Ісаєве

Іса́єве — село Андрієво-Іванівської сільської громади у Березівському районі Одеської області, Україна. Населення становить 1513 осіб.

село Ісаєве
Церква Казанської Богоматері - заснована у 1811 році Церква Казанської Богоматері - заснована у 1811 році
Країна	Україна
Область	Одеська область
Район	Березівський район
Громада	Андрієво-Іванівська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA51020010050032851
Облікова картка	Ісаєве
Основні дані
Засноване	1792
Перша згадка	1792 (232 роки)
Населення	1513
Площа	0,311 км²
Густота населення	4864,95 осіб/км²
Поштовий індекс	67023
Телефонний код	[phone]
Географічні дані
Географічні координати	47°28′12″ пн. ш. 30°30′11″ сх. д. / 47.47000° пн. ш. 30.50306° сх. д. / 47.47000; 30.50306Координати: 47°28′12″ пн. ш. 30°30′11″ сх. д. / 47.47000° пн. ш. 30.50306° сх. д. / 47.47000; 30.50306
Середня висота над рівнем моря	35 м
Водойми	Тилігул
Місцева влада
Адреса ради	67021, Одеська обл., Березівський район, с. Андрієво-Іванівка, вул. Центральна, 89
Карта
Ісаєве
Ісаєве
Мапа
Ісаєве у Вікісховищі

У селі розташований Ісаєвський палац Курісів, другий після садиби в селі Курісове маєток в Одеській області.

Історія

Ісаєвський палац Курісів

Село було засновано на землях, які належали генерал-майору . У документах від 1792 року вказано, що в селі, названому на честь власника — Ісаєвка — мешкало 52 людей, з яких лише 4 жінки. У 1811 році тут було закладено кам'яну церкву Казанської ікони богоматері, яка діє й сьогодні. В середині XIX століття він продає маєток по частинах і найбільша частина володінь (4540 десятин землі) дістається спочатку Василю Нікітіну. Тоді село змінило свою офіційну назву з Ісаєвки на Ісаєве.

Новий власник згодом перепродав ці землі поміщикам Ґіжицьким. Після реформи 1861 року більша частина колишніх земель Ісаєва стала належати родині Ґіжицьких. Новим власником села і маєтку став Іван Олександрович Ґіжицький, а після його смерті у 1894 — перейшли до його доньки, . Любов Ґіжицька вийшла заміж за , родина якого вже володіла замком в селі Курісове. У 1899 році село перейшло до їхнього сина, Олександра Івановича Куріса, який після народження в родині п'ятої дитини у 1903 році розпочав зведення великого маєтку. Так виник палац Курісів, яких й на сьогодні є прикрасою села.

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 4 жителі села.

Колишній орган місцевого самоврядування — Ісаївська сільська рада.

Населення

Пам'ятник Шевченкові на території Аграрного ліцею

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1512 осіб, з яких 675 чоловіків та 837 жінок.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1509 осіб.

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Відсоток
українська	96,96 %
румунська	1,39 %
російська	1,12 %
вірменська	0,33 %
білоруська	0,13 %

Відомі мешканці

Народились

• Лещенко Петро Костянтинович — естрадний співак, танцюрист, гітарист.
• Мейзерська Тетяна Северинівна (* 1952) — літературознавчиня, доктор філологічних наук, професорка.

Див. також

• Ісаєвський палац Курісів
• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Одеська область)

Примітки

1. Ісаєве. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
2. . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
3. . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
4. . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.

Посилання

• Село Исаево. Дворец Курисов(рос.)
• Дворец Курисов в Исаево — «младший брат» культурной мекки в Петровке [ 22 вересня 2018 у Wayback Machine.](рос.)