Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Передісторія
Є археологічні свідчення, що ще в далекій давнині на територія сучасного Бердянська жили люди. Так, на околиці сучасного міста, в урочищах Солодкий Лиман та Близький Шпиль, були виявлені і досліджені залишки двох поселень епохи неоліту і ранньої бронзи (3 тисячоліття до н. е.). Найбільш ранні письмові відомості про дану місцевість датуються V століттям до н. е.. Територія сучасного Північного Приазов'я описана Страбоном, Плінієм Старшим і Геродотом. У різний час ця територія мала назви: Агрія («надлишкова», «багата»), Дике поле, Берди («багата»). В VI ст. до н. е. на територію Бердянська, як і на територію Подніпров'я прийшли арійські племена - скіфи. Про це свідчить ряд знахідок скіфської доби на території Бердянська. Це, наприклад, курганні поховання скіфських царів і вельмож, які дають нам уявлення про багатство скіфів, які проживали на цій території. Найвизначнішим похованням є поховання скіфського царя Атея. Раніше вчені говорили, що він похований в кургані Чортомлик, але археологи Бердянського краєзнавчого музею довели, що він похований саме в Бердянському кургані.
Біля гирла Берди, в 70-х роках XVIII століття, була побудована Петровська фортеця для захисту від кримських татар. Правобережжя Берди стало російським у 1783 році, після приєднання Кримського ханства до Росії. Наприкінці XVIII століття місцевість нинішнього розташування Бердянська почала інтенсивно заселятися. У 1784 році була утворена Таврійська область, у 1802 році перетворена на Таврійську губернію. Землі нинішнього міста належали до Мелітопольського повіту.
Заселяючи край вихідцями з центральної Росії, царський уряд приваблював іноземних поселенців, перш за все німців з Багема, Баварії. Їм роздавали землі і звільняли від податків на 30 років. Таким чином, на початок XIX століття територія краю була заселена кріпосними селянами поміщицьких угідь, державними селянами, німецькими колоністами і ногайцями. Найбільше число поселень мали ногайці. Поступово вони стали переходити до більш осілого способу життя, стали займатися хліборобством, торгівлею, досягли певних успіхів і потребували в заснування міста, ринку збуту.
Крім того, на початку XIX століття економічні інтереси Російської імперії зажадали будівництва порту на узбережжі Азовського моря для експорту пшениці за кордон з Приазов'я та Лівобережжя України.
Заснування міста
Спочатку за проектом де-Мезона в 1817 році місце для міста було вибрано на річці Обитічній. Граф Рішельє в цьому ж році вирішив тут будувати пристань. Будівництво почалося в гирлі річки Обитічної, де і виникло місто Ногайськ (нині Приморськ). Проте незабаром з'ясувалося, що для порту це місце було обрано вкрай невдало.
В 1824 році граф М. С. Воронцов, новий генерал-губернатор, доручив адміралу О. Грейгу спорядити експедицію на чолі з капітаном другого рангу Критським і геодезистом Манганарі, які повинні були відшукати зручне місце для спорудження пристані на Північному Приазов'ї. У сиру, холодну, вітряну осінь 1824 року Критський виконав дане йому доручення і в рапорті М. С. Воронцову написав:
Бердянська коса перевершує неймовірно своєю перевагою Обиітічну, і на ній ви можете завести пристань і порт, який хіба Севастополю поступиться …
3 листопада 1827 року був оформлений акт про відмежування землі для причалу та міста (цей день вважається датою заснування міста). У цьому ж році на березі затоки була споруджена пристань, зросло невелике селище під назвою Кутур-Огли, що поклало початок майбутньому місту.
У очевидній вигоді вибору місця для Бердянського порту переконався і імператор Микола I, особисто відвідавши Приазов'я 20—21 жовтня 1828 року, прямуючи з Маріуполя до Криму.
Російська імперія
1 липня 1830 року пройшла офіційна церемонія відкриття пристані. Поселення отримало назву Ново-Ногайськ і 1835 року отримало статус міста. 1835 року завершено будівництво порту. Для збільшення безпеки судноплавства, 1838 року було побудовано Нижній Бердянський маяк. Населення міста 1838 року становило 3 200 жителів.
1 січня 1841 року спеціальним указом царя Миколи I місто було перейменовано в Бердянськ. 1842 року Бердянськ став центром Бердянського повіту. У місті відкрили міську і повітову поштові станції. Відкрилася парафіяльна школа. 17 листопада 1844 року, був затверджений перший герб Бердянська та Бердянського повіту
За даними 1848 року, в місті працювало 6 парових млинів, 3 маслоробні, макаронна і галетна фабрики, 15 рибообробних підприємств, салотопний і свічковий, 15 цегельних і 7 черепичних заводів. У Бердянську йшла жвава торгівля, яку вели 200 зернових магазинів-складів, 70 купецьких крамниць. Діяли також 2 готелі, 2 трактири, 15 винних погребів, 3 кав'ярні і казино. Щорічно проводилися три великі ярмарки.
Місто розвивалося і росло, хоча на перших порах забудова його велася безсистемно і хаотично. У середмісті зводилися особняки знаті, купців, священиків, службові приміщення. На околицях виникали бердянські слобідки: Матроська, Німецька, Солдатська (відоміша як Ліски), Собача балка, Гаврилівка, Ближні і Дальні Макорти та інші.
10 квітня 1862 року царем Олександром II за сприяння міського голови М. С. Кобозєва був затверджений план повітового міста Бердянська, складений проектувальниками Одеси. За планом вулиці були прямі, що йдуть в напрямку моря. Це планування збереглася до наших днів у центральній частині міста. Заборонялося будувати будинки вище другого поверху. Місто прикрашали: Зимовий театр, будівля міської управи (ратуші), готель «Брістоль» (нині Будинок культури заводу «Південгідромаш»), чоловіча класична гімназія (нині головний корпус педагогічного інституту), Вознесенський собор, Лютеранська церква та інші.
У 1864—1865 роках з'явився телеграф. 24 березня 1868 року для захисту суден у порту від штормів був побудований хвилеріз.
Одне за одним виникали в Бердянську торгові консульства Греції, Англії, Італії, Іспанії, Австро-Угорщини, Франції, Данії та інших держав.
У 1876 році на посаду градоначальника та начальника порту був призначений учасник Севастопольської оборони, контр-адмірал П. П. Шмідт — батько легендарного «червоного адмірала» Петра Шмідта, який очолив у 1905 році революційне повстання на крейсері «Очаків». Людина прогресивних поглядів, контр-адмірал П. П. Шмідт багато зробив для розвитку порту і міста.
Біля керма міської влади близько 20 років стояв М. С. Кобозєв. У XIX столітті ці обов'язки також гідно виконували І. Ф. Матіас, І. Ф. Геммерле, В. І. Сахань, К. П. Константинов, К. С. Аргіропул, І. Д. Деметріадіс, В. Е. Гаєвський, В. І. Анопов та інші, відомі на той час люди.
У другій половині століття в місті з'явилися невеликі промислові підприємства, відкрилися банки. У всій Європі був відомий завод Д. Гріевза з виробництва жниварок. Заводи сільгоспмашин відкрили Шредер і Матіас. З'явилися канатно-шпагатно фабрика Венца і Янцена, свічковий-восковий завод Сельстрема, ковбасна фабрика Ліцмена, пивоварний завод Феттер, макаронна фабрика Клавдіна, друкарня Едігера. Італійці побудували міську електростанцію. Перетворення Бердянська в портово-промислове і торгово-купецьке місто, зусилля демократично налаштованих кіл супроводжувалися значними змінами в його зовнішності. На цей час в місті виходили дві щоденні газети, працювали три бібліотеки, чотири книгарні, водопровід, було освітлення. У 1899 році, після багатьох бюрократичних труднощів і тяганини, Бердянськ отримав залізничне сполучення зі станцією Чаплине.
Перед ХХ століттям населення міста, згідно з переписом 1897 року налічувалося 26,5 тисячі душ обох статей — майже порівну чоловіків і жінок. У місті було близько десяти православних храмів, дві єврейські синагоги і одна караїмська кенаса, чоловіча і жіноча гімназії, морехідні класи, міське училище і інше, а також кілька кредитних установ. Крім обширної вивізного торгівлі, головним предметом якої було зерно і менше борошно, Бердянськ вівдосить велику і внутрішню торгівлю, будучи при цьому значним розподільних ринком одержуваних товарів для вельми широкої округи.
У 1902 році почалася телефонізація міста — були встановлені перші телефони. Побудована франко-бельгійським акціонерним товариством електростанція забезпечувала електроенергією будинків в центральній частині міста. Протягом 1904—1905 років в порту проводять днопоглиблювальні роботи, був проритий судноплавний канал для того щоб в порт змогли прибувати судна з більшою осадкою і отже вантажопідйомністю. У 1905 році почало працювати реальне училище.
У 1913 році в місті проживало 35 тисяч чоловік, тут було 20 шкіл, діяли три клуби, міський театр, бібліотека, три ілюзіони.
Українська революція
У 1917 році акціонерне товариство «Матіас» почало будувати в Бердянську аеропланний завод. Щорічне відвідування суднами морського порту склало 350—360 суден. З початком Української революції та Першої радянсько-української війни, у грудні 1917 року місто зайняли більшовики, проти яких у квітні 1918 року вибухнуло повстання. Протягом наступних трьох років місто перебувало послідовно під владою Центральної Ради, гетьмана, більшовиків, денікінського уряду та знову більшовиків. За результатами перших українських визвольних змагань остаточно опиняється під радянською окупацією.
Радянський період
Ранній СРСР
У 1924 році Первомайський завод (колишній Гріевза) почав випускати сільськогосподарські машини. У 1925 році почали працювати педагогічний та механічний технікуми. У 1930 році були побудовані і прийняли своїх перших відвідувачів краєзнавчий та художній музеї. У 1933 році відкрили педагогічний інститут. У 1937 році вступила в дію міська електростанція. Крекінг-завод видав свою першу продукцію — автомобільний бензин і мазут.
З 1939 по 1958 рік місто називається Осипенко на честь , Осипенко Поліни Денисівни.
Станом на 1940 рік в Бердянську діяли 20 санаторіїв і будинків відпочинку, працювали 12 клубів, 7 кінотеатрів, 4 парки. В місті мешкало 55 тисяч чоловік.
Друга Світова війна
Протягом Другої світової війни, 7 жовтня 1941 року почалася окупація Бердянська німецькими військами. Німці вивезли на каторжні роботи до Німеччини 11 500 мешканців міста. Було закатовано і розстріляно понад 6 тисяч городян.
17 вересня 1943 місто було звільнене від німців. З тих пір щорічно 17 вересня в місті святкується День визволення Бердянська. В пам'ять про дні окупації на встановлено пам'ятник.
Післявоєнні роки
У 1948 році було розпочато будівництво кабельного заводу «Азовкабель» який у 1950 році видав першу продукцію. У 1958 році в Бердянську став до ладу завод скловолокна, оснащений новітньою технікою того часу. У 1963 році для вирішення проблеми водопостачання міста, на річці Берді створено водосховище. У 1971 році був побудований великий винокомбінат. У 1973 році була розпочата газифікація Бердянська — до міста підведена лінія природного газу.
У 1977 році проведено урочисте святкування 150-річчя міста. Був побудований універмаг на 150 робочих місць. У 1978 році на північній околиці міста в селі Нововасилівка був розкопаний Бердянський курган. Це був один з небагатьох уцілілих донині скіфських царських курганів, вік якого датується серединою IV століття до н. е.. У 1986 році було розпочато будівництво Бердянського водоводу, призначеного для подачі в місто дніпровської води. У 1993 році в Бердянську відкрито .
Станом на 1976 рік у місті мешкало 117 тисяч осіб, у 1989 році — 133 тисячі.
Незалежна Україна
Кінець XX — початок XXI століття
У червні 2002 року в місті почала функціонувати муніципальна міліція.
1 вересня 2004 року було завершено 18-літнє будівництво 175-кілометрового Бердянського водоводу від Каховського магістрального каналу Р-9 (що йде від річки Дніпро) до Бердянська — у міста з'явилося джерело водопостачання, задовольняє вимогам, що пред'являються до питної води.
11 січня 2005 року Верховна Рада України присвоїла місту статус курорту державного значення.
1 червня 2006 року на початку Бердянської коси було відкрито найбільший в Україні аквапарк — перше масштабне будівництво нового об'єкта туристичної інфраструктури в місті з початку 90-х років XX століття.
25 січня робоча група з декомунізації проголосувала за нові назви бердянських вулиць та інших топонімів [ 19 вересня 2016 у Wayback Machine.]
29 січня 2015 року у місті на знак підтримки розпочатого в країні процесу декомунізації патріотично налаштовані громадяни повалили пам'ятник більшовицькому ватажкові Леніну.
Російсько-українська війна
Під час російського вторгнення в Україну 2022 року війська країни-агресора ввійшли в Бердянськ 27 лютого, але зустріли мітинг місцевих жителів. Під тиском містян окупанти відвели свою техніку з центру міста й лишили на всіх установах українські прапори. 24 березня ударом українських сил було потоплено російський десантний корабель «Саратов».
19 квітня 2022 року окупанти призначили «заступником мера» місцевого двірника, який працював у КП «БердянськЕкоТранс».. Тож у Бердянську рашисти створили фейкову «нову владу» з двірників та вантажників. Жоден керівник бюджетної установи чи комунального підприємства у Бердянську не перейшов на бік окупантів, тому вони вирішили створити «мерію» із слюсарів, прибиральників та інших робітничих професій.
Примітки
- . Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 28 лютого 2022. Процитовано 28 лютого 2022.
- . hromadske.ua (укр.). Архів оригіналу за 28 лютого 2022. Процитовано 28 лютого 2022.
- . apostrophe.com.ua. 20 квітня 2022. Архів оригіналу за 21 квітня 2022. Процитовано 18 вересня 2022.
- . 1news.zp.ua. 4 травня 2022. Архів оригіналу за 4 травня 2022. Процитовано 18 вересня 2022.
Посилання
- (рос.);
- berdyansk.ucoz.org [ 15 липня 2009 у Wayback Machine.](рос.);
- (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
PeredistoriyaYe arheologichni svidchennya sho she v dalekij davnini na teritoriya suchasnogo Berdyanska zhili lyudi Tak na okolici suchasnogo mista v urochishah Solodkij Liman ta Blizkij Shpil buli viyavleni i doslidzheni zalishki dvoh poselen epohi neolitu i rannoyi bronzi 3 tisyacholittya do n e Najbilsh ranni pismovi vidomosti pro danu miscevist datuyutsya V stolittyam do n e Teritoriya suchasnogo Pivnichnogo Priazov ya opisana Strabonom Pliniyem Starshim i Gerodotom U riznij chas cya teritoriya mala nazvi Agriya nadlishkova bagata Dike pole Berdi bagata V VI st do n e na teritoriyu Berdyanska yak i na teritoriyu Podniprov ya prijshli arijski plemena skifi Pro ce svidchit ryad znahidok skifskoyi dobi na teritoriyi Berdyanska Ce napriklad kurganni pohovannya skifskih cariv i velmozh yaki dayut nam uyavlennya pro bagatstvo skifiv yaki prozhivali na cij teritoriyi Najviznachnishim pohovannyam ye pohovannya skifskogo carya Ateya Ranishe vcheni govorili sho vin pohovanij v kurgani Chortomlik ale arheologi Berdyanskogo krayeznavchogo muzeyu doveli sho vin pohovanij same v Berdyanskomu kurgani Petrovska fortecya Bilya girla Berdi v 70 h rokah XVIII stolittya bula pobudovana Petrovska fortecya dlya zahistu vid krimskih tatar Pravoberezhzhya Berdi stalo rosijskim u 1783 roci pislya priyednannya Krimskogo hanstva do Rosiyi Naprikinci XVIII stolittya miscevist ninishnogo roztashuvannya Berdyanska pochala intensivno zaselyatisya U 1784 roci bula utvorena Tavrijska oblast u 1802 roci peretvorena na Tavrijsku guberniyu Zemli ninishnogo mista nalezhali do Melitopolskogo povitu Zaselyayuchi kraj vihidcyami z centralnoyi Rosiyi carskij uryad privablyuvav inozemnih poselenciv persh za vse nimciv z Bagema Bavariyi Yim rozdavali zemli i zvilnyali vid podatkiv na 30 rokiv Takim chinom na pochatok XIX stolittya teritoriya krayu bula zaselena kriposnimi selyanami pomishickih ugid derzhavnimi selyanami nimeckimi kolonistami i nogajcyami Najbilshe chislo poselen mali nogajci Postupovo voni stali perehoditi do bilsh osilogo sposobu zhittya stali zajmatisya hliborobstvom torgivleyu dosyagli pevnih uspihiv i potrebuvali v zasnuvannya mista rinku zbutu Krim togo na pochatku XIX stolittya ekonomichni interesi Rosijskoyi imperiyi zazhadali budivnictva portu na uzberezhzhi Azovskogo morya dlya eksportu pshenici za kordon z Priazov ya ta Livoberezhzhya Ukrayini Zasnuvannya mistaSpochatku za proektom de Mezona v 1817 roci misce dlya mista bulo vibrano na richci Obitichnij Graf Rishelye v comu zh roci virishiv tut buduvati pristan Budivnictvo pochalosya v girli richki Obitichnoyi de i viniklo misto Nogajsk nini Primorsk Prote nezabarom z yasuvalosya sho dlya portu ce misce bulo obrano vkraj nevdalo Pam yatnik Kritskomu v Berdyansku V 1824 roci graf M S Voroncov novij general gubernator doruchiv admiralu O Grejgu sporyaditi ekspediciyu na choli z kapitanom drugogo rangu Kritskim i geodezistom Manganari yaki povinni buli vidshukati zruchne misce dlya sporudzhennya pristani na Pivnichnomu Priazov yi U siru holodnu vitryanu osin 1824 roku Kritskij vikonav dane jomu doruchennya i v raporti M S Voroncovu napisav Berdyanska kosa perevershuye nejmovirno svoyeyu perevagoyu Obiitichnu i na nij vi mozhete zavesti pristan i port yakij hiba Sevastopolyu postupitsya 3 listopada 1827 roku buv oformlenij akt pro vidmezhuvannya zemli dlya prichalu ta mista cej den vvazhayetsya datoyu zasnuvannya mista U comu zh roci na berezi zatoki bula sporudzhena pristan zroslo nevelike selishe pid nazvoyu Kutur Ogli sho poklalo pochatok majbutnomu mistu U ochevidnij vigodi viboru miscya dlya Berdyanskogo portu perekonavsya i imperator Mikola I osobisto vidvidavshi Priazov ya 20 21 zhovtnya 1828 roku pryamuyuchi z Mariupolya do Krimu Rosijska imperiya1 lipnya 1830 roku projshla oficijna ceremoniya vidkrittya pristani Poselennya otrimalo nazvu Novo Nogajsk i 1835 roku otrimalo status mista 1835 roku zaversheno budivnictvo portu Dlya zbilshennya bezpeki sudnoplavstva 1838 roku bulo pobudovano Nizhnij Berdyanskij mayak Naselennya mista 1838 roku stanovilo 3 200 zhiteliv 1 sichnya 1841 roku specialnim ukazom carya Mikoli I misto bulo perejmenovano v Berdyansk 1842 roku Berdyansk stav centrom Berdyanskogo povitu U misti vidkrili misku i povitovu poshtovi stanciyi Vidkrilasya parafiyalna shkola 17 listopada 1844 roku buv zatverdzhenij pershij gerb Berdyanska ta Berdyanskogo povitu Gerb 1844 roku Za danimi 1848 roku v misti pracyuvalo 6 parovih mliniv 3 maslorobni makaronna i galetna fabriki 15 riboobrobnih pidpriyemstv salotopnij i svichkovij 15 cegelnih i 7 cherepichnih zavodiv U Berdyansku jshla zhvava torgivlya yaku veli 200 zernovih magaziniv skladiv 70 kupeckih kramnic Diyali takozh 2 goteli 2 traktiri 15 vinnih pogrebiv 3 kav yarni i kazino Shorichno provodilisya tri veliki yarmarki Misto rozvivalosya i roslo hocha na pershih porah zabudova jogo velasya bezsistemno i haotichno U seredmisti zvodilisya osobnyaki znati kupciv svyashenikiv sluzhbovi primishennya Na okolicyah vinikali berdyanski slobidki Matroska Nimecka Soldatska vidomisha yak Liski Sobacha balka Gavrilivka Blizhni i Dalni Makorti ta inshi Budivlya cholovichoyi klasichnoyi gimnaziyi 10 kvitnya 1862 roku carem Oleksandrom II za spriyannya miskogo golovi M S Kobozyeva buv zatverdzhenij plan povitovogo mista Berdyanska skladenij proektuvalnikami Odesi Za planom vulici buli pryami sho jdut v napryamku morya Ce planuvannya zbereglasya do nashih dniv u centralnij chastini mista Zaboronyalosya buduvati budinki vishe drugogo poverhu Misto prikrashali Zimovij teatr budivlya miskoyi upravi ratushi gotel Bristol nini Budinok kulturi zavodu Pivdengidromash cholovicha klasichna gimnaziya nini golovnij korpus pedagogichnogo institutu Voznesenskij sobor Lyuteranska cerkva ta inshi U 1864 1865 rokah z yavivsya telegraf 24 bereznya 1868 roku dlya zahistu suden u portu vid shtormiv buv pobudovanij hvileriz Odne za odnim vinikali v Berdyansku torgovi konsulstva Greciyi Angliyi Italiyi Ispaniyi Avstro Ugorshini Franciyi Daniyi ta inshih derzhav Gradonachalnik P P Shmidt U 1876 roci na posadu gradonachalnika ta nachalnika portu buv priznachenij uchasnik Sevastopolskoyi oboroni kontr admiral P P Shmidt batko legendarnogo chervonogo admirala Petra Shmidta yakij ocholiv u 1905 roci revolyucijne povstannya na krejseri Ochakiv Lyudina progresivnih poglyadiv kontr admiral P P Shmidt bagato zrobiv dlya rozvitku portu i mista Bilya kerma miskoyi vladi blizko 20 rokiv stoyav M S Kobozyev U XIX stolitti ci obov yazki takozh gidno vikonuvali I F Matias I F Gemmerle V I Sahan K P Konstantinov K S Argiropul I D Demetriadis V E Gayevskij V I Anopov ta inshi vidomi na toj chas lyudi U drugij polovini stolittya v misti z yavilisya neveliki promislovi pidpriyemstva vidkrilisya banki U vsij Yevropi buv vidomij zavod D Grievza z virobnictva zhnivarok Zavodi silgospmashin vidkrili Shreder i Matias Z yavilisya kanatno shpagatno fabrika Venca i Yancena svichkovij voskovij zavod Selstrema kovbasna fabrika Licmena pivovarnij zavod Fetter makaronna fabrika Klavdina drukarnya Edigera Italijci pobuduvali misku elektrostanciyu Peretvorennya Berdyanska v portovo promislove i torgovo kupecke misto zusillya demokratichno nalashtovanih kil suprovodzhuvalisya znachnimi zminami v jogo zovnishnosti Na cej chas v misti vihodili dvi shodenni gazeti pracyuvali tri biblioteki chotiri knigarni vodoprovid bulo osvitlennya U 1899 roci pislya bagatoh byurokratichnih trudnoshiv i tyaganini Berdyansk otrimav zaliznichne spoluchennya zi stanciyeyu Chapline Pered HH stolittyam naselennya mista zgidno z perepisom 1897 roku nalichuvalosya 26 5 tisyachi dush oboh statej majzhe porivnu cholovikiv i zhinok U misti bulo blizko desyati pravoslavnih hramiv dvi yevrejski sinagogi i odna karayimska kenasa cholovicha i zhinocha gimnaziyi morehidni klasi miske uchilishe i inshe a takozh kilka kreditnih ustanov Krim obshirnoyi viviznogo torgivli golovnim predmetom yakoyi bulo zerno i menshe boroshno Berdyansk vivdosit veliku i vnutrishnyu torgivlyu buduchi pri comu znachnim rozpodilnih rinkom oderzhuvanih tovariv dlya velmi shirokoyi okrugi Vilna teritoriya zi sliv Viktora Bilasha Centr Mahno ce Gulyajpilskij povit a mahnovshini Gulyajpilskij Grishinskij Mariupolskij Oleksandrivskij i Berdyanskij poviti U 1902 roci pochalasya telefonizaciya mista buli vstanovleni pershi telefoni Pobudovana franko belgijskim akcionernim tovaristvom elektrostanciya zabezpechuvala elektroenergiyeyu budinkiv v centralnij chastini mista Protyagom 1904 1905 rokiv v portu provodyat dnopogliblyuvalni roboti buv proritij sudnoplavnij kanal dlya togo shob v port zmogli pribuvati sudna z bilshoyu osadkoyu i otzhe vantazhopidjomnistyu U 1905 roci pochalo pracyuvati realne uchilishe Budinok kupcya Yezrubilskogo v Berdyansku Pochatok 20 stolittya V 1930 h rokah sanatorij radyanskih vijskovih lotchikiv U 1913 roci v misti prozhivalo 35 tisyach cholovik tut bulo 20 shkil diyali tri klubi miskij teatr biblioteka tri ilyuzioni Yevrejska sinagogaUkrayinska revolyuciyaU 1917 roci akcionerne tovaristvo Matias pochalo buduvati v Berdyansku aeroplannij zavod Shorichne vidviduvannya sudnami morskogo portu sklalo 350 360 suden Z pochatkom Ukrayinskoyi revolyuciyi ta Pershoyi radyansko ukrayinskoyi vijni u grudni 1917 roku misto zajnyali bilshoviki proti yakih u kvitni 1918 roku vibuhnulo povstannya Protyagom nastupnih troh rokiv misto perebuvalo poslidovno pid vladoyu Centralnoyi Radi getmana bilshovikiv denikinskogo uryadu ta znovu bilshovikiv Za rezultatami pershih ukrayinskih vizvolnih zmagan ostatochno opinyayetsya pid radyanskoyu okupaciyeyu Radyanskij periodRannij SRSR U 1924 roci Pervomajskij zavod kolishnij Grievza pochav vipuskati silskogospodarski mashini U 1925 roci pochali pracyuvati pedagogichnij ta mehanichnij tehnikumi U 1930 roci buli pobudovani i prijnyali svoyih pershih vidviduvachiv krayeznavchij ta hudozhnij muzeyi U 1933 roci vidkrili pedagogichnij institut U 1937 roci vstupila v diyu miska elektrostanciya Kreking zavod vidav svoyu pershu produkciyu avtomobilnij benzin i mazut Z 1939 po 1958 rik misto nazivayetsya Osipenko na chest Osipenko Polini Denisivni Stanom na 1940 rik v Berdyansku diyali 20 sanatoriyiv i budinkiv vidpochinku pracyuvali 12 klubiv 7 kinoteatriv 4 parki V misti meshkalo 55 tisyach cholovik Druga Svitova vijna pam yatnik na prospekti Lenina Protyagom Drugoyi svitovoyi vijni 7 zhovtnya 1941 roku pochalasya okupaciya Berdyanska nimeckimi vijskami Nimci vivezli na katorzhni roboti do Nimechchini 11 500 meshkanciv mista Bulo zakatovano i rozstrilyano ponad 6 tisyach gorodyan 17 veresnya 1943 misto bulo zvilnene vid nimciv Z tih pir shorichno 17 veresnya v misti svyatkuyetsya Den vizvolennya Berdyanska V pam yat pro dni okupaciyi na vstanovleno pam yatnik Pislyavoyenni roki U 1948 roci bulo rozpochato budivnictvo kabelnogo zavodu Azovkabel yakij u 1950 roci vidav pershu produkciyu U 1958 roci v Berdyansku stav do ladu zavod sklovolokna osnashenij novitnoyu tehnikoyu togo chasu U 1963 roci dlya virishennya problemi vodopostachannya mista na richci Berdi stvoreno vodoshovishe U 1971 roci buv pobudovanij velikij vinokombinat U 1973 roci bula rozpochata gazifikaciya Berdyanska do mista pidvedena liniya prirodnogo gazu U 1977 roci provedeno urochiste svyatkuvannya 150 richchya mista Buv pobudovanij univermag na 150 robochih misc U 1978 roci na pivnichnij okolici mista v seli Novovasilivka buv rozkopanij Berdyanskij kurgan Ce buv odin z nebagatoh ucililih donini skifskih carskih kurganiv vik yakogo datuyetsya seredinoyu IV stolittya do n e U 1986 roci bulo rozpochato budivnictvo Berdyanskogo vodovodu priznachenogo dlya podachi v misto dniprovskoyi vodi U 1993 roci v Berdyansku vidkrito Stanom na 1976 rik u misti meshkalo 117 tisyach osib u 1989 roci 133 tisyachi Nezalezhna UkrayinaBerdyanskij akvapark Kinec XX pochatok XXI stolittya U chervni 2002 roku v misti pochala funkcionuvati municipalna miliciya 1 veresnya 2004 roku bulo zaversheno 18 litnye budivnictvo 175 kilometrovogo Berdyanskogo vodovodu vid Kahovskogo magistralnogo kanalu R 9 sho jde vid richki Dnipro do Berdyanska u mista z yavilosya dzherelo vodopostachannya zadovolnyaye vimogam sho pred yavlyayutsya do pitnoyi vodi 11 sichnya 2005 roku Verhovna Rada Ukrayini prisvoyila mistu status kurortu derzhavnogo znachennya 1 chervnya 2006 roku na pochatku Berdyanskoyi kosi bulo vidkrito najbilshij v Ukrayini akvapark pershe masshtabne budivnictvo novogo ob yekta turistichnoyi infrastrukturi v misti z pochatku 90 h rokiv XX stolittya 25 sichnya robocha grupa z dekomunizaciyi progolosuvala za novi nazvi berdyanskih vulic ta inshih toponimiv 19 veresnya 2016 u Wayback Machine 29 sichnya 2015 roku u misti na znak pidtrimki rozpochatogo v krayini procesu dekomunizaciyi patriotichno nalashtovani gromadyani povalili pam yatnik bilshovickomu vatazhkovi Leninu Rosijsko ukrayinska vijna Dokladnishe Boyi za Berdyansk ta Ataka v portu Berdyanska Pid chas rosijskogo vtorgnennya v Ukrayinu 2022 roku vijska krayini agresora vvijshli v Berdyansk 27 lyutogo ale zustrili miting miscevih zhiteliv Pid tiskom mistyan okupanti vidveli svoyu tehniku z centru mista j lishili na vsih ustanovah ukrayinski prapori 24 bereznya udarom ukrayinskih sil bulo potopleno rosijskij desantnij korabel Saratov 19 kvitnya 2022 roku okupanti priznachili zastupnikom mera miscevogo dvirnika yakij pracyuvav u KP BerdyanskEkoTrans Tozh u Berdyansku rashisti stvorili fejkovu novu vladu z dvirnikiv ta vantazhnikiv Zhoden kerivnik byudzhetnoyi ustanovi chi komunalnogo pidpriyemstva u Berdyansku ne perejshov na bik okupantiv tomu voni virishili stvoriti meriyu iz slyusariv pribiralnikiv ta inshih robitnichih profesij Primitki Radio Svoboda ukr Arhiv originalu za 28 lyutogo 2022 Procitovano 28 lyutogo 2022 hromadske ua ukr Arhiv originalu za 28 lyutogo 2022 Procitovano 28 lyutogo 2022 apostrophe com ua 20 kvitnya 2022 Arhiv originalu za 21 kvitnya 2022 Procitovano 18 veresnya 2022 1news zp ua 4 travnya 2022 Arhiv originalu za 4 travnya 2022 Procitovano 18 veresnya 2022 Posilannya ros berdyansk ucoz org 15 lipnya 2009 u Wayback Machine ros ros