Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Немає перевірених версій цієї сторінки ймовірно її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту Історія міста Армя

Історія Армянська

Історія Армянська
Немає цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Історія міста Армянськ починається з 1736 року, коли воно було засновано під іменем Ермені-Базар (з кримськотатарської «Вірменський Базар»).

До заснування міста

Поблизу Армянська виявлено крем'яні знаряддя праці доби неоліту. На околицях селища і берегах солоних озер до наших днів збереглася велика кількість курганів з похованням доби бронзи і скіфо-сарматських часів. Виявлено також залишки античного і середньовічного поселень. Неподалік Армянська, через весь Перекопський перешийок від Каркінітської затоки до Сиваша, проходять рів та вал довжиною 8 км, завширшки 40—45 метрів, висотою близько 20 метрів, споруджені, ймовірно, у далекі скіфські часи. Існує думка, що в давнину рів був каналом, який з'єднував Чорне й Азовське моря.

У XVII столітті на місці сучасного Армянська існував перевалочний торговий пункт на так званому Чумацькому шляху, де чумаки міняли різні товари на сіль.

XVIII століття

У 1730-х роках сюди переселилася значна частина жителів містечка Ор-Капи, переважно вірмени і греки. 1736 року це поселення назвали Ермені-Базар (Вірменський Базар).

З часом воно стало значним центром збуту овечих шкур і шерсті, перепродажу солі, яку видобували в навколишніх озерах.

У травні 1736 р. російські війська взяли штурмом Перекопський вал і зруйнували фортецю. У 1754 р. хан Крим Ґерай відбудував її.

У 1778 році з міста російською армією були депортовані вірмени та греки.

У 1783 році разом з усім Кримським Ханством анексоване російською імперією. Входило до складу Таврійської області, Таврійської губернії, Новоросіської губернії російської імперії.

XIX століття

В XIX століття Ермені-Базар був пунктом заготівлі зерна для кримських портів.

Кримський вірменський історик Мінас Бжишкян у 1820-х рр. бачив у Ермені-Базарі значне число кримських татар і караїмів. Кенаса в Ермені-Базарі існувала з 1817 р. Цей факт пізніше наводив місцевий газзан Авраам Соломонович Бейм. За його словами, напис про час заснування кенаси був встановлений над входом у її приміщення. Це була старовинна кам'яна будівля. Більш точна цифра щодо караїмського населення датована січнем 1857 р. Тоді в Ермені-Базарі мешкало 307 караїмів, та це число, вочевидь, сталим не було. Вже за чотири роки Таврійське й Одеське караїмське духовне правління повідомило таврійському губернаторові, що прихожанами міської кенаси є 164 караїми, а караїмів з інших міст там перебуває 226. У 1880-х рр. згадується, що в місті є караїмське училище.

У другій половині ХІХ ст. в місті розвивалося дрібне виробництво: працювали 8 миловарних і свічкових майстерень, маслоробня, салотопний, вапняний та 2 цегельні заводи. Ремісники займалися вичинкою овечих шкір, виготовляли упряж, взуття та одяг.

Будівництво Лозово-Севастопольської залізниці, що пролягала через Ермені-Базар, сприяло перетворення містечка на значний торговельний осередок, звідки вивозили зерно, сіль та інші товари.

Наприкінці століття назва міста скоротилася до Ермені.

XX століття

Станом на 1913 р. у місті мешкало 6 700 осіб. Діяло 26 дрібних підприємств і кустарних майстерень, близько 40 трактирів, 18 харчевень, чайних, закусочних.

У 1921 році місто Ермені отримало на зросійщену назву Армянськ.

У складі Кримської Автономної Радянської Соціалістичної Республіки, у 1921–25 — райцентр, з 1925 року у складі Джанкойського району, з 1930 року — центр Ішунського району, у 1935–47 — Красноперекопського району.

Зайнятий нацистськими військами в ході Другої світової війни 26 вересня 1941 року. Вже 27 вересня 1941 49-а кавалерійська дивізія вибила з Армянська німців, проте 30 вересня 1941 року радянські частини відступили до Литовського півострова. Відвойований радянськими військами 11 квітня 1944 року.

1954 року у складі Кримської області був приєднаний до Української РСР.

Інтенсивному розвитку Армянська сприяло будівництво в 1964 р. Північно-Кримського каналу і початок будівництва в 1965 р. заводу двоокису титану.

З 1968 року Армянськ — селище міського типу

На початку 1970-х рр. у селищі діяли селищна бібліотека, 2 кінотеатри тощо.

Незалежна Україна

З 1991 року — у складі незалежної України.

В 1991 році одержало статус міста, з 1993 року місто республіканського підпорядкування Автономної Республіки Крим (таким чином, Армянськ є наймолодшим містом Криму).

Наприкінці ХХ ст. тут працювали Кримське виробниче об"єднання «Титан», Сиваський анілінофарбовий завод, завод залізобетонних виробів, хлібокомбінат.

У березні 2014 року окупований Російською Федерацією.

У серпні 2018 стався викид шкідливої хімічної речовини на прилеглому заводі «Титан».

З вересня 2023 року у складі Перекопського району АРК.

Джерела

  • Армянськ // Географічна енциклопедія України. В 3 т. / редкол.: О. М. Маринич [та ін.]. — К. : УРЕ ім. М. П. Бажана, 1989. — Т. 1 : А-Ж. — С. 51.
  • Армянськ // Міста України: інформ.-стат. довід. / впорядкув. О. Панасенко. — К. : АВК-Росток, 2007. — С. 8.
  • Енциклопедія архітектурної спадщини України: темат. слов. багатотом. вид. / Укр. акад. архіт. ; авт. В. Тимофієнко. — К. : УАА, 1995. — 365 с.
  • Кругляк Ю. М. Ім"я вашого міста: походження назв міст і селищ міськ. типу Укр. РСР / Ю. М. Кругляк. — К. : Наук. думка, 1978. — 151 с. — Бібліогр.: с. 148—151.
  • Підгородецький П. Д. Армянськ / П. Д. Підгородецький // Енциклопедія Сучасної України / НАН України, Наук. т-во ім. Т. Г. Шевченка, Координац. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — К. : Координац. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України, 2001. — Т. 1 : А. — С. 655. — Бібліогр. в кінці ст.

Примітки

  1. Підгородецький, П. Д. Армянськ. Енциклопедія Сучасної України (укр.). Процитовано 24 вересня 2024.
  2. Місто Армянськ. maps.visicom.ua (укр.). Процитовано 24 вересня 2024.
  3. АРМЯНСЬК (АРМЯНСЬКИЙ БАЗАР). resource.history.org.ua. Процитовано 24 вересня 2024.
  4. Redaktor (24 жовтня 2020). Караїми на кримському прикордонні. Культура. Голос Криму (укр.). Процитовано 24 вересня 2024.
  5. АРМЯНСЬК (АРМЯНСЬКИЙ БАЗАР). resource.history.org.ua. Процитовано 24 вересня 2024.
  6. Державна наукова архiтектурно-будiвельна бiблiотека iмені В.Г.Заболотного. www.dnabb.org. Процитовано 24 вересня 2024.
  7. Армянськ. ВУЕ (укр.). Процитовано 24 вересня 2024.
  8. Екологічна катастрофа в Криму: отруєне повітря – Екологія Право Людина (укр.). Процитовано 24 вересня 2024.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu Istoriya mista Armyansk pochinayetsya z 1736 roku koli vono bulo zasnovano pid imenem Ermeni Bazar z krimskotatarskoyi Virmenskij Bazar Do zasnuvannya mistaPoblizu Armyanska viyavleno krem yani znaryaddya praci dobi neolitu Na okolicyah selisha i beregah solonih ozer do nashih dniv zbereglasya velika kilkist kurganiv z pohovannyam dobi bronzi i skifo sarmatskih chasiv Viyavleno takozh zalishki antichnogo i serednovichnogo poselen Nepodalik Armyanska cherez ves Perekopskij pereshijok vid Karkinitskoyi zatoki do Sivasha prohodyat riv ta val dovzhinoyu 8 km zavshirshki 40 45 metriv visotoyu blizko 20 metriv sporudzheni jmovirno u daleki skifski chasi Isnuye dumka sho v davninu riv buv kanalom yakij z yednuvav Chorne j Azovske morya U XVII stolitti na misci suchasnogo Armyanska isnuvav perevalochnij torgovij punkt na tak zvanomu Chumackomu shlyahu de chumaki minyali rizni tovari na sil XVIII stolittyaU 1730 h rokah syudi pereselilasya znachna chastina zhiteliv mistechka Or Kapi perevazhno virmeni i greki 1736 roku ce poselennya nazvali Ermeni Bazar Virmenskij Bazar Z chasom vono stalo znachnim centrom zbutu ovechih shkur i shersti pereprodazhu soli yaku vidobuvali v navkolishnih ozerah U travni 1736 r rosijski vijska vzyali shturmom Perekopskij val i zrujnuvali fortecyu U 1754 r han Krim Geraj vidbuduvav yiyi U 1778 roci z mista rosijskoyu armiyeyu buli deportovani virmeni ta greki U 1783 roci razom z usim Krimskim Hanstvom aneksovane rosijskoyu imperiyeyu Vhodilo do skladu Tavrijskoyi oblasti Tavrijskoyi guberniyi Novorosiskoyi guberniyi rosijskoyi imperiyi XIX stolittyaV XIX stolittya Ermeni Bazar buv punktom zagotivli zerna dlya krimskih portiv Krimskij virmenskij istorik Minas Bzhishkyan u 1820 h rr bachiv u Ermeni Bazari znachne chislo krimskih tatar i karayimiv Kenasa v Ermeni Bazari isnuvala z 1817 r Cej fakt piznishe navodiv miscevij gazzan Avraam Solomonovich Bejm Za jogo slovami napis pro chas zasnuvannya kenasi buv vstanovlenij nad vhodom u yiyi primishennya Ce bula starovinna kam yana budivlya Bilsh tochna cifra shodo karayimskogo naselennya datovana sichnem 1857 r Todi v Ermeni Bazari meshkalo 307 karayimiv ta ce chislo vochevid stalim ne bulo Vzhe za chotiri roki Tavrijske j Odeske karayimske duhovne pravlinnya povidomilo tavrijskomu gubernatorovi sho prihozhanami miskoyi kenasi ye 164 karayimi a karayimiv z inshih mist tam perebuvaye 226 U 1880 h rr zgaduyetsya sho v misti ye karayimske uchilishe U drugij polovini HIH st v misti rozvivalosya dribne virobnictvo pracyuvali 8 milovarnih i svichkovih majsteren maslorobnya salotopnij vapnyanij ta 2 cegelni zavodi Remisniki zajmalisya vichinkoyu ovechih shkir vigotovlyali upryazh vzuttya ta odyag Budivnictvo Lozovo Sevastopolskoyi zaliznici sho prolyagala cherez Ermeni Bazar spriyalo peretvorennya mistechka na znachnij torgovelnij oseredok zvidki vivozili zerno sil ta inshi tovari Naprikinci stolittya nazva mista skorotilasya do Ermeni XX stolittyaStanom na 1913 r u misti meshkalo 6 700 osib Diyalo 26 dribnih pidpriyemstv i kustarnih majsteren blizko 40 traktiriv 18 harcheven chajnih zakusochnih U 1921 roci misto Ermeni otrimalo na zrosijshenu nazvu Armyansk U skladi Krimskoyi Avtonomnoyi Radyanskoyi Socialistichnoyi Respubliki u 1921 25 rajcentr z 1925 roku u skladi Dzhankojskogo rajonu z 1930 roku centr Ishunskogo rajonu u 1935 47 Krasnoperekopskogo rajonu Zajnyatij nacistskimi vijskami v hodi Drugoyi svitovoyi vijni 26 veresnya 1941 roku Vzhe 27 veresnya 1941 49 a kavalerijska diviziya vibila z Armyanska nimciv prote 30 veresnya 1941 roku radyanski chastini vidstupili do Litovskogo pivostrova Vidvojovanij radyanskimi vijskami 11 kvitnya 1944 roku 1954 roku u skladi Krimskoyi oblasti buv priyednanij do Ukrayinskoyi RSR Intensivnomu rozvitku Armyanska spriyalo budivnictvo v 1964 r Pivnichno Krimskogo kanalu i pochatok budivnictva v 1965 r zavodu dvookisu titanu Z 1968 roku Armyansk selishe miskogo tipu Na pochatku 1970 h rr u selishi diyali selishna biblioteka 2 kinoteatri tosho Nezalezhna UkrayinaZ 1991 roku u skladi nezalezhnoyi Ukrayini V 1991 roci oderzhalo status mista z 1993 roku misto respublikanskogo pidporyadkuvannya Avtonomnoyi Respubliki Krim takim chinom Armyansk ye najmolodshim mistom Krimu Naprikinci HH st tut pracyuvali Krimske virobniche ob yednannya Titan Sivaskij anilinofarbovij zavod zavod zalizobetonnih virobiv hlibokombinat U berezni 2014 roku okupovanij Rosijskoyu Federaciyeyu U serpni 2018 stavsya vikid shkidlivoyi himichnoyi rechovini na prileglomu zavodi Titan Z veresnya 2023 roku u skladi Perekopskogo rajonu ARK DzherelaArmyansk Geografichna enciklopediya Ukrayini V 3 t redkol O M Marinich ta in K URE im M P Bazhana 1989 T 1 A Zh S 51 Armyansk Mista Ukrayini inform stat dovid vporyadkuv O Panasenko K AVK Rostok 2007 S 8 Enciklopediya arhitekturnoyi spadshini Ukrayini temat slov bagatotom vid Ukr akad arhit avt V Timofiyenko K UAA 1995 365 s Kruglyak Yu M Im ya vashogo mista pohodzhennya nazv mist i selish misk tipu Ukr RSR Yu M Kruglyak K Nauk dumka 1978 151 s Bibliogr s 148 151 Pidgorodeckij P D Armyansk P D Pidgorodeckij Enciklopediya Suchasnoyi Ukrayini NAN Ukrayini Nauk t vo im T G Shevchenka Koordinac byuro Encikl Suchas Ukrayini NAN Ukrayini K Koordinac byuro Encikl Suchas Ukrayini NAN Ukrayini 2001 T 1 A S 655 Bibliogr v kinci st PrimitkiPidgorodeckij P D Armyansk Enciklopediya Suchasnoyi Ukrayini ukr Procitovano 24 veresnya 2024 Misto Armyansk maps visicom ua ukr Procitovano 24 veresnya 2024 ARMYaNSK ARMYaNSKIJ BAZAR resource history org ua Procitovano 24 veresnya 2024 Redaktor 24 zhovtnya 2020 Karayimi na krimskomu prikordonni Kultura Golos Krimu ukr Procitovano 24 veresnya 2024 ARMYaNSK ARMYaNSKIJ BAZAR resource history org ua Procitovano 24 veresnya 2024 Derzhavna naukova arhitekturno budivelna biblioteka imeni V G Zabolotnogo www dnabb org Procitovano 24 veresnya 2024 Armyansk VUE ukr Procitovano 24 veresnya 2024 Ekologichna katastrofa v Krimu otruyene povitrya Ekologiya Pravo Lyudina ukr Procitovano 24 veresnya 2024

Дата публікації:
Топ