Гренада — маленька острівна держава в східній частині Карибського моря в Америці. Її історія тісно зв'язана з колоніяльним проникненням європейців до Америки.
Доколумбів період
Перше відоме населення Гренади — індіанці — араваки. До 15 ст. їх повністю витіснили кариби.
Колоніальний період
Острів відкрив Х.Колумб 15 серпня 1498 р. і дав йому назву Консепсьйон. Назву Ґренада він отримав пізніше.
1650 р. острів був куплений Францією в Іспанії. Аборигени — кариби відчайдушно чинили опір прибульцям. Однак у 1655 р. французи оточили останніх карибів, що залишились на Гренаді і запропонували їм здатися. Але індіанці вибрали смерть у морі замість полону. Французький губернатор Мартиніки заснував на острові найбільше поселення європейців, що стало потім столицею Гренади — містом Сент-Джорджес. 1674 р. Гренада офіційно стала володінням французької корони. Під час Семирічної війни 1756—1763 рр. острів захопили британці і він за мирним договором відійшов англійцям. 1779 р. Франція відвоювала його, але за мирним договором 1783 змушена була все-таки віддати знову. Гренада офіційно стала колонією Великої Британії на 200 років.
З появою європейців на Гренаді виникли великі плантації бавовни, какао, кави, мускатного горіха. Маючи потребу в робочих руках, французькі та англійські землевласники, завозили з Африки чорношкірих рабів та використовували їх працю. Багато невільників працювали прислугою в білих. Негритянське населення острова швидко збільшувалось, склавши великий відсоток гренадців. У 1795 р. вибухнуло повстання рабів на чолі з Жюльєном Федоном. Але наступного року британські війська його придушили. Остаточно рабство на острові було скасоване лише 1838 р.
У 1833—1960 рр. Гренада входила до складу британської колонії Підвітряних островів. Хоча вона була аграрним придатком метрополії, тут розвивалась і місцева промисловість. Виникли заводи з переробки цукрової тростини, виробництва рому, очищення бавовни, меблеві і швейні фабрики. Острів приваблював численних туристів, тут будувались готелі і дороги. Все це призвело до того, що у 20-30 -х рр. 20 ст. в Гренаді з'явилась дрібна буржуазія, робітничий клас, а надалі профспілки і політичні партії. Найбільша профспілка — профспілка робітників розумової і фізичної праці — виникла в 1951. Її очолив робітник-активіст Ерік Гейрі. Цього ж 1951 р. Гейрі організував страйк робітників плантацій за покращення умов праці і підвищення платні, який завершився перемогою. Це привело до збільшення авторитету Гейрі. Він заснував свою партію — Партію народу Гренади, перейменовану в 1953 у Об'єднану лейбористьську партію. Вона перемагала на місцевих виборах 1954, 1961, 1967, 1972 років. 1956 колонія отримала від Британії обмежене самоврядування, а 1967 статус «асоційованої держави» з нею.
Незалежність
7 лютого 1974 р. Гренада проголосила незалежність від В.Британії. Ерік Гейрі став першим незалежної держави. 13 березня 1979, в той час, коли Гейрі був за кордоном з візитом, опозиціонери на чолі з М.Бішопом зробили державний переворот і захопили владу в країні. Вони скористались широким незадоволенням диктаторським стилем правління Гейрі. Уряд Бішопа мав яскраво виражене соціалістичне обличчя, тому швидко пішов на співпрацю з соціалістичними і комуністичними країнами. Співробітництво з Кубою і СРСР призвело до активізації крайніх лівих екстремістів в керівництві Гренади. 19 жовтня 1983 Бішопа і його колег вбили, владу захопив генерал Остін. У відповідь США, занепокоєні утворенням ще однієї комуністичної держави в Америці, організували разом з країнами Карибського регіону інтервенцію в Гренаду. Режим Остіна був швидко повалений та створено тимчасовий уряд на чолі з Н.Бретвейтом. 4 грудня 1984 прем'єр-міністром став Герберт Блейз. У 1986 р. відбувся суд над заколотниками, причетними до вбивства Бішопа, 14 з них були засуджені до смертної кари.
Протягом 1989—1995 уряди Б.Джонса, Н.Бретвейта і Д.Брізана заступали одне одного. На виборах 20 червня 1995 р. перемогла Нова національна партія, її лідер Кіт Мітчелл став прем'єром. 2008—2013 його змінив Т.Томас. 2013 Мітчелл знову переміг на виборах.
Джерела
- І. І. Дахно. Країни світу: енциклопедичний довідник. Київ. «МАПА». 2004. -618с. с.122-123.
- Хорхе Луна. Гренада: революционные годы. Москва. «Прогресс». 1984. — 216с.
Примітки
- Х.Луна. Гренада: революционные годы. Москва. «Прогресс». 1984. 216с. с.9.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Grenada malenka ostrivna derzhava v shidnij chastini Karibskogo morya v Americi Yiyi istoriya tisno zv yazana z koloniyalnim proniknennyam yevropejciv do Ameriki Dokolumbiv periodPershe vidome naselennya Grenadi indianci aravaki Do 15 st yih povnistyu vitisnili karibi Kolonialnij periodOstriv vidkriv H Kolumb 15 serpnya 1498 r i dav jomu nazvu Konsepsjon Nazvu Grenada vin otrimav piznishe Volodinnya Ispaniyi v Karibskomu mori 1600 r 1650 r ostriv buv kuplenij Franciyeyu v Ispaniyi Aborigeni karibi vidchajdushno chinili opir pribulcyam Odnak u 1655 r francuzi otochili ostannih karibiv sho zalishilis na Grenadi i zaproponuvali yim zdatisya Ale indianci vibrali smert u mori zamist polonu Francuzkij gubernator Martiniki zasnuvav na ostrovi najbilshe poselennya yevropejciv sho stalo potim stoliceyu Grenadi mistom Sent Dzhordzhes 1674 r Grenada oficijno stala volodinnyam francuzkoyi koroni Pid chas Semirichnoyi vijni 1756 1763 rr ostriv zahopili britanci i vin za mirnim dogovorom vidijshov anglijcyam 1779 r Franciya vidvoyuvala jogo ale za mirnim dogovorom 1783 zmushena bula vse taki viddati znovu Grenada oficijno stala koloniyeyu Velikoyi Britaniyi na 200 rokiv Z poyavoyu yevropejciv na Grenadi vinikli veliki plantaciyi bavovni kakao kavi muskatnogo goriha Mayuchi potrebu v robochih rukah francuzki ta anglijski zemlevlasniki zavozili z Afriki chornoshkirih rabiv ta vikoristovuvali yih pracyu Bagato nevilnikiv pracyuvali prislugoyu v bilih Negrityanske naselennya ostrova shvidko zbilshuvalos sklavshi velikij vidsotok grenadciv U 1795 r vibuhnulo povstannya rabiv na choli z Zhyulyenom Fedonom Ale nastupnogo roku britanski vijska jogo pridushili Ostatochno rabstvo na ostrovi bulo skasovane lishe 1838 r U 1833 1960 rr Grenada vhodila do skladu britanskoyi koloniyi Pidvitryanih ostroviv Hocha vona bula agrarnim pridatkom metropoliyi tut rozvivalas i misceva promislovist Vinikli zavodi z pererobki cukrovoyi trostini virobnictva romu ochishennya bavovni meblevi i shvejni fabriki Ostriv privablyuvav chislennih turistiv tut buduvalis goteli i dorogi Vse ce prizvelo do togo sho u 20 30 h rr 20 st v Grenadi z yavilas dribna burzhuaziya robitnichij klas a nadali profspilki i politichni partiyi Najbilsha profspilka profspilka robitnikiv rozumovoyi i fizichnoyi praci vinikla v 1951 Yiyi ocholiv robitnik aktivist Erik Gejri Cogo zh 1951 r Gejri organizuvav strajk robitnikiv plantacij za pokrashennya umov praci i pidvishennya platni yakij zavershivsya peremogoyu Ce privelo do zbilshennya avtoritetu Gejri Vin zasnuvav svoyu partiyu Partiyu narodu Grenadi perejmenovanu v 1953 u Ob yednanu lejboristsku partiyu Vona peremagala na miscevih viborah 1954 1961 1967 1972 rokiv 1956 koloniya otrimala vid Britaniyi obmezhene samovryaduvannya a 1967 status asocijovanoyi derzhavi z neyu Nezalezhnist7 lyutogo 1974 r Grenada progolosila nezalezhnist vid V Britaniyi Erik Gejri stav pershim nezalezhnoyi derzhavi 13 bereznya 1979 v toj chas koli Gejri buv za kordonom z vizitom opozicioneri na choli z M Bishopom zrobili derzhavnij perevorot i zahopili vladu v krayini Voni skoristalis shirokim nezadovolennyam diktatorskim stilem pravlinnya Gejri Uryad Bishopa mav yaskravo virazhene socialistichne oblichchya tomu shvidko pishov na spivpracyu z socialistichnimi i komunistichnimi krayinami Spivrobitnictvo z Kuboyu i SRSR prizvelo do aktivizaciyi krajnih livih ekstremistiv v kerivnictvi Grenadi 19 zhovtnya 1983 Bishopa i jogo koleg vbili vladu zahopiv general Ostin U vidpovid SShA zanepokoyeni utvorennyam she odniyeyi komunistichnoyi derzhavi v Americi organizuvali razom z krayinami Karibskogo regionu intervenciyu v Grenadu Rezhim Ostina buv shvidko povalenij ta stvoreno timchasovij uryad na choli z N Bretvejtom 4 grudnya 1984 prem yer ministrom stav Gerbert Blejz U 1986 r vidbuvsya sud nad zakolotnikami prichetnimi do vbivstva Bishopa 14 z nih buli zasudzheni do smertnoyi kari Protyagom 1989 1995 uryadi B Dzhonsa N Bretvejta i D Brizana zastupali odne odnogo Na viborah 20 chervnya 1995 r peremogla Nova nacionalna partiya yiyi lider Kit Mitchell stav prem yerom 2008 2013 jogo zminiv T Tomas 2013 Mitchell znovu peremig na viborah DzherelaI I Dahno Krayini svitu enciklopedichnij dovidnik Kiyiv MAPA 2004 618s s 122 123 Horhe Luna Grenada revolyucionnye gody Moskva Progress 1984 216s PrimitkiH Luna Grenada revolyucionnye gody Moskva Progress 1984 216s s 9