початку 20 ст. у національно-визвольному русі народів на території сучасного Пакистану формується революційно-демократичний напрямок, виникають перші революційно-демократичні організації («Гадр», червоносорочники, халіфатський рух); з'являються перші робочі організації; у 30-х рр. все більшого поширення набувають соціалістичні ідеї. Визвольна боротьба народів на території сучасного Пакистану, нерідко збройна (повстання хурів у Сінді в 1896—1908; повстання прикордонних пуштунських племен у 1919-21; повстання в Пешаварі в 1930; повстання в Белуджистані в 1897—1900, 1915-16, 1925, 1927-28), підривала засади влади колонізаторів.
Незалежний Пакистан
Після Другої світової війни 1939-45 рр. британські колонізатори змушені були в 1947 р. надати незалежність своїй колонії Британської Індії. При цьому колишню Британську Індію було розділено за релігійно-громадським принципом на дві держави — Індію і Пакистан; до Індії відійшли райони, де переважало індуське населення, до Пакистану — ті, в яких переважало мусульманське населення. 14 серпня 1947 року було проголошено утворення незалежної держави Пакистан. Пакистан було прийнято в ООН, у цьому ж році він став членом Британської Співдружності націй. У 1972 р., коли Велика Британія та інші країни Співдружності визнали Бангладеш, Пакистан вийшов з її складу і повернувся тільки в 1989 році.
Першим генерал-губернатором нової держави — домініону Пакистану став лідер Мусульманської ліги М. А. Джинна. 1 травня 1948 СРСР встановив з Пакистаном дипломатичні відносини. Релігійно-громадський принцип розподілу колишньої Британської Індії обумовив територіальний поділ нової держави Пакистан: до складу Пакистану були включені на північ-захід — Південноазійського субконтиненту — Західний Пенджаб, Сінд, північний захід. Прикордонна провінція (ПЗПП), Белуджистан, на північ-схід — Східна Бенгалія. Умови, в яких відбувався розподіл (масові міграції індусів і мусульман, криваві індусо-мусульманські погроми, що провокувалися силами імперіалістичної і внутрішньої реакції), ослабили молоді суверенні держави — як Пакистан, так і Індію, та ускладнили їх взаємовідносини після завоювання незалежності.
Від епохи британського володарювання Пакистан успадкував відсталу економіку колоніального типу. 90 % населення проживало в селі. У 1948 фабрична промисловість дала лише 1,4 % національного доходу країни. Сильні позиції в основних галузях економіки займали британські монополії. За рівнем економічного розвитку східна частина Пакистану різко відставала від західної. Головною віссю політичного життя Пакистану стала боротьба за визначення напрямку розвитку країни, темпів і методів проведення реформ, необхідних для ліквідації спадщини колоніального минулого і зміцнення державної незалежності.
Аж до 1954 року в політичному житті Пакистану панувала Мусульманська ліга; діяльність її керівництва була спрямована на зміцнення позицій земельних магнатів Західного Пакистану і великої мусульманської буржуазії (серед якої переважали переселенці з Індії). У 1948-50 були підвищені податки й акцизи, збільшилася земельна рента. Ця політика викликала невдоволення широких верств населення. З кінця 1947 почалося пожвавлення робітничого руху; в 1948 була освічена Комуністична партія Пакистану. Розвернувся хрестовий рух, особливо активний у Східному Пакистані. Заворушення змусили правлячі кола ухвалити ряд аграрних законів; у Східному Пакистані держава поступово викупила землі поміщиків, а селяни — спадкові орендарі (Заміндарі) перетворилися на спадкових власників, які виплачують податок державі. У Західному Пакистані спадкові орендарі отримали право викупити свої ділянки; частка поміщиків у врожаї становила 40 %. У Східному Пакистані в Сінде, в ПЗПП і Белуджистані з 1948 почав формуватися рух за реорганізацію адміністративно-територіального устрою Пакистану на національно-лінгвістичній основі, надання цим провінціям широкої внутрішньої автономії, виділення їм великих асигнувань на економічні і соціальні потреби, що передбачалося планами економічного розвитку Пакистана (6-річним з 1950; 2-річним — частиною 6-річного з 1951, першим 5-річним — з 1955). Політично активна частина населення Східного Пакистану, Сінда, Белуджистану і ПЗПП домагалася також розширення своєї участі в державному апараті і збройних силах країни.
Невирішеність основних проблем розвитку Пакистану призвела до виходу з Мусульманської ліги широких верств населення, посилення в ній фракційної боротьби і виникнення наприкінці 40-х — на початку 50-х рр. перших опозиційних буржуазно-демократичних партій (Авамі ліг, Азад Пакистан парті та інш.).
Зростання економічних труднощів і вплив британських монополій, викликали невдоволення частини патріотично налаштованого офіцерства. У березні 1951 учасників армійської опозиції було заарештовано (справа про так звану «Змову в Равалпінді»), репресій зазнали також компартія і демократичні організації. Загострилася боротьба в правлячому таборі (навколо проектів конституції Пакистану та інш.). 16 жовтня 1951 було вбито прем'єр-міністра Пакистану Ліаката Алі Хана.
Навесні 1953 в західному Пакистані мали місце криваві антиахмадійські заворушення, які значно підірвали позиції правлячих кіл. У східному Пакистані в грудні 1953 було створено Об'єднаний фронт опозиційних партій, який у березні 1954 завдав нищівної поразки Мусульманській лізі на виборах у Законодавчі збори Східного Пакистану, сформовано уряд Об'єднаного фронту на чолі з А. К. Фазлул Хаком. Щоб зберегти владу, правлячі кола Пакистану ввели у східному Пакистані надзвичайний стан; 30 травня 1954 уряд Об'єднаного фронту було розпущено, 5 липня 1954 заборонено діяльність компартії в Східному Пакистані, 24 липня 1954 — в Західному Пакистані. 24 жовтня 1954 надзвичайний стан введено і в Західному Пакистані В 1954 Пакистан вступив у СЕАТО, в 1955 — в Багдадський пакт (з 1959 — СЕНТО).
Вибори в установчі збори Пакистану (червень 1955) свідчили про подальше зменшення впливу правлячих кіл. Щоб утриматися при владі, лідери Мусульманської ліги пішли на деякі поступки бенгальському національному руху; в 1954 бенгальський мову було визнано, нарівні з урду, державною мовою Пакистану. В серпні 1955 було сформовано коаліційний уряд — Мусульманська ліга — Об'єднаний фронт. У жовтні 1955 правлячі кола об'єднали території Західного Пакистану в єдину провінцію [до 1955 Західний Пакистан ділився на 4 провінції (Пенджаб, Північно-Західна Прикордонна провінція, Сінд і Белуджистан), ряд князівств (Бахавалпур, Калат, Дір та інш.) і особливі райони племен].
29 лютого 1956 Установчі збори ухвалили Конституцію Пакистану, згідно з якою 23 березня 1956 Пакистан було проголошено федеративною Ісламською Республікою Пакистан.
Коаліція правих лідерів Об'єднаного фронту з Мусульманською лігою викликала невдоволення лівих і центристських партій, які входили в Об'єднаний фронт. У вересні 1956 було сформовано коаліційний уряд — Авамі ліг — Республіканська партія (заснована в 1956), очолювана Х. Ш. Сухраварді (до жовтня 1957). проте і цей уряд не зміг вирішити назрілі завдання. Відбувалися масові страйки робітників, посилилися хрестові і національні рухи. В результаті об'єднання партій, які виступали за докорінний перегляд внутрішньої і зовнішньої політики Пакистану, в листопаді 1956 у Західному Пакистані утворилася Національна партія; в липні 1957 вона об'єдналася з лівим крилом Авамі ліг в єдину Національну народну партію. Посилення боротьби різних угруповань у правлячому таборі призвело в жовтні 1957 — жовтні 1958 до серії урядових криз. Велика торговельно-промислова буржуазія висловлювала невдоволення монополією на владу, яку зосередили у своїх руках земляні магнати Західного Пакистану. В цих умовах 7-8 жовтня 1958 було здійснення військовий переворот, скасовано конституцію, заборонено політичні партії. 27 жовтня 1958 функції президента взяв на себе головнокомандувач збройними силами М. Айюб Хан. У результаті перевороту зміцнилися позиції великої буржуазії і поміщиків, пов'язаних з підприємницькою діяльністю; в інтересах цих соціальних сил у 1959-60 було проведено ряд реформ, посилено контроль над економічним розвитком провінцій. У Західному Пакистані у 5 тис. найбільших поміщиків вилучили за викуп 880 тис. га землі, які були продані 74 тис. орендарів. У 1962 прийнята нова конституція, яка встановила президентську форму правління і непряму систему виборів законодавчих органів і глави держави. У 1962 і 1965 президентом обрано М. Айюба Хана, більшість місць у законодавчих органах отримувала очолювана ним Мусульманська ліга.
У 60-х рр. намітився відхід Пакистану від односторонньої зовнішньополітичної орієнтації на західні держави. 4 березня 1961 було укладено угоду з СРСР про співпрацю в пошуку і розвідці нафти і газу.
Збройний конфлікт з Індією (1965)
Восени 1965 виник конфлікт між Пакистаном та Індією, через невирішені питання, пов'язані з колоніальним минулим цих держав (див. Кашмір), призвів до збройної сутички. Радянський уряд 4 і 17 вересня 1965 запропонував Пакистану та Індії послуги для відновлення миру і нормалізації відносин; з його ініціативи 4-10 січня 1966 у Ташкенті відбулася зустріч президента Пакистану і прем'єр-міністра Індії; підписана ними відкрила шлях мирному врегулюванню конфлікту.
Збройний конфлікт з Індією негативно позначився на економічному становищі Пакистану. Були скорочені витрати на економічний розвиток і соціальні потреби. У 1966-69 спостерігалося зростання робітничого і студентського руху (в 1965 внаслідок страйків трудящих втрачено 622 тис. людино-дні, в 1967—2492 тис.). Активізувалась діяльність національних рухів, які вимагали реорганізації адміністративно-територіального устрою Пакистану на національній основі, надання провінціям повної регіональної автономії, введення загального прямого виборчого права. Посилення демократичних рухів спричинило політичну кризу. 25 березня 1969 М. Айюб Хан передав владу генералу А. М. Ях'я Хану, в країні знову було встановлено військовий режим. Військова адміністрація в 1970 реорганізувала єдину провінцію Західний Пакистан, створивши на її основі 4 провінції: Пенджаб, Сінд, ПЗПП і Белуджистан.
Незалежність Бангладешу
У грудні 1970 відбулися перші в історії Пакистану загальні вибори, на яких перемогу здобули партії, що виступали з програмою демократичних перетворень: у Східному Пакистані- Авамі ліг, очолювана Муджибур Рахманом, і в Західному Пакистані- Партія пакистанського народу (Народна партія), очолювана З. А. Бхутто. Керівництво Авамі ліг зажадало передачі влади обраній більшості депутатів Національних зборів і закріплення в Конституції права Східного Пакистану на повну регіональну автономію. Відмова правлячих кіл Пакистану прийняти ці вимоги викликала гостру політичну кризу.
26 березня 1971 у відповідь на репресії пакистанських властей було проголошено незалежну Народну Республіку Бангладеш (територія Східного Пакистану). Наплив в Індію мільйонів біженців із Східного Пакистану привів до різкого загострення пакистансько-індійських відносин і широкого збройного конфлікту між Пакистаном та Індією (грудень 1971). Пакистанські війська в Даккі капітулювали 16 грудня 1971. Через два дні військові дії були припинені і на Заході. 20 грудня 1971 генерал А. М. Ях'я Хан пішов у відставку, передавши владу З. А. Бхутто. Зустріч президента Пакистану З. А. Бхутто і прем'єр-міністра Індії І. Ганді в Сімлі (1972) сприяла початок врегулюванню пакистансько-індійських відносин.
Уряд З. А. Бхутто з 1972 почав проведення ряду прогресивних соціально-економічних перетворень (реформ — аграрної, в галузі освіти, праці та інш.); було націоналізовано приватні банки, страхові компанії, скасовано воєнний стан, легалізовано діяльність демократичних партій і громадських організацій. 10 квітня 1973 ухвалено нову Конституцію (набрала чинності 14 серпня 1973); у федеративній республіці Пакистан провінції отримали значну автономію. У серпні 1973 президентом Пакистану обраний , прем'єр-міністром став З. А. Бхутто. Відбулися зрушення у зовнішній політиці Пакистану (вихід з СЕАТО, з британської Співдружності, встановлення дипломатичних відносин з ДРВ, НДР і КНДР, 1972). У 1974 Пакистан заявив про визнання Народної республіки Бангладеш. Для розвитку пакистансько-радянських відносин важливе значення мав візит у СРСР президента З. А. Бхутто (березень 1972), після якого було підписано план обміну в галузях освіти, науки, культури, мистецтва і спорту, Протокол про економічне і технічне співробітництво, угоду про товарооборот у 1973-75. Подальшому розвитку добросусідських взаємовигідних зв'язків між Пакистаном і СРСР і нормалізації обстановки у Південній Азії сприяв візит у Москву прем'єр-міністра Пакистану З. А. Бхутто (жовтень 1974).
Запроваджений у 1977 військовий режим проводив політику ісламізації, здійснював модернізацію армії.
1988—1999
У 1988—1999 країною правили почергово невійськові уряди Н. Шарифа та Б. Бхутто.
У 1988 до влади прийшов уряд на чолі з лідером Пакистанської народної партії (утворена в 1967) Б. Бхутто. У 1990 президент Пакистану змістив уряд Бхутто і розпустив парламент (за час існування незалежного Пакистану були розпущені 7 складів парламенту). У жовтні 1993 Б. Бхутто знову очолила уряд.
Зовнішня політика Пакистану визначалася насамперед відносинами з сусідами — Індією та Афганістаном, що позначалося на характері дипломатичних зв'язків навіть з наддержавами. З 1970 Пакистан — член організації Ісламська конференція, з 1979 — Руху неприєднання, з 1985 — Асоціації регіональної співпраці Південної Азії та Організації економічного співробітництва і розвитку.
2000-ні
12 жовтня 1999 генерал Первез Мушарраф здійснив військовий переворот і у 2001 став президентом країни. Переобрався на посаду у 2007, але під тиском опозиції був змушений в серпні 2008 піти у відставку. Новим президентом було обрано Асіф Алі Зардарі.
Після вбивства на Беназір Бхутто в 2007 році, Пакистанська народна партія забезпечила найбільшу кількість голосів на виборах 2008 року. Новим прем'єр-міністром став Юсуф Реза Гілані. Юсуф Реза Гілані був спікером парламенту Пакистану (1993-1997) під час правління Беназір Бхутто та міністром (1985-1986). Він був звинувачений у корупції та просидів у тюрмі з 2001 до 2006 р. Вважається, що звинувачення мали політичні підстави. Пізніше всі звинувачення були скасовані. Нові зіткнення з судовими справами пов'язаними з підозрою у фінансуванні терористів під час індо-пакистанського конфлікту спонукали Гіллані відмовитися від посади у червні 2012 року. У 2013 році прем'єр-міністром було обрано Наваза Шаріфа. 28 липня 2017 року Верховний суд Пакистану відправив Н. Шарифа у відставку через корупційний скандал через офшори у Панамі. Після перемоги на парламентських виборах 25 липня 2018 р. Імран Хан 18 серпня 2018 р. був приведений до присяги як прем'єр-міністр Пакистану.
Аф-Пак
Докладніше [en]
Докладніше [en]
16 березня 2004 року під час проведення пакистанською армією пошукової операції з виявлення в гірському районі Південного Вазиристану (у федеральних племінних районах) виникли сутички, що переросли в збройне протистояння.
У квітні 2007 року вздовж будівництва [en] зіткнення країн перейшло на рівень ЗС (Збройні сили Пакистану проти Збройні сили Афганістану.
1 квітня 2013 року міністерство закордонних справ Афганістану офіційно висловило протест та серйозне занепокоєння тим, що пакистанські військові в односторонньому порядку ведуть будівництво бар'єру вздовж кордону на сході країни.
Афганістан досі не визнає лінія Дюранда як законного кордону між країнами, оскільки ця лінія ділить Пуштуністан на дві частини.
У 2010-х роках адміністрацією президента США з метою позначити єдину політичну та військову ситуацію на кордоні Афганістану та Пакистану, було введено неологізм [en], для позначення цих країн як театр воєнних дій.
В останні роки урядом Пакистану для участі у військових діях проти повстанців Вазиристану та для врегулювання конфлікт в Белуджистані став залучатися [en].
Див. також
Початком до відкритого протистояння поміж Пакистаном та Індією стало питання про політичну приналежність князівства Кашмір. Більшість населення було мусульманами, але політична верхівка — індуїсти. Махараджа Кашміру Харі Сінгх вирішив приєднатися до Індії, що не влаштовувало пакистанський уряд. В результаті військового конфлікту 1947—1949 років, князівство було розділене. 60 % території відійшло до Індії, 40 % — до Пакистану. Перемир'я не вирішило конфлікт, лише його заморозивши — Індія та Пакистан досі не відмовились від своїх територіальних зазіхань.
Конфронтація між двома державами пізніше призвела ще до двох війн Другої індо-пакистанскої (1965 р.) та Третьої індо-пакистанскої (1971 р.). З 1984 року тривав малоінтенсивний прикордонний конфлікт на льодовику Сиачен, характерною особливістю якого було те, що основну частину втрат обидві сторони несли не в результаті дій супротивника, а від важких кліматичних умов. З 2003 року на Сиачені діє перемир'я.
У 1999 році Пакистаном була спровокована Каргільська війна, проте на відміну від трьох попередніх збройних конфліктів вона не носила широкомасштабного характеру. Пакистан офіційно заперечує участь своєї регулярної армії в ній.
Примітки
- . Архів оригіналу за 23 січня 2013. Процитовано 21 квітня 2022.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . The Express Tribune (англ.). 1 квітня 2013. Архів оригіналу за 21 квітня 2022. Процитовано 21 квітня 2022.
- DelhiApril 16, India Today Web Desk New; April 16, 2022UPDATED:; Ist, 2022 16:30. . India Today (англ.). Архів оригіналу за 18 квітня 2022. Процитовано 21 квітня 2022.
Посилання
- (англ.) Story of Pakistan [ 19 березня 2012 у Wayback Machine.] — політична історія Пакистану.
- (англ.) Coins and Antiquities of Pakistan — давні монети з колекції Валіда Зіада (Waleed Ziad), що були знайдені на території Пакистану.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pakistan yak nezalezhna krayina buv progoloshenij u 1947 r Do cogo istoriya Pakistanu tisno pov yazana z istoriyeyu Afganistanu Iranu ta Indiyi Davnya istoriyaTorgovelni zv yazki Indskoyi civilizaciyi Vzhe u kinci pershogo mizhlodovikovogo periodu teritoriya Pakistanu bula zaselena lyudmi V epohu neolitu v dolinah rik vinikayut pershi zemlerobski oazi U III tis do n e v dolini Indu ta yiyi pritok z yavlyayutsya pershi derzhavni utvorennya sho nalezhat do odniyeyi z najdavnishih civilizacij svitu protoyindskoyi abo Harappskoyi civilizaciyi seredina III seredina II tis do n e Yiyi zanepad zbigayetsya za chasom z poyavoyu na teritoriyi Pakistanu plemen vedichnih ariyiv Zv yazki cih plemen z miscevim naselennyam pochato I tis do n e spriyali formuvannyu indoarijskih narodiv U 7 6 st do n e za buddijskoyu tradiciyeyu na teritoriyi Pakistanu vinikayut pershi indoarijski derzhavi Madra Gandhara Sauvira ta inshi Priblizno do cogo zh chasu vidnosyat proniknennya v basejn Indu shidno iranskih plemen Na teritoriyi Pakistanu zberigalisya takozh rajoni zaseleni doindoyevropejskim naselennyam Naprikinci VI st do n e majzhe vsi zemli v dolini Indu i yiyi pritok buli vklyucheni do skladu davnoperskoyi imperiyi Ahemenidiv lishe na rubezhi V IV st do n e zayindski rajoni povernuli samostijnist U 327 325 rr do n e zemli v basejni r Ind do beregiv r Bias buli zavojovani Oleksandrom Makedonskim Pislya jogo smerti u 323 r do n e voni buli priyedneni do imperiyi Maur ya Na pochatku 2 st do n e na teritoriyi Pakistanu viniklo elinistichne tak zvane Greko Indijske carstvo U 1 3 st n e basejn Indu vhodiv do Kushanskogo korolivstva stoliceyu ciyeyi derzhavi v chasi Kanishki stalo m Purushapura suchasnij Peshavar Ostanni stolittya do n e pershi stolittya n e chas rozkvitu kulturi rabovlasnickogo suspilstva v basejni Indu gandharska shkola mistectv ta insh Pislya rozpadu Kushanskogo korolivstva zahidni rajoni suchasnogo Pakistanu buli vklyucheni do skladu imperiyi Sasanidiv a shidni do skladu imperiyi Guptiv U 2 j polovini 5 st tut pri vladi buli do seredini 6 st hioniti abo eftaliti stoliceyu yakih stalo m Shakala suchasnij Sialkot Serednovichchya 6 18 st U 6 7 st st na teritoriyi Pakistanu utvorilosya dekilka rannofeodalnih derzhav U cej chas vazhlivi zmini vidbuvayutsya v kulturi miscevogo naselennya u religijnij obolonci induyizmu sho majzhe skriz projshov na zminu buddizmu formuyetsya ideologiya feodalnogo suspilstva Podalshogo rozvitku nabuvaye kastova sistema sho zarodilasya v nadrah poperednoyi formaciyi vinikaye iyerarhiya kast Na pochatku 8 st arabi zavoyuvali Sind i pivdennu chastinu Pendzhaba Arabski zavoyuvannya suprovodzhuvalisya poshirennyam islamu Pislya padinnya v 750 r halifatu Omeyadiv Sind peretvorilosya faktichno na samostijnu derzhavu Na pochatku 10 st u nezalezhne knyazivstvo vidosobivsya Multan Na teritoriyi na pivnich vid Multana pravila misceva dinastiya Shahi yiyi stoliceyu bulo m Udabhandapura suchasnij Und poblizu Attoka Na pochatku 11 st v basejni Indu panuvali zavojovniki Gaznevidi naprikinci 11 st Guridi na pochatku 13 st Delijskij sultanat Nezvazhayuchi na neskinchenni vijni zakoloti feodaliv i chislenni inozemni vtorgnennya mongoliv u 13 st na pochatku 14 st Timura naprikinci 14 st sho galmuvali zrostannya produktivnih sil veliki mista basejnu Indu osoblivo na najvazhlivishih torgovelnih shlyahah Lagor Multan Peshavar Tatta ta insh peretvorilisya na vazhlivi ekonomichni i kulturni centri yaki vidigravali veliku rol u torgovelnih vidnosinah mizh krayinami na zahodi i shodi vid Indu Ci mista buli takozh centrami najbilsh rozvinutih i gustonaselenih rajoniv krayini de zastosovuvalosya shtuchne zroshuvannya viroshuvalisya prodovolchi i tehnichni kulturi vidnosno visokogo rivnya dosyagli remisniche virobnictvo budivelna tehnika i t d Svoye znachennya voni zberegli i pislya padinnya Delijskogo sultanatu v epohu Velikih Mogoliv pid vladoyu yakih na teritoriyi Pakistanu do pochatku 18 st znahodilisya Pendzhab Sind i teritoriyi na pravomu berezi Indu U Pendzhabi poshirennya feodalnoyi ekspluataciyi sprichinilo naprikinci 17 na pochatku 18 st povstannya selyan i nizhchih verstv naselennya kerivnu rol u povstannyah vidigravala religijna sekta sikhiv U seredini XVIII st teritoriyu Pakistanu pidporyadkuvav svoyij vladi afganskij pravitel Ahmad shah Durrani U 1765 r sikhi zajnyali Lagor U Pendzhabi utvorilosya dekilka sikhskih knyazivstv yaki ob yednav v yedinu derzhavu Randzhit Singh praviv u 1799 1839 r r Dekilka feodalnih knyazivstv vnaslidok oslablennya vladi shahiv Durrani viniklo naprikinci XVIII st v Sindi i Beludzhistani Kolonialne panuvannya Britanskoyi imperiyi 1850 1947 Vijskova ekspansiya britanskih kolonizatoriv sho pochalasya na Pivdennoazijskomu subkontinenti v 17 st v seredini 19 st poshirilasya i na teritoriyu Pakistanu Britanski kolonizatori v 1843 r zahopili Sind u 1845 49 r r Pendzhab Anglo sikhski vijni u 1854 1876 1879 1893 zahopili Beludzhistan i pidporyadkuvali shidnopushtunski plemena i knyazivstva Britanske zavoyuvannya prizvelo do peretvorennya zahoplenih teritorij v agrarno sirovinnij dodatok metropoliyi Kolonialni vlasti stimulyuvali virobnictvo eksportnih s g kultur vinikali deyaki materialni peredumovi kapitalistichnogo virobnictva Z rozpadom feodalizmu vinikali ob yektivni mozhlivosti rozvitku kapitalizmu ale kolonialnij gnit strimuvav i deformuvav rozvitok cih procesiv konservuvav feodalni perezhitki Osoblivosti socialnogo i ekonomichnogo rozvitku narodiv na teritoriyi suchasnogo Pakistanu v kolonialnu epohu vidbilisya na harakteri nacionalno vizvolnih ruhiv sho pochalisya tut z drugoyi polovini 19 st Ideyi burzhuaznoyi prosviti i nacionalnogo vizvolennya vistupali zazvichaj u formi religijnogo reformatorstva i chasto mali sektantskij harakter Ar ya samadzh Namdhari Musulmanska liga Ci osoblivosti vizvolnih ruhiv vikoristovuvalisya kolonizatorami yaki pragnuchi rozkoloti antiimperialistichni sili rozpalyuvali induso musulmansku vorozhnechu comu spriyali protirichchya mizh riznimi religijno gromadskimi grupami zamozhnih klasiv suspilstva i sami reakcijni storoni induskoyi sikhskoyi i musulmanskoyi religijno gromadskoyi ideologiyi Na pochatku 20 st u nacionalno vizvolnomu rusi narodiv na teritoriyi suchasnogo Pakistanu formuyetsya revolyucijno demokratichnij napryamok vinikayut pershi revolyucijno demokratichni organizaciyi Gadr chervonosorochniki halifatskij ruh z yavlyayutsya pershi robochi organizaciyi u 30 h rr vse bilshogo poshirennya nabuvayut socialistichni ideyi Vizvolna borotba narodiv na teritoriyi suchasnogo Pakistanu neridko zbrojna povstannya huriv u Sindi v 1896 1908 povstannya prikordonnih pushtunskih plemen u 1919 21 povstannya v Peshavari v 1930 povstannya v Beludzhistani v 1897 1900 1915 16 1925 1927 28 pidrivala zasadi vladi kolonizatoriv Nezalezhnij PakistanPislya Drugoyi svitovoyi vijni 1939 45 rr britanski kolonizatori zmusheni buli v 1947 r nadati nezalezhnist svoyij koloniyi Britanskoyi Indiyi Pri comu kolishnyu Britansku Indiyu bulo rozdileno za religijno gromadskim principom na dvi derzhavi Indiyu i Pakistan do Indiyi vidijshli rajoni de perevazhalo induske naselennya do Pakistanu ti v yakih perevazhalo musulmanske naselennya 14 serpnya 1947 roku bulo progolosheno utvorennya nezalezhnoyi derzhavi Pakistan Pakistan bulo prijnyato v OON u comu zh roci vin stav chlenom Britanskoyi Spivdruzhnosti nacij U 1972 r koli Velika Britaniya ta inshi krayini Spivdruzhnosti viznali Bangladesh Pakistan vijshov z yiyi skladu i povernuvsya tilki v 1989 roci Pershim general gubernatorom novoyi derzhavi dominionu Pakistanu stav lider Musulmanskoyi ligi M A Dzhinna 1 travnya 1948 SRSR vstanoviv z Pakistanom diplomatichni vidnosini Religijno gromadskij princip rozpodilu kolishnoyi Britanskoyi Indiyi obumoviv teritorialnij podil novoyi derzhavi Pakistan do skladu Pakistanu buli vklyucheni na pivnich zahid Pivdennoazijskogo subkontinentu Zahidnij Pendzhab Sind pivnichnij zahid Prikordonna provinciya PZPP Beludzhistan na pivnich shid Shidna Bengaliya Umovi v yakih vidbuvavsya rozpodil masovi migraciyi indusiv i musulman krivavi induso musulmanski pogromi sho provokuvalisya silami imperialistichnoyi i vnutrishnoyi reakciyi oslabili molodi suverenni derzhavi yak Pakistan tak i Indiyu ta uskladnili yih vzayemovidnosini pislya zavoyuvannya nezalezhnosti Vid epohi britanskogo volodaryuvannya Pakistan uspadkuvav vidstalu ekonomiku kolonialnogo tipu 90 naselennya prozhivalo v seli U 1948 fabrichna promislovist dala lishe 1 4 nacionalnogo dohodu krayini Silni poziciyi v osnovnih galuzyah ekonomiki zajmali britanski monopoliyi Za rivnem ekonomichnogo rozvitku shidna chastina Pakistanu rizko vidstavala vid zahidnoyi Golovnoyu vissyu politichnogo zhittya Pakistanu stala borotba za viznachennya napryamku rozvitku krayini tempiv i metodiv provedennya reform neobhidnih dlya likvidaciyi spadshini kolonialnogo minulogo i zmicnennya derzhavnoyi nezalezhnosti Azh do 1954 roku v politichnomu zhitti Pakistanu panuvala Musulmanska liga diyalnist yiyi kerivnictva bula spryamovana na zmicnennya pozicij zemelnih magnativ Zahidnogo Pakistanu i velikoyi musulmanskoyi burzhuaziyi sered yakoyi perevazhali pereselenci z Indiyi U 1948 50 buli pidvisheni podatki j akcizi zbilshilasya zemelna renta Cya politika viklikala nevdovolennya shirokih verstv naselennya Z kincya 1947 pochalosya pozhvavlennya robitnichogo ruhu v 1948 bula osvichena Komunistichna partiya Pakistanu Rozvernuvsya hrestovij ruh osoblivo aktivnij u Shidnomu Pakistani Zavorushennya zmusili pravlyachi kola uhvaliti ryad agrarnih zakoniv u Shidnomu Pakistani derzhava postupovo vikupila zemli pomishikiv a selyani spadkovi orendari Zamindari peretvorilisya na spadkovih vlasnikiv yaki viplachuyut podatok derzhavi U Zahidnomu Pakistani spadkovi orendari otrimali pravo vikupiti svoyi dilyanki chastka pomishikiv u vrozhayi stanovila 40 U Shidnomu Pakistani v Sinde v PZPP i Beludzhistani z 1948 pochav formuvatisya ruh za reorganizaciyu administrativno teritorialnogo ustroyu Pakistanu na nacionalno lingvistichnij osnovi nadannya cim provinciyam shirokoyi vnutrishnoyi avtonomiyi vidilennya yim velikih asignuvan na ekonomichni i socialni potrebi sho peredbachalosya planami ekonomichnogo rozvitku Pakistana 6 richnim z 1950 2 richnim chastinoyu 6 richnogo z 1951 pershim 5 richnim z 1955 Politichno aktivna chastina naselennya Shidnogo Pakistanu Sinda Beludzhistanu i PZPP domagalasya takozh rozshirennya svoyeyi uchasti v derzhavnomu aparati i zbrojnih silah krayini Nevirishenist osnovnih problem rozvitku Pakistanu prizvela do vihodu z Musulmanskoyi ligi shirokih verstv naselennya posilennya v nij frakcijnoyi borotbi i viniknennya naprikinci 40 h na pochatku 50 h rr pershih opozicijnih burzhuazno demokratichnih partij Avami lig Azad Pakistan parti ta insh Zrostannya ekonomichnih trudnoshiv i vpliv britanskih monopolij viklikali nevdovolennya chastini patriotichno nalashtovanogo oficerstva U berezni 1951 uchasnikiv armijskoyi opoziciyi bulo zaareshtovano sprava pro tak zvanu Zmovu v Ravalpindi represij zaznali takozh kompartiya i demokratichni organizaciyi Zagostrilasya borotba v pravlyachomu tabori navkolo proektiv konstituciyi Pakistanu ta insh 16 zhovtnya 1951 bulo vbito prem yer ministra Pakistanu Liakata Ali Hana Navesni 1953 v zahidnomu Pakistani mali misce krivavi antiahmadijski zavorushennya yaki znachno pidirvali poziciyi pravlyachih kil U shidnomu Pakistani v grudni 1953 bulo stvoreno Ob yednanij front opozicijnih partij yakij u berezni 1954 zavdav nishivnoyi porazki Musulmanskij lizi na viborah u Zakonodavchi zbori Shidnogo Pakistanu sformovano uryad Ob yednanogo frontu na choli z A K Fazlul Hakom Shob zberegti vladu pravlyachi kola Pakistanu vveli u shidnomu Pakistani nadzvichajnij stan 30 travnya 1954 uryad Ob yednanogo frontu bulo rozpusheno 5 lipnya 1954 zaboroneno diyalnist kompartiyi v Shidnomu Pakistani 24 lipnya 1954 v Zahidnomu Pakistani 24 zhovtnya 1954 nadzvichajnij stan vvedeno i v Zahidnomu Pakistani V 1954 Pakistan vstupiv u SEATO v 1955 v Bagdadskij pakt z 1959 SENTO Vibori v ustanovchi zbori Pakistanu cherven 1955 svidchili pro podalshe zmenshennya vplivu pravlyachih kil Shob utrimatisya pri vladi lideri Musulmanskoyi ligi pishli na deyaki postupki bengalskomu nacionalnomu ruhu v 1954 bengalskij movu bulo viznano narivni z urdu derzhavnoyu movoyu Pakistanu V serpni 1955 bulo sformovano koalicijnij uryad Musulmanska liga Ob yednanij front U zhovtni 1955 pravlyachi kola ob yednali teritoriyi Zahidnogo Pakistanu v yedinu provinciyu do 1955 Zahidnij Pakistan dilivsya na 4 provinciyi Pendzhab Pivnichno Zahidna Prikordonna provinciya Sind i Beludzhistan ryad knyazivstv Bahavalpur Kalat Dir ta insh i osoblivi rajoni plemen 29 lyutogo 1956 Ustanovchi zbori uhvalili Konstituciyu Pakistanu zgidno z yakoyu 23 bereznya 1956 Pakistan bulo progolosheno federativnoyu Islamskoyu Respublikoyu Pakistan Koaliciya pravih lideriv Ob yednanogo frontu z Musulmanskoyu ligoyu viklikala nevdovolennya livih i centristskih partij yaki vhodili v Ob yednanij front U veresni 1956 bulo sformovano koalicijnij uryad Avami lig Respublikanska partiya zasnovana v 1956 ocholyuvana H Sh Suhravardi do zhovtnya 1957 prote i cej uryad ne zmig virishiti nazrili zavdannya Vidbuvalisya masovi strajki robitnikiv posililisya hrestovi i nacionalni ruhi V rezultati ob yednannya partij yaki vistupali za dokorinnij pereglyad vnutrishnoyi i zovnishnoyi politiki Pakistanu v listopadi 1956 u Zahidnomu Pakistani utvorilasya Nacionalna partiya v lipni 1957 vona ob yednalasya z livim krilom Avami lig v yedinu Nacionalnu narodnu partiyu Posilennya borotbi riznih ugrupovan u pravlyachomu tabori prizvelo v zhovtni 1957 zhovtni 1958 do seriyi uryadovih kriz Velika torgovelno promislova burzhuaziya vislovlyuvala nevdovolennya monopoliyeyu na vladu yaku zoseredili u svoyih rukah zemlyani magnati Zahidnogo Pakistanu V cih umovah 7 8 zhovtnya 1958 bulo zdijsnennya vijskovij perevorot skasovano konstituciyu zaboroneno politichni partiyi 27 zhovtnya 1958 funkciyi prezidenta vzyav na sebe golovnokomanduvach zbrojnimi silami M Ajyub Han U rezultati perevorotu zmicnilisya poziciyi velikoyi burzhuaziyi i pomishikiv pov yazanih z pidpriyemnickoyu diyalnistyu v interesah cih socialnih sil u 1959 60 bulo provedeno ryad reform posileno kontrol nad ekonomichnim rozvitkom provincij U Zahidnomu Pakistani u 5 tis najbilshih pomishikiv viluchili za vikup 880 tis ga zemli yaki buli prodani 74 tis orendariv U 1962 prijnyata nova konstituciya yaka vstanovila prezidentsku formu pravlinnya i nepryamu sistemu viboriv zakonodavchih organiv i glavi derzhavi U 1962 i 1965 prezidentom obrano M Ajyuba Hana bilshist misc u zakonodavchih organah otrimuvala ocholyuvana nim Musulmanska liga U 60 h rr namitivsya vidhid Pakistanu vid odnostoronnoyi zovnishnopolitichnoyi oriyentaciyi na zahidni derzhavi 4 bereznya 1961 bulo ukladeno ugodu z SRSR pro spivpracyu v poshuku i rozvidci nafti i gazu Zbrojnij konflikt z Indiyeyu 1965 Voseni 1965 vinik konflikt mizh Pakistanom ta Indiyeyu cherez nevirisheni pitannya pov yazani z kolonialnim minulim cih derzhav div Kashmir prizviv do zbrojnoyi sutichki Radyanskij uryad 4 i 17 veresnya 1965 zaproponuvav Pakistanu ta Indiyi poslugi dlya vidnovlennya miru i normalizaciyi vidnosin z jogo iniciativi 4 10 sichnya 1966 u Tashkenti vidbulasya zustrich prezidenta Pakistanu i prem yer ministra Indiyi pidpisana nimi vidkrila shlyah mirnomu vregulyuvannyu konfliktu Zbrojnij konflikt z Indiyeyu negativno poznachivsya na ekonomichnomu stanovishi Pakistanu Buli skorocheni vitrati na ekonomichnij rozvitok i socialni potrebi U 1966 69 sposterigalosya zrostannya robitnichogo i studentskogo ruhu v 1965 vnaslidok strajkiv trudyashih vtracheno 622 tis lyudino dni v 1967 2492 tis Aktivizuvalas diyalnist nacionalnih ruhiv yaki vimagali reorganizaciyi administrativno teritorialnogo ustroyu Pakistanu na nacionalnij osnovi nadannya provinciyam povnoyi regionalnoyi avtonomiyi vvedennya zagalnogo pryamogo viborchogo prava Posilennya demokratichnih ruhiv sprichinilo politichnu krizu 25 bereznya 1969 M Ajyub Han peredav vladu generalu A M Yah ya Hanu v krayini znovu bulo vstanovleno vijskovij rezhim Vijskova administraciya v 1970 reorganizuvala yedinu provinciyu Zahidnij Pakistan stvorivshi na yiyi osnovi 4 provinciyi Pendzhab Sind PZPP i Beludzhistan Nezalezhnist Bangladeshu U grudni 1970 vidbulisya pershi v istoriyi Pakistanu zagalni vibori na yakih peremogu zdobuli partiyi sho vistupali z programoyu demokratichnih peretvoren u Shidnomu Pakistani Avami lig ocholyuvana Mudzhibur Rahmanom i v Zahidnomu Pakistani Partiya pakistanskogo narodu Narodna partiya ocholyuvana Z A Bhutto Kerivnictvo Avami lig zazhadalo peredachi vladi obranij bilshosti deputativ Nacionalnih zboriv i zakriplennya v Konstituciyi prava Shidnogo Pakistanu na povnu regionalnu avtonomiyu Vidmova pravlyachih kil Pakistanu prijnyati ci vimogi viklikala gostru politichnu krizu 26 bereznya 1971 u vidpovid na represiyi pakistanskih vlastej bulo progolosheno nezalezhnu Narodnu Respubliku Bangladesh teritoriya Shidnogo Pakistanu Napliv v Indiyu miljoniv bizhenciv iz Shidnogo Pakistanu priviv do rizkogo zagostrennya pakistansko indijskih vidnosin i shirokogo zbrojnogo konfliktu mizh Pakistanom ta Indiyeyu gruden 1971 Pakistanski vijska v Dakki kapitulyuvali 16 grudnya 1971 Cherez dva dni vijskovi diyi buli pripineni i na Zahodi 20 grudnya 1971 general A M Yah ya Han pishov u vidstavku peredavshi vladu Z A Bhutto Zustrich prezidenta Pakistanu Z A Bhutto i prem yer ministra Indiyi I Gandi v Simli 1972 spriyala pochatok vregulyuvannyu pakistansko indijskih vidnosin Uryad Z A Bhutto z 1972 pochav provedennya ryadu progresivnih socialno ekonomichnih peretvoren reform agrarnoyi v galuzi osviti praci ta insh bulo nacionalizovano privatni banki strahovi kompaniyi skasovano voyennij stan legalizovano diyalnist demokratichnih partij i gromadskih organizacij 10 kvitnya 1973 uhvaleno novu Konstituciyu nabrala chinnosti 14 serpnya 1973 u federativnij respublici Pakistan provinciyi otrimali znachnu avtonomiyu U serpni 1973 prezidentom Pakistanu obranij prem yer ministrom stav Z A Bhutto Vidbulisya zrushennya u zovnishnij politici Pakistanu vihid z SEATO z britanskoyi Spivdruzhnosti vstanovlennya diplomatichnih vidnosin z DRV NDR i KNDR 1972 U 1974 Pakistan zayaviv pro viznannya Narodnoyi respubliki Bangladesh Dlya rozvitku pakistansko radyanskih vidnosin vazhlive znachennya mav vizit u SRSR prezidenta Z A Bhutto berezen 1972 pislya yakogo bulo pidpisano plan obminu v galuzyah osviti nauki kulturi mistectva i sportu Protokol pro ekonomichne i tehnichne spivrobitnictvo ugodu pro tovarooborot u 1973 75 Podalshomu rozvitku dobrosusidskih vzayemovigidnih zv yazkiv mizh Pakistanom i SRSR i normalizaciyi obstanovki u Pivdennij Aziyi spriyav vizit u Moskvu prem yer ministra Pakistanu Z A Bhutto zhovten 1974 Zaprovadzhenij u 1977 vijskovij rezhim provodiv politiku islamizaciyi zdijsnyuvav modernizaciyu armiyi 1988 1999 U 1988 1999 krayinoyu pravili pochergovo nevijskovi uryadi N Sharifa ta B Bhutto B Bhutto U 1988 do vladi prijshov uryad na choli z liderom Pakistanskoyi narodnoyi partiyi utvorena v 1967 B Bhutto U 1990 prezident Pakistanu zmistiv uryad Bhutto i rozpustiv parlament za chas isnuvannya nezalezhnogo Pakistanu buli rozpusheni 7 skladiv parlamentu U zhovtni 1993 B Bhutto znovu ocholila uryad Zovnishnya politika Pakistanu viznachalasya nasampered vidnosinami z susidami Indiyeyu ta Afganistanom sho poznachalosya na harakteri diplomatichnih zv yazkiv navit z nadderzhavami Z 1970 Pakistan chlen organizaciyi Islamska konferenciya z 1979 Ruhu nepriyednannya z 1985 Asociaciyi regionalnoyi spivpraci Pivdennoyi Aziyi ta Organizaciyi ekonomichnogo spivrobitnictva i rozvitku 2000 ni 12 zhovtnya 1999 general Pervez Musharraf zdijsniv vijskovij perevorot i u 2001 stav prezidentom krayini Pereobravsya na posadu u 2007 ale pid tiskom opoziciyi buv zmushenij v serpni 2008 piti u vidstavku Novim prezidentom bulo obrano Asif Ali Zardari Pislya vbivstva na Benazir Bhutto v 2007 roci Pakistanska narodna partiya zabezpechila najbilshu kilkist golosiv na viborah 2008 roku Novim prem yer ministrom stav Yusuf Reza Gilani Yusuf Reza Gilani buv spikerom parlamentu Pakistanu 1993 1997 pid chas pravlinnya Benazir Bhutto ta ministrom 1985 1986 Vin buv zvinuvachenij u korupciyi ta prosidiv u tyurmi z 2001 do 2006 r Vvazhayetsya sho zvinuvachennya mali politichni pidstavi Piznishe vsi zvinuvachennya buli skasovani Novi zitknennya z sudovimi spravami pov yazanimi z pidozroyu u finansuvanni teroristiv pid chas indo pakistanskogo konfliktu sponukali Gillani vidmovitisya vid posadi u chervni 2012 roku U 2013 roci prem yer ministrom bulo obrano Navaza Sharifa 28 lipnya 2017 roku Verhovnij sud Pakistanu vidpraviv N Sharifa u vidstavku cherez korupcijnij skandal cherez ofshori u Panami Pislya peremogi na parlamentskih viborah 25 lipnya 2018 r Imran Han 18 serpnya 2018 r buv privedenij do prisyagi yak prem yer ministr Pakistanu Af Pak Karta zbrojnogo konfliktu u pivnichno zahidnomu Pakistani za stanom na 2016 rik Dokladnishe en Dokladnishe en 16 bereznya 2004 roku pid chas provedennya pakistanskoyu armiyeyu poshukovoyi operaciyi z viyavlennya v girskomu rajoni Pivdennogo Vaziristanu u federalnih pleminnih rajonah vinikli sutichki sho pererosli v zbrojne protistoyannya U kvitni 2007 roku vzdovzh budivnictva en zitknennya krayin perejshlo na riven ZS Zbrojni sili Pakistanu proti Zbrojni sili Afganistanu 1 kvitnya 2013 roku ministerstvo zakordonnih sprav Afganistanu oficijno vislovilo protest ta serjozne zanepokoyennya tim sho pakistanski vijskovi v odnostoronnomu poryadku vedut budivnictvo bar yeru vzdovzh kordonu na shodi krayini Afganistan dosi ne viznaye liniya Dyuranda yak zakonnogo kordonu mizh krayinami oskilki cya liniya dilit Pushtunistan na dvi chastini U 2010 h rokah administraciyeyu prezidenta SShA z metoyu poznachiti yedinu politichnu ta vijskovu situaciyu na kordoni Afganistanu ta Pakistanu bulo vvedeno neologizm en dlya poznachennya cih krayin yak teatr voyennih dij V ostanni roki uryadom Pakistanu dlya uchasti u vijskovih diyah proti povstanciv Vaziristanu ta dlya vregulyuvannya konflikt v Beludzhistani stav zaluchatisya en Div takozhIndo pakistanskij konflikt Pochatkom do vidkritogo protistoyannya pomizh Pakistanom ta Indiyeyu stalo pitannya pro politichnu prinalezhnist knyazivstva Kashmir Bilshist naselennya bulo musulmanami ale politichna verhivka induyisti Maharadzha Kashmiru Hari Singh virishiv priyednatisya do Indiyi sho ne vlashtovuvalo pakistanskij uryad V rezultati vijskovogo konfliktu 1947 1949 rokiv knyazivstvo bulo rozdilene 60 teritoriyi vidijshlo do Indiyi 40 do Pakistanu Peremir ya ne virishilo konflikt lishe jogo zamorozivshi Indiya ta Pakistan dosi ne vidmovilis vid svoyih teritorialnih zazihan Konfrontaciya mizh dvoma derzhavami piznishe prizvela she do dvoh vijn Drugoyi indo pakistanskoyi 1965 r ta Tretoyi indo pakistanskoyi 1971 r Z 1984 roku trivav malointensivnij prikordonnij konflikt na lodoviku Siachen harakternoyu osoblivistyu yakogo bulo te sho osnovnu chastinu vtrat obidvi storoni nesli ne v rezultati dij suprotivnika a vid vazhkih klimatichnih umov Z 2003 roku na Siacheni diye peremir ya U 1999 roci Pakistanom bula sprovokovana Kargilska vijna prote na vidminu vid troh poperednih zbrojnih konfliktiv vona ne nosila shirokomasshtabnogo harakteru Pakistan oficijno zaperechuye uchast svoyeyi regulyarnoyi armiyi v nij Primitki Arhiv originalu za 23 sichnya 2013 Procitovano 21 kvitnya 2022 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya The Express Tribune angl 1 kvitnya 2013 Arhiv originalu za 21 kvitnya 2022 Procitovano 21 kvitnya 2022 DelhiApril 16 India Today Web Desk New April 16 2022UPDATED Ist 2022 16 30 India Today angl Arhiv originalu za 18 kvitnya 2022 Procitovano 21 kvitnya 2022 Posilannya angl Story of Pakistan 19 bereznya 2012 u Wayback Machine politichna istoriya Pakistanu angl Coins and Antiquities of Pakistan davni moneti z kolekciyi Valida Ziada Waleed Ziad sho buli znajdeni na teritoriyi Pakistanu