Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ліберія країна західної Африки яка має свою особливу історію МонровіяРання історіяЩодо доісторичного періоду історії Ліб

Історія Ліберії

Історія Ліберії

Ліберія — країна західної Африки, яка має свою особливу історію.

image
Монровія

Рання історія

Щодо доісторичного періоду історії Ліберії багато фактів немає, бо не проводилося спеціальних археологічних досліджень. Однак відомо, що вже майже вся Африка була заселена людьми в часи пізнього палеоліту та мезоліту. Сучасне корінне населення країни — народи мовних сімей манде, , західної атлантики заселили територію Ліберії у 12 — 16 ст. н. е. Першими з відомих європейців дісталися морського узбережжя сучасної Ліберії португальці. Згідно одних даних це були експедиції на чолі з Діогу Гомішем у 1458 р., згідно інших — Педру де Сінтра в 1461 р. Португалія засновувала на узбережжі свої торгові факторії для ведення торгівлі з місцевим населенням, в тому числі займалась работоргівлею. Португальці називали узбережжя сучасної Ліберії Перцевим Берегом. Після португальців наприкінці 16 ст. на узбережжі країни з'явились голландці, французи, англійці та мореплавці з інших країн. Вони теж торгували з місцевим населенням.

Новий час

image
Мапа Ліберії у 1830

Територія площею 13 376 кв.км. на мисі Месурадо на узбережжі Ліберії була викуплена у місцевих племен агентами Американського колонізаційного товариства спільно з урядом США у кінці 1821 року. У 1822 році Американське Колонізаційне Товариство (American Colonization Society) стало сюди переселяти чорношкірих мешканців зі США, сповнених бажань створити вільну державу за зразком і подобою самих США. Відділення товариства в різних штатах США займались переселенням звільнених з рабства колишніх темношкірих рабів африканського походження до узбережжя західної Африки. Так виникли переселенські колонії: 1822—1824 рр. — Ліберія, 1827 р. — Нова Джорджія, 1828 р. — Коннектікут в Африці, 1834 р. — Меріленд в Африці, 1832 р. — Егіна, 1832—1835 рр. — Басса-Ков, 1837 р. — Місіссіпі в Африці. У 1839 р. більшість колоній об'єднались в одну колонію Ліберія зі столицею в м.Монровія.

image
перший президент Ліберії Робертс Джозеф Дженкінс

У 1847 році Ліберія проголосила свою незалежність і стала республікою. Політична та соціально-економічна система Ліберії була скопійована з американської. Проблемою нової держави були стосунки з корінним африканським населенням та європейськими державами — В.Британією та Францією. Панівною етнічною групою держави Ліберія стали , рідною мовою котрих була англійська мова, переважною релігією — християнство. У той же час корінне населення країни перебувало на низькому рівні розвитку та сповідувало язичництво. 1857 р. колонія Меріленд, знесилена нападами на неї місцевих племен, увійшла до складу Ліберії. Франція і Велика Британія також відібрали у слабкої Ліберії частини земель на заході та сході. Лише 1911 р. Ліберія добилася міжнародного визнання своїх кордонів, втративши 44 % попередньої території. Розквіт країни настав у 1920-х рр., коли американська компанія «Файрстоун Раббер» забезпечила попит на натуральний каучук із Ліберії.

У 1944–1971 рр. президентом був Вільям Табмен. У 1971 році президентом Ліберії став Толберт, якого вбили під час перевороту 1980 року яким керував Самуель Дое. На цьому ера домінування американо-ліберійців завершилася. До влади почали приходити представники корінного населення. Нову конституцію було ухвалено в 1984, коли була започаткована Національна демократична партія Ліберії. У 1985 вона перемогла на загальних виборах.

Під різдво 1989 р. в Ліберію з Кот-д'Івуару вторгся загін повстанців Нацонального патріотичного фронту на чолі з Ч.Тейлором, ропочалася перша громадянська війна в Ліберії, повстанці виступали проти уряду Доу. У 1990 Дое був убитий в громадянській війні між ворогуючими фракціями. ОАЄ спрямувала у серпні 1990 в Ліберію західноафриканські миротворчі сили ЕКОВАС. Вони ввійшли в країну, коли війна все ще тривала. З їх допомогою було створено тимчасовий уряд з різних партій. Однак він контролював лише столицю, решта країни була в руках різних озброєних угрупувань. Монровія перебувала в облозі військ повстанців в 1992. Розв'язанням конфлікту стала Мирна угоду про тимчасове колективне президентство, вибори були призначені на 1994. Однак вони змогли відбутись лише 1997 р. і на них переміг лідер найбільшого угрупування повстанців Чарлз Тейлор. В серпні 2003 він утік з країни під тиском звинувачень у різних злочинах, його заступив віце-президент , а потім голова тимчасового уряду . Громадянська війна в Ліберії йшла з 1989 до 2003 р. Після цього в країні була розміщена місія ООН у Ліберії, у тому числі з участю України. На президентських виборах 2005 перемогла Елен Джонсон-Серліф, а у 2017 - Джордж Веа.

image
Тубільні ліберійські жінки (1910)
image
Ліберійський президент Вільям Толберт та президент США Джиммі Картер (в машині, ліворуч) у Монровії, 1978

Джерела

  • Дахно І. І. Країни світу: Енциклопедичний довідник. Київ. МАПА. 2004. 608с. с.278-279.
  • Африка: энциклопедический справочник. Т.2. К-Я. Москва. Советская энциклопедия. 1987. 671с. с.52-53.

Примітки

  1. Чарльз Раймонд Бізлі. Принц Енріке Мореплавець. Київ. Темпора. 2015. 236с. с.228.
  2. Map of Liberia, West Africa. World Digital Library. 1830. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 3 червня 2013.

Посилання

  • Liberia [ 25 липня 2008 у Wayback Machine.] — Entry on Liberia from the 1907 Catholic Encyclopedia.
  • Article Liberia, from Catholic Encyclopedia, 1910 edition, from EB 1911
  •  — Offers a history of Liberia from 1461 to the present.
  •  — Extensive background information with links and photos.
  • Liberian Law [ 24 жовтня 2008 у Wayback Machine.] — Cornell Law Library — contains digitized documents dealing with the creation of the nation of Liberia and the laws enacted at its foundation, as well as extensive links for further research
  • Rulers [ 16 квітня 2016 у Wayback Machine.]
  • U.S. Library of Congress exhibition, based on materials deposited by the ACS. [ 16 вересня 2008 у Wayback Machine.]
  • A View of Liberian History and Government [ 6 жовтня 2008 у Wayback Machine.]: a critical view of the ACS
  • CIA World Factbook: Liberia [ 31 серпня 2020 у Wayback Machine.]
  • BBC Country Profile: Liberia [ 19 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
  • Timeline Liberia [ 2 червня 2008 у Wayback Machine.]
  • History of Liberia: a Timeline, from Library of Congress [ 8 квітня 2015 у Wayback Machine.]
  • Political Resources on the Net: Liberia [ 17 вересня 2008 у Wayback Machine.]
  • For the Record: Liberia, from UN Human Rights System [ 8 лютого 2008 у Wayback Machine.]

Див. також

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Liberiya krayina zahidnoyi Afriki yaka maye svoyu osoblivu istoriyu MonroviyaRannya istoriyaShodo doistorichnogo periodu istoriyi Liberiyi bagato faktiv nemaye bo ne provodilosya specialnih arheologichnih doslidzhen Odnak vidomo sho vzhe majzhe vsya Afrika bula zaselena lyudmi v chasi piznogo paleolitu ta mezolitu Suchasne korinne naselennya krayini narodi movnih simej mande zahidnoyi atlantiki zaselili teritoriyu Liberiyi u 12 16 st n e Pershimi z vidomih yevropejciv distalisya morskogo uzberezhzhya suchasnoyi Liberiyi portugalci Zgidno odnih danih ce buli ekspediciyi na choli z Diogu Gomishem u 1458 r zgidno inshih Pedru de Sintra v 1461 r Portugaliya zasnovuvala na uzberezhzhi svoyi torgovi faktoriyi dlya vedennya torgivli z miscevim naselennyam v tomu chisli zajmalas rabotorgivleyu Portugalci nazivali uzberezhzhya suchasnoyi Liberiyi Percevim Beregom Pislya portugalciv naprikinci 16 st na uzberezhzhi krayini z yavilis gollandci francuzi anglijci ta moreplavci z inshih krayin Voni tezh torguvali z miscevim naselennyam Novij chasMapa Liberiyi u 1830 Teritoriya plosheyu 13 376 kv km na misi Mesurado na uzberezhzhi Liberiyi bula vikuplena u miscevih plemen agentami Amerikanskogo kolonizacijnogo tovaristva spilno z uryadom SShA u kinci 1821 roku U 1822 roci Amerikanske Kolonizacijne Tovaristvo American Colonization Society stalo syudi pereselyati chornoshkirih meshkanciv zi SShA spovnenih bazhan stvoriti vilnu derzhavu za zrazkom i podoboyu samih SShA Viddilennya tovaristva v riznih shtatah SShA zajmalis pereselennyam zvilnenih z rabstva kolishnih temnoshkirih rabiv afrikanskogo pohodzhennya do uzberezhzhya zahidnoyi Afriki Tak vinikli pereselenski koloniyi 1822 1824 rr Liberiya 1827 r Nova Dzhordzhiya 1828 r Konnektikut v Africi 1834 r Merilend v Africi 1832 r Egina 1832 1835 rr Bassa Kov 1837 r Misissipi v Africi U 1839 r bilshist kolonij ob yednalis v odnu koloniyu Liberiya zi stoliceyu v m Monroviya pershij prezident Liberiyi Roberts Dzhozef Dzhenkins U 1847 roci Liberiya progolosila svoyu nezalezhnist i stala respublikoyu Politichna ta socialno ekonomichna sistema Liberiyi bula skopijovana z amerikanskoyi Problemoyu novoyi derzhavi buli stosunki z korinnim afrikanskim naselennyam ta yevropejskimi derzhavami V Britaniyeyu ta Franciyeyu Panivnoyu etnichnoyu grupoyu derzhavi Liberiya stali ridnoyu movoyu kotrih bula anglijska mova perevazhnoyu religiyeyu hristiyanstvo U toj zhe chas korinne naselennya krayini perebuvalo na nizkomu rivni rozvitku ta spoviduvalo yazichnictvo 1857 r koloniya Merilend znesilena napadami na neyi miscevih plemen uvijshla do skladu Liberiyi Franciya i Velika Britaniya takozh vidibrali u slabkoyi Liberiyi chastini zemel na zahodi ta shodi Lishe 1911 r Liberiya dobilasya mizhnarodnogo viznannya svoyih kordoniv vtrativshi 44 poperednoyi teritoriyi Rozkvit krayini nastav u 1920 h rr koli amerikanska kompaniya Fajrstoun Rabber zabezpechila popit na naturalnij kauchuk iz Liberiyi U 1944 1971 rr prezidentom buv Vilyam Tabmen U 1971 roci prezidentom Liberiyi stav Tolbert yakogo vbili pid chas perevorotu 1980 roku yakim keruvav Samuel Doe Na comu era dominuvannya amerikano liberijciv zavershilasya Do vladi pochali prihoditi predstavniki korinnogo naselennya Novu konstituciyu bulo uhvaleno v 1984 koli bula zapochatkovana Nacionalna demokratichna partiya Liberiyi U 1985 vona peremogla na zagalnih viborah Pid rizdvo 1989 r v Liberiyu z Kot d Ivuaru vtorgsya zagin povstanciv Naconalnogo patriotichnogo frontu na choli z Ch Tejlorom ropochalasya persha gromadyanska vijna v Liberiyi povstanci vistupali proti uryadu Dou U 1990 Doe buv ubitij v gromadyanskij vijni mizh voroguyuchimi frakciyami OAYe spryamuvala u serpni 1990 v Liberiyu zahidnoafrikanski mirotvorchi sili EKOVAS Voni vvijshli v krayinu koli vijna vse she trivala Z yih dopomogoyu bulo stvoreno timchasovij uryad z riznih partij Odnak vin kontrolyuvav lishe stolicyu reshta krayini bula v rukah riznih ozbroyenih ugrupuvan Monroviya perebuvala v oblozi vijsk povstanciv v 1992 Rozv yazannyam konfliktu stala Mirna ugodu pro timchasove kolektivne prezidentstvo vibori buli priznacheni na 1994 Odnak voni zmogli vidbutis lishe 1997 r i na nih peremig lider najbilshogo ugrupuvannya povstanciv Charlz Tejlor V serpni 2003 vin utik z krayini pid tiskom zvinuvachen u riznih zlochinah jogo zastupiv vice prezident a potim golova timchasovogo uryadu Gromadyanska vijna v Liberiyi jshla z 1989 do 2003 r Pislya cogo v krayini bula rozmishena misiya OON u Liberiyi u tomu chisli z uchastyu Ukrayini Na prezidentskih viborah 2005 peremogla Elen Dzhonson Serlif a u 2017 Dzhordzh Vea Tubilni liberijski zhinki 1910 Liberijskij prezident Vilyam Tolbert ta prezident SShA Dzhimmi Karter v mashini livoruch u Monroviyi 1978DzherelaDahno I I Krayini svitu Enciklopedichnij dovidnik Kiyiv MAPA 2004 608s s 278 279 Afrika enciklopedicheskij spravochnik T 2 K Ya Moskva Sovetskaya enciklopediya 1987 671s s 52 53 PrimitkiCharlz Rajmond Bizli Princ Enrike Moreplavec Kiyiv Tempora 2015 236s s 228 Map of Liberia West Africa World Digital Library 1830 Arhiv originalu za 25 chervnya 2013 Procitovano 3 chervnya 2013 PosilannyaLiberia 25 lipnya 2008 u Wayback Machine Entry on Liberia from the 1907 Catholic Encyclopedia Article Liberia from Catholic Encyclopedia 1910 edition from EB 1911 Offers a history of Liberia from 1461 to the present Extensive background information with links and photos Liberian Law 24 zhovtnya 2008 u Wayback Machine Cornell Law Library contains digitized documents dealing with the creation of the nation of Liberia and the laws enacted at its foundation as well as extensive links for further research Rulers 16 kvitnya 2016 u Wayback Machine U S Library of Congress exhibition based on materials deposited by the ACS 16 veresnya 2008 u Wayback Machine A View of Liberian History and Government 6 zhovtnya 2008 u Wayback Machine a critical view of the ACS CIA World Factbook Liberia 31 serpnya 2020 u Wayback Machine BBC Country Profile Liberia 19 zhovtnya 2011 u Wayback Machine Timeline Liberia 2 chervnya 2008 u Wayback Machine History of Liberia a Timeline from Library of Congress 8 kvitnya 2015 u Wayback Machine Political Resources on the Net Liberia 17 veresnya 2008 u Wayback Machine For the Record Liberia from UN Human Rights System 8 lyutogo 2008 u Wayback Machine Div takozhRoberts Dzhozef Dzhenkins

Дата публікації:
Топ