Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Стаття Історія Нью-Йорка подає огляд історії міста Нью-Йорка, що у штаті Нью-Йорк, США.
| Місто Нью-Йорк Населення | |
|---|---|
| 1790 | 33,131 |
| 1800 | 60,515 |
| 1810 | 96,373 |
| 1820 | 123,706 |
| 1830 | 202,589 |
| 1840 | 312,710 |
| 1850 | 515,547 |
| 1860 | 813,669 |
| 1870 | 942,292 |
| 1880 | 1,206,299 |
| 1890 | 1,515,301 |
| 1900 | 3,437,202 |
| 1910 | 4,766,883 |
| 1920 | 5,620,048 |
| 1930 | 6,930,446 |
| 1940 | 7,454,995 |
| 1950 | 7,891,957 |
| 1960 | 7,781,984 |
| 1970 | 7,894,862 |
| 1980 | 7,071,639 |
| 1990 | 7,322,564 |
| 2000 | 8,008,278 |
| Населення місто Нью Йорк з округами перед 1898 консолідації | |
| 1790 | 49,000 |
| 1800 | 79,200 |
| 1830 | 242,300 |
| 1850 | 696,100 |
| 1880 | 1,912,000 |
Історія міста Нью-Йорк (до 1664)
До європейців на цій території були поселення корінних жителів індіанців — племен ленапе, алгонкенів та ірокезів. Італійський мореплавець Джованні да Верразано, який назвав це місце Нувель Анґоулеемь (фр. Nouvelle-Angoulême), доплив до затоки Нью-Йорку 1524 році, але колонію не було засновано. Справжня історія міста починається з голландських пошуків швидкого шляху до Азії. Генрі Гудзон (англ. Henry Hudson), англієць на службі Голландської Ост-Індської компанії (англ. Dutch East India Company), який шукав вихід до Тихого океану, у 1609 році знову досяг затоки Нью-Йорку й проплив на північ по річці Гудзон до майбутнього міста Олбані, зокрема уздовж Манхеттена. З поверненням до Нідерландів були зроблені висновки Ост-Індійською компанією, що місце ідеально підходить для будівництва першої голландської колонії в Америці.
Перше європейське поселення з'явилося по південній стороні Мангеттену вже в 1613 р. У 1626 поселення перейменували на Новий Амстердам (англ. New Amsterdam).
1643 року Новий Амстердам під керівництвом (англ. Willem Kieft) почав війну проти американських індіанців. Під час Павонійської різні (англ. Pavonia Massacre) було вбито 80 корінних жителів. 29 січня 1645 р. війна Кіефта (англ. Kieft's War) закінчилася перемогою колонізаторів.
27 травня 1647 р. Пітер Стаувесант став головою Нового Амстердаму. Колонія отримала власне самоврядування 1652 року та сформувалася як місто у 1653. 1664 року англійці завойовували Новий Амстердам і перейменували край на Нью-Йорк на честь короля Англії — Джеймса ІІ (англ. James II of England або Duke of York and Albany).
У 1673 Голландія знов здобула місто і назвала його Новий Оранж (англ. New Orange).
Велика Британія та Американська Революція (1665—1783)
Яків ІІ Король Англії, у приблизно 1680 наказав форматувати королівські колонії у Нью-Йорк, Нью-Джерсі, і Домініон Нової Англії. Місто Нью-Йорк було столицею. Повстання під назвали у Ловер Нью-Йорк із 1689 до 1691. У 1691 Король Англії посилав вояків скінчати повстання.
Король Англії заснував Колумбійський університет в мангеттен у 1754 році як Королівський Коледж. В 1784 році, після Американської революції оригінальна назва «Королівський Коледж» була змінена на Колумбійськй Коледж, у патриотичному дусі того часу.
Під час (1775 до 1783) декілька боїв сталося в місті Нью-Йорк. Найбільшим боєм під час війни назвали , відбувся у місті Нью-Йорк. Велика Британія стримувала місто Нью-Йорк майже протягом всієї війни. 25 листопада 1783 Джордж Вашингтон після війни повернув місто Нью-Йорк.
Федеральний та ранній американський період (1784—1854)
Місто Нью-Йорк стало першою столицею США 13го вересня 1788 року. 30го квітня 1789го Джордж Вашингтон (перший президент США) був урочисто інавгурований у на , Мангеттен. У 1790 столиця США переїхала до .
Нью-Йорк зростав як економічний центр, завдяки політиці (він був першим Державним секретарем скарбниці) та відкриттю у 1788 році.
Після декілька тисяч людей переїхали із Нової Англії до Нью-Йорка. У 1820році населення міста на 95 відсотків складалося з уродженців Америки. В 1800—1840х роках сила та фінансове забезпечення Нью-Йорку зростали.
Імміграція з Ірландії 1840—1850 років почалася з економічних причин. Великий голод в Ірландії змусив мільйони людей переїхати до Нью-Йорка.
Література
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Історія Нью-Йорка |
- Archdeacon, Thomas J. New York City, 1664—1710: Conquest and Change (1976)
- Burrows, Edwin G. & Wallace, Mike. Gotham: A History of New York City to 1898. New York: Oxford University Press, 1999.
- Caro, Robert. . (1973) excerpt and text search [ 4 лютого 2017 у Wayback Machine.]
- Jackson, Kenneth T. (ed.), The Encyclopedia of New York City. New Haven: Yale University Press, 1995.
- Jackson, Kenneth T. and Roberts, Sam (eds.) The Almanac of New York City (2008)
- Greene, Evarts Boutelle et all, American Population before the Federal Census of 1790, 1993,
- Kessner, Thomas. Fiorello H. LaGuardia and the Making of Modern New York (1989) the most detailed standard scholarly biography
- Siegel, Fred and Siegel, Harry. The Prince of the City: Giuliani, New York and the Genius of American Life (2005), analytical academic study excerpt and text search
- Slayton, Robert A. Empire Statesman: The Rise and Redemption of Al Smith, (2001), 480pp, the standard scholarly biography; excerpt and text search
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stattya Istoriya Nyu Jorka podaye oglyad istoriyi mista Nyu Jorka sho u shtati Nyu Jork SShA Misto Nyu Jork Naselennya 1790 33 131 1800 60 515 1810 96 373 1820 123 706 1830 202 589 1840 312 710 1850 515 547 1860 813 669 1870 942 292 1880 1 206 299 1890 1 515 301 1900 3 437 202 1910 4 766 883 1920 5 620 048 1930 6 930 446 1940 7 454 995 1950 7 891 957 1960 7 781 984 1970 7 894 862 1980 7 071 639 1990 7 322 564 2000 8 008 278 Naselennya misto Nyu Jork z okrugami pered 1898 konsolidaciyi 1790 49 000 1800 79 200 1830 242 300 1850 696 100 1880 1 912 000Istoriya mista Nyu Jork do 1664 Do yevropejciv na cij teritoriyi buli poselennya korinnih zhiteliv indianciv plemen lenape algonkeniv ta irokeziv Italijskij moreplavec Dzhovanni da Verrazano yakij nazvav ce misce Nuvel Angouleem fr Nouvelle Angouleme dopliv do zatoki Nyu Jorku 1524 roci ale koloniyu ne bulo zasnovano Spravzhnya istoriya mista pochinayetsya z gollandskih poshukiv shvidkogo shlyahu do Aziyi Genri Gudzon angl Henry Hudson angliyec na sluzhbi Gollandskoyi Ost Indskoyi kompaniyi angl Dutch East India Company yakij shukav vihid do Tihogo okeanu u 1609 roci znovu dosyag zatoki Nyu Jorku j propliv na pivnich po richci Gudzon do majbutnogo mista Olbani zokrema uzdovzh Manhettena Z povernennyam do Niderlandiv buli zrobleni visnovki Ost Indijskoyu kompaniyeyu sho misce idealno pidhodit dlya budivnictva pershoyi gollandskoyi koloniyi v Americi Pershe yevropejske poselennya z yavilosya po pivdennij storoni Mangettenu vzhe v 1613 r U 1626 poselennya perejmenuvali na Novij Amsterdam angl New Amsterdam 1643 roku Novij Amsterdam pid kerivnictvom angl Willem Kieft pochav vijnu proti amerikanskih indianciv Pid chas Pavonijskoyi rizni angl Pavonia Massacre bulo vbito 80 korinnih zhiteliv 29 sichnya 1645 r vijna Kiefta angl Kieft s War zakinchilasya peremogoyu kolonizatoriv 27 travnya 1647 r Piter Stauvesant stav golovoyu Novogo Amsterdamu Koloniya otrimala vlasne samovryaduvannya 1652 roku ta sformuvalasya yak misto u 1653 1664 roku anglijci zavojovuvali Novij Amsterdam i perejmenuvali kraj na Nyu Jork na chest korolya Angliyi Dzhejmsa II angl James II of England abo Duke of York and Albany U 1673 Gollandiya znov zdobula misto i nazvala jogo Novij Oranzh angl New Orange Velika Britaniya ta Amerikanska Revolyuciya 1665 1783 Yakiv II Korol Angliyi u priblizno 1680 nakazav formatuvati korolivski koloniyi u Nyu Jork Nyu Dzhersi i Dominion Novoyi Angliyi Misto Nyu Jork bulo stoliceyu Povstannya pid nazvali u Lover Nyu Jork iz 1689 do 1691 U 1691 Korol Angliyi posilav voyakiv skinchati povstannya Korol Angliyi zasnuvav Kolumbijskij universitet v mangetten u 1754 roci yak Korolivskij Koledzh V 1784 roci pislya Amerikanskoyi revolyuciyi originalna nazva Korolivskij Koledzh bula zminena na Kolumbijskj Koledzh u patriotichnomu dusi togo chasu Pid chas 1775 do 1783 dekilka boyiv stalosya v misti Nyu Jork Najbilshim boyem pid chas vijni nazvali vidbuvsya u misti Nyu Jork Velika Britaniya strimuvala misto Nyu Jork majzhe protyagom vsiyeyi vijni 25 listopada 1783 Dzhordzh Vashington pislya vijni povernuv misto Nyu Jork Federalnij ta rannij amerikanskij period 1784 1854 1660 r Novij Amsterdam Misto Nyu Jork stalo pershoyu stoliceyu SShA 13go veresnya 1788 roku 30go kvitnya 1789go Dzhordzh Vashington pershij prezident SShA buv urochisto inavgurovanij u na Mangetten U 1790 stolicya SShA pereyihala do Nyu Jork zrostav yak ekonomichnij centr zavdyaki politici vin buv pershim Derzhavnim sekretarem skarbnici ta vidkrittyu u 1788 roci Pislya dekilka tisyach lyudej pereyihali iz Novoyi Angliyi do Nyu Jorka U 1820roci naselennya mista na 95 vidsotkiv skladalosya z urodzhenciv Ameriki V 1800 1840h rokah sila ta finansove zabezpechennya Nyu Jorku zrostali Immigraciya z Irlandiyi 1840 1850 rokiv pochalasya z ekonomichnih prichin Velikij golod v Irlandiyi zmusiv miljoni lyudej pereyihati do Nyu Jorka LiteraturaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Istoriya Nyu Jorka Archdeacon Thomas J New York City 1664 1710 Conquest and Change 1976 Burrows Edwin G amp Wallace Mike Gotham A History of New York City to 1898 New York Oxford University Press 1999 ISBN 0 19 511634 8 Caro Robert 1973 excerpt and text search 4 lyutogo 2017 u Wayback Machine Jackson Kenneth T ed The Encyclopedia of New York City New Haven Yale University Press 1995 ISBN 0 300 05536 6 Jackson Kenneth T and Roberts Sam eds The Almanac of New York City 2008 Greene Evarts Boutelle et all American Population before the Federal Census of 1790 1993 ISBN 0 8063 1377 3 Kessner Thomas Fiorello H LaGuardia and the Making of Modern New York 1989 the most detailed standard scholarly biography Siegel Fred and Siegel Harry The Prince of the City Giuliani New York and the Genius of American Life 2005 analytical academic study excerpt and text search Slayton Robert A Empire Statesman The Rise and Redemption of Al Smith 2001 480pp the standard scholarly biography excerpt and text search