Острів, на якому розташований Бахрейн, ще 5 тисяч років тому був одним з центрів стародавньої шумерської цивілізації. Тривалий час острів відігравав роль центру, у якому сходилися торгові шляхи з Месопотамії та долини річки Інд, про що повідомляють численні історичні та літературні свідчення. Територія сучасного Бахрейну входила у склад Ассирії, Вавилону, з часів Александра Македонського була відома під грецькою назвою Тілос. До прийняття ісламу у VII ст. н. е. управління здійснювалося намісниками, що представляли перську державу, та місцевими племенами. З давніх часів Бахрейн також відомий перлами, що вважаються одним з символів цієї держави.
Античність
В III тисячолітті до н. е. Бахрейн вважався процвітаючою розвинутою цивілізацією та був відомий як центр Дільмуну, однієї з могутніх торгових імперій стародавнього світу, що відома приблизно з 3200 р. до н. е. та проіснувала близько двох тисяч років завдяки своєму стратегічному положенню на перехресті торгових шляхів. З 2200 до 1600 рр. до н. е. Ділмун панував на більшій частині Перської затоки. Спад Ділмуну припав на 1600—1000 рр. до н. е., а близько 600 р. до н. е. він був повністю поглинений Вавилоном.
У 2 ст. до н. е. Бахрейн перетворився у самостійну арабську державу з центром на острові Аваль, який до 1 ст. до н. е. став не лише адміністративним, але й великим торгово-транзитним центром. У 4—6 ст. Бахрейн був під владою Сасанідського Ірану.
Середньовіччя
З 894 р. Бахрейн — центр незалежної карматської держави, що охопила майже всю Східну Аравію. У 1082 р. після розгрому військами багдадського халіфа Каїма карматського ополчення Бахрейн ввійшов в склад однієї із провінцій Аббасидського халіфату. У 1320 р. був включений в склад незалежної ормузької арабської держави, але тут зберігалася власна династія — . У ті часи завдяки видобутку перлин та вигідному положенню між Месопотамією та Індїєю Бахрейн переживає економічний підйом. 1417 року Джарванідів було повалено Саїфом ібн замілем, що заснував власну династію — Джабридів.
У 1487 р. племена з Оману завоювали острови Бахрейн та Мухаррак, на якому побудували фортецю Арад. У 1541 році на острів вторглися португальці, які раніше підкорили Ормуз та Оман і зайняли захоплений форт Бахрейн. Нині він відомий як Португальський Форт. У 1559 році португальці успішно витримали облогу форту військами Османської імперії на чолі з губернатором еялету Лахса Мустафа-пашею. Португалія зберігала контроль над островом до 1602 року, коли шаху Ірану Аббасу I (1588—1628) вдалося витіснити португальців. З того часу острів переходив з рук в руки від персів до арабів.
На початку XVIII ст. з Неджда (Аравійський півострів) на узбережжя Перської затоки переселилося плем'я утейба, яким керували такі великі роди, як Аль Халіфа, Аль Сабах, Аль Джалахіма. Один з підрозділів племені утейба, що було раніше під керівництвом роду Аль Халіфа на чолі з шейхом Ахмедом бін Мохаммедом Аль-Халіфом, перекочувало на півострів Катар та оселилося у селищі Зубара, на північно-східному узбережжі бухти Бахрейну.
Новий час
У сер. 1770-х рр., уже будучи правителем Зубари, представник роду Аль Халіфа шейх Мухаммед (1767—80) добився від іранського правителя Керім-хана оренди сусіднього з Катаром Бахрейнського архіпелагу терміном до 1782. Так представники роду Аль Халіфа вперше з'явилися на Бахрейні. Його рід до цього часу править Бахрейном[]. У 1783 р. вони вигнали персів, проте через три роки були витіснені та повернулися лише у 1820 р.
Незабаром був підписаний договір з Великою Британією, згідно з яким уряд Бахрейну віддав контроль над іноземними справами Великій Британії в обмін на військовий захист. Колонізація продовжувалася до 1871 року, доки над островом не був офіційно встановлено британський протекторат. Майже все XIX століття англійцям вдавалося зберігати контроль над регіоном Перської затоки та торговими шляхами в Індію.
XX століття
Саме в Бахрейні у 1932 р. була виявлена перша нафта в комерційних об'ємах з арабської сторони Перської затоки, і згодом почався її експорт. Її відкрили саме тоді, коли зруйнувався світовий ринок перлів, а торгівля перлами була головним джерелом доходу Бахрейну.
Наприкінці 1920-х рр. почалося активне проникнення на архіпелаг американських нафтових монополій. Так, у 1929 на Бахрейні була заснована американська нафтовидобувна компанія «Бахрейн Петролеум Компані оф Каліфорнія» (БАПКО). У 1932 на архіпелазі забив перший нафтовий фонтан, а вже у наступному році почався промисловий видобуток нафти. У 1935 р. в Бахрейні з'явилася перша британська військова база.
15 серпня 1971 року проголошено незалежну державу Бахрейн. Іран та Ірак намагалися анексувати територію острова як свої давні землі. Щоб протистояти спробам анексії, у 1981 році Кувейт, Оман, ОАЕ, Катар та Саудівська Аравія утворили Раду співробітництва арабських держав перської затоки. Бахрейн перебуває у Лізі арабських держав. Він надавав економічну допомогу країнам, що воювали з Ізраїлем у 1967 році.
Після підписання єгипетсько-ізраїльського договору у 1979 році Бахрейн розірвав дипломатичні зв'язки з Єгиптом та відновив їх лише після вбивства Анвара Садата у 1981 році.
Сьогодення
У відношеннях з Катаром по цей час[] виникають непорозуміння з приводу острова Хавар, претензії на який має Катар. Бахрейн розміщує на своїй території військові бази США. У відповідь ті постачають Бахрейну зброю.
Сучасний правитель Бахрейну шейх Хамад бен Іса Аль Халіфа прийшов до влади 6 березня 1999 після смерті свого батька шейха Іси бен Сальмана Аль Халіфа (1961—99). 14 лютого 2002 емір підписав закон про поправки до чинної Конституції. Відповідно до підписаного закону емірат був перетворений у конституційне королівство, а сам емір Бахрейну проголошувався королем.
У сучасному арабському світі не менш важливу роль відіграє спадщина общинно-племінного строю: для багатьох арабів племінна приналежність є важливим фактором самоідентифікації та, поряд з приналежністю до того чи іншого відгалуження ісламу, часто визначає їхнє становище у суспільстві. Королівська сім'я Бахрейну дотримується сунітського відгалуження ісламу та належить до впливового племені аніза, що наприкінці XVIII ст. переселилося на територію сучасного Кувейту з пустелі Неджд, що розташована в центрі Саудівської Аравії. Члени сім'ї також споріднені з племенем утуб. Представники цих племен населяють більшість арабських держав Перської затоки. Факт спорідненості панівних сімей цих країн через племінну приналежність є важливим та веде їх до економічного та культурного зближення.
Джерела
- І. І. Дахно. Країни світу: енциклопедичний довідник. Київ. «МАПА». 2004. — 608 с. с. 39.
- А. Г. Князев. Бахрей и Катар. — Москва. «Знание». 1984. — 64 с. Серия «У политической карты мира». № 10.
- О. Булін. Малопомітна сегрегація: релігія, клас і політична боротьба в Бахрейні // Спільне, 23.04.2024
- О. Булін. Бахрейн: союзницькі відносини на захисті монаршої деспотії // ADASTRA, 23.09.2022
Посилання
- Бахрейн: маленькое королевство с большой историей. — Элита общества, 2013.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ostriv na yakomu roztashovanij Bahrejn she 5 tisyach rokiv tomu buv odnim z centriv starodavnoyi shumerskoyi civilizaciyi Trivalij chas ostriv vidigravav rol centru u yakomu shodilisya torgovi shlyahi z Mesopotamiyi ta dolini richki Ind pro sho povidomlyayut chislenni istorichni ta literaturni svidchennya Teritoriya suchasnogo Bahrejnu vhodila u sklad Assiriyi Vavilonu z chasiv Aleksandra Makedonskogo bula vidoma pid greckoyu nazvoyu Tilos Do prijnyattya islamu u VII st n e upravlinnya zdijsnyuvalosya namisnikami sho predstavlyali persku derzhavu ta miscevimi plemenami Z davnih chasiv Bahrejn takozh vidomij perlami sho vvazhayutsya odnim z simvoliv ciyeyi derzhavi AntichnistV III tisyacholitti do n e Bahrejn vvazhavsya procvitayuchoyu rozvinutoyu civilizaciyeyu ta buv vidomij yak centr Dilmunu odniyeyi z mogutnih torgovih imperij starodavnogo svitu sho vidoma priblizno z 3200 r do n e ta proisnuvala blizko dvoh tisyach rokiv zavdyaki svoyemu strategichnomu polozhennyu na perehresti torgovih shlyahiv Z 2200 do 1600 rr do n e Dilmun panuvav na bilshij chastini Perskoyi zatoki Spad Dilmunu pripav na 1600 1000 rr do n e a blizko 600 r do n e vin buv povnistyu poglinenij Vavilonom U 2 st do n e Bahrejn peretvorivsya u samostijnu arabsku derzhavu z centrom na ostrovi Aval yakij do 1 st do n e stav ne lishe administrativnim ale j velikim torgovo tranzitnim centrom U 4 6 st Bahrejn buv pid vladoyu Sasanidskogo Iranu SerednovichchyaFort Arad u Bahrejni XV st Z 894 r Bahrejn centr nezalezhnoyi karmatskoyi derzhavi sho ohopila majzhe vsyu Shidnu Araviyu U 1082 r pislya rozgromu vijskami bagdadskogo halifa Kayima karmatskogo opolchennya Bahrejn vvijshov v sklad odniyeyi iz provincij Abbasidskogo halifatu U 1320 r buv vklyuchenij v sklad nezalezhnoyi ormuzkoyi arabskoyi derzhavi ale tut zberigalasya vlasna dinastiya U ti chasi zavdyaki vidobutku perlin ta vigidnomu polozhennyu mizh Mesopotamiyeyu ta Indyiyeyu Bahrejn perezhivaye ekonomichnij pidjom 1417 roku Dzharvanidiv bulo povaleno Sayifom ibn zamilem sho zasnuvav vlasnu dinastiyu Dzhabridiv Fort Bahrejn abo Portugalskij fort U 1487 r plemena z Omanu zavoyuvali ostrovi Bahrejn ta Muharrak na yakomu pobuduvali fortecyu Arad U 1541 roci na ostriv vtorglisya portugalci yaki ranishe pidkorili Ormuz ta Oman i zajnyali zahoplenij fort Bahrejn Nini vin vidomij yak Portugalskij Fort U 1559 roci portugalci uspishno vitrimali oblogu fortu vijskami Osmanskoyi imperiyi na choli z gubernatorom eyaletu Lahsa Mustafa pasheyu Portugaliya zberigala kontrol nad ostrovom do 1602 roku koli shahu Iranu Abbasu I 1588 1628 vdalosya vitisniti portugalciv Z togo chasu ostriv perehodiv z ruk v ruki vid persiv do arabiv Na pochatku XVIII st z Nedzhda Aravijskij pivostriv na uzberezhzhya Perskoyi zatoki pereselilosya plem ya utejba yakim keruvali taki veliki rodi yak Al Halifa Al Sabah Al Dzhalahima Odin z pidrozdiliv plemeni utejba sho bulo ranishe pid kerivnictvom rodu Al Halifa na choli z shejhom Ahmedom bin Mohammedom Al Halifom perekochuvalo na pivostriv Katar ta oselilosya u selishi Zubara na pivnichno shidnomu uzberezhzhi buhti Bahrejnu Novij chasU ser 1770 h rr uzhe buduchi pravitelem Zubari predstavnik rodu Al Halifa shejh Muhammed 1767 80 dobivsya vid iranskogo pravitelya Kerim hana orendi susidnogo z Katarom Bahrejnskogo arhipelagu terminom do 1782 Tak predstavniki rodu Al Halifa vpershe z yavilisya na Bahrejni Jogo rid do cogo chasu pravit Bahrejnom koli U 1783 r voni vignali persiv prote cherez tri roki buli vitisneni ta povernulisya lishe u 1820 r Nezabarom buv pidpisanij dogovir z Velikoyu Britaniyeyu zgidno z yakim uryad Bahrejnu viddav kontrol nad inozemnimi spravami Velikij Britaniyi v obmin na vijskovij zahist Kolonizaciya prodovzhuvalasya do 1871 roku doki nad ostrovom ne buv oficijno vstanovleno britanskij protektorat Majzhe vse XIX stolittya anglijcyam vdavalosya zberigati kontrol nad regionom Perskoyi zatoki ta torgovimi shlyahami v Indiyu XX stolittyaSame v Bahrejni u 1932 r bula viyavlena persha nafta v komercijnih ob yemah z arabskoyi storoni Perskoyi zatoki i zgodom pochavsya yiyi eksport Yiyi vidkrili same todi koli zrujnuvavsya svitovij rinok perliv a torgivlya perlami bula golovnim dzherelom dohodu Bahrejnu Naprikinci 1920 h rr pochalosya aktivne proniknennya na arhipelag amerikanskih naftovih monopolij Tak u 1929 na Bahrejni bula zasnovana amerikanska naftovidobuvna kompaniya Bahrejn Petroleum Kompani of Kaliforniya BAPKO U 1932 na arhipelazi zabiv pershij naftovij fontan a vzhe u nastupnomu roci pochavsya promislovij vidobutok nafti U 1935 r v Bahrejni z yavilasya persha britanska vijskova baza 15 serpnya 1971 roku progolosheno nezalezhnu derzhavu Bahrejn Iran ta Irak namagalisya aneksuvati teritoriyu ostrova yak svoyi davni zemli Shob protistoyati sprobam aneksiyi u 1981 roci Kuvejt Oman OAE Katar ta Saudivska Araviya utvorili Radu spivrobitnictva arabskih derzhav perskoyi zatoki Bahrejn perebuvaye u Lizi arabskih derzhav Vin nadavav ekonomichnu dopomogu krayinam sho voyuvali z Izrayilem u 1967 roci Pislya pidpisannya yegipetsko izrayilskogo dogovoru u 1979 roci Bahrejn rozirvav diplomatichni zv yazki z Yegiptom ta vidnoviv yih lishe pislya vbivstva Anvara Sadata u 1981 roci SogodennyaU vidnoshennyah z Katarom po cej chas koli vinikayut neporozuminnya z privodu ostrova Havar pretenziyi na yakij maye Katar Bahrejn rozmishuye na svoyij teritoriyi vijskovi bazi SShA U vidpovid ti postachayut Bahrejnu zbroyu Suchasnij pravitel Bahrejnu shejh Hamad ben Isa Al Halifa prijshov do vladi 6 bereznya 1999 pislya smerti svogo batka shejha Isi ben Salmana Al Halifa 1961 99 14 lyutogo 2002 emir pidpisav zakon pro popravki do chinnoyi Konstituciyi Vidpovidno do pidpisanogo zakonu emirat buv peretvorenij u konstitucijne korolivstvo a sam emir Bahrejnu progoloshuvavsya korolem U suchasnomu arabskomu sviti ne mensh vazhlivu rol vidigraye spadshina obshinno pleminnogo stroyu dlya bagatoh arabiv pleminna prinalezhnist ye vazhlivim faktorom samoidentifikaciyi ta poryad z prinalezhnistyu do togo chi inshogo vidgaluzhennya islamu chasto viznachaye yihnye stanovishe u suspilstvi Korolivska sim ya Bahrejnu dotrimuyetsya sunitskogo vidgaluzhennya islamu ta nalezhit do vplivovogo plemeni aniza sho naprikinci XVIII st pereselilosya na teritoriyu suchasnogo Kuvejtu z pusteli Nedzhd sho roztashovana v centri Saudivskoyi Araviyi Chleni sim yi takozh sporidneni z plemenem utub Predstavniki cih plemen naselyayut bilshist arabskih derzhav Perskoyi zatoki Fakt sporidnenosti panivnih simej cih krayin cherez pleminnu prinalezhnist ye vazhlivim ta vede yih do ekonomichnogo ta kulturnogo zblizhennya DzherelaI I Dahno Krayini svitu enciklopedichnij dovidnik Kiyiv MAPA 2004 608 s s 39 A G Knyazev Bahrej i Katar Moskva Znanie 1984 64 s Seriya U politicheskoj karty mira 10 O Bulin Malopomitna segregaciya religiya klas i politichna borotba v Bahrejni Spilne 23 04 2024 O Bulin Bahrejn soyuznicki vidnosini na zahisti monarshoyi despotiyi ADASTRA 23 09 2022PosilannyaBahrejn malenkoe korolevstvo s bolshoj istoriej Elita obshestva 2013