Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ескудо (ісп. escudo) — назва двох типів іспанської валюти, що перебували в обігу в 1535—1849 роках (золотий ескудо) та в 1864—1869 роках (десятковий срібний ескудо).
| Золотий іспанський ескудо | |||
|---|---|---|---|
| ісп. escudo | |||
| |||
| Територія обігу | |||
| Емітент |   Іспанська імперія | ||
| Монети і банкноти | |||
| Монети | 1⁄2, 1, 2, 4 і 8 ескудо | ||
| Історія | |||
| Хроніка | Карбувався в 1535—1849 роках | ||
Золотий ескудо
З 1516 року правителем спадкових земель Габсбургів в Іспадії став король Карл I. Після обрання на королівство, через постійні війни в Європі він потрапив у великі борги, особливо перед німецькими фінансистами Фуггерами. У 1537 році в Іспанській імперії було прооведено грошову реформу. Замість золотого дуката, який більше не карбувався як монета, але залишився як розрахункова одиниця, мали карбувати золоті корони і ескудо. З однієї кастильської марки золота в 22 карата (916 проба або 11/12 чистого золота) карбувалось 68 ескудо вагою 3.4 грами, що містили 3,1 г щирого золота. Один ескудо оцінювався в 350 мараведі. Монети, номіновані в ескудо, карбувались до 1833 року. Спочатку 1 ескудо коштував 16 реалів. Коли згодом з я'вились різні типи реалів, ескудо став коштувати 16 срібних реалів (ісп. reales de plata), потім 16 «твердих» срібних реалів (ісп. reales de plata fuerte), а з 1737 року — 40 білонних реалів (ісп. reales de vellón) .
Монети
Золоті монети випускалися номіналом в 1⁄2, 1, 2, 4 і 8 ескудо. Популярна монета номіналом в 2 ескудо була відома як дублон і важила 6.766 грама (0.218 тройської унції) та містила 6.2 г. щирого золота.
Між 1809 і 1849 роками були випущені монети номіналом 80, 160 і 320 білонних реалів (ісп. reales de vellón), еквівалентні за вмістом золота та вартістю монетам 2, 4 і 8 ескудо. Більшість із них були викарбувані в Мадриді і позначені літерою M у верхньому індексі, або в Севільї з літерою S внизу та ліворуч від королівського герба. На протилежному боці були вибиті ініціали начальника монетного двору.
Срібний ескудо
| Срібний іспанський ескудо | |||
|---|---|---|---|
| ісп. escudo | |||
| |||
| Територія обігу | |||
| Емітент | Іспанська імперія | ||
| Монети і банкноти | |||
| Монети | мідні монети в 1⁄2, 1, 2 1⁄2 і 5 сентимо; срібні монети в 10, 20 і 40 сентимо, 1 і 2 ескудо; золоті монети в 2, 4 і 10 ескудо | ||
| Історія | |||
| Хроніка | Карбувався в 1864—1868 роках | ||
| Валюта-наступниця | Іспанська песета | ||
Срібний ескудо був валютою Іспанії між 1864 і 19 жовтня 1868 року. Срібний іспанський ескудо був десятковою валютою, тобто поділявся на 100 сентимо де ескудо. Срібний ескудо замінив реал за курсом 10 реалів = 1 ескудо. Пізніше він сам був замінений на песету за курсом 2+1⁄2 песети = 1 ескудо, коли Іспанія приєдналася до Латинського валютного союзу. Срібний ескудо оцінювався в 1/4 попереднього золотого ескудо.
Монети
Мідні монети випускалися номіналом в +1⁄2, 1, 2+1⁄2 і 5 сентимо; срібні монети номіналом в 10, 20 і 40 сентимо та 1 і 2 ескудо; і золоті монети номіналом в 2, 4 і 10 ескудо. 1 ескудо було введено в обіг у 1864 році, а потім інші срібні та золоті монети в 1865 році та мідні монети в 1866 році. Усі монети карбувалися до 1868 року, 10 ескудо також були викарбувані в 1873 році під час Першої республіки.
Див. також
Джерела
- Krause, Chester L.; Clifford Mishler (1991). Standard Catalog of World Coins: 1801—1991 (18th ed.). Krause Publications. .
Посилання
- Колоніальне карбування іспанської Америки: вступ Деніела Френка Седвіка
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Eskudo isp escudo nazva dvoh tipiv ispanskoyi valyuti sho perebuvali v obigu v 1535 1849 rokah zolotij eskudo ta v 1864 1869 rokah desyatkovij sribnij eskudo Zolotij ispanskij eskudo isp escudo Zolotij eskudo Huani i Karla I 1504 1555 Sevilya 24 mm 3 38 g Teritoriya obigu Emitent Ispanska imperiya Moneti i banknoti Moneti 1 2 1 2 4 i 8 eskudo Istoriya Hronika Karbuvavsya v 1535 1849 rokahZolotij eskudoMoneta nominalom u visim ispanskih eskudo 1687 rik Z 1516 roku pravitelem spadkovih zemel Gabsburgiv v Ispadiyi stav korol Karl I Pislya obrannya na korolivstvo cherez postijni vijni v Yevropi vin potrapiv u veliki borgi osoblivo pered nimeckimi finansistami Fuggerami U 1537 roci v Ispanskij imperiyi bulo proovedeno groshovu reformu Zamist zolotogo dukata yakij bilshe ne karbuvavsya yak moneta ale zalishivsya yak rozrahunkova odinicya mali karbuvati zoloti koroni i eskudo Z odniyeyi kastilskoyi marki zolota v 22 karata 916 proba abo 11 12 chistogo zolota karbuvalos 68 eskudo vagoyu 3 4 grami sho mistili 3 1 g shirogo zolota Odin eskudo ocinyuvavsya v 350 maravedi Moneti nominovani v eskudo karbuvalis do 1833 roku Spochatku 1 eskudo koshtuvav 16 realiv Koli zgodom z ya vilis rizni tipi realiv eskudo stav koshtuvati 16 sribnih realiv isp reales de plata potim 16 tverdih sribnih realiv isp reales de plata fuerte a z 1737 roku 40 bilonnih realiv isp reales de vellon Moneti Zoloti moneti vipuskalisya nominalom v 1 2 1 2 4 i 8 eskudo Populyarna moneta nominalom v 2 eskudo bula vidoma yak dublon i vazhila 6 766 grama 0 218 trojskoyi unciyi ta mistila 6 2 g shirogo zolota Mizh 1809 i 1849 rokami buli vipusheni moneti nominalom 80 160 i 320 bilonnih realiv isp reales de vellon ekvivalentni za vmistom zolota ta vartistyu monetam 2 4 i 8 eskudo Bilshist iz nih buli vikarbuvani v Madridi i poznacheni literoyu M u verhnomu indeksi abo v Sevilyi z literoyu S vnizu ta livoruch vid korolivskogo gerba Na protilezhnomu boci buli vibiti iniciali nachalnika monetnogo dvoru Sribnij eskudoSribnij ispanskij eskudo isp escudo Moneti riznih nominaliv sistemi sribnogo eskudo Teritoriya obigu Emitent Ispanska imperiya Moneti i banknoti Moneti midni moneti v 1 2 1 2 1 2 i 5 sentimo sribni moneti v 10 20 i 40 sentimo 1 i 2 eskudo zoloti moneti v 2 4 i 10 eskudo Istoriya Hronika Karbuvavsya v 1864 1868 rokah Valyuta nastupnicya Ispanska peseta Sribnij eskudo buv valyutoyu Ispaniyi mizh 1864 i 19 zhovtnya 1868 roku Sribnij ispanskij eskudo buv desyatkovoyu valyutoyu tobto podilyavsya na 100 sentimo de eskudo Sribnij eskudo zaminiv real za kursom 10 realiv 1 eskudo Piznishe vin sam buv zaminenij na pesetu za kursom 2 1 2 peseti 1 eskudo koli Ispaniya priyednalasya do Latinskogo valyutnogo soyuzu Sribnij eskudo ocinyuvavsya v 1 4 poperednogo zolotogo eskudo Moneti Midni moneti vipuskalisya nominalom v 1 2 1 2 1 2 i 5 sentimo sribni moneti nominalom v 10 20 i 40 sentimo ta 1 i 2 eskudo i zoloti moneti nominalom v 2 4 i 10 eskudo 1 eskudo bulo vvedeno v obig u 1864 roci a potim inshi sribni ta zoloti moneti v 1865 roci ta midni moneti v 1866 roci Usi moneti karbuvalisya do 1868 roku 10 eskudo takozh buli vikarbuvani v 1873 roci pid chas Pershoyi respubliki Div takozhPortugalskij eskudoDzherelaKrause Chester L Clifford Mishler 1991 Standard Catalog of World Coins 1801 1991 18th ed Krause Publications ISBN 0873411501 PosilannyaKolonialne karbuvannya ispanskoyi Ameriki vstup Deniela Frenka Sedvika